Що треба знати про зелене добриво 

Навзаєм! Дякую за відгук :)

Воістину воскрес!

Воістину воскрес! Навзаєм! Своєю прискіпливістю щодо суті процесів я завдячую моїм викладачам і батькові. До того ж, наука не стоїть на місці: важлива доказовість у всьому. Бувають різні історії, умови, нюанси та форсмажори. Але принципи біохімічних процесів більш-менш незмінні:).

Навзаєм!

Концентрація поживних речовин у зеленому добриві ніяк не може бути завеликою з огляду на технологію приготування: наповнюємо посудину, не пресуючи траву, бо ж необхідно буде щодня її перемішувати. Таким чином це виходить у середньому 1:3 - 1:4 (ось це вже у "втоптаному" вигляді). У будь-якому випадку готове добриво перед використаннямрозводимо 1 /10, 1/12. Через непостійний склад рідини, який залежить ще і від видів бур'янів, усі дослідники схиляються до думки, що таке приготування і використанняє більш-менш універсальним, але потребує регулярності.

Сама, на щастя, не стикалася. Але, як какзала колись моя керівник дипломної роботи (давно це було:)), є дві стратегії: гербіциди або виснаження. Виснаження - це коли зрізати молоді проростки, які ще не розгорнули листя. І так діяти тривалий час. Таким чином рослина втрачає усі запаси з підземних частин. Постійно перекопувати і вибирати (але у ягідних кущах цього зробити не можна). Хоча, вона ж казала, що дуже корисна і поживна рослина (як для птиці, тварин, так і для людини ранньої весни, коли нікої зелені нема). Хоча сама я не куштувала її:))

@@2v4vomelnyk0v2v Дуже дякую за відповідь. Після гербіцидів пропадає наче, а навесні сходить з подвійною силою. Виснаження допомагає. Але не скрізь можна зрізати, бо дуже багато. Тільки трохи прогавила, і вже наросла знову. Після перекопування теж добре росте. 🙃 Трохи допомагає покриття темним матеріалом. Але все ж не накриєш. Якщо якась інформація попадеться Вам, буду дуже вдячна. 🙂

Ви дали їм ацетатне підживлення. Про нього якраз нове відео (воно, взагалі , про поливи, але і про це теж )

Можна. У суміші з різними бур'янами навіть дуже добре.

Можна, якщо є необхідність чи готуєте його у пластиковій тарі. У металевій він туди потрапить самочинно. Але не переборщуйте - достатньо 1,5 ч.ложки на 50л посудину з трав'яною масою. Якщо у вас кислі грунти, взагалі не додавайте - там, зазвичай, заліза достатньо.

Так само, як і звичайне зелене добриво, але замість трави - гілячки з хвоєю (сосна, туя, ялівець - що є). Перемішуєте, бажано шодня. І днів через 6-7 готове добриво (дивитесь, щоб ще трохи булькало: коли тепліше - днів за 5 приготується, а холодніше - може й 7)

@@2v4vomelnyk0v2v ДЯКУЮ!!!

Можна

Сироватки також достатньо склянку. Можна до 0,5літра. До кураків теж можна, хоча особливого сенсу нема.

Звичайно можна! Залізна бочка - то вже бонусне залізо:)

@@2v4vomelnyk0v2v Дуже дякую

​​@@2v4vomelnyk0v2v якщо в пластикову ємність кинуті іржаву залізяку то єфект має бути таким же як у залізній бочці мабуть

Таки так!

Корисніше в залізному, додатково є залізо, я використовую іржаві відра

Будь-яку зелень. Чим більш різноманітний склад, тим краще.

Можна, але, як на мене - не варто. Тоді буде важко дозувати. Підживлення курячим послідом (якщо це не внесення під перекопку з осені) - 1-2 рази за вегетацію, а зеленим добривом - регулярно. Зеленим не можливо передозувати, а курячим пожна наробити шкоди при порушенні дози та невчасному внесенні.

@@2v4vomelnyk0v2v Спасибі! 🌷

Наповнюємо посудину травою , не втоптуюви. (кількість її при умовному втоптуванні буде 1/3 посудини). Доливаємо водою до повного об' єму. Готову "бражку" розводимо. Орієнтовно 1 літр на 10-12 л води.

Не варто. Надлишок бору принесе значно більше шкоди. До того ж, органічні кислоти споживають мікроорганізми, тому не буде передозувань і велика користь.

@@2v4vomelnyk0v2v Дякую за допомогу

Пластикова бочка - то ОК. Просто залізна - то ніби додатковий бонус для збагачення залізом:) Травою наповнюєте бочку, не натоптуючи, бо добре буде, якщо будете перемішувати раз на день ( або щось біля того). Якщо ж для орієнтування втоптати ту траву, то її буде приблизно 1/3 або 1/4 (ролі не грає) від об'єму посудини. Готову бражку розводити водою 1/10. Поливати.

