Нації одна від одної відрізняє спільне етнокультурне походження, ментальність, мова, історична пам'ять і ще багато важливих речей. Наприклад, прізвище. Читати на сайті: 24tv.ua/pidstupna-politika-ya...
@@fearless956 де ви тут бачите історію України? Матеріал подано примітивно, порушуючи хронологію і географію. Жодного слова не сказано про Хазарський каганат і Тартарію. Географічно показано лише якусь вибіркову частину території України, потім іншу, не показуючи всю територію одночасно в один і той же період. А що було на решті земель? Про історію східних земель сучасної України взагалі ніслова. Для таких неуків зійде й так
Винаймав колись квартиру на Сирці(Київ). Так от на будинку встановлена пам'ятна дошка, ту мешкав поет, журналіст Затуливітер, як на мене дуже красномовне прізвище! Це прізвище, мабуть ще з козацької доби.
Я весь час це кажу!!!! Коли вже державна архівна комісія наведе лад в питанні прізвищ!!???? Мене короблять Єфіменкова, Макаренкова, Курилов, Давиденков, Олейникова
Майже всі українські імена і прізвища в російській імперії і срср потенціально підлягали перекручуванню на московський манер і це коїлось до самого розпаду срср.
Мав прізвище Алексеєнко. Через органи РАГС знайшов документи дідуся, у яких було записано його прізвище - Олексієнко. У зв'язку з цим, знову ж таки через органи РАГС, змінив документи батьків та свої на - Олексієнко
Мій нині покійний батько,який родився 1916 році,який був військовим,розповідав,що йому також хотіли змінити прізвище із Селезень,на Селєзньов,але він категорично не погодився,так і залишився зі своїм прізвищем.
Майже всі українські імена і прізвища в російській імперії і срср потенціально підлягали перекручуванню на московський манер і це коїлось до самого розпаду срср.
У нас в універі був професор Довбиш, який повернув собі це родове прізвище. А всі методички, написані ним до Незалежності, були підписані прізвищем Краснопоясовскій - таке прізвище "подарувала" комусь з його предків Єкатєріна ІІ (упаси Бог від таких подарунків)
Прізвище прадіда (був він зі Слобожанщини) споконвіку було Ходун. Коли бабця по війні поїхала вчитися до Росії і там оформляли їй нові документи, то стала вона Ходунова (Ты ведь девочка, как у тебя может быть мужская фамилия?). Це пункт 1: русифікація. Далі - більше, звали прадіда Мусій. Не знаючи як правильно записати - Мусиевна? Мусеевна? - записали Моисеевна. А то вже просто семітизація якась виходить :-)
Мій тато також був Мусій. А мені записали "Мойсеївна". Щоб змінити, потрібно було заплатити. Але не це головне. Головне, що вони мені сказали, що дивилися в словнику і записали вірно. І не захотіли змінювати. Так я скала "єврейкою" із трьома помилками в імені і по - батькові.
Не русифікація ,а зросійщення ,можна змосковщення , пам' ятаймо - Русь це Україна , та й Росією тисячу років тому греки іменували країну Русь (Україну) коли ще московії і в проекті не було .Тому русифікація - це власне українізація,
@@user-ct6rk9lw1o з жіночими прізвищами це норма. Чия дружина ІвАніва чи ІвАнова? У вашому випадку це, швидше за все, пращур був АндрУсь, а ви вже АдрусЕва онука/донька/невістка/ та, тп
Дякую вам за важливу тему. Давно про це думаю: потрібно почати і популяризувати рух з повернення своїх прізвищ назад на українські. Тим паче, що змінити прізвище сьогодні зовсім не складно. А так будемо тягнути у прийдешні віки всіх цих зросійщених Шевцових і т.п. Коли мої друзі з Запоріжжя одружилися, у чоловіка було питання: його діда Гончара записали Гончаровим. І от він думав: може повернути Гончар. Але полінувався. А там і діти пішли, два сини, Гончарови, а потім вони переїхали в Канаду і тепер несуть по світу прізвище Goncharov. Сумно.
