Умничка, браво и респектище от коллеги из Беларуси уборочный период и у нас редко бывает дождливым, а у вас и подавно нет влаги и деструкторы - пустышка Слава Украине
Нет слов смотрю вас и учуся у вас вы говорите такие вещи что у нас некоторые крупные фермера так делают с соломой как вы говорите, только не офишируют зачем так нужно делать!! Вот за это я вам и благодарен.
Дякую за інформацію доречно під сезон таку технологію давно хотів випробувати але не наважувався цього року буду пробувати. А якщо після пшениці буде соя на другий рік бактерії залишаться?
Доброго здоров'я . Підкажіть будь-ласка чи можна так зробити як я описав ..Чи можливо карбоміт внести оприскувачем, а потім на слідуючий день задискувати солому на глибину 5-10 см?? , У нас врожайність 65 центр озимої пшениці із 1 га , соломи дуже багато , в перший підхід не змогли задискувати солому на глибину 10-15 см із за слабкої техніки, хочу попробувати в 2 підходу задискувати солому, перед цим хочу внести карбоміт оприскувачем, чому іменно карбомід і оприскувач , тому що залишився залишок карбоміта , і чому оприскувачем, тому що немає власного розкидач мінеральних добрив, а потім за місяць до зими зробити оранку поля на глибину 25-30 см .
Ми сіємо на присадибній ділянці після збору урожаю гірчицю та після її сходження переорюємо на зиму, питання- щоб рештки гірчичного переораного стебла ефективно перегнивали та служили добривом для наступного урожаю потрібно додатково теж вносити якісь добрива?
Якщо зарихлите не глибоко (до 20 см) у фазі до бутона, зеленою, то ніяких добрив не потрібно. Заодно піднімете значно мікробіологічну активність грунту і матимете додаткові елементи живлення для наступної культури
@Jose Rujo Короткий и с поздними майскими и ранними сентябрьскими заморозками. Покровные не вариант, так как уборка начинается в средине августа. Получается солома совсем не работает.
В прошлом году работал деструктором,чтоб быстре сработал растворял селитру в воде добовлял деструтор и брызгал этим компотом,после сразу задисковал,но осень была сухая ,влаги не было аж до сентября и результата я от деструтора не увидел, там даже на канистрах прописан температурный режим при котором бактерии эфективны,не попал значит не сработает
А якщо озима пшениця посіяна на 3 тижні пізніше оптимальних строків, чи може вона постигнути одночасно з тією, що посіяна в оптимальні? Чи в будь-якому випадку буде достигати трішки пізніше?
ЛАЙК та Взаємна Підписка. .питання Як що я внесу Амячну салітру По соломі і Передіскую . Випаде дощ то Амброзія Почне Заростати поле що тоді Робити . Чи це Просто Підкормка Чи що
Попала мені бочка ( єврокуб ) із залишками азотної кислоти, азотку злив, а потім мив бочку! Куда діть розчин води з кислотою??? Вирішив вилить на кучу перегною! Через 2 тижні , куча перегною в тому місті «ПРОВАЛИЛАСЬ» Вирішив провірити на соломі!!!!!Що буде????? Звичайний ранцевий обприскувач, 10 літрів води , 100-120 грам азотки і жменя селітри! Солома почорніла за тиждень! Я поділився цією методикою деструкції стерні із старим за 70 агрономом! - Все це ВІДОМО! Раніш просто не було полімерних деталей обприскувача та і механізаторам за шкідні умови треба платить …..то цю технологію не розвивали.-сказав він Я додавав до цієї суміші старий електроліт із викинутого акумулятора! Ефект бомбезний . а як тумани в вересні або жовтні то вообщє !
Південна Україна, вже роки з три вносимо після жнив азот ( селітру або сульфат амонію) під диски... результат є, значно краще ніж без добрив. В підтвердження є маленьке крайнє відео на моєму скромному каналі) Всім гарної погоди та врожаїв!
Мда,наука походу перешла в ,,базар пустых слов,,.... Человек который представляет науку не показывает исследования,не наводит обоснование, нету четких данных с экономикой! Как можно обсуждать без доводов и опираться только на своём малопрактичным полевым опыте!
Як хочеться бути всим і всім.. краще вже розберіться з темою, а то заїздженні фрази) А як же бути з резистентністю, та резистентними штамами в грунті? Чому біота степу відрізняється від виробленого поля, та чому все більше пестицидів потрібно вносити на поля?? Працюю з біологією в полі з 2014 року, так тільки агрономи не розуміють на що то потрібно. З іншої сторони, всі хімічні компанії чомусь почали масово реєструвати біопрепарати для с/х культур? Невже то зрада?)