@@2v4vomelnyk0v2v Дуже, дуже дякую!

@@2v4vomelnyk0v2v залізна бочка то звісно добре, але ті бактерії якраз занадто його "люблять". Минулого літа так я втратив одну свою залізну бочку - роз'їли нижню частину бочки до дірок. Тепер ця бочка як тара для води абсолютно непридатна. Так що варто цей нюанс враховувати всім, хто планує зробити таке добриво ☝️

Воду містить, бо у сокові капусти вона є. А цукор вже переробили молочнокислі бактерії на молочну кислоту, яка не дає капусті гнити

Якщо добриво не протерміноване, воно містить азот і тому важливе при нарощуванні зеленої маси. Азоту при дозріванні плодів не потрібно. Це стосовно томатів і перцю. Огіркам потрібно регулярно. Баклажанам і капусті теж доволі регулярно. Це якщо коротко і приблизно. Але для кожної рослини - свої особливості. Якщо ж навесні заколотили і все літо поливаєте, то там є лише трохи безазотної органіки, бо азот за 5-7-10 днів починає вивітрюватись у вигляді аміаку. Тоді байдуже, коли поливати. Там, переважно мікроорганізми залишаються цінними.

Дякую за відповідь. Як ви все встигаєте? Яка я рада, що вас знайшла. Тепер "рускіх Іван " відпочиває, я переключилась на своє, рідне ,українське, на вас. Ще раз дякую.❤

Дякую за відповідь. Ваші знання неоціненні. Спасибі за ваш труд.

Можна. Але, по-перше, розводити треба буде трохи сильніше. По-друге, якщо у Вас є курячий послід, можна не морочитися з травою. Він - самодостатнє концентроване добриво (звісно ж, збродити, розвести). Трава - для тих, кому послід недоступний)

Воістину воскрес! Я випробовувала такий спосіб, але смерділо так, як треба:). Процеси і результат інший. Скоріш за все - це робота сінної палички та/або лактобактерії плантарум. Користь, без сумніву, є. Але інша, ніж від того, що із запахом. Такий сухий спосіб мені не сподобався через неможливість коректно дозувати. У Вашому ж випадку ( за відсутності запаху) передозування нічим не зашкодить (як Фітоспорин чи Байкал).

@@2v4vomelnyk0v2v Дякую!

Масляна кислота і її похідні залишились - саме вони смердять:). Залишились сінна паличка, спори якої не вбити при короткочасному кип'ятінні. Якісь іще бактерії, що утворили спори. Метаногенеруючі, але вони нам не потрібні. Клітковина як джерело Карбону. Нова трава запустить новий процес ферментації.

@@2v4vomelnyk0v2v Дякую! Написала повідомлення , а через якийсь час його не знайшла, чомусь🤔 Тому все повторила в другому. Дякую 🙏

Можливо, якщо було вже досить тепло, добриво приготувалося днів за 5 і основний запах встиг вивітритися через нещільно прикриту кришку. У мене ще жодного разу не було, щоб зелене добриво не смерділо 😕. Більше нічого не додавали: попіл, Байкал?

@@2v4vomelnyk0v2v взагалі нічого. 40 літровий баняк з травою, десь 2/3 залила водою майже до країв,накрила дерев'яною дошкою плотно. Стояло так,що стінки в тіні,а кришка вже з кущів виглядала то на сонечку. І взагалі без запаху. На вулиці сильно тепло,вночі прохолодніше було. Так я через днів сім там палкою ворочала, чіпляла шмаття трави і до носа - немає запаху

Грунт це добриво не закислює, бо це не так просто зробити. Зелене добриво стає кислим, коли банально перекисає - стоїть не 5-7 днів, а довше. Бактерії спричинять бродіння, у тому числі й оцтовокисле. А от азот у вигляді аміаку вивітриться. Таке добриво теж корисне. Але вже не для азотного підживлення і не для перцю. Докладніше про це - у відео про поливи ( вийшло нещодавно).

Абсолютно.

Концентрат. розводимо приблизно 1:9

Герметично закривати не треба. Просто прикрити якоюсь покришкою.Під час збереження відбуваються великі втрати азоту. Рідина втратить 2/3 користь (саме заради азоту ми її й використовуємо). У герметичних каністрах відбуватимуться зовсім інші, анаеробні процеси

@@2v4vomelnyk0v2v Тоді той фактор зберігання зводить нанівець ефективність такого добрива коли є потреба у великій кількості одночасно,а ємності для приготування нема чи нема можливості заїхати в поле з оприскувачем

Це дійсно так. Тому й не використовують таке добриво ті, у кого площу під овочами великі. Крім того, таке добриво - з невідомим вмістом речовин. Можна дуже "влетіти" на великих площах.

@@2v4vomelnyk0v2v На теренах ютубу переглядав не одне відео на тему зеленого добрива.Ваше відео доволі цікаві,з науковим підходом Підписався на ваш канал.Минулого року пробував виготовляти таке добриво з подальшим використанням на сої,проте якогось відчутного результату не побачив.

