Лише на монтаж цього відео було витрачено близько 40 годин, я вже мовчу за футажи, тож не соромся і прожимай люкантропа! Коментар теж буде дуже до смаку💅
Для мене, 18 річного, це відео не порадило нічого нового, зовсім. До цього я можу порадити ще кілька речей - не потрібно гнатися за грішми, здоров'я важливіше, а ще те, що за кордоном життя таке ж як і в нас, тільки мова інша. А про провезення нарк*тиків через держ кордон франції можу сказати тільки те, що він абсолютно правий, воно того не варте. Не рекомендую пробувати такий спосіб заробітку
Часто ловлю себе на думці, що повернувся б у свої 17. Після цього відео аж якось сумно стало, таке враження раптом, що я багато років витратив впусту. Так, це звісно стимулює щось робити, але і накриває так нормально. Від себе, до всього що було озвучено, додам ще те, що справді треба бути рішучим. Не важливо скільки тобі років - роби щось! Роби те що подобається, не роби те що не подобається, або те що тобі не потрібно. Будь відкритим до людей, але не давай собою користуватися. Читай розумне, дивись розумне, будь розумним. Дивись на інших, але слідкуй в першу чергу за собою. Аналізуй, роби висновки, рухайся. Не стій на місці. Іноді, коли мені хотілося щось зробити, я ловив себе на думці, що ніби ще не час, ніби ще зарано, або щось має статися і от тоді я точно це зроблю... Вміти чекати це звісно дуже хороша навичка, але ніколи не обмежуйте себе цим. Робіть вже тут і зараз все, що від вас залежить. Беріть все, що у вас є і робіть все, що можете, так, як можете, там, де можете. Дякую за відео.
Мені 21, і єдине про що я можу сказати це ходіть по лікарях і стоматологах прямо зараз, не тягніть, далі буде важче І пам'ятайте, шанс бути вбитим групою жаб мізерно малий, але не рівний нулю...
Для мене, як для 31го річного дядька, з сивиною на бороді та голові, цей випуск був...по-дивному, ретроспективно-депресивним. Я хз, шо це значить, але якось так :D
Максималізм - то страшна річ...мені зараз 25, і я тільки зараз усвідомлюю, що потихеньку він зникає з моєї голови Дякую всім учасникам, що поділилися досвідом свого дорослішання 🤝
мені через днів 6 буде 24, та я тільки зараз починаю жити. до цього по указке батьків пішов зварником слюсарем (типу грошей багато будет и тд) окрім проблем со здоровьям нічого не здобув, та відвертої огиди до праці на когось. 10 років малюю як хоббі хотів цим заробляти, але синдром самозванця не дав це зробити, зараз я забив на мненіе батьків так буду старатися заробляти тим що мені подобаеться, глаз я поклав на татування на тілі. моя порада, просто робіть те що вам подобаеться (і увесь час як це робите показуйте це людям, вікладайте десь росказуйте, частіше у людей немае чуства смаку, та вони жеруть любе лайно, усі творці за якимі я слідкував та думав, жесть треш кому це потрібно, виросли та заробляють на цьому хороші гроші, а я який добре малюю та пишу казки, нафіг некому не протрібен тому щьо не заявив о собі десь) з роками все буде главное не опускати руки
я херсонець,за пів року до початку війни знайшов ідеальну компанію.був десятий клас,купа друзів по школі,всі тебе знають.здавалося,що все тільки попереду:купа смішних,пам'ятних моментів доросле життя таке далеке,але ні - війна зруйнувала всі плани.з 24.02 і по цей день я сиджу в Херсоні,95% часу вдома.Окупація,рік дистанційного навчання і ось випускний у зумі,екзамени та універ.я досі живу тими безтурботними часами і не розумію куди так швидко пролетіли ці півтора роки,начебто з моїх 15 до 17 років велика прірва,все ніби у тумані.може не по темі ролику,але все ж таки хотілося виговоритися.
