Етер від 3 жовтня 2020 року.
Сьогодні я зробила б його інакшим, водночас це залишає багато простору для наступного етеру за Ольгою Кобилянською.
Окремо рекомендую:
◾️ «Дещо про ідею жіночого руху» Ольга Кобилянська
Відчит на зборах «Товариства руських жінок на Буковині» у Чернівцях 14 жовтня 1894
Через те, що велике число людей, як мужчин, так женщин, утримує, що ідея жіночого руху, або ідея емансипації жінки полягає в тім, щоби не виходити зовсім замуж, прибирати манери мужчин, ходити з обстриженим волоссям, з паличкою в руках, курити папіроску, їздити верхом і, як одна жінка висловилась, «ходити у фраках», - то хочу довести, що, противно, ідея «емансипації жінок», або ідея «жіночого руху» є власне тою ідеєю, котра доказує, що сучасне положення жінки середньої верстви, а головно жінки незамужньої, є сумне, є гідне звернення уваги всіх мислячих умів, гуманних серць обох полів, і бажає щиро поліпшення жіночої долі.
Говорити мені нині широко про сумні сторони долі жіночої - годі: приложу лише для схарактеризування її непевності пару слів нашого поета Шевченка:
Вітер в гаю нагинає лозу і тополю,
Лама дуби, котить полем - перекотиполе,
Так і доля: того ломить, того нагинає,
Мене… котить, і де спинить, і сама не знає!
І дійсно! Чи ж не є прапор долі жіночої - непевність? Коли в родині з’явиться синок - родичі тішаться, коли з’явиться дівчина - сумують. Чому то так? Чому воно, сиротятко, приносе уже малесеньким життям своїм сум з собою? Воно тому так, що доля його непевна. А непевна - тим, що не знати, чи здобуде собі чоловіка, котрий мав би статись її кормильцем і заступником вітця й матері, чи ні. Горе тій, котрій не удалося здобути того!..
«Учися, синку, - кажуть синові родичі, - аби-сь мав раз свій кусник хліба, аби-сь був раз собі паном». А їй що кажуть? Їй не кажуть того. Їй ще кажуть, щоб училася красні рухи мати, щоб була гарною, граціозною, вміла подобатись…
14 май 2024