У зелене добриво його. Або перекопать як сидерат

Будь-який підійде!

На мою думку, варто зробити зелене добриво окремо, а от до курника можете додати Байкалу. Байкал також можна використовувати у різних профілактичних оприскуваннях рослин ( в якості конкурентної мікрофлори)

​@@2v4vomelnyk0v2v дякую

Можливо, я трохи не правильно зрозуміла запитання, але спробую відповісти. Виправте, якщо запитували не про те). Ви мали на увазі суміщення підживлення зеленим добривом і борною кислотою? Зелене добриво краще вносити в грунт, а борну кислоту - позакоренево. Хоча, якщо дуже необхідно змішати, то додайте борну кислоту після бродіння. У протилежному випадку вона, як гарний антисептик, дуже пригнітить усі мікроорганізм.

@@2v4vomelnyk0v2v дякую, Ваша відповідь була корисна. Справа в тому, лишилися залишки розчину борної кислоти 0.5л, в якому лежали шкірки банану для мурах. Не виливати ж під ноги ))) Ще забув спитати в бродилку за чистотіл , аже він специфічні речовини має , та про слимаків, чи можна кидати до всього, бо в них теж білок є?

Чистотіл кидати можна разом з усіма іншими рослинами. Алкалоїди, які він містить, не завадять рослинам. Можливо, якщо зброджувати один лише чистотіл, уповільниться процес. Але це не точно (залежить від набору мікроорганізмів, який сформується у тій суміші). Слимаки - тварини і не всі мікроорганізми, які будуть у зеленому добриві, їх зможуь переробити. Але не пошкодить. Правда, якщо перед тим Ви не нагодуєте їх метальдегідом (він міститься у більшості гранул від слимаків, але не у всіх)

Дякую,пані Оксано! Потрібну справу робите!Не думала,що вирощування така тонка наука! Давно використовую методи органічного землеробством,інформації дуже багато і не завжди вона правдива.Дуже добре ,що пояснює те, як у школі,бо життя прожили,а багато чого не знаємо!І запитання,може не зовсім по темі: останнім часом спостерігаю таке явище-огірки заквашені сіль і вода через пару місяців стають м'якими ,перетворюються в кашу в руках.Яка причина.? Не всі,можуть бути в одній банці зверху м'які а далі до дна звичайні тугенькі квашені . тверденькі

У анаеробному середовищі (закритому герметично посуді) відбуваються зовсім інші процеси. З точки зору хімічних елементів за законом збереження речовини і енергії, нічого нікуди не ділося (якщо не залишило посудину у процесі бродіння), але що з живого там завелося і розвинулося - хто зна. Можуть трапитися якісь людські патогени. На жаль, технологія зеленого добрива не передбачає його тривале зберігання. Занадто багато можливих непередбачуваних наслідків. Та і сенсу особливого я не бачу.

@@2v4vomelnyk0v2v Дякую

Звичайно.

Дякую@@2v4vomelnyk0v2v

Звичайно, можна. Залізна - то як бонус мікроелемента. Але і без нього все ок.

Щиро дякую Вам. Слава Україні.

Можна, звичайно.

Для цього треба, щоб розчин стояв довше - днів 10-12, тоді азот у вигляді аміаку поступово вилетить. А якщо готувати 5-7 днів, то аміак не вивітриться.

@@2v4vomelnyk0v2v дякую. Добре, тоді так і буду робити

Це так зване компостування в мішках. Спосіб має місце бути, але працювати при використанні в рукавичках, бо є деяка ймовірність розмноження неприємних (небазпечних) анаеробів. І не переборщити з дозуванням. Ніхто не знає, скільки аміаку там утворюється - можна перегодувати азотом або й припекти.

Розводити 1/10. Про кропиву під цибулю - не чула. Взагалі під цибулю не використовую зелене добриво, тому не можу з цього приводу використати власний досвід.

@@2v4vomelnyk0v2v Пані Оксано, а під цибулю чому не використовуєте? Чи є рослини, для яких зелене добриво не рекомендуєте ?

Отруйні не утворюються. Про решту написала у попередніх коментарях.

То вже інший настій. У всього є свої особливі фізіологічні процеси.

Ні, нажаль. Він втрачає значну частину газуватих речовин. Такий розчин виконує інші функції, але не азотне підживлення. Тобто не стає гірший, але вже інший. Працюйте з ним обережно, в рукавичках, бо через мікротравми можна занести інфекцію: у анаеробних умовах можуть розвиватися небезпечні мікроорганізми. Вони, звичайно, є і у грунті, але в таких умовах може збільшитися їхня концентрація.

@@2v4vomelnyk0v2v а які функції виконує такий розчин, якщо перестоює довго і втрачає азотні властивості?

Сарказм ваш не доречний. Хімія. 10 клас

Можна