Мені 17 років, до тезисів додам таке: «Якщо ти щось хочеш зробити - скажи це комусь, бо якщо ти цього не зробиш, то перед цією людиною ти виглядатимеш піздаболом»
У 20 років я згадував класні моменти в свої 18 і сумував, думаючи, що таких емоцій тепер точно не буде(компанія друзів вже розбіглась на той час та самостійне життя почало виглядати самотнішим). Тепер мені 22 і я розумію що таких моментів ще буде повно - просто я не знаю коли, де та з ким. Живіть кожен момент на повну.
@@КатяАдашкоМені майже 30, теж ловила колись цю тугу за крутими моментами, що були в 15-18 років Для мене кайф у тому, що "так само" більше не повторювалось, але було круто по-іншому. Тобто відкривався новий досвід, він унікальний і це прекрасно❤️
Мені в наступному році 18 і я постійно думаю "а що ж буде далі? що мені робити?". Ви надихнули мене не здаватися і працювати над собою. Дуже вам вдячна, це те, що мені треба було почути
Тримайся ви вивезете перепрошую за таку лексику але в цьому пиздеці повна срака це відпочинок в мене були маніакальні думки про самогубство але я тут і я пишу вам
Мені стукнуло пів року назад 18. Максималістом ніколи не був, хоча з 12 років почав цікавитись політикою, економікою. Пару скандалів з батьками були, але вони всі закінчились, зрозумівши, яка мені різниця яка позиція в батьків, головне що ми любим один одного і підтримуємо. Єдине що боюсь за майбутнє, 0 контактів, купа пропущених пар, навіть проснутись по будильнику не можу. Отримати хоч якесь задоволення складно, можу цілими днями сидіти грати і дивитись аніме, але відчуваю що просто роблю це по звичці, якось сильного інтересу не маю
Ніби в зеркало подивився , мені скоро теж 18 , але в універі в мене все норм я на степендії , живу з батьками і кайфую , зїждати до закінчення університету не планую , тому що сенсу в цьому не бачу
Взагалі треба на все хуй класти і робити все що хочеш. Проблем не існує це лише власна інтерпретація навколишньої дійсності. Чим простіше ставишся до чогось тим простіше воно йде.
Ще одна, на мій погляд, важлива порада- не поступайте в медичний або юридичний ВНЗ, якщо в батьків немає знайомих в цій сфері. Навчання в медичному досить складне, триває 8-9 років, медицину неможливо вивчити самому. І після всього цього ви ризикуєте потрапити на робоче місце без перспектив або взагалі залишитись без роботи. Якщо би я 8 років тому обрав інший напрям, життя склалось набагато краще. Якщо ви обрали собі життєвий шлях, запитайте себе, чи зможе цей самий шлях бути для вас прибутковим.
Осболиво якщо окрім відсутності зв'язків є відсутність грошей сімії. Навчання буде забирати багато часу, і якщо додати роботу то про адекватне соціальне життя можна забути . І я мовчу про те що знайти якусь повязану з медициною роботу можга лише після курса 3. І якщо не встигли до цього моменту розчаруватись то встигните під час роботи. В мене попереду останній курс медичного і інтернатура, а я уявити себе лікарем взагалі не можу...
Цей відеоролик змусив мене замислитись над майбутнім. Що мене чекає чи що робити? Але завдяки тим порадам, які прозвучали у ролику, цих питань стало набагато менше. Дякую за досвід.
Дякую за поради . Хоч мені ще немає 18 та я вже зрозуміла , деякі батьки брешуть дітям . Вони кажуть ти можеш стати ким завгодно, але як тільки ти кажеш що хочеш бути дизайнеркою чи художницею вони одразу переконують обрати іншу професію , кричать це дурня і так не заробиш багато . Особливо коли живеш в селі . Також втратила підлітковий максималізм і змирилась з тим що не можу з усім подобатись .
