Що трапилося з Machine Head? 

Друзі, не забувайте про лайки, коментарі і підписки. Також не забувайте, що завжди можете підтримати мене на патреоні або "чайовими" на моно. Наразі в роботі аж три матеріали: System of a Down, Motionless in White і The Devil Wears Prada. Щось з них точно буде наступним. Всім приємного перегляду і скоро побачимось в новому відео! Підтримати канал: ☕Кава: www.buymeacoffee.com/droptape 💳Монобанк: 4441 1144 4703 4586 Мої соцмережі: Telegram: t.me/droptape Facebook: facebook.com/asp1re1nsp1re Twitter: twitter.com/Asp1re1nsp1re

Я тільки перегріб творчість Chimaira, від А до "Якого х*я він все запоров" - а тут оп тобі, й Machine Head ❤

буду душним sonata in C# - це не дроп, а до дієз. Там стрій зі стандартним співвідношенням інтервалів.

Доречі, він підтримав Україну

Коротко... Of Kingdom and Crown офігенний альбом!

Слухав їх весь час навчання в універі! Особливо More Things Change та Through the Ashes of Empires! Суперова банда, яка зараз сильно змінилась.

У вас ну дууууже специфічна аналітика. Кожен альбом МФХ ахуєнен.

завдяки Machine Head я навчився грати метал на барабанах свого часу. вважаю роботи на Thу Blackening шедевральними.

Один з найулюбленіших гуртів, усі альбоми до Блекенінг люблю, потім якось різко інтерес, як і матеріал групи здувся, кожен наступний альбом ставав усе гіршим, окрім останнього, минулорічного, якісь промінчики надії появились, нарешті там є треки які слухати можна з задоволенням...

Machine Head слухаю і досі

Дякую за огляд одного з улюблених "класичних" метал-гуртів. Звичайно, смакові якості кожного з альбомів відрізняються, але після 'The Blackening' Флінн явно почав "пересолювати" і як з вокальними партіями, так і зі структурою рифів. Пісні стали невиправдано довші, "тягучіші", а матеріал загалом одноманітним. Було б цікаво почути про Porcupine tree, Riverside, Opeth, Anekdoten, Beardfish, Spock's Beard або ж The Flower Kings

Хотілося б побачити відео про топ 10 концетрів в різних метал жанрах!

Як на мене, Unto The Locust був ще більш-менш непоганим альбом, який просто не дотягує до попереднього. Хоча з назви треку "I Am Hell(Sonata in C#)" я, як програміст С#, в свій час особливо проорав.

Про героїв юністі це така жиза. Мене у світ металу ввели "SlipKnoT", важко було, коли вони скатилися.

Тіко burn my eyes, тіко він ❤😊

Я звісно не сильно слухаю хедів, але в років 15-16 послухав пісню locust і вона мені до тепер подобається, зараз починаю їх слухати потрохи і певно після цього відео, почну прослуховувати їхні композиції. Один оглядач музики охарактеризував звучання мого колективу з хедами, і це було приємно. Дякую за ще одне круте відео🤟🤟🤟

навіть не почав відос дивитись - лайкос полетів. Обожнюю їх

У цілому згоден з автором ролика. The Blackening - це топ і one love, дивовижний альбом в якому не те що всі пісні топові, там навіть в середині одного треку можна пару разів спіймати мурашки. Ще люблю їх перший альбом і іноді переслуховую лайви/сингли з золотого (до локустового) періоду. Що там зараз відбувається - це тихий срам. Я от з ролику згадав що Bloodstone & Diamonds та Catarsis - це два різні альбоми))) настільки воно "унило" звучить. На синглах з останнього альбому почав думати що буде пушка, але коли його переслухав - очевидно норм ідеї потонули в моїй байдужості до теперішнього Роба.

