Коли почалось повномасштабне вторгнення ми сімʼєю були у відпустці, і з того часу додому вже не повернулись. Поїхали з дітьми до Канади, і незважаючи на великий досвід в мандрах і легкій адаптації в новому середовищі я тут була наче розбита на шматочки…починати наново те, чим займалась з дитинства я не можу….мені не вистачає на це ні сил ні часу…було дуже важко. Пішла в терапію і досі знаходжусь там, рятую себе спортом та йогою, збираю донейти…а справу свого життя (танці) перетворила на можливість проводити майстер класи. Починати спочатку життя в країні де нікого немає непросто….та головне продовжувати жити
Про жінок, які розлучилися і залишилися з дитиною і без роботи - обов‘язково зробіть випуск. Я переживаю як раз цей етап, шукаю себе у самореалізації плюс намагаюся замінити доньці батька, сама виховую дитину. Сказати, наскільки складно це все поєднувати -просто неможливо… піднімаєте цю тему!
Розумію Наті як ніхто інший. Після року війни виїхала з дитиною на інший континент. Хоч і жили у відносно безпечному місці, проте минулої зими і над нашою хатою ракети літали, було страшно. Від першого дня за кордоном і до нині реву, не просихаючи. Підтримки нема, бо «ти маєш думати про майбутнє дитини», «там війна, небезпека» і т.д. А я тут дихати не можу, вмираю. Ледве тягну ноги на ненависну роботу, графік жахливий, зп мінімальна. Вистачає впритик лише на продукти і оренду. Навіть трусів купити не можу. Тобто, перспектив ніяких. В Україні я себе відчувала людиною, маючи 2 вищі освіти, роботу по-спеціальності та перспективи. А тут… Депресивний стан посилився у стократ. План вкоротити собі віку вже сприймаю цілком свідомо та спокійно. Відчуваю себе лайном, яке нічого в житті не може досягти і в якого нема майбутнього. Потрапила в пастку, бо дядько, у якого ми живемо, поставив ультиматум, мовляв, я тобі знайшов цю роботу, тому поки ти тут, будеш там працювати, щоб іншу не сміла шукати. Дітися не маю де, бо оренда в нього не така висока, як у інших. Переїхати і знайти роботу та житло в іншому місці не можу теж, бо нема грошей. Я приїхала з більшою сумою, аніж, проживши тут рік, маю зараз. Ледве нашкребла на квитки назад. Збираю манатки і повертаємося назад до України влітку.
Повертайтеся додому, в Україну! Чому власне "тепер" по...ююить заради невідомо чи кращого майбутнього дитини??? Мама - така ж особистість, як і дитина. Якщо Вам там погано, навіщо оці жертви?
Дуже важливий випуск і для мене дуже вчасно, дякую вам!❤️ Знаходжусь на межі і відчуття, що більше нема сил боротись, а тут ваш випуск - щиро вдячна ❤️
Щодо того, що люди живуть в стосунках довше, неправда - залежить багато від контексту і статі. Наприклад, чоловіки одружені живуть довше. А от одружені жінки живуть менше, ніж одинокі жінки.
Теж звернула на це увагу. Можливо переплутали із дослідженням про самотність, в якому з'ясували, що самотність така ж шкідлива для людини, як викурювання 15 цигарок на день. Але у цьому дослідженні самотність - це більше про соціальну ізоляцію, тобто не принципово мати партнера, але важливо підтримувати зв'язки з друзями чи родичами.
В мене така сама ситуація з розлученням, саме під час війни, коли ми з дочкою знаходились в іншій країні, чоловік попросив мене вислати документи на розлучення. Пройшов рік, я досі все це не відрефлексувала.Він завжди був ідеальним чоловіком, який по суті м'яко контролював моє життя матеріально і психологічно, і я завжди відчувала себе забов'язаною йому всім тим, що ми мали. Жалкую що не бачила цього раніше і дозволила собі бути залежною. Зараз здається, що 20 років життя були змарновані на його підтримку замість того,щоб будувати своє життя.
Дякую за таку важливу тему. Сподіваюсь ті, хто виїхав і сумнівалися раніше, чи зможуть вернутися в Україну і почати заново, після цього епізоду вирішать вертатися і спробувати. Окрема подяка за англійські субтитри. Соціальний ебаут - дуже потужний, успіхів вам!❤
Дякую Олені за це її "Я стала дуже лютою". Питання про провину і шанс схоже було питанням про "вину выжившего", жаль, що розмова не розгорнулась в ту сторону, це дуже важливий феномен зараз в нашій країні і він пов'язаний з темою випуску.