У чому проблема? UI/UX дизайнери можуть дуже непогано заробляти (наскілки я знаю, зараз на coursera можно передивлятися курси по цій темі безкоштовно, якщо ти українець), особливо якщо вони мають технічний досвід з системами, на базі яких робиться майбутній інтерфейс. Такою системою може бути якась айті платформа з власними технічними обмеженнями, які треба ураховувати при створенні інтерфейсу. Якщо ж ти розробляешь інтерфейс до фізичних систем (наприклад, форму геймпада) - тобі потрібно знати фізику, той же сопромат та багато інших дуже складних натуральних наук. Але зараз дуже часто фізичні інтерфейси йдуть разом з інформаційними, тож тобі потрібно буде знати усе в ідеалі. Якщо ж ти хочешь бути класичним артистом, то тобі потрібно теж бути майстером на всі руки, але вже у різних сферах мистецтва, та мати надзвичайний талант у чомусь конкретному. Як то було у Монті Оума та його жагою до постановки бойових сцін у 3Д. Але тут ти реально маєшь давати аудиторії щось дісно нове але хоча б дуже рідке, тому без таланту це реально просто марна трата часу.
Мені 29, і я тільки недавно відчула себе повнолітньою. Мозок людини сформовується повністю між 25 та 30 роками, тож 18 то лише цифра, якщо ви звісно не злочинець. Для мене шось радикально змінилося, коли я почпла працювати та нести відповідальність перед іншими людьми за пройоби (дійсні пройоби, а не нездану контрольну). Університет звісно теж вплинув на дорослішаня, бо ти там нафіг нікому не треба, на відміну від школи, де на твій вивчений вірш будуть чекати цілий семестр. але це неможливо порівняти з роботою. Ну і направді, коли почала організовувати собі закордонні подорожі. Але це вже більше про саморозвиток.
Мені 22, відос супер корисний насправді. Трішки більше ніж рік тому, 24 лютого вирішив піти до армії, я просто мрію зіткнутися з проблемами описаними у цьому гайді по життю, тепер чекаю відео "ЯК ВИЖИТИ ПІСЛЯ КОНТРНАСТУПУ?"
18 років виповнилося, до війни ще пару місяців, ходжу з хлопцями на різні політичні акції бодатися з мусорами було найкарщою розвагою а після о годині ночі їхати до дому. Сумно що закрили всіх на карантин, заставляли ці намордники носити, але і без цього вистачало розваг наприклад вишколи. сваритися із ровесниками бо у них занадто м'які та наївні погляди наче вони живуть у своєму манія світі. А потім війна, автомат, місяць без сну, перший жмур, зруйновані мрії, страх померти не реалізувавши свої цілі, коротко про мої 18 років. А у кого цікавіша юність?
@@kefirnuy та все добре, я зараз в тилу, хлопцям машини ремонтую, все ж таки на інженера навчався. Так що можна сказати працюю в деякому сенсі по спеціальності
чудове та інформативне відео. Особисто мені не вистачало десь знизу ім'я інтерв'юера. Звісно ж всі вони представлені на початку, але в деяких моментах важко розрізнити хто говорить, тому відповідний допис десь у кутку дуже допоміг би.
