Реально єдиний подкаст, який я дивлюсь, а не просто слухаю в навушниках з телефону у кишені)) Оті погляди і посмішки і вирази облич під час взаємних підколювань безцінні. Ви просто чудові)
Я на 10 років молодша за Емму і, слухаючи цей випуск, зрозуміла, що за цей час УЖЕ змінилось купа установок та стереотипів. Я майже одразу (чи не на 1-2 дейті) кажу можливому партнеру, яких стосунків я хочу і чого шукаю. На інше погоджуватись не збираюсь, бо це мій час. І формат розмови «давай проговоримо, що між нами, як це назвати і які кордони» це не якась страшна awkward situation, а те, що я роблю кожного разу, як відчуваю невпевненість.
Боже мій, рівень контенту на вищому рівні. Ви чудові, розмови супер, не перебиваєте друг друга, абсолютно адекватні...мрія! (звук просто вау, дуже приємно вас слухати!!)
Про друзів. Як знайти нових. Мені допомогло коментування. Я коментували відео, рілси, фото. Зазвичай просто висловлювала свою думку і мені відповідали часто однодумці, погоджувалися зі мною чи дискутували і таким чином я знайшла друзів. Мінус тільки один ці друзі за тисячі км в різних країнах😅і ми ніколи не бачилися але такого розуміння і підтримки я не отримала мабуть ніде в житті. Абсолютне розуміння, повага і приємне спілкування. І ще не бійтеся коментувати чи відповідати на коментарі
Тільки почав слухати, але дякую вам за ваші подкасти 💚 А ще по вашим реакціям один на одного на початку я згадав, як в глибокому дитинстві, мав подругу, і от я завжди так радий був її бачити, аж сяяв посмішкою як ви от) нажаль потім наші шляхи розійшлися, потім я ще й переїхав, але спогади самі теплі.. Пам'ятаю, як з мене ніби виривалося те щастя, те тепло до подруги) нажаль за десяток років депресії і птср я зовсім забув як ото було, так хочеться знову відчувати таку радість, таке щастя, яке прямо рветься з тебе як тоді ...
Для мене теж це єдиний подкаст, який цікавить, завжди дарує легкі хороші емоції. Сміх Артема кожен раз заражає і викликає усмішку 😄 Насправді як на мене ви зачепили хороше питання "де шукати друзів у дорослому житті", адже у моделі "робота - дім" живе величезна кількість людей, а з часом друзів стає зазвичай тільки менше у дорослому житті, натомість здобуття нових все важче.
Я одразу подумала про Євгена Клопотенка, коли Емма характеризувала людину з величезним соціальним капіталом, тому що бачу такий вогонь і легкість саме в ньому) І лайки вам за ваші відео, один з небагатьох каналів, який у наші непрості часи змушує щиро сміятись і емоційно розрядитись ❤
Як завести друзів? - Із зірочкою: Прокидаєшся зранку, працюєш віддалено, не бачиш нікого взагалі, спілкування зі старими друзями онлайн, зустрічаєтесь раз-два на рік. П'ять років так і я не маю жодної гадки як із цього вибратися.
Хобі і соціальна активність/волонтерство В мене так вийшло. Чергування на станції сортування відходів, театральний гурток, ярмарка реюзу, заняття з городків, спортзал, лекції, згодом заходи з розвитку громадянського суспільства. На Фейсбуці в "Подіях" можна дуже багато такого корисного знайти і так формується дуже класне коло приятелів. Зараз це може бути волонтерство для війскових або постраждалих. Щось кудись віднести, привести, сітки плести, свічки робити, собак покинутих годувати, тощо
Після виснажливого дня, вмостившись зручно в ліжку відкриваю RU-vid і бачу ваші обличчя. Ловлю себе на думці - так давно не бачила, що аж скучила. Посміхаюсь))) Вмикаю, а таамммм... -Я так давно тебе не бачила -Навзаєм -Я скучила -Я теж 🥰 Це дууууже мило, звичайно... Але збирайтесь, будь ласка, частіше))) Ми теж чекаємо і сумуємо 🤗 Дякую за цей позитив! З вами добре ❤ Година суцільної насолоди🔥
Повністю підтримую Артема про англіцизми і часто про це думаю. Для англомовної людини chat буде означати і балачку, і комп'ютерний чат, а для нас "чат" буде однозначно про онлайн-спілкування. І про відтінки теж, часто запозичене слово має справді зовсім інший відтінок ніж пропонований відповідник. Щоби вжити відповідник у правильному контексті, треба ще вживати додаткові слова, тоді як запозичений англіцизм одразу має те значення, якого йому хотів надати автор
Думаю, що оточувати себе людьми, до яких ти будеш тягнутися, це круто. Не кажу, що бути друзями, а от колегами, наприклад. Бо ти хочеш бути краще, змінюєшся, соціум хоч не хоч впливає на тебе. Тому я хочу змінити роботу...