А ще в 20 в мене були сили. А в 40 шлях насправді заважає. До з деректору з продажів стати глухонімою прибиральницею і взагалі нема скілів а ще й з ПТСР і ти не спиш. Брехня насправді від гості
Яка супер-важлива тема!!! Люблю соціальний сезон набагато більше, ніж розмови в дусі 1-го сезону про те, хто з ким спить. 🤩 Передбачаю чудовий вечір ВДОМА з крутим Ебаутом. 😊
Будь ласка, запишіть окремий випуск про жінок які наважуються розлучитись. І у них є діти. Це прям дуже важливо, необхідно і треба. Мені так точно ❤дякую
Коли я побачила тему відео, то одразу відчула, наскільки вона є для мене зараз тригерною. Відчуваю, що буду дивитися цей ефір поволі, у міру своїх сил, але вже поставила вподобайку просто за те, що ви про це говорите.
Дякую за випуск! Дуже корисно. Дуже дивно, що під випуском бачу інформаційну плашку з розшифровкою слова «масонство» та посиланням на вікіпедію. Довідка каже, що це повʼязано з контекстом випуску. Якийсь дивний висновок зробив ютуб.
Я дуже тяжко переживала розлучення, не дивлячись на те, що це була моя ініциатива. Через 3 місяці після шлюбу я попросила розлучення. Після більше 6 років стосунків було дуже боляче... І декілька років працювання над собою, а таклж з психоаналітиком .
Підкажіть як допомогти батькам почати заново з нами в новій країні, зважаючи на те, що вони нажаль не сприймають терапію (виховані за совка коли психіатрія та психоаналітика були синонімами виправних інституцій)?
Дуже цікавий випуск, дякую! Окрема подяка за психотерапевту! Скільки важливої інформації, інструментів подолання тих чи інших питань, що це просто космос! Дякую
Дякую за важливу розмову. Я в Канаді, в Торонто і розумію, що це не моя країна. Я дуже хочу бути дома і лишаюся із-за дітей. Вони мають можливість вчитися повноцінно і саме цей момент тримає мене в чужій країні. Діаспора тут дуже специфічна, ми з ними на різних планетах насправді, бо люди законсервували себе і порядок життя на рівні 1980р, міняти щось не дуже хочуть.
Послухала тільки 10 хвилин,але так відгукується те,що каже Наті... Так само, не відчуваю себе на місці за кордоном, і нарешті узгодили з батьками переїзд, теперь залишається спланувати все і їхати. Батьки з Херсону і наразі додому повертатись немає можливості. Але сама думка про життя в будь-якому місті України гріє душу. Страшно все починати з 0, в новому місті, коли були поза контекстом більше року. Дуже круто що про таке говорять, відчуваєш не покинутим зі своїми проблемами
Я теж постійно на них відволікалася, ще й примудрялася знаходити помилки, і досить багато) Але взагалі респект Ебауту за переклад англійською такої важливої теми.
Ну хай би було, тільки можна їх залити в опціональні субтитри. Таким чином їх можна буде з часом покращувати. З того, що я бачила, вони не дуже ідіоматичні.
Дуже сподобалася думка Ясі, про час познайомитися з собою. Переживаю те саме, на могла цей процес назвати, і тут почула влучне визначення у випуску. Дякую!
Стабільна Тільки Нестабільність - я знаю і живу за цією мантрою.... в мене ніколине було блату для влаштування на роботу...і я звикла знаходити її покладаючись тільки на звої знання, харизму та креативні особисті підходи до людей... але все закінчилось в боротьбі з ейджизмом!!!!!(((((( ця паскудна хвороба в суспільстві змусила мене піти спочатку в дистанційку, а потім в депресію...починати все спочатку - це моя звичка...
Оце слухала слухала і зрозуміла, що я пл фатку в житті починала заново двічі... коли переїхала в іншу країну, а 2й коли в тій же іншій країні пішла від чоловіка... Але 3й раз починати всерівно страшно хоча я знаю що впораюся
Так, змінила кардинально абсолютно усе: спосіб життя, цілі, діяльність, житло, найближчих, оточення. Сама рішення прийняла через пошук себе. Варто так робити, щоб бути вірною собі.
Я не проти субтитрів англійською, проте вважаю що вшиті субтитри це відстій. Тут є 2 зручні функції: субтитри які можна ввімкнути окремо і додаткові звукові доріжки.
До речі, про можливі нові теми. Багато зустрічаю ситуацію коли жінка поїхала за кордон, чоловік залишився. І досить часто вони втрачають стосунки. Якось це трапляється набагато частіше ніж я думав...
Класний і вчасний випус, особливо яастина про ресурс і необхідність розкачатись перед новими починаннями... Спасибі за гумор - це те що дійсно підтримує і дозволяє знаходити сили щоб гребсти далі)