Я своє повноліття , святкував так само як я два дня народження до цього - на одинці, зі шматком піцци та найдешевшою газованкою, втупляючи в ютуб, бо з 15 років, ніхто вже не приходив на мої дні народження, кожен відмазувався, тому я чилив один, ну точніше з котом
Найбільш близький для мене відео виявився чоловьяга який казав, що 18 - це фікція. Загалом нічого не змінилось, всі питання які були й залишаються, нових в моїй долі не з'явилося. Гадаю, як на мене - найскладніші у житті питання які ти сам собі задаєш, та не можеш дати на них відповідь. Так як я у досить ранньому віці почав задаватися різними питаннями з різних сфер буття й небуття, в мене склалось уявлення, що я маю більше відповідей на різні запитання аніж ці запитання взагалі в мене з'являлися, проте хоч я в змозі зрозуміти та пояснити різні речі пов'язані із всесвітом, біологією, політикою, технічним світом, психологією й так далі, я досі не можу знайти відповідь на особисті питання свого шляху. А так, багато чого у житті просто залежить від власного сприйняття світу, змінивши сприйняття на більш позитивне - світ навколо тебе стане краще ;-)
Як у авторів в цьому відео все складно). Реально. 18 років, 24 роки, 30 років майже нічого страшного в цьому нема. Скажу так, чим менше ви на щось сподіваєтесь, тим простіше і краще вам буде. Будете чекати занадто багато, після 18 є шанс дуже швидко зламатися. Емоційним людям це теж світить, бо чим більше емоцій, тим швидше буде вигоряння. Приміть факт того, що Земля крутиться навколо Сонця, а не навпаки. І весь світ існував, існує і буде існувати без вас. Пари в універі? Це тіж школьні уроки, якщо на них сидів і нічого не втупляв то і на парах буде так само. Курсова? Великий реферат, як треба презентувати. Державні екзамени та просто екзамени ? Навіть простіше, чим ЗНО і ДПА в школі. Робота? Квест скоріше знайти, а там далі на автоматі. Для соціофобів\патів\мізантропів і просто людей які не дуже в реальності ладять з людьми, дам пораду, створіть собі маску, яку будете надягати на роботі\універі при взаємодії з людьми. Ось і все нічого складного нема.
Доречі для соціопатів хороша робота-дальньобійник. Уникнути контакту з людьми вам звісно не вдасця проте при конфлікті на завантаженні послав всіх і втік за тисячі кілометрів)) Свісно це все жарти, посилати когось не рекомендую. Тай земля кругла.
Я вже втомився одягати ці маски.... В мене навіть й лиця вже начебто немає. Маски начебто замінили його. Оо....тиск піднявся....187/78....☕🤏🧐, жити буду.
Краще нетреба натягати маски. По характеру я інтроверт, працював в газовій службі кожен день робота з клієнтами, постійно усміхатись бути доброзичливим з клієнтами з начальством 6 днів на тиждень 9 годин на день за 5 років вигорів нахер потратив купу грошей щоб відновити здоров"я, якщо не подобається робота краще звільнитись і не портити своє здоров"я і нерви не подобаються люди гнати їх від себе, простими словами просто бути собою не граючи роль приємної всім людини.
@@ОлегМельник-я7ыДякую. Співчуваю вам, сподіваюсь що у вас все налагодилося. А от що до вигорання, так я вже.... Ну нічого, все буде добре (ну принаймні я сподіваюся) Гарного вам дня, любий друже з інтернету)
@@ОлегМельник-я7ы Просто бути собою? Ви не в "ідеальному світі" живите). Більшості людей на вас начхати, так як і яка ви людина, а на роботі і тимпаче. Я працюю по 12 годин, 4 дні, потім 4 дні вихідні. Людей багато, і яких хочеш. За 5 років не вигорів, бо в емоційному плані я до людей нічого не відчуваю (особливо до людей), вживаюсь майже у будь-якій групі, бо маска може дуже швидко пристосовуватись. Так що мені в цьому плані трохи легше, бо моя маска не дає трішіни. Робота і дім для мене дві різні речі і я не зміщуваю. Деякі характеристики соціопата є.
Мене ще у 20 за*бало жити, за 8 років кардинально нічого не змінилось, просто існування заради існування і нічого більше. О, а ще з плином часу деградування виламує твої двері та говорить що буде жити разом з тобою.
