В комуналку до бабусі, дідуся та мами (коли вона була дитиною) поселили чоловіка з відкритою формою туберкульозу. Він пив, бився та частенько обмазував кровью стіни спільного коридору. В 82-му рідні отримали квартиру в будинку який ще будувався на троєщині. На час оформлення документів потрібно було виписатись з комуналки та пару тижнів бути без прописки, почекати коли можна буде прописатись в нову квартиру. В цей час сусіди, з якими прожили останні десятиліття, святкували весілля, народження дітей та проводили в останній путь, бігали писати доноси про проживання сім'ї без прописки... Кожен раз викликає щире здивування гомосовєтікус, які говорять:"Які чудові люди були в СРСР"
Ви забули про тих,хто мав "блат"-працівників баз,райкомівських та обкомівських працівників,водіїв керівництва,та іншої коловладної обслуги,які мали доступ до благ та дефіциту.Ось вони та їх діти шкодують за часами,коли вони були як королі серед звичайного народу.Я пам"ятаю 1989 рік,коли після школи вступив до технікуму ,тоді вперше реально я побачив,як "мажори" одягались та поводили себе.Ось вони до сих пір шкодують за ссср,коли їх зустрічав до 2022р,і більшість із них прихильники "рускава міра" і "нє всьо так аданазначна ".
До 18-річчя жила в хрущовці. Скільки разів батьки робили ремонт, стільки і плювалися через криві стіни та стелю) А мама завжди нервувала, коли хтось приходив на кухню, коли вона готує, бо місця там взагалі не було - кожен сантиметр був задіяний. Але нас було троє у трикімнатній квартирі. А потім я поїхала на навчання, а згодом переїхала в інше місто: прожила в гуртожитку втрьох у кімнаті, побачила як живуть люди - в однокімнатних квартирах із родиною з чотирьох людей, у малосімейках зі спільним коридором, у комунах (так, вони досі існують) і навіть у дерев'яних бараках (так, це не лише в росії таке). Наша трикімнатна квартира в глибокій провінції здалася раєм. Зараз, багато років потому, я живу у власній квартирі, придбаній за гроші, у сучасній новобудові. Чую розмови сусідів з усіх боків, щоб вирівняти підлогу під час ремонту, довелося вкласти чимало коштів. Як і на утеплення. В мікрорайоні на 30 тисяч людей немає ані школи, ані садочка, все запарковано автівками, все в бетоні, зелені обмаль. Коли у справах буваю на Черьомушках - як раз в районі суцільних хрущовок - то очі відпочивають і душа радіє від затінку, співу пташок, затишних дворів... Дуже б хотілося, щоб Україна вчилась і на помилках, і на успіхах минулого, і брала звідти тільки краще. Але ми все кудись не туди йдемо. З жахом думаю про нашу майбутню відбудову. Чи буде вона взагалі? Сил нам усім. Сил і терпіння.
Проблема у тому, що Україна ні як не вирішує житлову проблему. Взагалі. Нуль. Я трохи мав справу з ріелторами. Для України звичною є ситуація, коли є покупець на одну квартиру з грошима. Він укладає угоду, далі на його гроші по ланцюгу купуються 10 квартир.
Проблема не в квартирах, а в людях, зроби один раз нормальний ремонт, вирівняй стіни + в цей пиріг ховається шумоізоляція, добре монтувати електрику розетку, теж саме з підлогою.
Так, там є купа мінусів - немає ані школи, ані садочка, і між тачками треба бочком протискатись, і в жеках там хрен що вирішиш, але є й свої плюси. Багато магазинів близько, декілька поштових відділень, допізна ходить маршрутка і самі будівлі - монолитно-каркасні і з підвищенною сейсмікою, що зараз, як для війни, є великою перевагою (а всі хрущовки - панельні). Так, зелені небагато, проте, можна прогулятись під вечір по полю, якщо ви про той самий мікрорайон. Дома там - економ-варіант, згодна, але вони не старі і там не тісні квартири, як на Черьомушках. Так що, не все так погано, повірте. Буває й гірше, самі знаєте.
Після вигнанння людей з власних будинків,безкоштовні "квартири".В моєї пробабусі в центрі Миколаєва в кінці 70-х забрали будинок з ділянкою землі і "дали" двушку в "шпаківлі" на околиці. Будували великий універсам.Я виріс в цій квартири.100м до залізничного вокзалу,300м до військового аеродрому Кульбакіно,20 метрів до шумної дороги,по якій фури кожного літа везуть зерно в порт.Одна відрада - дача на півострові в Широкій Балці.До війни хотів починати будуватися там.Зараз не планую нічого навіть на завтра.Минулого року калібр в 200м від дачі прилетів.В 100м від епіцентру дахи на дачах позносило,в мене тільки діра в стіні від стабілізатора ракети.
