Тёмный

Іван Франко «Каменярі» | Читає Олександр Ярмак | Слухай 

Слухай・Бібліотека аудіокниг українською мовою
Просмотров 43 тыс.
50% 1

Опубликовано:

 

29 окт 2024

Поделиться:

Ссылка:

Скачать:

Готовим ссылку...

Добавить в:

Мой плейлист
Посмотреть позже
Комментарии : 86   
@ВикторКарелов-м6б
@ВикторКарелов-м6б 2 года назад
Пам'ятаю, як я вчив цей вірш у восьмому класі. То була справжня мука. Я не розумів навіщо, не розумів сенсу, не міг підібрати ритм до нього - дуже сильно він був не схожий на все, що я вчив до того. Але зараз, 7 років потому, я зрозумів, його глибоку думку. І тепер для мене це улюблений вірш. Вже забулись всі інші вірші, вивчені за шкільною партою, але Каменярів я і досі інколи згадую...
@sluhay
@sluhay 2 года назад
❤️
@olgadumych6727
@olgadumych6727 8 месяцев назад
Ya takoj ne rozymila virsh kolu byla v shkoli a Zaraz prosto bere za dyshy kojne slovo ....ya dumau sho vchutu Ivana Franka , Tarasa Shevchenka , Lesiu Ykrainky v 7-8 Klass ce zarano I nixto ne rozumie pro sho vsi poetu pusalu ...Zaraz ya sluxau Tarasa Shevchenko kolu idy na roboty I cochetsya placatu yak muchalu nash narod
@КатяЯкушко-п2б
@КатяЯкушко-п2б 3 года назад
Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста, і дика площина, І я,прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. У кождого чоло життя і жаль порили, І в оці кождого горить любові жар, І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили, І плечі кождого додолу ся схилили, Бо давить всіх один страшний якийсь тягар. У кождого в руках тяжкий залізний молот, І голос сильний нам згори, як грім, гримить: "Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить." І всі ми, як один, підняли вгору руки, І тисяч молотів о камінь загуло, І в тисячні боки розприскалися штуки Та відривки скали; ми з силою розпуки Раз по раз гримали о кам'яне чоло. Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, Так наші молоти гриміли раз у раз; І п'ядь за п'ядею ми місця здобували; Хоч не одного там калічили ті скали, Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас. І кождий з нас те знав, що слави нам не буде, Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд, Що аж тоді підуть по сій дорозі люди, Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди, Як наші кості тут під нею зогниють. Та слави людської зовсім ми не бажали, Бо не герої ми і не богатирі. Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли На себе пута. Ми рабами волі стали: На шляху поступу ми лиш каменярі. І всі ми вірили, що своїми руками Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт, Що кров'ю власною і власними кістками Твердий змуруємо гостинець і за нами Прийде нове життя, добро нове у світ. І знали ми, що там далеко десь у світі, Який ми кинули для праці, поту й пут, За нами сльози ллють мами, жінки і діти, Що други й недруги, гнівнії та сердиті, І нас, і намір наш, і діло те кленуть. Ми знали се, і в нас не раз душа боліла, І серце рвалося, і груди жаль стискав; Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла, Ані прокляття нас не відтягли від діла, І молота ніхто із рук не випускав. Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті Святою думкою, а молоти в руках. Нехай прокляті ми і світом позабуті! Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі, І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
@ИринаЛеонтьева-ъ7щ
Удалить
@dablslesh_-4060
@dablslesh_-4060 Год назад
Щиро дякую
@Євгеній_Фетісов
Боже, я плачу
@МихайлоВойтко
@МихайлоВойтко Год назад
Браво!!! Це треба на ютуб мюзік
@petropetrovich8475
@petropetrovich8475 5 лет назад
Як же ж це круто. Продовжуйте в тому ж дусі. Ви робите Велику справу.
@Taronimus
@Taronimus 3 года назад
Мабуть, це мій улюблений вірш. Не через слова, а через суть
@volodymyr9826
@volodymyr9826 Год назад
Це прекрасно. Дякую за вашу працю!
@MsValera1986
@MsValera1986 3 года назад
Дякую Олександре!!! Слава Україні! Слава Українській Нації!!!
@ОлександрЧорний-д5ц
Класно прочитано. Чудовий голос. Вам би аудіокниги озвучувати . В Україні дуже багато чудових творів.
@ОлександрЧорний-д5ц