@@kefirnuy можливо й варто, хоча... Мені впринципі ні на що жалітись, просто не бачу сенсу в житті. Є деякі речі які викликають емоції завдяки яким вроді як хочеться жити, але це лише емоції, такі ж мимовільні як і пам'ять. Пам'ять яка згасне про тебе менш ніж за пару десятиліть після твоєї смерті, звісно якщо ти не видатна особистість яка увійде в історію. Але по-перше: видатні особи не писали б подібну ху*ту. А по-друге: я тупий дегенерат, якого і особистістю важко назвати. Напрягатись покращуючи життя навколо, робити як правильно, задовольняти свої потреби, тішити власне его, а на*уя це все потрібно? Щоб що? Після смерті все про що ти будеш пам'ятати, теж саме що ти пам'ятав до народження, тобто нічого. Ця байдужість в мені з дитинства, чи хотів би я змінити її, напевно так, але це фундаментальна властивість, чи можеш ти змінити щось фундаментальне в собі? Люди не міняються, вони адаптуються і розвиваються.
Дивлюся на це відео інакше після 18))) слова набули більшого сенсу, хоч через ще рік, ваші слова знову зазвучать інакше. Загалом, дякую за комфортне та щире відео. Було дуже тепло 🤗
Доросле життя - це як їздити на велосипеді. Який постійно зламаний, ламається ще більше, і тобі треба постійно його лагодити. Іноді на ходу. Іноді коли летиш з гори. Якщо вижив - молодець, якщо при цьому умудрився змінити велик на авто - ти крутелик. Головне дивитись щоб не довелося дочовгувати до фінішу пішки 🙃
Мені 28. І нашо я це дивлюсь? Я згоден з усім на 100%, додати нічого... Хоча ні, є. Одне: "одиниці переможців знають всі, мільйони програвших не знає ніхто" - якщо щось не працює, а ти доклав до цього чимало зусиль - перемикайся далі, не бийся об стіну 10 років як я. Часу аби спробувати ще щось - в тебе більше.
Спасибі величезне за таке відео. Мені через кілька місяців вже 18 і я зовсім не розумію як жити та що робити. Хоча це відео повністю не вирішує мою проблему, але здебільшого змусило мене замислитися стосовно свого майбутнього в позитивну сторону і стало чомусь спокійніше. Дякую
Вже у серпні мені буде 19 років це насправді лише цифра але потрібно щось робити . Я хочу подякувати всім хто приклав руку до цього ролику це наспраді як би смішно не звучало дало мені поштовх змінюватись і щось робити . Особливо банальні але правдиві слова , що потрібно розвиватись у певній сфері щоб стати у ній професіоналом . Дякую за ролик . Надіюсь повернусь сюди через декілька років і подякую , ще раз ну і посміюсь з того , що написав. Ще раз дякую .
17:00 щей як :D дуже класний відос, дякую всім хто брав участь кожен такої бази навалив, молодці не менш вражає відеоряд, не уявляю як складно було це все знайти і настільки влучно.. хотів сказати я, але уявляю ще і як 😮💨 вишка просто!
Мені тільки 4 дні тому стукнуло 18. В останній день перед повноліттям (та і в першу половину дня народження) я ходила зі стійкими думками що я лох, ніц не добилась і не доб'юсь, а от мої знайомі вже мають роботу та й до життя ставляться серйозніше, хоча їм немає навіть 17. Тож.. я думаю, це відео було досить вчасним, та я трохи розслабилась, я думаю. Дуже дякую всім, хто був причасним до нього, це справді важливо для мене
Мені 23 роки, зростав без нормального батька, потім мав купу проблем у житті, бо кожного дорослого чоловіка, якого зустрічав, хотів зробити батьківською фігурою у своєму житті, але кожен раз розачаровувся в цих людях. Тому моя порада, якщо маєте проблеми або підозрюєте, що вони у вас є, то ідіть до психолога чи психотерапевта, у мене на усвідомлення цього пішло дуже багато часу і купи гімняних ситуацій можна було б уникнути, якби я це таки зробив. Тому не повторюйте моїх помилок і звертайтесь за терпією до спеціалістів, а не друзів чи родичів (зазвичай вони роблять тільки гірше і поглиблюють проблему)
@@Molfar-lj6me то правильно. На рахунок фігури батька, то зараз такий час. Традиційне виховання вичерпало себе. Змінився сам грунт і в ньому вже не так добре росте ця рослина і не має очевидних переваг. Зараз один з 10 має ті традиційні еталони виховання. Та і вони не мають очевидних переваг над іншими, хіба що вони менше замислюються над цим питанням. Батько нехай буде який є, будуй себе сам.