Я обожнюю нашу Укр фамілію Гончар. Думаю Ваш друг вже змінив у русі всього що робить ворог, то вже змінив на свою справжню Українську фамілію, або змінить. Запитайте його;)
Особливо постарались комуняки по зміні прізвищ у дітей-сиріт другої світової війни. Мене (2роки) з братом (7років) наш дідусь Михайло віддав до дитбудинку у м.Таганчі. Потім всіх дошкільнят направили до Умані, а мій брат залишився в Таганчі. В Умані я став Дегтяренком а був Діхтяренко. На свідоцтві написано"вмєсто утєряного". Через. 15 років ми знайшли один одного. І от зараз він його діти Діхтяренки, а я і мої діти Дегтяренки. Мало цього, ще при видачі мені папспорту у 16 років у Києві, мене чинуша умовляв змінити національність і стати руським. Але на це я згоди не дав.
В мого діда було прізвище Малій,а записали в паспорті Малеев,на російській мові!Дід був дуже високий і великий.Напевно предки ,також,були великі,тому і прізвище таке.Цікаво знати!
До речі ! Вивчаючи і придивляючись до атласу України , знайшов рідні місця на Житомирщині , де є села і річки з назвою ( Норік, Норінка ) а батько і мати таємницю забрали на Той Світ ! Бо колись був у гостях , багато років в Житомирській обл. То тітка і дядько з с Снитище казали що я їхній Земляк , тому і знайшов звідки мої пращури приїхали у Моринці , де також народився Т Г Шевченко - Кобзар !
Саме так мого прадіда по стороні матері, із донського козацтва, записали як "Трунов"... Хоча в росіян ніколи не було поширеним слово "труна", в них швидше "гроб", або "домовина" в давніших записах. А діда потім взагалі, коли під час війни трапив до радянської армії, записали як "Трупов", хоча він вже мав паспорта на прізвище Трунов, але в більшості архівів совецької армії він саме Трупов, і матері складно було розшукати де він вмер саме через це.
@@user-hc7vk5uq1m саме як "домовина" [домовіна] зустрічаються в літописних записах часів московського царства, тому не потрібно мені тут казати що нема. Те що застарівше та не використовується - то є так, те що є його нема - так є воно
Всі літописи часів Русі були перписані з доповненнями, виправленнями, змінами змісту в копіях з метою пов'язати історію Київської держави Русь з московщиною. В рф не має оригіналів літописів часів Русі, тільки копії. Достатньо зробити експертизу паперу, чорнил, графіки літописів, які московити вважають оригіналами, щоб установити, чи вони дійсно оригінали. Але влада рф категорично від цього відмовляється.
Це дуже важливо для нашої нації, нації Українців, ми Українці бо в нас все своє,ми нічого ні в кого не крали , Слава Україні, Слава ЗСУ, смерть ворогам
Майже всі українські імена і прізвища в російській імперії і срср потенціально підлягали перекручуванню на московський манер і це коїлось до самого розпаду срср.
Коваль - Ковальов, Щербак - Щербаков, Горбач - Горбачов, Рибак - Рибаков. А що вже казати про такі неоковирності і спотворення наших прізвищ як Костюк - Костюков, Удовиченко - Удовиченков, Мельник - Мельніков?
Я знав Кравцова, а його дід був кравець,Морозова, а предок був мороз і т.д.Коли вони прийшли в16р-ів отримувать паспорт їм пропонували ці зміни паспортистки.Мабуть була неофіційна вказівка.Формувалася думка що з російським прізвищем буде легше вступить до інституту,кар'єрний зріст доступніший.Життя показало, то був самообман.Подібне практикувалося і з російськими школами і класами.
У мого дядька прізвище Коновал, змінили на Коновалов.Їх виселили з Вінничини за Урал, але потім вони вернулись на Вінничину.А прізвище Коновалов залишилось, і всіх його дітей вже Коновалови.Дядько родився на Уралі, їх депортували ,як куркулів.Хоча вони були бідні.
Брат мого дідуся був військовим офіцером і йому пропонували якесь високе звання і посаду... Але умовою була зміна прізвища зі Швед на Шведов. Він відмовився.
Рісіфікація паспортів то велика проблема. Ви навіть не уявляете як це складно виправити. Батька мого русіфікувіли в паспорті, коли я дорослим в 92 році змінив призвище на дідове виникли такі проблеми: водійске посвідченя, диплом, свідотство народження, а головне правовласницькі документи на дім спадщину від батьків, техпаспор на свій автомобіль виписані юридично на іншу людину, все це зробило таку юридичну плутанину що мені прийшлось повернути назад русіфіковане призвище
Скажу так , це все має бути системна державна робота , але справа в тім , що в нас українців нема свої держави . Є територія окреслена більшовиками , яку під себе взяли пару олігархів . Не знаю як хто , але я не відчуваю себе , що живу в Державі . З'явилась надія у 2014 - 2019 роках , але худоба її знищила. Тай таке... .