Дякую за працю ! Важливу справу робите. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
@ЮліяГолова
@ЮліяГолова 4 года назад
Це просто чудовий проект! Нарешті згадаємо всі про прекрасну й чисту українську поезію. Мурахи бігають величезніі, та я зовсім нічого не маю проти❤
@КатяВяткіна-Глотова
Дякую! Життєво, як ніколи!
@avavonobva
@avavonobva Год назад
Дякую за роботу.
@ЛюбовьКраматорск
@ЛюбовьКраматорск 4 года назад
Живу під Львовом) і чую місцевий наголос. Наприклад, ви в слові мами наголо робите на перший склад-а тут мамИ- на другий. І тоді вірш склАдніше читати))) одразу тепер чути не західняків. Я сама з Донецької області і важко було кобзар чи франка читати. А тепер розумію діалект і все стає на місця
@valentinakulik2775
@valentinakulik2775 5 лет назад
Дякую.
@viktoria1201
@viktoria1201 4 года назад
И не важно ,с какой ты области ...всем близко...мы украинцы ,МИ НЕ БЕЗРІДНІ
@radionradionych3361
@radionradionych3361 3 года назад
просто знати хто ти і звідки!
@radionradionych3361
@radionradionych3361 3 года назад
май на увазі!!!!!
@Casavir
@Casavir 2 года назад
22 рік. Як же це актуально тепер
@АнатолийЛабунский-д2д
Треба зламати власну байдужність. Там все лихо. Краща конспірація, це нічого не робити... А молот, це не тільки дія, це дух нації, віра і внутрішне слово кожного...Перемога, і велика, і маленька.. І тільки тоді..."...щастя всіх прийде...".
@redasir
@redasir Месяц назад
Які потужні слова. Про безславний героїзм тих, хто несе правду.
@АнастасияТкаченко-л7г
Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмiрна, та пуста, i дика площина I я, прикований ланцем залiзним, стою Пiд височенною гранiтною скалою, А далi тисячi таких самих, як я. У кожного чоло життя i жаль порили, I в оцi кожного горить любовi жар, I руки в кожного ланцi, мов гадь, обвили, I плечi кожного додолу ся схилили, Бо давить всiх один страшний якийсь тягар. У кожного в руках тяжкий залiзний молот, I голос сильний нам згори, як грiм, гримить: "Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод Не спинить вас! Зносiть i труд, i спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить". I всi ми, як один, пiдняли вгору руки, I тисяч молотiв о камiнь загуло, I в тисячнi боки розприскалися штуки Та вiдривки скали; ми з силою розпуки Раз по раз гримали о кам'яне чоло. Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, Так нашi молоти гримiли раз у раз; I п'ядь за п'ядею ми мiсця здобували; Хоч не одного там калiчили тi скали, Ми далi йшли, нiщо не спинювало нас.
@Relaxingmusic-ix4vo
@Relaxingmusic-ix4vo Год назад
@ДенисСалтан-г2к
@ДенисСалтан-г2к 2 года назад
Коментар для підтримки каналу 👍👍👍
@АлександрПоляков-д4е
@АлександрПоляков-д4е 9 месяцев назад
Чули б Ви, як я колись цей шедевр в школі прочитав. Досі пам"ятаю куплетів сім напам"ять
@ЛераКолпак-у9ъ
@ЛераКолпак-у9ъ 3 года назад
Нічого собі. Дякую за цю працю
@valentinavb9663
@valentinavb9663 11 дней назад
Вчили вірш Франка і можливо, в дитинстві, не так його розуміли та відчували силу в руках каменярів які так важко пробивали шлях людям до світла
@smartssmarts4179
@smartssmarts4179 11 месяцев назад
Ми з сином удвох вчили( бо вiн не мiг зловити ритм та зрозумiти сенс вiрша), вивчили, але так у 2005 роцi не зловили того, що Франко заложив у вiрш.2023 син захищае Iзраiль ( служить у ЦАХАЛ з 2008 р)та у розмовi каже: Я тепер розумiю вiрш "Каменярi" ,я теж переслухала i думаю, а що тодi мiшало замислитись...
@alionadar4078
@alionadar4078 5 лет назад
Дуже гарно😻😻😻😻
@ASDjonok
@ASDjonok Год назад
Дякую
@YurauniyatUniyat
@YurauniyatUniyat 7 месяцев назад
❤❤❤
@UA.Kharkiv
@UA.Kharkiv Год назад
І кожен з нас те знав, що слави нам не буде Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд Що аж тоді підуть по сій дорозі люди, як ми проб'єм її і вирівняєм всюди Як кості наші тут під нею загниють
@sonechkolubka
@sonechkolubka 3 года назад
Чуттєво ... 😇
@klon_ua
@klon_ua 5 лет назад
Нічого собі, він навіть українською заговорив
@СергійДешко-р8ш
@СергійДешко-р8ш 5 лет назад
набери в пошуку ярмак пісні українською
@АнімеКультура