@@YuriyShulgin Я ж не кажу що хрущоби то класс. Просто з точкі зору більшості вони були норм, бо більшість країни жило в злиднях і срали в дірку на вулиці. особливо не дуже було тим у кого квартира була в місті велика, а з неї поробили комуналки підселивши якихось людей з села.
@@Document_history Не думаю що без планової економіки ссср таке можливо. Зараз у держави немає важілів впливу щоб забирати майже всю зп у людей і будувати на неї будинки і робити проїзд в транспорті по 5 коп. Адже совєтска людина отримувала, грубо кажучи, 100 рублів зарплати замість умновних 500-1000 на які напрацювала. а більша частина шла на "безкоштовні" квартири, лікарні ітд. До речі мої родичи чекали на квартиру 15 років у черзі.
Чудовий випуск! Дякую Вам за правдиве висвітлювання подій. Я сам жив у комунальній квартирі, це жесть. Я досі не знаю, як я після цього не потрапив до психлікарні. Дай Боже Вам здоров'я і надхнення.
Мій прадід був дуже заможним купцем. Побудував собі в 1908 році двоповерховий будинок. Потім прийшли совєти, прадіда вбили, родину на урал, а самі в будинку влаштували "комуністіческую ячейку". Боюсь уявити життя скількох людей вони зламали в тих стінах. Моя родина повернулася на Батьківщину, я з дитинства знала, що цей будинок належав моєму прадіду. Уявіть мій трепет коли я туди заходила, там була бібліотека, а на другому поверсі так і сиділи недобиті комуняки. Двері, ліпнина, підлога, розпис-все пережило Другу світову, але не пережило війну сьогоднішню. Єдине втішає, що нарешті звідти викурили комуняк.😂
Розумію вас. Мій дідусь, народився в заможній українській сімʼї. В них було багато землі й неймовірної краси камʼяний будинок. Совєти все забрали, дідусь помер в комуналці.
Коли моя бабуся розповідала які землі і млини в них були поки сімʼю не депортували - я не дуже вірив бо був малий. Але зараз розумію що наша сімʼя була одна з багатьох кого просто прибирали бо заважали будувати «свієтлоє комуністіческоє будущєє»!!!
Хрущовки і брєжнєвки - це чи не єдине, що мені видається позитивним за тих часів, бо пам'ятаю,як у шістдесяті роки люди мешкали у напівпідвалах, з вікон яких було видно лише взуття перехожих...Дякувати Богу ніколи не жила в комуналці, але бувала у родичів, які мешкали в гуртожитку із спільною кухнею -весело було! Мешкаю в хрущовці, яка у пристойному стані, багато залежить від мешканців!
2013 - 2017 жила в комуналці в Харкові, поки вчилася на бакалавраті. За той час помело дві сусідки: одна зносила в квартиру пляшки зі смітників, інша ледве пересувалася через зайву вагу. Досі пам’ятаю скрегіт стільця по підлозі, який вона використовувала замість ціпка. Всі діти обох жінок жили там саме. В одній із кімнат іноді жило до 8 чоловік. В кухні обвалилася половина стелі. Люди, які були власниками тих кімнат, були в основному неосвіченими і запамʼяталися дуже непривітними. Хочу подивитися на тих, хто ще намагається романтизувати комуналки і іншу спадщину совка.
@@ЗлойЯщер-н7р тому що ви пі*ари всю нашу історію намагалися зруйнувати нашу державу тим чи іншим шляхом: або втручаючись в наше політичне життя, або поневолюєте, або намагаєтеся стерти з лиця землі. З відео і мого коментаря зрозуміло, що до того призвів саме совок. А потім за роки незалежності всіх адекватних політиків прибирали і просували ваших агентів. Це ваша природа: і сам не гам, і другому не дам. Що ви побудували, окрім того в що були вкинуті нафтові долари? Що вам не вистачає? Чого ви не можете заспокоїтися і залишити інші народи в спокої. Але ж ні, я розумію. Бо ви самі відсталі, критичне мислення відсутнє, бажання хоч трохи вилізти з гівна теж немає. Зате як приємно «рузькой душёнке», коли пропаганда кормить її імперське чсв
@@ЗлойЯщер-н7рПостроила и очень много. Особенно в Харькове. Но и коммуналки ещё остались. Как и в росии и во всех остальных странах бывшего совка. В росии ещё и бараки остались)
@@UA-gordi ну да легко поверить тому кто пишет Россия с маленькой буквы,когда я сам из Украины)Может в больших городах чучуть и построили.Но в моем все как было от СССР так и осталось.И про бараки они есть и в других странах бывшего Союза.В России больше всего учитывая население.И то большинство имеют дома,квартиры или хотя бы в ипотеку.В бараках живёт очень мало.Но да Для патриота Украины, Своя родина будет лучше так что зачем вас переубеждать.И ещё те же железные дороги от СССР,заводы почему то это все не ломают 'это же наследие совка',а улицы переименовывают статуи убирают.У нас в городе все автобусы Российские сделанные на российском заводе то есть ещё до 2014 и это не деревня,город население 24 тысяч .И так во многих небольших городах .В крупных получше но тоже .Не надо любить что-то только потому что ты там родился это глупо!