Я не згодна з визначенням ревності і причин. Бо я ревнива і впевнена в собі одночасно. І таке буває. На це так само впливають консерватизм чи не консерватизм, характер людини, чи дає приводи партнер і тд. Тому однозначно казати, що ревність це жалюгідно і погано - це не правильно, це знецінення. Звичайно, це думка авторів подкасту, але існує інший досвід. І він не поганий, він так само дає задоволення, щастя від того, що людина винятково ставиться тільки до тебе і тд.
І я не проти англіцизмів) Вайб вашої взаємодії такий ламповий, що цей подкаст - краш українського ютубу. Але я вас не шипперю, просто захоплююсь😊 За пречудовий контент моя вам щира, як українська душа, (тут принципово) вподабайка👍
Тааак, пам’ятаю це відчуття, коли нарешті випустився - і якось аж дивно. Підозріло багато часу, постійно здається що щось забув, бо не може ж так бути, що просто легкий день і жодних обтяжуючих задач на фоні
Люблю цей подкаст, дуже близький. Стосовно домовлянь на березі з партнером, от в мене був випадок, що ми домовились про полігамію, а потім виявилось що чувак погодився щоб перевірити мене чи я готова до моногамії😂 🥹😅 От як довіряти людям))
Відносно ревнощів. Я ніколи не забороняла хлопцю зустрічатися зі своїми знайомими, навіть такої думки не виникало як заборона чи ще щось. Він вільна людина як і я. Але він мене зрадив. Тому в мене зараз є страх, який дуже важко перебороти у майбутньому. Страх не через те що оберуть не тебе, а через те, що тобі брешуть, але ж ти так не робиш. Це нереально бісить що ти чесний з кимось а хтось з тобою ні.
Я вас обожнюю, настільки цікаво слухати ваше спілкування! Звучить як щось дуже здорове, якісне, рівноправне та неймовірно захоплююче. Не зустрічала аналогів поки що. Щиро дякую ❤
16:35 )))))))))))) Дякую за спростування бо був так і подумав )))))) Йой, але насміявся, хоч і тема серйозна. Суперово у вас двох получається, обовязково повернусь за добавкою )
зрада це не порушення домовленостей, зрада це емоційна привязаність до іншої людини крім партнера, загалом це досить важка тема, і домовленості домовленостями, але є ще й емоції які зазделегіть обумовити не можливо
З перших секунд мушу ставити на паузу... І я за вами скучила!🤗 Мій недільний вечір різко перестав бути томним😅 Ще не знаю, про що йтиметься у випуску, але допамін підскочив від одного лише передчуття естетичного задоволення впродовж найближчої години💙💛
Стосовно англіцизмів -- я тут дивної для багатьох позиції дотримуюся... Я активно за вживання українських відповідників, коли це можна, бо українська етимологія значно постраждала за роки фізичної і ментальної окупації, і значно похитнулася, тож я вважаю за доречне іноді без суспільного схвалення інтегрувати українські новобудови або майже забуті слова. Наприклад "доброчинність" замість "волонтерство", "пожертва" замість "донейт/донат" (хоча в іграх для мене це завжди донати. Це до "вузькішого" значення). Разом з тим вважаю, що використання англіцизмів для передавання вузькішого значення -- це благо, яке у нас є: ми кажемо "фаєрвол" замість "вогняної стіни", "Віндовс" замість "вікон", "блендер" замість "подрібнювач" дає зрозуміти, що ти про кухонний прилад, та і саме слово коротше, а "беклок/фреймлок/еммерсон" чітко дають зрозуміти, що ти кажеш про ножі, а не про двері; проте використання слів "левел" замість "рівень", "квест" замість "завдання" (адже завдання може бути сюжетним, як і квест) мене трох бісять, але от до "шкоди" замість "дамагу" ніяк не звичкну, хоч і не бачу для цього логічних завад.
Повністю з вами згоден. Слова, які не мають українських аналогів, і мають чисто англомовне походження, як то: компютер, блендер, смартфон - не варта перекладати на українську. Але звичні, наші слова (випадок, добре, рівень) не варта заміняти англійськими. П.С. Віндовс це власна назва операційної системи.
Таке тепле і світле відчуття, як після цього випуску, я востаннє відчувала кілька днів тому після перегляду інтерв‘ю панів Асєєва та Козловського. Попри страшну реальність таборів у т.зв. ДНР, з якою стикнулися чоловіки, мова зайшла і про любов. І от слова пана Козловського про любов і її різноманіття мені виринули в голові, коли намагалась зрозуміти післясмак від цього випуску. Так от, дякую вам за вашу теплу і високу дружбу, в якій мені як глядачу чується теж певного роду чиста любов, і за те, що пускаєте нас в свої бесіди. Ну і за те що мої сусіди погупали мені в стінку, так я сміялася з деяких моментів)
В мене в школі-інституті були приятельки, які звонили на перервах і доповідали, що вони роблять і з ким. Без дозволу в кафе не ходили. А в клуб так взагалі ніколи. І це дуже романтизувалося, і що от чоловік, який любить, ось він такий. Я тоді взагалі не хотіла і не допускала стосунків, бо боялась такого як вогню.