Не вважаю період після Блеканінг настільки провальним, як автор відоса. Так інший матеріал. МашінХед не входять в супертоп моїх улюблених гуртів, але точно у 20-ці. Можливо тому я спокійніше ставлюсь до цього. Щодо останнього альбому - він крутий, а після того як я побачив, що з перших днів війни Вацлав допомагає та поширює інформацію у своєму колі, альбом став смакувати, ще краще. Почав відчувати, ще більше близькості до матеріалу. В мене колись сталося подібне розчарування коли я у юності слухав Sonata Arctica і після трьох довершений альбомів і одного дуже міцного вони видали Унію, яку я вже слухати не можу, а далі просто жах. Цікава думка автора, щодо Сонати)

"...любов пройшла і я почав приділяти увагу іншим мужикам..." Дроптейп зробив камін аут?

Мені Unto the Locust найбільше зайшов, бо познайомився з гуртом уперше з цього альбому. Потім ще дебютник зацінив і декілька інших альбомів

Почув вперше Machine Head саме з Unto the Locust - і для мене до цих пір це їхній улюблений альбом. Разом з The Blackening. А ось ню-метал період не переварюю навіть більше, ніж останніх два альбоми.

Вперше почув машиноголових на якомусь збірнику, трек from this day. Потім купив збірник Hellalive 2001 року ніби і він порвав на шматки, енергетика групи просто вибуховою хвилею валила з колонок і качала не на жарт, треки з цього лайва досі найулюбленіші у гурту... кращим альбомом вважаю Burn my Eyes і The More Things Change, наступні два теж непогані, але я дико був щасливий (при тому що люблю нюху) коли група повернулась до грувового звучання, тому Through The Ashes Of Empires для мене номер 3, The Blackening наступний (з цього часу трохи вже іншу музику слухав, тому прослухав його кілька раз тільки, але альбом вважаю вдалим), з усіх інші альбоми можна слухати лиш окремі треки...

Скажу так - любов до MFH прийшла з кліпів Old, Davidian, DVD концерту 2005 року ( один з найпотужніших лайв альбомів,як на мене ) і ще запису якогось концерту десь 2001 року чи 2002, де MFH звучать і валять зі сцени як справжній бульдозер. Потім, перескочивши The Blackening ( довгий час не переслуховував і не слухав MFH ) і в рік випуску повністю послухав Undo the Locust ( альбом досі десь посередині між вау і ну таке собі ) i понеслося. Відкопав DVD і зрозумів - що в MFH передусім мене цікавить і приваблює те, як вони подають матеріал в живу. І вже на перших секундах I am Hell під час їх виступу на одному з фестивалів - мені знесло дах. Мало хто із гуртів вміє так викладатися в живу. Словами не описати. Пройшло пару років і альбом 2014 року порвав мене на шмаття . Звучить дуже потужно і цікаво для мене. ( енергетика наближена до виступів у живу ). Після того був концерт у рамках An evening with - і це просто дві і пів години тотального нищення і драйву. Здавалося що ту махіну, бульдозер, не зупинити. Але Catharsis зазвучав так сіро і блідо... Посій день не слухав повністю альбом.. після того, як гурт покинули інші учасники - думав, що вже капець... Але потім тур 2019 року у підтримку Burn my eyes заспокоїв - хоч і тотальна зміна музикантів - у живу, то далі бульдозер, який не зупинити... Крайній на даний момент альбом - після першого прослуховування не запам'ятався

Як завжди якісно і цікаво слухати

Марнославство перемогло ((( щодо вподобань - тут наші смаки збіглися. Після blackened пару треків зайшло не більше, але перші 3 альбоми дотепер в топі) Дякую за працю, круто!

дякую 🔥

Дякую за відос, так тримати

В Catharsis мені показались непоганими три пісні, але їх назви я не пам'ятаю (у Вікіпедії підглянув: Volatile, California Bleeding та Grind You Down)

Оце канал !!😊 дякую

ну останній альбом - нот бед (субʼєктивно) 😀 і the blackening ще

Класний матеріал,твій переказ про Фліна це🤌 Під час перегляду відео звіряв свої вподобані пісні з твоїми названими, і щось з мене такий собі фанат, бо з перших альбомів подобаються як раз не хітові речі😁 і тут я засміявся, бо єдине, що подобається з The Burning Red - From This Day

Група має досить нерівномірну дискографію тому важко оцінити її в загальному, тим більше знайти той момент, коли вони звернули не туди. Але факт є факт - в якийсь момент Роб поїхав дахом від популярності (цілком можливо що після шикарного the Blackening) і його порвало.. До речі альбоми 2011-2014 як на мене, ще нічого були, B&D навіть більше сподобався за рахунок коротших пісень та годних мелодій. Ну і крайній альбом Of Kingdom and crown все-таки прослідковується - це щось типу реабілітації за Катарсис, спроба в матеріал попереднього періоду 2007-2014.

