Чи варто іммігрувати в Канаду після 55 років… 

Весна! Ніжні тюльпани... і душевні настанови, відверта розмова мудрої людини з широкою аудиторією. Щиро, по-домашньому. Це має високу ціну! Сердечно дякую!

Мені 64 р. Наш поїзд пішов і кудись виїзжати то пізно . Так молодим в 25-35 рр. ще можна адаптуватись до перемін ,але чужина вона і тому чужина бо не наша. В нас інакше побудоване життя хоча і важче ,але ми в дома де все своє. Працювати всюди потрібно ,щоб щось отримати . Як кажуть вдома і стіни гріють та сонце тепліше. Всюди добре де нас немає... Так ,що живем в Україні перемогу завоюємо . Слава ЗСУ !!! Слава Україні !!!

Вітання з Хмельниччини Мені 62 роки. В молодості навчалася у Львові.Дуже гарне місто. Вертайтеся до дому. Дома і стіни гріють.Старе дерево не пересаджують, не прийметься. Другої України немає ніде. Щасливої вам дороги до дому.З Богом.

Маркіяне, ти і твій дідусь, одні з найщиріших людей, яких я зустрічав в своєму житті. Щиро бажаю вам успіхів у всіх починаннях. Хай все у вас буде як найкраще. Просто залишайтесь собою, бо ви робите цей світ кращим. Дякую вам. Вітання зі Львова 🇺🇦🇨🇦

Оце було найцікавіше відео, розмова з людиною від душі. Але хочу запевнити цього чоловіка, що він перебільшує щодо своїх років. Що таке 75 років, це небагато. Моя бабуся у 83 вчила мене танцювати, вона дуже гарно танцювала і співала. Вона була для мене ходячим підручником реальної історії України. В школі я вивчала історію, придуману комуняками, а бабуся розповідала справжню. Вона пережила голодомор, опухла від голоду, власноруч закопувала своїх померлих від голоду дітей. Але вижила, одужала, народила мою маму. Вона була глибоко віруючою людиною, але казала,, ніколи кота не обідила, курку зарізати боюся, а комуняку прикончу і рука не дрогне,,. От до чого довели людей.

Дякую,пане Василю,за щиру правду.Ви поставили крапку у моїх намірах.Діти теж запрошують у той далекий світ,але ми з чоловіком відмовляємось.Нам по 65,та й Україна в страшній небезпеці,треба бути тут.Вітання зХодорова.Щасливої дороги додому.

Я витримала 2 місяці в Канаді , ваша ровесниця, цілком з вами згідна , мова в першу чергу, так мені в Україні тяжко, я одна , але я Д О М А !

Дякую пане Василю за відверту розмову! Була в такій ситуації і я! В перші дні війни прийшлося з внучатами виїхати до Польщі! Було все добре, відношення, співчуття, допомога у всіх питаннях зі сторони братського народу! Низький уклін людям, які допомагали!Однак , кожну секунду життя за межами нашої неньки України мріяла повернутися додому, в свій рідний Київ! У хвилини відчаю хотілося іти пішки до кордону! І ось я вже вдома щаслива та незалежна! Вдома все рідне, стіни гріють, взагалі як риба у воді... Є багато пропозицій тимчасово виїхати! Для себе прийняла рішення, в зрілому віці вдома найкраще!!! Бажаю Вам, пане Василю, якнайшвидше переступити поріг свого дому, дай Боже здоров'я з легкістю перенести дорогу! Будьте Благословенні! Щиро дякую за правдиву розповідь!!!

Який чудовий дідусь, який він справжній українець, любить свою землю💙💛💗 Чекаємо вас та любимо💙💛Привіт з Київа💙💛

Дякую за відео,я також була багато раз за кордоном, але коли повертаюся до дому і приходить СМС, вітаємо вас з поверненням в Україну, це неймовірне відчуття

Дуже дякую Марке,я ровесник твого діда,а декілька років тому,як почалась повна війна була думка,але вважаю мудрість взяла верх,а з уст твого діда справедливе підтвердження. Бажаю діду успішно повернутись на Батьківщину,а вам молодим в Канаді щирого процвітання й не знати ні горя ні біди.