Я давно цікавлюся темою біопрепаратів, неодноразово використовував їх, але не маю можливості перевірити їхню ефективність. Можете поділитися результатами Ваших досліджень? В дослідах Драганчука (канал no-tiller) вийшли дуже неоднозначні результати. Чомусь виходив як відчутний позитивний вплив на врожайність, так і незначне зниження її...
@@Ratsional все залежить від того, що очікуєте від біопрепаратів - альтернативного чи комплексного захисту, живлення, родючості, стимуляції, подовження вегетації і тд? Досліди з «аби що», зовсім не показові. Подивіться каталоги імпортних фірм ЗЗР, там біопрепарат має конкретну вивчену дію. Є ряд комплексних добрих продуктів з широким вмістом біоти, але внесення вже 7-10л/га, про що совістні виробники пишуть відкрито. Найпростіше перевірити дію біопфунгіцида/деструктора- обробити насіння додатково до протруйника та порівняти сходи, їх якість. То для початку. Скажу з досвіду, все що має гарну етикетку - ціННа тільки етикетка, якщо перелік складових мікробів великий, а дозування 0,5-1 л/га - проходьте мимо, якщо пишуть «мікориза», а у вас оранка, та/чи фунгіциди - забудьте, до речі деякі фірмачі зі вченими званнями називають і триходерму мікоризою... такі вже реалії. Ніякі чудо препарати не замінять сівозміни, технологій обробітку грунту чи поступання в грунт органічної речовини (рештки, сидерати ті інш), а правильно підібрані та вчасно висіяні/заробленні сидерати дадуть набагато більше користі.. і після цього вже підбирати біо-препарати по проблемі в грунті чи з культурами.
@@viktorivanov4394, дуже дякую за інформацію! Я принципово не використовую фунгіцидів та інсектицидів, крім протруйників насіння. Щодо оранки, то поки що використовую її перед соняшником та соєю, але планую перехід на вертикальний обробіток. З добрив вношу переважно азотні. Щодо препаратів, то хотілося б від них як додаткової ащотфіксації та фосфор--і калій- мобілізації, про що заявляють виробники, так і захисту від хвороб. І, як результат, підвищення врожайності. З біопрепаратів пробував тільки двох українських виробників - БТУ та Ензим. Але чітко видимого ефекту не спостерігав, а провести якісний контроль не маю можливості, оскільки всі мої ділянки дуже дрібні і нерівномірні по родючості... Можете порекомендувати виробника біопрепаратів, в дієвості чиїх препаратів Ви вже переконалися?
@@Ratsional Будь ласка. Погоджуюсь з тим, що біопрепарати озвучених виробників для поля в більшості випадків вода, не більше, можливо ще для городу чи теплички біля хати хіба що. Такий же досвід маю, один раз із п‘яти щось виходило, але завжди було щось не так то з погодою, то з добривами, то з технологією)). Головна проблема була ще й в неграмотній підтримці виробників, окрім красивих гасел та картинок з захмарними цифрами покращень врожаю, нічого не було. Прийшлося самому вникати в суть питання, при кожній нагоді спілкувався з закордонними експертами на конференціях, що акцентували на важливості роботи з грунтом, перекопав кучу літератури нашої та закордонної, прийшло розуміння, а потім і результати в полі. Жаль що, агрономів цього не навчають, чи забувають швидко. Потім пару сезонів працював і бачив гарний ефект з Яросом та Філазонітом, але там вилив від 10 л/га (виробники про це чесно пишуть)трохи мороки, хоча працюють добре. Ті хто має невеликі полощі чи еко - саме те. Два роки тому познайомився з Бактімом, працюю тільки по стерні яку завжди в полі лишаю та насінню зернобобових, все влаштовує, зручно і ефективно. В полі маю мінімальну технологію з грунтом (диско лапи, борони, чизель), звичайна система захисту, не еко чи біо. Але, ніколи не кидаю більше 150 кг/га добрив, та й з хворобами все під контролем, нічого критичного.
На азоті виростає іноді така фузарія, що дай Боже, солома рожева, а ще більше кукурудзиння. Мабуть варто давати не просто будь який деструктор, а саме знезаражувач, чи пробіотик, якісь біофунгіциди, які будуть прибивати ту фузарію.
