Того часу Ісус промовляв до натовпів: «Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, - він не знає. Сама по собі земля родить плід: спершу стебло, потім колос, а тоді - повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє плід, він негайно посилає серп, бо настали жнива!» І Він казав: «До чого уподібнимо Царство Боже? Або в яку притчу помістимо його? Воно - як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні». І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли слухати; без притчі ж не говорив їм, а своїм учням окремо все пояснював.
Джерело: CREDO: credo.pro/2009...
27 сен 2024