Тотальний издець після повноліття настав у плані що почався коронавірус, потім повномасштабка, універ закінчив роботу важко знайти тим паче переїхати кудись і відповідно ніяк життям не насолодишся 🥲 Ну що сказати ми повоєнне покоління, по ідеї ми маємо бути сильними, тому що проходимо важкі часи 😮💨
Дякую за корисний і мотивуючий відеоролик, іноді сам задумуюсь над тим що стою на місці і треба йти до якоїсь мети, хоча б маленькими кроками, але це буде краще ніж не знати де себе діти в цьому світі. О і до речі колаборації завжди топчик ,тому піліть і піліть ролики, звісно якщо є можливість😅 Особливо на тематику власного досвіду це прям думаю зайде людям і допоможе іншим реалізувати себе та змінити погляд на деякі речі😌
Неймовірний відос! Мені б його в мої 17 рочків. Пам'ятаю, що на свої 18 я себе уявляла неймовірно дорослою я спроможною робити чуда із чудес, просто бо мені стукнуло 18. Розуміння що все залежить від тебе допомогає у скрутних ситуаціях, але не забувайте про відпочинок та наповнення ресурсом. І, так, в самоцкуванні за "лінь"(якої насправді не існує) немає сенсу, це тільки знищує мотивацію робити круті речі, на які ви насправді то спроможні. Мрієте та дійте, навіть, якщо зараз знається це неможливим. Дякую за відос!
Не хочу нити але треба робити коменти, тому зараз це буде корисно. Послух вас і на мене впала просто скеля депресії. А що робити якщо нема цілей, нічого не знайшов, нічого не досяг, нічого не бачу у своему майбутньому. ех... ну хоч жити хочу вже добре
вчитися, бажано в тій спеціальності яка в тебе як хоббі, бо після 27 буде вже важко, мені 30 в мене така сама ситуація, але я вже опустив руки, та пливу по течії, як кажуть будь що буде)
Та ніхто тобі не відповість, це все суто індивідуально. Ще треба враховувати, що всі учасники цього відео - ютубери, а значить люди схильні діяти, взаємодіяти з іншими, ділитись творчістю. Тому слухаючи їх може бути враження, що капець всі такі прошарені, їбашать, здобувають досягнення - чому я не такий, зі мною щось не так? Нажаль, більшість людей зовсім інші. Розгублені, демотивовані, що робити з життям - хз, ще й від війни дизмораль. Це хуйово, але нормально. Так і живуть. Багато що з цього потім так чи інакше випливає. Хтось заради кохання росте над собою, хтось знаходить справу всього життя, когось життя придавить так що або подихати - або іти вгору. Якщо ти не зовсім пенсія, то сам розберешся із життям - на інших сильно не дивись і нічого від них не чекай
Слухаю це в свої 21 рочок і розумію, що я вже все проїбала і майже нічого не досягла тим, чим живу вже 9 років. Ніби все вже втрачено. Ніби мені вже 70 і завтра я подохну. Якась меланхолічна депра мене з`їла. Дякую рекомендаціям за відос
"Дослідження данських дослідників свідчить, що старіння жінок починається майже одразу після настання дорослого віку, тоді як у чоловіків аналогічні зміни настають приблизно на двадцять років пізніше, у сорокарічному віці." 21 бер. 2023 р
Чим більше люди тут обговорювали дорослішання тим гірше мені ставало, якщо чесно. Особливо після чєла який бухаючи з друзями отримав офер на маркетолога. Чєлу пощастило мати контакти, бо навіть маючи ресурси, освіту та навички, людям складно знайти роботу хоч якусь. Тому моя рекомендація - не зациклюйтесь на грінді, бо воно все одно того не коштує. Майже все зараз вирішують зв'язки, тому чільте і спілкуйтесь, а не сидіть по 24 години в кімнаті за компом.