Вдодачу до вищесказаного, запитання: чому при дисбалансі мікрофлори кишечника (кишківника), ми вживаємо міри по стабілізації "ситуації" препаратам з вмістом пробіотиків чи інших корисних бактерій, а при цьому частково обмежуючи себе в харчуванні (не жирне,не забагато ...) ??? Давайте просто побільше поїмо, щоб запустити присутні в організмі корисні бактерії, по суті теж "деструктори" природного походження. Не вийде нічого, правда? Отож, грунт це теж живі мікроорганізми, навіть цілий комплекс, складний комплекс, і тому головне правило агронома- Не нашкодь! , тому підходьте до обробітку грунту чи догляду за ним, як агротехнолог, бо потім потрібно буде як терапевт,з визначенням симптомів та наслідкових причин. Зверніть увагу, що Українські грунти сильно деградують, втрачають в родючості. Принципово, це природний процес, при активному обробітку ґрунту. Процес накопичення гумусу (органічних речовин) це інший підхід та тема, але з обов'язковою участю представників процесу нітрифікації, в т .ч. деструкрів . Оберігайте землі, дбайте про їх здоров'я, навіть якщо це сьогодні ж не окупиться, надалі повернеться вам сторицею, а цього року Бог дав нам достатньо вологи, то чому б не подбати про мікрофлору "кишківника" нашого грунту. Як агротехнолог, сам особисто рекомендую цього року застосування деструктора, можливо ще щоб зменшити кількість внесення мінеральних добрив, навіть на саму вартість деструктора. Наприклад: 100кг селітри це певна сума, від неї віднімаєте вартість деструктора (приблизно 200-400грн/га) залежно від кількості отриманих в цьому році рослинних решток, і працює ця схема в кілька разів краще ніж саме добиво) та ще й не дорожче ))) Тому підхід до теми деструктора не зрозумілий і на мою думку неправильний. Всім всього найкращого!
@@DrAleksej це мова про звичайний дисбактеріоз, можете здати на аналіз в будь-якій сертифікованій лабораторії, або на горшку стане зрозуміло) До медицини відношення не маю особисто, але є до кого звертатися.
Тільки в Радянському Союзі лікарі лікували дисбактеріз хоч звичайний, хоч не звичайний :)) Не зрозумів як на горщику здавати аналіз:)) А от на будь-яку лабораторію скиньте посилання. Цікаво, хто ще до цих пір займається профанацією. Підготуйтесь до дискусії будь ласка краще і не несіть брєд по типу " звичайний дисбактеріоз" та "аналіз в будь-якій сертифікованій лабораторії" якщо не маєте відношення до медицини. Краще на горщик і далі здавайте аналіз:)) А якщо хочете розібратися краще по цій темі, то знайдіть в Ютюб за допомогою пошуку лекції українського генетика Олександра Коляди "Лекция: анализ и коррекция микробиома кишечника" та "Александр Коляда - Микробиом" і Ви зрозумієте що нема такого поняття як "дисбактеріоз".
Це все субьєктивні висновки, потрібні наукові досліди, і ваша установа і повинна цим займатись! Ніхто не досліджував мікробіологічний стан грунтів і не знає чи є там корисні мікроорганізми(Триходерма, Bacillus subtilis і т.д.) чи там розмножився фузарій наприклад!!! Тому щоб робити такі відео, треба спочатку наукові досліди! Я не виробник і не продавець деструкторів, мої також субєктивні досліди показують позитивний еффект від внесення біопрепаратів(покращення структури грунту, зменшення хвороб на культурах без внесення фунгіцидів)! Тому чекаю обєктивних дослідів!
Я свою пшеничку посіяв на перегної, підживив з весни трохи селітрою, більш нічим не травив. Пташки на зерні весь день були, та мені вистачить їм теж треба. Через дорогу поле холдинга, з весни раз 6 залите. Нема ні бур'янинки ні жучка якого. Пташок на тій пшениці теж нема і щось мегі не віриться що в тій затравленій землі є якісь бактерії!?. Хіба дійсно в штучний спосіб. Знищать ці холдінги не тільки землю а й природу в цілому.
Я теж той рік кинув перегній, селітру не добавляв по весні, з 30сотих тонна 500, навіть 2ва лелеки прилитіло мишей ловили а до сосіда не пішли бо брискав....
@@user-ux4pq5yi9l Це відповідь ч уда яке спускаючись з енного поверху на землю до неї не торкається, постійно бетон або асфальт. А землю бачить тільки на комп'ютері. І йоду мабуть в лишку.