@@ЗлойЯщер-н7р Я не вважаю, що наша країна краще розвинулась фінансово ніж інші країни пост совка. У всіх приблизно така ж ситуація. Не знаю з якого ви міста і як вас зачепила ця війна, та наскільки ви спроможні до переосмислення минулого, але зрозуміло одне - ви любите радянський союз і все що він робив. Назву росії пишу з маленької так як не поважаю цю країну гній, яка цинічно та безпощадно стерла з лиця землі не один населений пункт нашої країни під лозунгом "освобождєнія". І так , я дійсно патріот своєї країни, але це не означає що не бачу мінусів і що нам є куди зростати. Але мати вулиці з назвами тиранів та ідеологів ссср, який зараз в лиці росії знову хоче знищити Україну - якось не дуже хочеться. Або ж з назвами міст, з яких летять ракети - теж не хочеться. Вам напевно важко чути щось погане по совок, але його вже давно немає і ми живемо в Україні і любимо її.
Мусимо констатувати, що в плані побудови житла комуняки були не такі погані, як в інших царинах. На скільки урбаністичним, вірним є рішення садити два ряди дерев перед фасадом будинку, що виходить на вулицю. Тобто послідовно - будинок - ряд дерев і газон - тротуар - ще ряд дерев з газоном. Це і захист від шуму і від пилу. Зараз так ніхто не робить.
Не було стимулу економити на землі. Забудова території планувалася "зверху" за нормами щільності, інсоляції та озеленення. Останнє тепер кишенькові "урбаністи" девелоперів називають "совковими пережитками" разом з усім модернізмом, тільки чомусь ЖК "преміум-класу" дуже навіть нагадують модерністичне планування, а лохам впарюють "модні" квартали-колодязі. Повернутися до цього на новому рівні без совка можна шляхом самоорганізації громад, тобто викоріненням політичного лобі "девелоперів" і запровадженням жорсткого громадського контролю над забудовою, зокрема зелених зон, озер тощо. Як десь у Відні, скандинавських країнах і т. д.
Це не була цілком їх ідея. Такі ідеї, як і матеріали для їх утілення, були залучені з-за кордону. Тобто, десь у Німеччині у 20-х роках було втілено у життя архітектурне рішення соціального житла з просторими зеленими зонами, а потім подібне будувалось комуністами у 50-х.
@@kat_ua У Львові, наприклад, такі рішення +- до кінця совка застосовувались. Як бачив по відео з Київа, там між будинками взагалі простори величезні. Так, зараз, через 30-40 років дуже приємно користуватись вулицями і проїздами з великими деревами, де завжди є тінь і затишок. Але сучасні квартали такого не дають навіть в перспективі.
@@vovixs.567 Згідний. Мене просто дуже дивує, що москалі, які не здатні були зпроєктувати 1-кімнатну квартиру, примудрились зпроєктувати цілі квартали.
@@ViktorovychV А як щодо кварталів на околицях міст? Вони, що у 70-80-х виглядали жалюгідно, навіть на макетах, що зараз. Ніякої привабливості, мінімальна зручність. Будували велитенські спальні райони. Постійно переповнений громадський транспорт, бо весь район їде на роботу. Такі спальні райони, далеко від виробництва це була одна крайність, та інша - це забудови навколо заводів. Будували цілі райони впритул до шкідливих виробництв. Про простір та красу там не думали. Аби побільше гуртожитків розмістити, там не до простору чи дерев було.
