Якби вулиця Банкова мала свою назву відповідно до законів української мови, тоді вона б мала називатися Банківською, тобто вулицею, на якій знаходиться один чи кілька банків. А назва «Банкова» є калькою із російської назви «Банковая».
В українській мові також є слово «банкова» - проте в іншому значенні - неприйнятному для назви вулиці, позаяк у нашій мові - це присвійний прикметник, який відповідає на питання «чия». Якби ця вулиця справді належала якомусь банку чи кільком банкам - тоді б така назва була доречною. Але такого не може бути, позаяк жодна вулиця в Україні не може стати приватною власністю, чи власністю якоїсь установи - нехай навіть державної.
Таким чином маємо назву-каліку головної вулиці в країні. Проте ця каліка, як виявилося, є надзвичайно небезпечною для країни, адміністративним центром якої вона зробилася.
Ми часто бідкаємося. Що за тридцять років не могли вибрати належного президента - вибирали - якщо не гусінь - то метелика, який цю гусінь сіяв і ця гусінь обов’язково успадковувала його владу, коли закінчувався термін повноважень цього метелика.
Але магічна назва «Банкова» вимагала саме такої метаморфози: метелик-лялечка-гусінь, адже якби була сама гусінь, то ця система плутократії просто б давно була вже зламаною народом.
23 авг 2024