Коли втрачаєш діда, бабу, то прощаєшся з дитинством, коли йдуть батьки, стаєш дорослим, знаю з свого життєвого досвіду, тому, цінуйте кожну хвилину з ними разом! Довгих літ усім!

Нехай Господь допоможе в дорозі дідусю.Ангела Охоронця в дорогу дідусю.❤

Дуже сподобалося інтерв"ю. Пан Василь дуже щирий. Щасливого повернення в Україну. Вітання з Житомирщини.

Вірно говорить, я також поїздив по всьому світу і дійшов висновку що найкраща в світі це наша земля, наша Україна, вона знаходиться в центрі Європи і благодатного краю з прекрасним кліматом і територіями, і тому тут постійно точаться суперечки і війни бо всі нам банально завидують і тому ми ніяк не можемо побудувати щось путнє, чому так? сумно

Маркіяне, який в Вас суперовий дідусь! Ви дуже на нього схожі:) Пане Василю, Ви молодець, дякую Вам, що поділилися з нами!

БРАВО вам, шановні українці, дякую за відверту розмову, це актуально! ❤

Дякуємо , пане Василь і Маркіян!! Привіт Україні, Львову! Здоров'я, щастя Вам і щасливоіі дороги Вам, пане Василь!

Хай Господь щасливо проведе вас п.Василь додому.

Щасливо доїхати додому !Скрізь добре де нас немає але в себе вдома найкраще !

💛💙 Якщо за нашу мову саджали в тюрми, гнобили в лагерях, розтрілювали, значить таки має значення, якою мовою ти розмовляєш. Якщо людина не знає мови народу, на землі якого вона проживає, то вона є або гостем, або окупантом, або немає розуму! Шарль Бернар. Мова, це код нації! Українці, бережіть свою рідну українську мову! Дякуємо нашим патріотам за дуже важливу роботу!

Направду шкода діда. Правдива розповідь без прикрас. Лайк за правду.

Марк величезна подяка за таку щиру, відверту, надзвичайно людяну розмову про реалії !!! Дай Бог здоровʼя твоєму дідусеві і щоб ви могли його відвідувати в Україні якомога скоріше!!!

Який Щирий і Добрий Чоловік!

ДЯКУЮ МАРК ,ДОРОГИЙ ДІДУСЮ ДО ЗУСТРІЧІ У ЛЬВОВІ.НЕХАЙ ДОПОМОЖЕ ВАМ ГОСПОДЬ У ДОРОЗІ❤🙏🙏🫶

Сама краща країна це Україна!Боже,збережи Україну та її людей!

Дякую пане Василь,за Ваш погляд ,на такий вопрос. Здоров’я Вам та Вашім близьким. Слава Україні!!!

Ми вас добре розуміємо.Їздили,до доньки,в Канаду.Повернулися додому і це щастя,для нас було.

Дідусю,здоровя Вам і легкого перельоту до Варшави а потім потягом ло Льова❤🇺🇦

За дідуся помолюсь щоб щасливо долетів і добрався на батьківщину 😊

Дякую за відвертість. Але в нашому віці це важко. Як кажуть, де родився, там і пригодився. Для мене краще ніж Україна, немає, не дивлячись на війну.

Діду здоров'я і довгих років життя.

Дякую Вам за відверту розмову! Ви дуже хороші люди. Здоров'я Вам та Божого благословіння!

Щиро дякую за вашу таку душевну розповідь.🇺🇦

Дуже душевне вiдео,дякую Маркiян,купа емоцiй.)))))))

Пане Марк, здоров'я вам та вашому чудовому дідусеві! Дійсно, в такому віці вже важко емігрувати до будь-якої чужої країни, якщо людина більшу частину свого життя провела в одному місці. Можна регулярно приїздити на гостини, але провести залишок життя на рідній землі, де кожен кущик є до болю знайомим на дорогим серцю.