Не зникли комуналки в 90х). Будучи студенткою з 2003 жила в комуналці у Полтаві. Будинок так звана «сталінка» з височезними стелями та просторими кімнатами, квартира була трикімнатна, кімнати належали різним господарям (люди були похилого віку) і вони здавали їх студентам. Це був дивовижний досвід, я вперше бачила зовнішню електропроводку та фризи під стелею.
Теж думала, що комуналки зникли. А в 2011-му продавала свою 22-метрову совкову ''гостінку'' подружній парі, які жили в комуналці. Вони були в захваті, що в них буде СВОЯ 4-метрова кухня і балкон. А їхню кімнату в комуналці купував якийсь хлопець-єврей, якого дістало жити в квартирі на 3 сім'ї))🤦♂️😆
12 років прожив у комуналці у центрі Одеси. Загальна кухня і туалет. На кухні всі тумби закриті на замки, холодильники були у кожного в кімнатах. В туалеті у кожного свій «кружечок» на унітаз і дуже бісило коли заходив в туалет, а твій колихається на гачку і теплий…
Я не знаю, як зараз, а на початку 2000х я ще застала оце комунальне поселення саме у центрі (студенткою на сесії) - Дерибасівська за рогом, на Прівоз - пішки😊
Комуналки нікуди не ділись і навіть придбати коштує грошей, як і хрущі від 20 тисяч ідо 50,60 тис долларів. В наш час війни люди радіють тому, що в них взаналі хоч щось є
Батьки отримали 2шку в 80роки,а тепер вск втратили. Так квартира була місцем сповнене любові, затишку, дитинства. А бепер вони туляться в 8 квадратах на заході країни санаторії, наче повернулися в молодість, коли жили в общаге, так болить, щож накоїли рашисти...
@@Document_history Зробіть будь ласка відео про маріонетковий червоний уряд України 1917 у Харкові ,яким керували москалі і досі називають українсько-радянску війну ,громадською війною в Україні.Дякую🇺🇦
Моя бабуся казала , не комуналка, а «уплотнЄнІЄ» Кривий Ріг. І до самої смерті боялася Сталіна….. бо сімʼю її родичів розкулачили , і замість хутору вони мали «уплотнЄнІЄ» і життя ….
Мой дед с бабушкой и маленькой получили в 65м комнату в одной из "сталинок" на нынешней улице Степана Тільги, ранее Революционной, на Соцгороде, рассказывали про "уплотнение", нелестно. Жутко депрессивные места (по крайней мере, были, до 2017, дальше я уехал из КР). Как же они радовались, когда заселились потом в 9 этажку на 95м. В брежневку, длинную, на 11 подъездов.
Ви кажете, що комуналки зникли в 90-х. Але в моєму місті Чорноморськ, що на Одещині їх ще досить багато. Довелося і мені в 90-х в них пожити в дитинстві. Це був просто жах! Зараз маю свій приватний будинок, який збудував своїми руками.
Потрібно також згадати й інше щодо кухонь, совєти мали думку, що радянській людині кухня не дуже потрібна, оскільки на багатьох підприємствах робітників годували, а вечерю чи сніданок можна придбати у магазинах кулінарії і тільки розігрівати на кухні.
Живу саме у хрущовці, це одна з перших у цьому районі, тому, як кажуть свідки її зведення, була зроблена "на совість". Планування жахливе, нам довелося досить радикально попотіти, зробити з трьошки двушку, переносити стіни санвузлу, а також витратити багато сил та матеріалів у вирівнювання підлог, стін, стелі, аби більш-менш комфортно жити. Опорні стіни не чіпали, а от внутрішні деякі були зроблені з г*вна та палок у прямому сенсі - зломили одну стіну, а там така типу дерев'яна основа, всередині якої якісь тряпки, картон, все це заштукатурено 😅Вийшла досить комфортна квартира, взимку тепло навіть коли нема опалення, влітку не спекотно, до 25 градусів, звукоізоляція краща, ніж у більшості новобудов нині. Але я дуже часто думаю про те, як тут жили люди без цього апгрейду - темний крихітний коридор, антресолі над головою, сортир, в якому лоток для кішки нема де втулить, прохідні кімнати, крихітна кухня, де двоє дорослих б'ються попами у спробі поснідати одночасно😢
Ви розповідаєте про дуже гарні хрущовки. Я виросла в хрущовці без центрального опалення, без водопостачання, і без санвузла! До всіх "переваг" у вигляді маленької площі, прохідних кімнат, відсутність звукоізоляції додавались піч на вугіллі, вода з колонки в дворі, страшний смердючий туалет та помийна яма в дворі! Опалення, вода та санвузол з'явилися у нас в кінці вісімдесятих.
