Оксана Дубенюк
Я чую вітру хриплий баритон
Я чую вітру хриплий баритон
І шепіт трав, наляканих грозою,
І стук сердець, оновлених сльозою,
І струн веселки чую напівтон.
Я, що пізнала від падіння злет,
Я гнівний вибух з блискавки і грому,
Я біженка, повернута додому,
Я зірка, що блукає між планет.
Гойдаю місяць, п'ю вологу з хмар
І промінь сонця грію у собі,
І серцем не змілію у журбі...
Ковток життя... Який безцінний дар!
Я дикий вітер, сонце і трава,
Я глибина прозорого озерця,
Я кров і попіл спаленого серця...
Я ненароджена... розп'ята... Я жива!..
25 июн 2024