Моду сказати за себе. Ніколи не був фанатом машиноголових. Деякі пісні подобаються. Катарсіс мені сподобався. Особливо зайшов чистий вокал Роба. Але в цілому байдуже на гурт

не вважаю себе прямо фанатом цього гурту, але під час Корну і Сліпноту я почув From this day і мене порвало. Мабудь просто увірвало в потрібний час. Хоча я ніколи і не приховував, що Ню-Метал це мій улюблений жанр у музиці. Поїхав в один крутезний магаз у Донецьку і купив the Burning Red. зайшло, качнуло. Але як мені дістався Supercharger то це просто мега. У автора думка інша, але для мене це найкрутіший альбом банди. Все що було пізніше, мені вже не дуже)) Кажу ж, що я не фанат цього гурту)) А зараз взагалі Інді-рок частіше слухаю)))

Я більш прихильник класичного Машинхеда, останні альбоми не чув. А Робофлин.... Та лан... Норм чувак. Це просто ми постаршили 😂Він художник він так бачить )))

Топова банда !!!!

Бро, хочеш реального скатування у гівняну прірву - послухай метлу))) щодо машинхед не згоден. Так, після блекенінгу складно було таке ж шедевральне писати, але я не скажу, що все настільки погано. Локаст хєровий, да, не зайшов зовсім. Бладстоун для мене вже цікавіший. Катарсіс десь такий же, а от останній мені прям сподобався (як і супер модерновий саунд так і самі композиції)

Machine Head після блєкенінг стали просто маркетинговою групою,які зробили круту штуку ,підписали контракт на дохуліард років наперед і просто випускали матеріали згідно контракту Свого часу мені дуже подобалися Ektomorf ,вони стали мені заміною сепультури і соулфлай,тому що Максим тупий х...й Перші альбоми Екторфів круті і дикі за енергією,сирі,скажені,необуздані,але круті,після слави підписали контракт на мільйон років з крутим лейблом і стали випускати шлак незрозумілого жанру де намішано і треш і дез,і ню,і гранж і соплі/слюні. Так рифачі круті бувають але вони нещо інше як ті самі рифи яки писали раніше тільки в другій тональністі чи с зміненим темпом гри Просто гурки які стріляють круто , продаються і далі грають за контракт а не для фанатів Ну і перевершити себе вже не взмозі бо в очах тікі гроші а не музло за яке їх полюбили До речі сюди можна купу гуртів добавити Caliban,as i lay dying,trivium, heaven shall burn, bullet for my valentine, і купа інших,які після 2006-2007 років просто видохлися після крутих релізів,а у булітів взагалі тікі альбом poison крутий

Не гони волну, locust, вважаю шикарний альбом, Тай після нього в них є, що послухати.

Один з моїх найулюбленіших гуртів. Вважаю їх кращою роботою саме The Blackening, хоча і перший альбом з The Burning Red також дуже гарні. Погоджусь з тим що після The Blackening вже пішло не те 😢 З пізніх альбомів зачепило тільки декілька треків, а саме Darkness Within, This is the end і непоганим для мене був Sail into the black. Думаю що важливий вклад зробили Філ і Адам; коли вони покинули гурт я вже почав розуміти що відбувається щось дивне, гурт вже не буде таким яким був раніше.

До 2009 потім усе 😢😢😢 гурт дитинства вмер 😂. З усіх гуртів для мене Korn живий тільки .

