Чорна рілля ізорана -- Василь Жданкін, 1989 

Героям слава !

@@isenbull2242 Сала вам

@@accountingvfx3474 То есть вы сейчас кидаете камень в сторону мусульман? Вместо "Салам" вы говорите "сала вам". руZZкие, вы играете с огнём и тушить этот пожар вы будете своими задницами.

​@@isenbull2242Героям Слава

Жданкина убили за то, что пел русские песни и ездил с концертами в Россию . Он сам всегда говорил, что была Червона Русь и пел песни на южнорусском диалекте.

Цю "багатостраждальність" нам московити кремльовськими методичками віками прищеплювали. То, може вже хватить скизлити, а пора москалів бити? Слава україні, смерть ворогам!

Невпевнений, що Василь Жданкін присвячував би виконання своїх пісень полеглим воїнам ЗСУ. Його батюшки, хоронити воїнів ЗСУ відмовлялися і йому забороняли б. Скорше всього, він бим зараз разом з одіозною коханоською, про ганєнія на московську "церкву" дуетом виспівував би. На жаль...

Послухайте виконання Юрія Токаря... Не пожалієте.

@@evgenkarbonary7859 правильно "не пожалкуєте"

@@vicha4651 А можна я - "не пошкодую"?

@@user-wi8et1pl4d можна - це синоніми.

@@vicha4651 Дуже дякую.

Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 17-24 вересня 1989 року Василь Жданкін загинув у ДТП 2 вересня 2019, 30 років по тому. А що як ДТП не само сталося?

Рыдаю

василий алибабаевич світла пам‘ять пану Василю Жданкіну!🇺🇦😥

Як на мене, це найкраще виконання цієї сильної пісні. Хочу, щоб більше людей це чули. ❤

@@user-hh7dd7ec3n А чим він комусь заважав і що він комусь такого зробив? Співав фолькльор?! Не видумуйте...

Це якому жданову? Отому, ім'ям котрого при СССері, Маріуполь Ждановом назвали?

Який гарний українець, широта голосу, а яку мужність відчуваєш і простір...

@@lesiabiletska3664 ага, а за царя і отєчіство і адін нарот не хочете? Дуполиз московським попам

Василия Жданкина убили. Убили за то. что пел русские песни и ездил с концертами по всей Руси - и по Червоной Руси и по Белой Руси и по Центральной Руси!

​​@@user-vl1tu4eq3oщо ви мелите...я його односельчанка, знаю всю історію...не спотворюйте факти.

@@user-vl1tu4eq3o Дурна ви і невиліковно.

Вічна пам"ять!.Україна втратила кобзаря,а душа його,житиме в Україні.

У Бога всі живі.Спаси і помилуй Господи!

@@linabogdanova4039 Він не кобзар, а лютніст, бо грав не на кобзі, а на лютневидній гітарі.

Ми вже перемогли. За вас тримаєм кулаки!

@@user-jp6sg1wt6n Даруйте - "за вас", чи - "для вас"?

Смотрю .... доченька... свяжитесь.... дд2 доминанта....

Так, була така телепрограма -- ось тут про неї трошки більше: bandurka.etnoua.info/novyny/dokumentalnyj-film-kobzo-moja-1989/

А ви спробуйте. Відкрию вам секрета - праску (утюг), до грудей може приліпити процентів із 70 людей (з достатньо вологістю, та жирністю шкіри). Але, замість того, щоб спробувати - захоплено ойкаїмо: "чєлавєк магтіт, екстрасєнс" і тд...

Він не кобзар, а лютніст, бо грав на лютневидній гітарі, а не на кобзі.

Народився 23 травня 1958 в станиці Гурмай КРАСНОДАРСКАВО края. (це десь в рашистостані) Від 1960 проживав у селі Білокриниця Кременецького району Тернопільської області. Закінчив середню школу в місті Кривий Ріг (1975). Навчався в Українській сільськогосподарській академії (Київ), Львівській консерваторії. Закінчив диригентський факультет Рівненського інституту культури (1987). Співав у Волинському народному хорі, Почаївській лаврі, Тернопільській обласній філармонії, в Рівненській обласній філармонії, 1988-1990 - У театрі-студії «Не журись!» (м. Львів). Від 1990 почав концертувати як кобзар. (граючи на "лютневидій" гітарі). А головне - палко проповідував духовні цінності руССкого православія і особую канонічность московського патріархату. Та був запеклим ворогом Української Православної Церкви Київського Патріархату.

ТО й що? Я народився в Інті, Комі АРСР, але від того не став комі

@@vovik1956 Шановний, а хіба я вам пишу про те, якої національності був Василь Жданкін? Я пишу вам лиш про те, що він ні зі Львова і не з Борщагівки.

@@user-mb4mw4bb7f Я бував у нього вдома. Таки на Борщагівці

@@vovik1956 Я теж років з 10 прожив в Кривому Розі. Вчився в Пулинах. А на гастролях - де лиш не жив? Але ж це не значить що я з Кривого Рогу, чи з Пулин. В його біографії зазначено: Народився 23 травня 1958 в станиці Гурмай КРАСНОДАРСКАВО края. (це десь в рашистостані) Загинув в ДТП, (через те, що грубо порушив правила дорожнього руху) в місті Тернополі.

Допоки ми, замість того, щоб москльню бити будемо скиглити і плакати. ru-vid.com/video/%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE-FL7MB0xdfic.htmlsi=_WkXQvV4BS2SbBHO

Це не кобза, а лютневидна гітара. Колись така випускалася Львівською музичною фабрикою - "Трембіта". (на 3/4) А в основному - робиться на замовлення.

Не зрозуміле запитання - який кобзар? Хто кобзар? Хтось конкретний, чи кобзар взагалі?

No, Andrii Mykolaichuk performs barefoot. The one who sings the song "I'll go and drown in a deep river...

Ірпінська? Що Ви маєте на увазі? :)

@@BandurkaMamayivska зроблена в кобзарькому цеху Миколи Будника. Я ці вироби завжди взнаю, бо у Миколт не раз був. І в Жданкіна був, на Борщагівці.

@@vovik1956 На жаль, інструмент Василя Жданкіна НЕ Будникова робота :) Микола Будник не робив жодного інструмента з ладами -- це раз; не робив інструментів, які за формою наслідували б лютню (з голівкою назад) -- це два; і третє -- він ніколи не зробив би кобзи для використання з ГІТАРНИМ строєм, оскільки вважав таке уживання форми без змісту фальсифікацією й підміною понять. Натомість Микола Будник реконструював "вересаївську" кобзу (з традиційним строєм) -- і одним із перших, хто почав використовувати такий інструмент на великих сценах, став відомий бард Едуард Драч, колега і добрий знайомий Жданкіна. Але це вже було трохи згодом, від початку 1990-х.

@@BandurkaMamayivska У Василя Жданкіна була, взагалі, не кобза, а лютневидна гітара, така сама, як у (гітариста) Вавілова, котрому москалі приписують авторство лютневої музичної п'єси - "Канцона і танець" Ф. де Мілано, більш відомої (з подачі Гребенщикова), як "Город залатой".

@@BandurkaMamayivska Дякую. Але І Миколу і його цех знаю не з Інтернету, бо Ірпінчанин я