Дякую за цікаве відео. Під час перегляду згадав одну історію, яку колись розповів батько. Він народився у середині 1950-х, і майже все дитинство провів у Харкові, район ХТЗ. Квартиру їх сім'я змогла отримати лише коли він закінчив школу та відслужив у армії. До цього жили у дерев'яних бараках, якими цей район був щільно забудований. Одного дня взимку спалахнула пожежа на сусідньому бараку, вогонь швидко поширювався. Коли приїхали пожежники, вогонь охоплював вже кілька споруд. Почали гасити, але площа загоряння була настільки великою, що вода швидко закінчилася. Єдиний вихід із ситуації, до якого дійшли пожежники - під'єднати насос машини до вигрібної ями туалетів, які знаходилися надворі. Лише таким способом вдалося спинити вогонь. Від більшості бараків, що горіли, лишилися самі недопалки, від яких потужно несло запахом нечистот. Найбільше батько запам'ятав таку сцену, коли нещасливі мешканці цих бараків копирсалися у фекаліях, у надії забрати хоча б якесь своє майно, бо вони страшно боялися втратити те невелике, яке в них було. На щастя, батьків барак лишився неушкодженим.
Комуналки існують і досі, я у 2017 році в Одесі працював інженером з інвентеризації(БТІ) і доводилося проводити обміри «квартир», а по суті кімнат у такому будинку, так життя там не відрізняється від того як було описано у відео лише будівля більш занедбанішою стала. Але є і винятки, як із комуналок облаштовують однокімнатні квартири з новеньким ремонтом де можна навіть жити з невеличким комфортом, але це поки що поодинокі випадки. Я як будівельник з песимізмом дивлюся і гадаю, що найкращим рішенням буде їх знесення (навіть попри те, що вони знаходяться в «історичному центрі і є памʼятками архітектури») бо це вже не будинки, це бомби сповільненої дії і вже нічого не допоможе
вітаю! скажіть, будь ласка як спеціаліст, - чи були в Україні випадки позитивної трансформації хрущовок? колись читала в ЗМІ про плани знесення хрущів, будівництво на їх місці нових ЖК і заселення в цей же будинок колишніх мешканців хрущовки. для мене звучить як фантастика, але можливо, таке дійсно десь було реалізовано? загалом, було б чудово колись замінити ці коробки на гідне житло, яке прикрашає, а не псує вигляд українських міст.
Мені 31. Я народилася вже після падіння Совка, але навіть я встигла пожити у комуналці. І це було не десь у глибокому дитинстві, а у 2013-2014 роках у Харкові. Усі проблеми, описані у відео на той час усе ще мали місце бути. у повній красі. І явище комуналок, або спільної оренди кімнат у будинку одному будинку кількома незнайомими людьми було дуже поширеним не тільки серед студентів.
Найстрашніший витвір совєцької архітектури - це "гостінки" (зараз їх модно називають смарт-квартирами). В Києві таких досі вистачає, і у порівнянні з ними хрущовка - це розкішні апартаменти
Пару років тому їх звали "студіями". Якось я розглядала такий варіант житла для себе одної, але навіть для однієї людини такі квартири як собача будка. На фото ніби гарно, а в реальності - комора з вікном.
Мешкаю в малосімейці , це вже брежневка . Так ось . Площа загальна 16 м кв , корисна - 11,7 . Добре , хуч санвузол свій , кухня - загальна , але богато , хто готує в передпокії , де всього всього 2 м кв ...
Я з батьками та сестрою жили в комунальній квартирі в Рівному з 95-го по 2000. Потім купили квартиру і переїхали. Мені на момент переїзду було 12 років, але я добре пам'ятаю як її ненавиділа і яке було щастя жити у власній квартирі, без чужих людей.
Цікавий і не типовий випуск) мені подобається) Сам живу у хрущівці вже більше 2/3 свого життя. До цього був 10-поверховий будинок, так звана брєжневка. Буду чесний, подобається така архітектура. Якщо за ними відповідально доглядати, то же цілком непогане житло. Як приклад варто згадати досвід країн Балтії.