Я з тих чуваків, які вважають крутішими перші альбоми, а ню-період логічним розвитком перших двох (які теж ближчі до мазафакі насправді, просто важчі), а от все, що після Суперчарджера це якийсь єбучий хеві-метал, тобто я це сприйняв не розвитком, а регресом (почали грати музику, яка олдовіша за їх перші альбоми, на..уя?) Останній трек, який мені зайшов, це Days Turn Blue to Gray, от там ще є поєднання рифа і мелодики вокальної з попередніх альбомів)

Щдяпа весь машінхед після Superchagrer

Почав слухати якраз із альбома про сарану, тож деякі треки звідти досі люблю, особливо Darkness Within. Але так, The Blackening на кілька голів вище за свого наступника, так само і решта попередніх альбомів - в серці навіки. Плюс The Burning Red та Supercharger стали тим, що втягнуло мене в ню-метал. А творчість після 11го року - meh. В кожному альбомі є один-два, максимум три цікавих трека, які іноді хочеться переслухати, плюс, деякі позаальбомні сингли іноді під настрій можна послухати, але на цьому все. Як щось цілісне та якісне ці альбоми не сприймаються, як би не хотілось. В кращому випадку послухав - забув. Останній альбом ще досі не слухав, однак бачу, що багато хто хвалив його (мабуть, як і сказано у відео, дякуєм, що не Катарсис😅)

До Unto the locust - ван лав форевер. Пам'ятаю як з корішем з універа чекали три роки новий альбом...і таке сцуко розчарування

Blackening был для меня откровением и я удивился, когда потом вышла его жалкая пародия, это мне напоминает группу Aborted, где они пытаются играть один и. Тот же альбом

Не машиноголові а - Гітарний колок))) по друге у Supercharger є багато сильних тем.. White knackle blackout, All in your head

Мені Машиноголові не зайшли зовсім у юнацтві. Зараз на Spotify проскакують у міксах пара треків, ніби непогано. Сподобалася Unhollowed, гарно звучить.

Blackening мій улюблений альбом гурту. Halo просто бомбічна, обожнюю. На ньому є ще класні кавери. Власне весь Машиноголовий для мене почався саме з цього альбому. До та після для мене машиноголові були на окремих композиціях тільки. Емперор, Давідіан тощо. Зе Локаст я ще витримав. Катарсіс вже ніяк не міг слухати. Останній альбом узагалі не слухав. Фактично я забув про існування цього гурту вже після Локаста. Катарсіс послухав тільки заради цікавості. Та й по всьому.

Я тут залпом переслухав все що ці люди натворили, і чомусь альбом "Of Kingdoms And Crown" мені сподобався ледве не найбільше, і це при тому, що від Machine Head тут вже ніфіга майже не залишилось. Я сподіваюсь що ці тіпи просто створять нову групу й будуть творити щось своє, а не тягнути цей труп.

Це якої такої критики не витримує Пантера ? Хотілось би почути

Чомусь не дуже слухав машинок, але нещодавно зустрів як Robb Flynn веде свій затишний ютубчик і спілкується з іншими зірками металу (бачив його спілкування з Мікою і Пітером з ефекту гало). Склалося враження, що він просто підмазуються під них, втирає темки типу круто з вами тоді-то потусували, чи оце з тими потусували. ТІльки після гуглення шо за кєнт зрозумів шо це сам золотий бох метолу.

Для мене MH закінчився після альбому 2007 року

11:45 немає чому дивуватися скоченню, коли "та сама" група за свої роки поміняла кілька разів весь склад.

висловлю своє ставлення BME норм потім до 2007 все лайно (лише take my scars пригадую з пісень) The Blackening i Locust - топові альбоми і гурт розцвів далі хороші альбоми, але троха філєрних треків є останній - трохи нуднуватий, але є класні пісні

