• "Козачка Олена" (1883)...
• Олена Пчілка (1849-1930).
Твори Олени Пчілки (Драгоманової, Косач) на моєму каналі.
Читає Лілія Мироненко.
"Ольга Петрівна Косач, уроджена Драгоманова
(29 червня 1849 р.-4 жовтня 1930 р.)
Олена Пчілка належить до числа тих діячів, які невтомною працею в царині української культури зробили значний внесок до духовної скарбниці свого народу. На ниві красного письменства вона трудилася близько шістдесяти літ, випробувавши перо в усіх літературних жанрах: драми та комедії, повісті та оповідання, байки та ліричної поезії, епічної поеми й поетичних перекладів. Людина з широким світоглядом і ґрунтовною освітою, Олена Пчілка зажила слави і в історії української журналістики, зокрема як мистецтвознавець, критик та популяризатор українського мистецтва. Її діяльність як фольклориста і етнографа є ще одним проявом її самобутнього таланту. Відома вона і як педагог-просвітитель.
Вона активно звеличувала і пропагувала рідне слово, українське мистецтво, народну творчість. Вбачаючи своє покликання у просвітницько-виховній роботі, виявила себе і як талановита дитяча письменниця, автор книг для молодших читачів: „Зелений Гай. Віршики й казки з малюнками для дітей” (1914 р.), „Байки. Для сім’ї та школи” (1918 р.), „Дві п’єски для дитячого театру” (1919 р.) та ін.
Олена Пчілка брала активну участь у культурно-громадській діяльності: співзасновниця літературного гуртка „Плеяда”, член київської „Просвіти”, „Литературно-аристократического общества”, засновниця і член правління „Українського клубу” та клубу „Родина”. У 1903 р. на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві всупереч офіційній забороні Олена Пчілка виголосила свій виступ українською мовою. 1905 р. у складі депутації (І. Шраг, М. Дмитрієв, В. Науменко) домагалась перед російським урядом скасування заборони на українське слово. За підписами Лесі Українки, М. Лисенка, П. Житецького та Олени Пчілки була надіслана заява міністрові освіти з вимогою навчання рідною мовою"( з відкритих джерел).
21 авг 2024