Бажаю гарно дістатися до дому, пане Василю. Мій батько Петро, царство йому небесне 🙏, у свої 82 не схотів переїздити з Херсона до Дніпра - 350 км усього. Хоча у Дніпрі двоє синів, онуки... У Херсоні була квартира, дача...могила мами🙏 Казав, що там його дім 😢 Так і зостався у цій землі. Бо немає щастя на чужині, а своя земля завжди прийме. Повертайтеся.

Там добре де нас немає. Всюди добре а в Україні найкраще. Жалко так що в нас проклята війна тоді і би молоді люди не тікали а були з батьками. Дякую за щиру правду.

Дякую, Маркіян! Дякую, пан Василь! Здоров'я вам, хлопці! Навіть оп обстановці у кімнаті видно вашу ностальгію за Україною. Дуже вас розумію, але я вже так не скучаю, можливо у душі все вже "прогоріло і погасло", бо так як було вже не буде.

Дай Боже здооровя дідусю ) молодець шо відважився приіхати відвідати своїх дітей і внуків ❤ Дійсно в такому віці саме ліпше дома . Доросле дерево пересадити майже неможливо .. так і людині - добре там де прожив своі роки ❤

Марку требе з дідом провести інтервью - запитання, відповідь. Бо так йому дуже тяжко, аж серце краєтся. бачу як він хвилюєтся.

Дякую вам,добрі люди. Дуже вірно ви вирішили поділитися своїм баченням на життя в Канаді людям старшого віку.Марк,ви така позитивна людина ,а ваш дідусь також гідна українська людина.Мені дуже сумно. Я дуже вагалася,бо не Америка чи інша країна мене так не приваблювали,як Канада,таке красиве іменування країни,як поклик до мрії.Але тепер вже не вагаюся,в моєму віці та ще й без знання мови пізно летіти та починати жити якби заново.Але на душі спокій і полегшення,бо завдяки вам вибір остаточний зроблено. Я засмучуюсь,коли розумію ,як важко прощатися з дітьми,мені аж боляче за вас,хоча мої діти зараз в сусідній країні,,бо ворог розкидав нас по світу,але ж це не назавжди,а якщо буде інакше боляче навіть уявляти.Миру вам,гарного життя та процвітання.Для мене Канада залишається частиною країни,де наші люди,наші українці, будуть своїми, не чужинцями і навіть збережуть і мову свою,і звичаї,і гордість за таку сильну та сміливу ДЕРЖАВУ УКРАЇНУ, що дає відсіч рашці ,хай їй пек. Слава Україні! Слава Канаді ! Героям слава і усім добрим людям, СЛАВА!

Здоров’я вам і вітання з Брюховичі, Львів…

Маркіян в тебе дуже гарний і щирий дідусь))) подорожі після 65 дуже тяжко даються(

БОЖОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ ВАМ

Дякую за відверту розмову.

Перший раз я відвідала родичів в Едмонтоні ще у 1989 році. Звичайно, я попала у тоді у казку. У мене був невеликий чи великий, не знаю , як сказати, шок. Рівень життя, чистота, наявність товарів у магазинах , усі родичі мали роботу - це все на сто відсотків було протилежне тому, про що нам розказували у школі. Одним словом, у школі розказували про загниваючий капіталізм. У мене тобі була сім'я, але про пральну машинку автомат я і не мріяла. Родичам я говорила, що ми не голодні, у нас є робота, житло, але у нас зовсім інший рівень життя. Мені там сподобалося і я раділа за канадійців, що вони так живуть. Адже там усі умови для життя вони створювали самі. Тоді я вперше задумалася над тим, що люди мають не тільки права, а і дуже великі обов'язки. Я живу в Україні і всі роки, після відвідування Канади, стараюся робити усе, щоб і ми брали за приклад усе найкраще з життя розвинутих країн, передавали досвід іншим і робили наше життя кращим.