Ніколи не існувало Київський Русі. Була просто Русь. І люди себе звали русами. "Київська" додаток, який застосували щоб придумати інші види Русі. Наприклад, московська, рязанська, Сибирская, волоська, владимирська й тако далі
Моє прізвище теж русифіковане...як і мого батька та його брата, яким паспорти видавали в Донецьку..заміна" і" на " о"- в результаті рАСєйськая фамілія. При народженні незалежності батько змінив русифіковане прізвище на справжнє. Отож я все своє життя ношу не своє прізвище...(((
Дякую, дуже цікава тема. Завжди дивували прізвища з закінченням на -енков, та й зросійщені варіації тюркських прізвищ. Гадаю, рано чи пізно люди того імперіалістичного мотлоху здихаються.
У нас в школі у батьків було прізвище Ярмак (від Ярмо), а дівчину записали як Єрмак. Запитали чому так? Сказали, що так почулося працівниці в відділі реєстрації.
Нужно учитывать, что до 1861г. на монголоМордовскойОрдеМосковщины не было фамилий, имён, отчеств, а только клички носили крепостные- смерды бурлаки...После стали им давать имена с потолка, фамилии- барина, как принадлежность. Мордву-эрзя и мохша, удмуртов первыми переписывали в руских, потом пошли марийцы, чуваши и т.д. Вот Василий Иванович Чапаев- чуваш, а его рисовали в СССР- руским; С.Есенин- чуваш, а рисуют руским и т.д. и т.п.
В 1610 году, на Ордынской Московии (московско-татарский улус) на Борисе Годунове (мурза Годун) закончилась династия Чингизидов (родственник Чингизхана), и на трон возвели Алексея Кошку из финского рода Кобылы, а при венчании его на царство церковь придумала ему фамилию Романов, который якобы прибыл из Рима править Ордынской Московией!!!
На Донбасі багато українців змінили свої прізвища бо під різним підходом умовляли змінити прізвища або підставляти букви в кінці прізвищ! Мені вчителька теж рекомендувала добавити до прізвища КО букву В. Бо їй трудно було перестроїться з Іванов, Кузенков, Самонов і тд. тп. на кінцівку КО. Так їй удобно буде, Але я різко відказав в її (хотениях ) Це були 60-ті роки. Після такої розмови час настав не найкращим!
Настоящая фамилия, легендарного хоккеиста Уэйна Грецьки, Грецко. Когда его предок прибыл в Канаду, пограничник вероятно недочув) и записал его фамилию как услышал, Грецки.🤷🏻♂️
Дед Уэйна, Терентий Грецкий был подданным Российской империи и являлся горячим сторонником царя Николая II . Поэтому он решился на эмиграцию незадолго до революции в 1917-м году. Этот человек, судя по фамилии, имел отдаленные греческие корни, но являлся белорусом из полесского села Огдемер, впервые упомянутого в 1630-м году. Кроме того, у него была частично и польская кровь. Когда Терентий переехал в Канаду, он немного англизировал свою фамилию, и стал называть себя Тони. После переезда этот человек завел себе огуречную ферму, а во время Второй мировой служил в канадской армии. Его супругой стала западная украинка из нынешней Тернопольской области, которая на момент ее эмиграции находилась в составе Польши. Поскольку семья говорила на украинском, понятном им обоим, Уолтер Гретцки, отец Уэйна, в детстве общался на мове. Правда, знание языка Шевченко собственным детям он не передал. Тем не менее, знаменитый хоккеист был хорошо осведомлен о своих корнях. Его соотечественники по традиции путают восточных славян, но Уэйн всегда поправлял недалеких американцев, которые называли его русским и уточнял, что его любимый дед был по происхождению белорус. Более того, его имя было выбрано не случайно, оно являлось западным аналогом нашенского имени Иван.
@@user-vf6fx9fv4z У вас аргументы кончились, вы решили оскорбить меня лично? Про историю Российской империи советую книжки почитать для ума полезно. Хотя вам поумнеть не грозит, вы же только видосики смотрите. 🤦♂️
В бувшій імперії був анекдот: -Як вас зовуть? -Пе-пе-петро. -Ви- заїка? -Та ні, заїкою був бій батько, а писар- ідіот. Мене батько хотів назвать Георгій, та записувать пішла мама, і її писар переконав записати, як Григорія. "Все одно, Грицьком будете звать."