Люди на десятиліття стали мати принцип "нехай маленьке, але своє". Коли мені наша квартира 53 кв.м.на чотирьох дорослих здалася маленькою, то мої батьки, родом із совка сказали, що в гуртожитку буває ще гірше. Розумієте, не прагнути до розширення площі, а порівнювати з тим, де ще гірше 😢
Дякую за випуск. Сам живу в двоповерховому будинку 50-60 років на вісім. Автономне опалення. Є біля дому "сараї" під одним дахом довга споруда для зберігання всячини з підвалом жля кожної квартири окремо. Цегляний будинок зовні,а всередині весь дерев'яний каркасного типу: як в американських фільмах можна стіну пробити кулаком. Я дуже ззивувався коли дізнався історію що в такій трьохкімнатній квартирі де я живу раніше мешкало три сім'ї. Почерзі топили котел вуглем який зберігали саме в тому сараї. Одна кімната приблизно 18 кв.м.,дві інших по 9 кв.м.,а кухня має видовжену форму як коридор в 7 кв.м. ще й прохідна,бо з неї ти заходиш до окремої ванної кімнати. Шумоізоляцію також варто відмітити: коли летять над містом шахеди чи то збивають його -здається що він поруч або над головою.
О, у мене таке саме планування квартири, кухня дуже незручна. Але мені подобається що санвузол роздільний, мені здається сумісний санвузол для сім'ї більше ніж з двох осіб це жесть
Коли ти живеш у постійному стресі від того, що не знаєш що і коли стукне у голову власнику квартири, яку орендуєш, то повірте - навіть 17 кв.м, але своїх - за щастя!
Я була ще маленькою, коли батьки перебралися з гуртожитку до комуналки (мати працювала перекладачем на оборонному підприємстві, батько був міліціонером). Як же я раділа, коли ми переїхали до двохкімнатної комуналки.... сусідом був звільнений за алкоголізм з МВД чоловік. Ох, і весело ж нам жилось😅 Є що згадати.
Перше власне житло у моїх бабусі та дідуся - це хрущовка, після життя по зйомним кімнатам та времянкам. Післявоєнне зруйноване Запоріжжя, коли люди жили по баракам та землянкам і ось раптом СВОЯ КВАРТИРА!!! Не можу сказати проти цього щось погано. Після нинішньої війни нам теж треба буде щось подібне, при цьому БЕЗКОШТОВНО!!! Бо як наприклад бути зі старими людьми, хто втратив своє житло??? Оріхів наприклад весь зруйнований КАБами😢😢😢 Ми досі живемо у хрущовці 1968року. Доречі, коли робили ремонт та міняли труба, то старі виявилися оцинкованими, а алюмінієва проводка жодного разу не підвела, бо була зварена між собою!
В мене гарні спогади про хрущовку. Товщина стіни між нами і сусідом була 4 цегли, то навіть нішу під холодильник батьки зробили😊. Чудова шумоізоляція була. В сучасних новобудовах ні пчихнути, ні пукнути не можна, бо всі сусіди почують. Ширини в 70-100 см досить для туалету було. Просторі двори, не те що зараз вікна у вікна заглядають до сусідніх будинків
Може це не хрущовка? Наш дідусь жив у хрущовці. Там чути всіх сусідів. Можна було знати що говорять сусіди і зверху, і знизу, і збоку, так ніби вони у сусідній кімнаті. Чути що вони дивляттся по телевізору, чути все. Зовнішні стіни будинку тонкі й холодні. Якимось чином протяги були навіть з підлоги, хоча вінр жив на другому поверсі.
У м.Нововолинську в ранньому дитинстві ми жили в бараці, це був треш, зараз це житло поділено на квартири, до яких господарі підвели воду, поставили парканчики, зробили окремий вхід і живуть щасливим життям
Моя бабця після весілля жила у хліві. Повоєнний час. Під час дощу у кімнатах плавали борошно і подушки. Пізніше спромоглися з дідом на своє житло більш-менш нормальне. Але бабця жила без ванни і санвузла в хаті все життя. Чи була б для неї хрущівка з теплою кухнею (була літня лише), ванною і туалетом за щастя? Відповідь очевидна. Чи можу я, працівник державної сфери, з малими дітьми купити собі квартиру? Я вижити не можу. Я про ту хрущівку і не мрію. Знайти прибутковішу роботу? Напевно. Але я люблю свою. І, якщо її не буде, то держава не матиме дітей з освітою. Тому... Судіть самі. Треба робити все, щоб ми жили зараз достойно. А чи ми живемо так? Чи ми живемо...
я пішов працювати на виробництво і в 28 років вже купив собі квартиру в новобудові....той хто може і хоче важко працювати може і внас заробити собі на квартиру навіть не виїжджаючи за кордон
@@PurpleTapesss покажіть, де ви заробили 2 мільйони... Я теж працюю, плачу податки, люблю Україну. Зарплати вистачає на комуналку, оплату кредиту на необхідну техніку, найдешевшу їжу і то не до кінця місяця....
