я хапаю хвилини з тобою мов краплі дощу 

Моїй Марії
.............................................................................
.............................................................................
.............................................................................
.............................................................................
.............................................................................
.............................................................................
я хапаю хвилини з тобою, мов краплі дощу
відкриваючи жадібно рот і примруживши очі
я не хочу нічого казати,
я просто мовчу
насолоджуюсь кожною миттю останньої ночі
скільки бачитиму спросоння ще твій силует
скільки чутиму, наче ти тут,
непомітно присутня
все закінчиться стрімко, поповнивши ряд новелет
у добірці "життя, що відкладене десь на майбутнє"
скоро ранок, валізи, і час тобі їхати знов
цикл, що ми запустили два роки тому,
і відтоді
я не знаю, чи здатна наука довести любов
та мені її вкотре довозить у Київ цей потяг
ти чекай мене! правда! послухай, коли повернусь
вдіну куртку, що досі висить біля виходу з дому,
ти запросиш мене погуляти по місту нічному
я впаду на коліна
й в коліна твої
головою віткнусь
.............................................................................
.............................................................................
.............................................................................
.............................................................................
.............................................................................
.............................................................................

Наука