Семью моей матери , насильно переселенную в Белгородскую обл. Из Сердюк переписали на Сердюков, мне при ,при выдаче паспорта, и всем желающим студентам Старобельского С.Х. техникума предлагали сменить : фамилию,отчество, национальность.
Дякую! Моя бабуся мала прізвище Литвин, стала - Літвінова. Зі мною в класі вчилася дівчина із прізвищем Ігнатенкова, ясно, яке прізвище мали її предки.
А я в детстве (мне было лет восемь) спорила со своей подругой - у неё фамилия была Николаенкова. Так вот, я пыталась доказать подруге, что она неправильно говорит, что таких фамилий не существует, а что есть фамилия Николаенко.
Девичья фамилия моей мамы Недайкаша. И хотя отец моей мамы был репрессирован, и отбывал он "наказание" на Севере России, фамилию свою он сохранил, и у всех его детей была такая фамилия, правда, у него рождались только дочери.
Очень интересно, благодарю за вашу работу и информацию, самое страшное чего бояться преступники и убийцы это правда, и публичность. Историческая правда тоже очень важна для будущего. От правды (исторической или политической) тупина и его шестёрок коробит как вампиров от солнца 🌞 и это для них хуже всего. Не останавливайтесь пожалуйста, жгите их.
Панове Журналісти,панні Журналісти,напевно час поширити поняття Посвідка. В бабусі була Посвідка про Народження Дитини. В мами теж була Посвідка .В Посвідку записано всі зміни Прізвища Бабусі,Мами. Справжні Документи. Діловодство було на високому рівні: в 1800-х роках...в 1900-х роках.))
Така указівка була для робітниць ЗАГСів - змінювати прізвища на россійські. Казали нашим батькам : "Це неправильно Ви написали своє прізвище(на " -ко"), треба на "-ов". А скільки було юридичної плутанини, людям приходилося у суді доводити, що вони - діти своїх батьків, або рідні брати.
Дуже добре розумію про що іде мова. У мене теж в свідоцтві про народження дописали лишню букву « а». При першій нагоді вирішила повернути собі своє справжнє прізвище. Але… не так все просто як здається . Потрібно було зібрати масу документів, які підтверджують Справжність прізвища моїх батьків і дідів. Це не лише свідоцтво про народження батька, але документ про підтвердження його із місця де було видано( Львівська обл). Потім кілька свідків, які підтверджують що ваше родове прізвище звучить саме так , а не як записано у вашому свідоцтві. Потім документ із ТДПУ( що жіноче прізвище не відмінюється). І ще кілька інших документів. З тим всім ідете в суд( з адвокатом). Якщо суд визнав помилку, аж тоді знову повертаєтесь у РАГС і благаєте видати вам повторне свідоцтво. Так як я жителька Тернопільщини, то в суд повинна була звертатись по місцю прописки. А свідоцтво видавали на Хмельниччині. У Городку. Я надіюсь що ця « тварюка» там вже більше не працює. Не знаю прізвища. Але була ніби зам. Начальника. Отримавши категоричну відмову від дачі хабаря( цікаво з якого переляку я їй мала ще за щось платити), вона почала мене привселюдно принижувати. Вимагала ставати на коліна і перед всіма ставати на коліна. Обзивала. Насміхалася і відмовлялася видавати дублікат. І так продовжувалося від ранку до п‘ятої години вечора. При мені дзвонила « жалітися» на невдячну тернополянку начальству у Хмельницьк. Там вислуховували. Не розуміли в чому причина її « образи». Казали видавати свідоцтво і відправляти до них на апостиль. Вона ставила трубку і відмовлялася виконувати наказ. І так два рази. Ввечері нарешті повернулася начальниця. І бачачи що я знаходжуся вже в передінфарктному стані, таки заставляє її видати мені документ. І що ви думаєте ? Вона друкує. Але вже з « іншою» помилкою. Замість букви« и» пише«е». Що далі було- довго описувати. Як я вирвала свій документ і залишилася жива- не пам‘ятаю. Але після всього що мені прийшлося пережити і через що пройти- ворогу не побажаю. До кінця життя пам‘ятатиму отой Городок і його працівників.
Та ШО говорит за самые темные времена совдепии, моего друга по фамилии Шевченко, в 80х чуть не русифицировали, буковку В дописали. Если бы он кипиш не поднял, так бы и остался ШевченкоВ.