@@PurpleTapesss Зараз всім вчителям, лікарям та іншим держслужбовцям треба йти працювати на виробництво? А хто буде вчити дітей? Та виконувати інші базові для суспільства роботи?
Дякую за цікавий блог, на щастя не довелось жити в хрущовці, але і брєжнєвки не далеко втікали, теж холодні, стіни з селікатної цегли замокають, дах тече.
В мене колега живе на Берестейскому(Проспект перемоги) проспекті в сталінці. Із 5 поверхів жилих тільки 4 і по 2 квартири на поверх. Шикарні квартири, тільки кухні маленькі дивні.
Тому що сталінки давали номенклатурі і тоді вважалося що люли не будуть вдома готувати. Сталінки і досі люблю, великі просторі кімнати і високі стелі плюс розташування класне.
Встану на бік хрущовок, мені подобається і якість і метраж житла, АЛЕ тут залежить від того, що сам будинок призначався не для роботяг, тому і якість відмінна. Ціж будинки від того ж підприємства для інших ( поруч нашего) різко різняться за якістю та плануванням
Дякую за відео! Секрет дорогожичей тепер для мене відкритий (однак, справедливості заради, панельки та цегляні панелькі - дві великі різниці) А так, концепція "хрущовських" районів, на справді, найбільш комфортна для життя. Якщо в змінну додати якість будівництва + комерційні приміщення, то отримаємо елітний район)
Про малу кухню та те, що це зроблено з думкою про господинь є частково правдою, щонайменше потенційно вкраденою ідеєю засад баухаусу. У 1926 році в Німеччині архітекторка Шютте-Лігоцкі побудувала першу франкфуртську кухню, власне спостерігаючи і підраховуючи кроки господинь. Це справді було проривом у зручності і кухня у її сучасному вигляді власне завдячує саме їй.
Ця архітекторка (Шутте-Лігоцкі) разом із групою з 17 архітекторів з 1930 по 1933 роки офіційно працювали у СРСР. Групі архітекторів, було доручено допомогти втілити в життя перший із сталінських п’ятирічних планів, побудувавши промислове місто Магнітогорськ.
@@Document_history прошу вас зробити відео про нюнберський процес і розвінчання міфу ссср, що ніби там визнали УПА, ОУН, Галичину злочинцями. Про те, що ті томи які переклали на російську, що їх було менше половини, а в тих які не переклали з оригінали нюнберський процес визнав що дивізійники на робили злочини, що оунівців розстрілювали німці і УПА вела активну збройну боротьбу з німцями і не визнана союзниками Німеччини. Та посилення для широкої маси на: документи, томи, сторінки, статті в оригіналі.
Наскільки знаю в Одесі кімнати в комуналках приватизовували мешканці тож найбільш масовою історією був викуп усіх кімнат у різних власників навіть у 2000них. Про комуналки мабуть буде багато цікавого і смішного матеріалу. Дякую за вашу працю!
Я зараз живу у покращеній хрущовці 80-го року - зручне планування, простора кухня, великі вікна. Мені тут подобається. Постало питання зміни житла, бо розширилася родина, і треба преїздити у пізніші радянські забудови (новобудов в нашому маленькому місті немає). Так от, у цих всіх будинках страшенно дратують маленькі вікна - кухня, маленька дитяча - не вікна, а бійниці. Кімнати темні. У хрущовці в цьому плані значно краще)
Дякую за відео! Я з Києва, і мушу сказати, що нажаль комуналки не зникли в 90-х. В 2010 році я шукала нову кімнату на зйом та потрапила на огляд комунальної квартири прямо біля парку Шевченка на колишньої Льва Толстого. Там був цілий будинок комунального пекла, від якого я втекла якомога швидше. Не знаю, чи є там зараз ці самі квартири.
Щодо того, що сталось у Дрогобичі з завалом будинку. Там була причина. Підприємець викупив перший поверх будинку та хотів там відкрити магазин, тож вирішив змінити планування: він зніс занадто багато, що пошкодило цілісність будинку і тому він і завалився. Тому підприємцю нічого за це не було, якщо не помиляюсь він потім і закордон виїхав. А так дякую за відео, було цікаво дивитись!
Комуналки і досі існують. Я майже 25 років прожила в комуналці. Це просто жах. Лампочка це саме менше зло. Прибирання це тільки моя прерогатива. Сусід один раз на тиждень розмаже грязь по коридору і все решта моє. Ремонт в коридорах на кухні все лежить на нас. Ми вже 9 років живемо окремо , але ремонтувати сантехніку ходимо регулярно.