Щасливої вам дороги !

Дякую ! Все відео проплакала …

Дякую Вашому дідусю за те, що поділився своїми думками і переживаннями! Так нагадав моїх дідусів і бабусь, яких нажаль вже нема з нами😢бережіть себе Підтримую Марк наш український контент.

Розумію Вас.Щасливо, рідна земля помагає

Дуже корисна інформація! Дякую.

Ваш дідусь, Марку, говорить як моя дочка. Незважаючи на вік вона дотримується такої ж думки...в Україні ти вдома, тут найкраще...тут все своє і сонце краще і трава зеленіша і повітря мабуть теж має свій особливий шарм, український🙃🤍☀️ і їй всього 22 роки🤷‍♀️

Добре що вам е куди їхати пан Василь.Моїй мамі 74 тяжко але їхати немає куди сосіяні вже зайняли жетло 😢

Дякую за відео

Прошу пана,я згідна з вами.Не переживайте за виїзд з Варшави,я недавно автобусом добиралася з летовища.,дуже легко їхати, добиратися.З Богом ,ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ.Мені теж 76.

Дуже сподобалось відео і відвертість дідуся! Здоров'я вам!🎉

Дуже душевно. Дай Бог здоров'я чоловіку. Не хочу казати "дідусю". Дома і стіни помогають, як кажуть.

Дякую за відкритість,цього так замало в спілкуваннях між людьми.Моі діти і внуки теж поіхали,ми теж дуже скучаємо дуже.

Добре відео. Друже дякую ❤❤❤

Я перепрошую, чи добре я зрозуміла мова про вік 55 років, чи 95 років? Я маю 58 років і ще працюю з задоволенням ,вчу мови , подорожую світом і мене це не втомлює, а навпаки я роблю це з задоволенням, це розвиває мій кругосвіт. Ранками ходжу на пробіжки і отримую від цього позитивний заряд на весь день, п'ю смачну каву і радію усьому, що посилає нам Господь.І не маю заміру "сидіти вдома на печі і гризти калачі". Дякую і позитиву, віри в себе усім, не має нічого не можливого і вік не завада, хіба що хвороба може підкосити ,але і тут ніколи не треба здаватися. І не слухайте мінорних ,чужих думок.

Буде все добре, додому дорога завжди швидша

Дорога додому буде втричі легша,щиро дякую вам добрі люди,здоров,я,добра,миру❤

Дякую за відео! Дідусеві сил і здоровя!!

Не має там нічого доброго взагалі.Найкраще в Україні.

@Людмилаатаманець ЩИРО дякую вам пане Василь і Марку за відверту і дуже щиру розповідь здоров'я вам і вашій усій родині надіюся пане Василь ви з Марком зробите ще багато відеороликів для нас будемо чекати

Дякуємо за відвертість класний канал

Нехай Господь благословить дідуся і допоможе вернутися на нашу землю Україну.

💯 згідна з Вами,в такі роки краще бути дома.. 🙏💙💛

Дякую, дуже цікаво. Реальна людина, реальні думки. Наче поспілкувався.

Файний ролик. Дякую Марку за працю. Тримаймося браття!

Дякуємо за щире інтерв'ю, у віці після 45 краще дома жити, я в 48 років поїхав до Словенії працювати-теж скажу -не моє. Тут в Україні все твоє: люди, повітря, дороги, воно рідне, а там все сприймається як чужина, не твоє. Та постійно чекаєш коли повернешся додому

Щаслива Людина,бо є до кого летіти в Канаду і є куди повертатися.Я з 2014 з Донецька ледве встигла,а в 2022 з Краматорська... Благослови Боже кожного в свою дорогу...🎉🎉

Маркіяне ,це най дорогоцінніше відео ,Божого благословення для дідуся та вашої родини,з Богом до України ❤️💛💙

В нас в Карпатах бум на покупку старих будинків (відносно не дорогих). Душа радіє

Дорогі українці, спасибі вам за щирі слова. УСЕ ЦЕ ПРАВДА. БАЖАЮ ВАМ ЗДОРОВ,Я. НА ЖАЛЬ, БАГАТО ДІТЕЙ ЗА КОРДОНОМ, І ЦЕ ДУЖЕ СУМНО.