Я не жила в Німеччині, як Ема, але бувала на багатьох Ерасмус проектах. В тому числі обговорювала контекст стосунків в багатьох країнах. В тій же Німеччині люди починають зустрічатись, через якийсь час обговорюють чи не пора стати ексклюзивними і кожен подальший крок. Це правило, проте є винятки. В Україні правило інше. Люди почали зустрічатися - за замовчуванням це вже стосунки і вони вже екслюзивні. Обговорювати - ха. Більшість шлюбів досі укладаються коли дитина на підході. Про яке обговорення стосунків може йтися, якщо 70% вагітностей незаплановані. А це ршення яке впливає на життя значно сильніше ніж стосунки.
Не знаю як в Нiмеччинi, й знати не хочу, бо ця культура дуже суха й дуже чужа нашому менталiтету. Але в Iталiї й США точно так само як у нас: стосунки вважаються ексклюзивними, доки не було обговорено iнше.
@@archie2.8 нічо не знаю, але розказую, яка в кого культура) щоб розказувати суха культура чи мокра треба це знати) і ні, не "суха". Спойлен від людини, яка таки знає про що говорить. І ні, в США, якраз як в Німеччині, поки ви не зробили commitment - ніхто нікому нічого не обіцяв. За винятком хіба що Юти і парочки інших ультра консервативних штатів.
@@vickyantre дуже смiшно. В США абсолютно будь-яка дiвчина зжере хлопця заживо якщо вiн скаже щось подiбне, що стосунки не вважаються ексклюзивними за замовчуванням. I Я ЗНАЮ, про що кажу
@@archie2.8 не будь-яка, теж знаю багато випадків як в США в основному все починається з casual, але це ще залежить від того як люди познайомилися, напевно
Хз, де ви берете тих друзів/партнерів 😂 Я все життя спілкуюся з людьми не зі своєї бульбашки. У більшості випадків моя бульбашка - це контент, який я споживаю у інтернеті. А реальність сильно відрізняється.
Люди, які руйнують моральні основи, грають в небезпечну гру. Все це було вже і ніколи нічим хорошим не закінчувалось. Але найбільше засмучує безвідповідальність такої зарозумілої позиції, як в авторів відео. А вона є справді вкрай безвідповідальною. Довго можна було б тут балакати, але про цю зарозумілість молодих лібералів сказано вже достатньо. Куди мудрішими за мене людьми. Хто цікавиться, знайти не важко.
Подумала, що хочу послухати щось хороше, але веселе. І все склалося з цим випуском подкасту. Дякую вам, Еммо й Артем. Єдиний момент який мені б хотілося уточнити, це чутливість мікрофону Емми, завжди чутно як вона чмихає (здається це лагідніше слово ніж шморгає носом). Додам ще в контексті розмови про ревнивих людей. Є люди, які в ранньому дитинстві були покинуті батьками і дехто з них може відчувати в дорослому житті біль від того, що близька людина обирає провести час не з ним/нею. Але психотерапія помічна в таких випадках :)
Коли ми з моїм теперішнім хлопцем розуміли, що у нас щось починається, я запропонувала зустрітися і обговорити наші так/ні. Ми поговорили, порозумілися і далі зі спокоєм і впевненістю пішли у стосунки. Перша сварка сталася через три тижні і протривала пів доби. Вони завжди будуть, але якщо ви порозумілися, то скоротиться їхня довжина, а з них ви будете виносити знання як покращити стосунки. Такий чекап того що відбувається, які плани і погляди, чи все стабільно і чи ми розуміємося стається час від часу. Мені так найкомфортніше. Але в мережі коли підіймається тема проговорення у стосунках часто бачу фрази типу, так не цікаво, втрачається загадка, неможливо поговорити про все, а тому і не треба намагатися. На це ж накладається фраза-крінж "знов баба мозг йібе". І тип стосунків, де двоє незнайомих людей просто очікують, що партнер під них сам зміниться подається як норма. Мене це дуже лютить.
Християнство!! Топ момент) До речі, те, про що казав Артем перед тим як Емма пожартувала про християнство, називається демісексуальність 🙂 Чудово вас бачити як завжди, дуже заразно й запально смієтеся, +1000 до настрою одразу! Про проговорювання ротом - все круто проговорили, але для мене це якийсь клятий камінь спотикання - при тому що я раціонально щиро вірю в те, що сказала Емма (що можна домовитись "на березі", треба озвучувати очікування тощо) і сама всім таке раджу, коли питають поради, лол. Але у власному житті з великим трудом змушую себе хоч якось вербалізувати свої переживання абощо, не кажучи вже про те, що навіть при бажанні висловитись, часто буває складно банально сформулювати думку і відповісти хоча б собі на питання що тебе напокоїть або чого саме ти хочеш свого(єї) візаві. Або в голові думка складається вдало і об'ємно, а коли проговорюєш - якась фігня виходить ніби слова пласкі й неповороткі. Коротше, не так це просто як хотілося б ((
Цікаво спостерігати за Артемом та Еммою, особливо коли Артем завжди з тендітною обережністю говорить кожне слово, а Емма навпаки рубає із за плеча. В житті зачасту такий союз найміцніший.