Моя мама любила розповідати як добре і дружно жили в комуналці, коли їй було 6, бабуся-будівельниця отримала 3 кімнатну квартиру у 69 році, аж на цілих 54 м2. Мені не дуже вірилося в це щастя, враховуючи як бабуся поспішала переїхати. А в кінці 80х в цій хаті з кухнею у 5м2 жили вже: баба і дідом, мама з татом і мною, молодший мамин брат, який невдовзі привів і свою жінку. Були як килька в банці. Згодом отримали вже свою квартиру, з туалетом, двері якого дивом не зачіпали унітаз, із майже відсутньою звукоізоляцією і килимами на стінах
За комуналку скажу одне,я з Запоріжжя,і досі добре пам'ятаю ,що мій однокласник,жив у комунальній квартирі,і це був 1999 рік!Чому це я пам'ятаю?Я тоді мешкав у 3 кімнатній квартирі на 5 му поверсі,а він теж у 3 кімнатній,але кожна кімната була заселена ,це було для мене так дивно!І ще що найбільше запам'ятав,це бруд,було так брудно,що аж ой!
Ваш комент мені нагадав шо і в мене була однокласниця яка жила в комуналці, також кінець 90х, геть за то забула. Також з Зп. Ваш однокласник часом не на 6му посьолку жив?
Спасибо автору за непредвзятость. Сейчас модно (понятно по каким причинам) говорить о совке только плохое, но в этом видео были высказаны и плюсы. Сам живу уже во второй Хрущевке
Колись в двокімнатній хрущовці в Києві жили мої батьки. Благо, що на першому поверсі, бо за словами покійної бабусі, останній поверх завжди затоплювало під час ливнів і розтавання снігу. Добитись адекватного ремонту від ЖКХ в ті часи було майже неможливо, а за свій кошт робити щось було заборонено і практично незаконно, тому люди роками страждали від протікання даху, а деякі навіть змогли переїхати.
Моя подруга- нині харків'янка- біженка 2014-го з Луганська, нині біженка у Польщі. Знімає у Кракові квартиру площею 14 кв.м. І це в новому домі. До речі п'ятиповерховість більшості хрущовок пояснюється зовсім не економією на ліфтах. А тим, що вода може подаватися без встановлення водяних насосів у кожному домі саме на висоту не вишче п'яти поверхів. І ще про лампочки у комуналках. Подруга-киянка постійно їх сама купує для встановлення на своєму поверсі, хоча має ще п'ять сусідських квартир поряд. Це не вада суто комуналок. Це вада у вихованні конкретних людей, яки залишаються бидлом незалежно від того, де вони мешкають. А ще незалежно від того , яку посаду вони займають...
Теж постійно купляю лампочку у під'їзд. Вже болт на це забила і купляю і міняю сама. Наче на мільйон коштує, але мабуть мої сусіди просто не бояться вбитися в під'їзді, в якому дуже темно, якщо не горить лампочка
Цікаво. Тепер, коли скінчиться війна, побудують великі і просторі комфортабельні квартири і роздадуть людям. 😂 Якщо щось побудують, то так само розкрадуть на великому крадівництві.
@@lugburzhr8081так більшість і так живе в гуртожитках, поки десятиліттями збирає на свою квартиру. Або ж все життя віддає 70% від зарплати на зйомну квартиру
Блоки Хрущовки, які досі стоять в Україні та Білорусі. Вони «прикрашають» багато міст на Сході, інше питання чи гарні. Вони радше спотворюють, ніж прикрашають, але сьогодні в них живе багато людей. І сьогодні вони під ударом Росії в Україні У Польщі дуже схожі квартали також були побудовані за часів комунізму, вони стоять і сьогодні, і вони були побудовані за часів Едварда Герека
у Польщі вони хоча би не виглядають так гидко,бо утеплені. а у нас кому в голову прийшло утеплити той і утеплив ще і колір гидкий вибрав. у мене в Харкові напроти хтось собі зробив фіолетове утеплення. коли панелька сіра ....
Комуналки не зникли остаточно і досі, я знаю приклади(не один) де люди так і живуть, різниця тільки в тому, що самі кімнати приватизували, а побут сумісний але вже вихований. Дніпро Думаю і вінших містах ці пережитки ще зустрічаються
Моя мати з батьками жила до 17 років в комуналці у місті Одеси( біля Музкомедіїї). Вона розказувала та і моя бабуся ,що вони змогли зробити свій туалет,ванну та кухню.Це було у 80 роках,минулого століття ,може навіть трішки раньше