Чєл, який бухав півко в той рік: працював фул тайм, завершив 5 курс в універі, сам написав диплом, освоїв професію маркетолога з нуля і працював в середньому по 80 годин на тиждень) А звʼязками були такі ж студіки, як і він, які просто розповіли про місце роботи (всі ті вакансії вже тоді лежали на ворк.юа, але я був затупий щоб знати про ворк.юа). Тому ні, связі не поможуть, тре їбашити, і тоді доля вам посміхнеться.
Всім привіт . Мені скоро виповниться 18 років , тому прошу тих кому вже виповнилося дати мені якісь поради які би ви хотіли дати самому собі з минулого
Дякую, за відео! Мені 15 років, і я зрозуміла, що мені варто зайнятися спортом, почати слідкувати за здоров'ям, саморозвиватися та удосконалюватися у справі, що мене надихає. (Допоможіть, мені дуже важко. Я найрозумніша й найлоросліша* з усіх однолітків, що я знаю😭😭😭😭😭😭) *Під словом "найдоросліша" я маю на увазі: чіткість у висловлюваннях, чіткість позиції, адекватне сприйняття власного я, вміння самостійно розуміти що є кращим для мене, а що - ні. А, а ще цінності. Мені цікавіше гуляти, помічати прекрасне, вчитися новим навичкам, читати й вчити українські вірші, танцювати, співати, вчити англійську та просто жити, ніж зловживати спиртними напоями та цигарками у обмеженому колі таких само обмежених людей
Вчіть українські традиційні інструменти. Музичні і не тільки. Я шкодую, що по справжньому зрозумів це, не в дитинстві чи юнаком. Українська культура, аж тепер почала привідкриватися мені.
Я деградував інтелектуально, морально до рівня ембріона. нічого не міняю поки є така можливість тягну універ на трійочку і максимально прокрамтиную. Думки без дій нічого не значать це напевно єдине що я з'ясував. Воно напевно не завжди вірно, але дуже підходить особисто до мене
Вельми дякую за це відео, це все мотивує. Я зараз вчуся монтувати, хочу в майбутньому створити ютуб канал. Слова сказані тут від інших креаторів дуже підтримують та мотивують. Дякую))
Я після повномаштабного вторгнення росісії в Україну подорослішав на років 5, я був малим та дурним, і зараз я розумію який крінж робив. Я почав вчити мови
привіт від 17 річної чіпухи😂 насправді мені якось уявляється що буде наступного року, мені здається у мене цей ахуй від життя відбувся раніше, з приходом війни, втратою того життя,яким воно було і переїздом. я була біженкою у Польщі, але мені там було на стільки хуйово,що я повернулася назад в Україну,хоча обстріли доволі часті. я не дуже була готова,що через таке рішення мене вважатимуть йобнутою, тому що "у Європі краще", але запитайте будь якого біженця (який справді біженець з фронтової території) і він вам скаже що українська їжа, розваги та те як роблять документи, банківські картки це скарб. мабуть боюся тільки за пошук роботи та навчання,але якось розрулю, я впевнена що викручусь.
А шо, шо за прикол, чому я не пам'ятаю свої 18, реально як в прірву провалилось. Не знаю може я просто кончений, але до 18 я знав чого хочу, я рухався в цьому, був план, стратегія, я розумів чого хочу, я знав що я хочу, але.... Пройшло 2 роки і я ніхуя не розумію🙃 Я не знаю що я хочу(чисто основне хочу та й все), я не знаю куди життя веде, де я, що, чому. В більшості випадків це все із-за війни, багато втратив, багато переосмислив, але розуміння того що не дивлячись на все навколо я можу зробити задумане, але, чи є в цьому сенс. Хочу додати, про що треба задуматися, задумайся над тим як не влізти в погану компанію, уникай людей с пристрастю до алкоголю, або котіків, та не наповнюй своє життя поганими звичками по типу куріння (у майбутньому ехо наздожене навіть не помітиш🥲) та й якщо в тебе будуть друзі які дуже негативно настрою це дуже погано. Ваш хороший друг хочете ви або він, або ні, але має вплив на вас, і якщо такі люди будуть вас оточувати до хорошого це не доведе, як я люблю казати: "в компанії людей з суїцидальними нахилами, хочеться самому здохнути". Тому думайте, і якщо в вас є такі друзі, навіть якщо як людина він добрий, хороший, та вірний вам, але загоняє вас в дипресію, краще віддалятися від таких.
