Я знаю край, де горя вже не буде, Де більш не буде литись братня кров. Де в згоді будуть жить щасливі люди, | Там запанує правда та любов! | (2) Забудуться там горе і зітхання, Журбі не буде більше вороття. На спогад не прийдуть земні страждання, | Лиш радістю окрилине життя. | (2) В той рідний край веде мене дорога, Цей край святий я змалку полюбив, Іду туди і славлю мого Бога, | Що Він мені цей шлях святий відкрив. | (2) Іду і всіх, кого лиш зустрічаю, Я кличу за собою в рідний край, Туди, де Сонце Правди вічно сяє, | Не відцвітає там ніколи май. | (2) Ідіть туди, усі скорботні люди, Бо там уже не ллється братня кров. Там горя й сліз ніколи вже не буде, | Бо там панує правда та любов! | (2)