Слухав , відверто так, важко на душі людина Рибі - вода Птаху - небо А людині - воля Сил дідусеві , багато спілкування і спокою ❤

Ви дуже цікаві і щирі люди, щастя вам і Благословення!

Дідусь дуже щирий 😊👍👍👍 Згодна з усім)) 😊😊 Але багатьох людей гонить на чужину війна...((((((

Цікаво було слухати,дякую за щирі слова діду 👍

Дiд супер

Пане Василь дякую за вашу щирість. Мені 62 і я також за кордоном але кожний день я думками дома в УКРАЇНІ. Бажаю вам щасливого повернення додому . Обіймаю вас міцно

Вітаю Вас зі Львова мій земляк . Слухаю Вас і роздумую .Я також би не змогла б залишити Україну . Син живе мій в США хочу полетіти побачити але залишитись ні .В старші роки це важко а мені вже 70 . Щастливого повернення додому !!!

Так,це правда,дуже важко в Канаді,тут зовсім інше життя,а не знання мови це головний мінус,хоча діти все роблять,щоб нам було комфортно,і медицина тут гарна,і природа чудова,але дуже великі відстані,без авто,як без ніг,в Європі все більше схоже на наш стиль життя,але теж треба знати мову країни!Ну і дома, є дома,там все своє,але там війна😢,а знімати житло в більш безпечних областях України,то взагалі неможливо😢,цей чоловік повернеться додому,а що робити мільйонам українців,ще й з дітьми,та й пенсіонерам,яким повертатись небезпечно,або взагалі нікуди?

Здоровья вам 👍 спасибо за советы .

Слава Ісусу Христу! Дякую Вам дорогий , мудрий, сивоголовий Українцю!Все, що Ви розповідаєте правдиво! Але скільки багато можуть почерпнути ваші онуки, діти від Вас, коли Ви тут! Хай Господь провадить Вас на дорозі додому

Файна вiтальня Марку! Весняний настрiй вiдчуваєтся. Але, нажаль, їхати чи нi, вже вирiшують не самi люди, а якiсь iстоти на банковiй, та ново-огарево.((

до сліз, дякую

Я б не переїхала в жодному віці,ні раніше,ні зараз. Всі народи люблять країни,де народились. А українці,як бездомні,тиняються по світу.

Дуже милий дідусь у вас❤Бажаю йому здоров’я та сил.

Дякую! ❤

Дякую Вам❤

Дуже мудрий і приємний дідусь. Дякую за цікаве відео.

Дякую Вам за щиру сердечну сповідь!

Дякую!

Трактувати закордон як заробітки для досягнення матеріальних цілей для комфортно життя вдома. Навіщо Україна без українців

Під час другої світової війни мій вуйко,бувши ще молодим хлопцем,йому було 16 років,коли його німці забрали.Спочатку Німеччина,Англія а пізніше Канада. Все своє життя він прожив в Торонто, завжди мені говорив ,що він на чужині і дуже сумував за родиною.Я писала йому листи, де розповідала про кожного родича,він мені казав що перечитував мої листи по пару разів.Я в даний час знаходжуся за кордоном,не можливо передати словами,як важко,болить душа.Згадую весь час,як вуйко мені говорив про чужину. Ви прийняли правильне рішення,їдьте додому,з Богом,нехай вас Бог береже в дорозі. Дякую ,що поділилися своєю історією

Дякую. Бережіть себе.

Я би сказала дідусеві ще побути при оки не скінчиться війна , бо як не є там він у спокої з дітьми і внуками . А приїде назад то тут ще спокою не має бо тривоги ще є❤ і шахеди і ракети ще літають на жаль .

Дякую Вам