22 роки, ще додам, якщо ви дійсно в чомусь хочете досягти успіху - розмовляйте з собою, записуйте ідеї, пробуйте, качайте самодисципліну та вмійте насолоджуватись шляхом, а не тільки кінцевою точкою. Не фокусуйтесь на інших людях, а будьте віддані тільки собі, бо вам з собою жити до кінця, а люди будуть приходити та йти. Пам'ятайте сила не ззовні - сила в середині. Нехай щастить, радійте життю🎉
Дякую за відос, він ахуенний! Всім учасникам теж дякую! Перед НМТ о 3 ранку саме те щоби змотивувати себе та послухати круті настанови та досвід інших на майбутне)
Взагалі не запам'ятав 18-тий день народження. Усі дні народження у мене проходили однаково: похаваю з батьками, а потім іду грати в Варкрафт... Я грьобаний хікан і соціофоб. Вбийте мене.
Я взагалі не зрозумів, куди поділись мої 18... У мене таке відчуття, ніби мені лише 16 або 17, а 18 має настати от-от. Усвідомлення, що мені вже більше 20, мене лякає. Розумію, що зовсім не готовий до дорослого життя, хоч і вже, по суті, ним живу.
Хз, таке питання дебільне, як жити. Ідеш в АЗОВ, їбашиш, працюєш, пиздячиш, не здаєшся, по вихідних і у відпустках їбашиш в спортзалі, тягаєш важкий метал, а по будням знову їбашиш, і тягаєш поранених побратимів. Виходиш великий, стрункий і сильний із навиками в 30 років на річну відпустку, дероссіянізовуєш суспільство, всіх б'єш, ріжеш і відбиваєш малороссам язики молотком за россійську, eat, sleep, repeat. Створюєш з Малороссії Русь-Україну і щасливий в 40 років виходиш на військову пенсію.
Бляха мухо, Я не знаю зараз що буде після 18... Або армія, або завод, або касиром чи в фастфудниці або буду бандитом, котрий грабує, вбиває, торгує солями. Можливо спробую створити свій український емо канал як пасивний заробіток. Моя мама каже що ніби мені 25, і треба кайфувати х дитинства, але після усіх дитячих травм, ковіду, війни трохи важче радуватися життю
ДЯКУЮ, насправді трохи вожко усвідомлювати, що хтось вже має ен досягнень і молодший, а ти ніхуа.... Але залишається тільки пробувати.... а не тільки дивитись відосики на ютубі.
После 18 в Украине ты резко становишься должным государству, хотя сам даже и не понимаешь когда это ты успел стать кому то должным, и откуда появилась эта обязанность отдать долг родине, хотя ни разу в долг у этого государства ты ничего не брал. 🤷
Тобто не брали? А школа? А лікарні? А дороги? А парки? А безпека? Так-так, безпека, бо держава один з основних факторів того, що по умовному Ужгороду зараз немає параду "визвольних" військ росіян. Те що ви не розумієте, які переваги, права та ніштяки ви отримували все життя не означає, що ви їх не отримували.
через 3 місяці 18 буде,і попалось це відео в реках. дякую ютубе за такий контент у потрібний час. дуже корисно послухати про досвід людей у їх 18,точно взяла щось собі і буду щось міняти в своєму мисленні. дякую Вам,авторе, за такий україномовний контент, він справді потрібний))