Был в Варшаве 2 раза на их концертах,первый раз в 14 году,норм было,а дето в 19когда они старым составом валили с Логаном и Контосом,короче написано на афише песни первого альбома,приезжаю на концерт со стадиона раньше ушел,был на дерби Польши Легия Лех и побелный гол пропустил Легии,короче приехал,с очереди простоял шоб попасть,короче полтора часа завывания в основном,реально спать хотел,но потом Фром зис дэй,тен тон хаммер,тейк май скарс,уже поотрывался веселее стало и потом он говорит 10minutes break и начинаем ишрать Берн май айс,курваааа когда выщел Логан,короче весть концерт был 3,5 часа дето,он уже говорит я хзшо играть и Сленр и Грин Дэй играли,короче космос,но большая заслуга фанатов которые причали еще раз,я был на моогих концертпх в Варщаве и не один раз слышал шо артисты говорили это самое арутое шоу в туре,у нас я был на NOFX такое на бис никто не вышел,короче у кого будет аозможность едьте в Варшаву на концерты,там аосмос

Теж колись часто слухав їх. The blackening один з улюбленіших. Перші два також непогані. Але в мене вийшло так що познайомився я з цією групою з треку Killers and kings з альбому Bloodstone and diamonds. Деякі треки з нього сподобались. А далі всі інші альбому переслухав. Catharsis не сподобався. Альбом 2022 року ще не слухав. Мені от цікаво скільки вогг там протримається?. Він чисто об'єктивно сильніший і технічніший в гітарному плані за фліна. Думаю в нього свій погляд на музику, але ж роббі походу має абсолютну монополію на написання треків.

Як же мене хейтили всі, коли я казав що локуст "ну таке". Реально відбили бажання слухати МХ на роки, через ті срачі. А тут отак.

Я для себе починаю відкривати формулу, що музикантів - як і політиків, треба з часом відлучати від керування ними ж очолиними музичними гуртами)). Бо дорослі, хальоні мужики які творче ісписалися і продовжують по сухому мусолити вуха вірних фанатів - виглядають трохи сумно. Хай ведуть подкасти, пишуть книжки, ходять на шоу і відпочивають)))

Я не металхед, не полюбляю мелодичний гитарний дроч (привіт Locust), тому Catarsis для мене кращий альбом з часів The Blackening) І якщо у 2000х Burning Red та Supercharger для мене були другорядним нюметалом, то Catarsis це кращий камбек з ідеальним балансом грува та нюхи, сучасного та олдскульного саунду. Є в ньому якась не штучна, щира агресія, якої не вистачає у дженерік альбомах останніх 10 років slipknot, korn і тд. Ну а з груву, взагалі, після Killer Be Killed 2014го (довбаний Кавалєра) на репіті нічого не залишалось

Після Unto the Locust мені жоден наступний альбом не зайшов) Це далі вже не творчість гурту а чисто сольники Роба

Та локуст відмінний альбом. От шо шо, а гнати на локуст і казати, що все, що було між ашес оф емпаєрс і зе мо сингз чендж - норм речі…. Автор, ти адекват?

Ну локуст нічого був ще, наступні альбоми не слухав навіть)

Патреон дещо зашкварився. Люди рекомендують переходити на вітчизняний ресурс бай мі а кофі.

Як бракувало такого контенту

їбать гімна накинув)))).....але похй...це топ група...!!!не бачу гідної альтернативи...ну крім Chimaira звісно)) ...Кінгдом ,ЗБС альбом!!!...структура відосу ,нагадує срач на рах Metallica ,типу після чорного альбому нічого путнього не записували...

Автор, що означає фраза "Pantera не витримує ніякої критики"? PS C# це До Дієз а не дроп. PPS Machine Head хуїта

2 та 3 альбоми улюблені

This is the End классная песня из альбома Locust...и еще нравится кавер на Hallowed be the Name

Згоден майже з усім що каже автор, крім одного. unto the locust був крутим, не краще блекенінга, але десь поруч, а ось ПІСЛЯ нього, цей даймондс... А потім катарсіс... Далі я не слухав вже.. ото шляпа так шляпа! Після даймондс всі альбоми як цей даймондс - +.

MACHINE HEAD «Burn My Eyes» (1994)

1994 самый класный

Від останнього альбому були приємні враження і я його іноді досі прослуховую, але думаю, що це на фоні двох попередніх альбомів, які були жах які душні і наче зроблені аби було. А так то The Blackening топ! Цей диск теж вплинув на формування музичного смаку.

MACHINE HEAD «Burn My Eyes» (1994)