@АнімеКультура 4 года назад
цікаво)
@mik268
@mik268 3 года назад
@@СергійДешко-р8ш точно
@denysdmytrenko3817
@denysdmytrenko3817 3 года назад
Так би завжди, а не тільки тут!
@moskalyaky_na_gillyaky
@moskalyaky_na_gillyaky 3 года назад
Прочитать это не прочувствовать .... Фуфло
@user-fu9ri5hi4g
@user-fu9ri5hi4g 11 месяцев назад
І як його вивчити 😢
@larisalischuk9368
@larisalischuk9368 4 года назад
Великий каменяр супер
@MrKasko
@MrKasko 5 лет назад
Лайк і підписка!
@novaplaneta8673
@novaplaneta8673 Год назад
Оце мотивація. Читайте українські книжки.
@magpiemagpie6607
@magpiemagpie6607 5 лет назад
Дякую, аж на душі полегшало.
@ludmilapolak8655
@ludmilapolak8655 2 года назад
Знову все повторяється,нажаль історія нас не повчила(
@АнатолийЛабунский-д2д
Я дуже давно написав, що чиновники, кожен рік свої фінансові статки (декларацію), публічно, захищают перед спільнотою в "День декларації в Україні", не державне, а Всенародне Свято, можна ще назвати- "День совісті", якщо декларація принята, тоді дозволяється зачитати на пам'ять присягу на вірнісить Україні - і вірш І. Франко "Каменярі". Це буде для всіх Стято Душі. Чому так? Бо тоді, всі вільні...нема рабів...взагалі.
@yaharizma2238
@yaharizma2238 3 года назад
Каменярі,ми,,,
@yaharizma2238
@yaharizma2238 3 года назад
топа
@randomnick1898
@randomnick1898 4 года назад
Дуже круто!
@Амадей-м2й
@Амадей-м2й Год назад
Рабами волі стали, та саме нам судилось цю скалу розбити
@КонстантинПрокопьев-ц7т
Теж працювали на олігархів. Нічого не змінилося.
@Богдан-б8г9с
@Богдан-б8г9с 4 года назад
0:03
@ІринаОмельченко-ф5э
!!!!!!!!
@foxthefox1199
@foxthefox1199 4 года назад
Чому так схоже на тему якогось радянського союзу епохи індустріалізації?..
@ЛесяМаланюк-б8р
@ЛесяМаланюк-б8р 3 года назад
Відтарабанив без душі.
@syvocholyy_ua
@syvocholyy_ua 2 года назад
Ви краще зможите ?
@ЛесяМаланюк-б8р
@ЛесяМаланюк-б8р 2 года назад
@@syvocholyy_ua Зможу.
@lavrik9957
@lavrik9957 2 года назад
Будете мати час та бажання послухайте виконавця Хтось Із Заходу на слова Івана Франка ""Раз зійшлися ми случайно''
@oleksandrslobodian541
@oleksandrslobodian541 5 лет назад
Вау, це було круто
@Anatoliy-mc6bd
@Anatoliy-mc6bd 7 месяцев назад
просто сльози. до душі. розтрощать хлопці ту скалу. я вірю в вас. та скоро встану поруч з вами. з Криму.
@ramiresrama8849
@ramiresrama8849 4 месяца назад
Без публіки
@УбитаяМоль-о2ч
@УбитаяМоль-о2ч 2 года назад
Хоч хтось зрощумів що цей вірш про соціалістичний рух в західній україні учасником якого був іван франко? Для тих хто не розуміє, молот і серп це символи соціалістичного руху, а іван франко був учасником соціал-демократичної партії. Хоса соціал-демократи це ще не соціалісти але на той момент це вважалося дуже прогресивним і радикасьним рішеня (вступ до подвбної партії).
@НічнаСнайперка
@НічнаСнайперка 7 месяцев назад
💯
@yanelox4475
@yanelox4475 2 года назад
пон
@МаріяОлійник-х8н
@МаріяОлійник-х8н 8 месяцев назад
Щоб читати цей твір - його треба відчути, а хлопець не розуміє про що він говорить і чому… не доріс ще ((
@АнімеКультура
@АнімеКультура 4 года назад
Гімн українськомовного ютюбу
@ЮрійКінас
@ЮрійКінас Год назад
Виконання не дуже
@Storm-w5z
@Storm-w5z Год назад
Вірш у доброму виконанні - бомба, до сліз, але в цьому - жах🤦‍♀️
@ВолодимирОлександрович-п2л
Дуже слабо та без інтонації
@ФедірПерков
@ФедірПерков 11 месяцев назад
Монотонно,без души.Прогнав аби щиталось!
@myroslav6274
@myroslav6274 2 года назад
Очевидно шо це вірш про товстунчиків, які все життя намагаються схуднути
@vikashuba3478
@vikashuba3478 3 года назад
Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста, і дика площина, І я, прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. У кождого чоло життя і жаль порили, І в оці кождого горить любові жар, І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили, І плечі кождого додолу ся схилили, Бо давить всіх один страшний якийсь тягар. У кождого в руках тяжкий залізний молот, І голос сильний нам згори, як грім, гримить: «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить.» І всі ми, як один, підняли вгору руки, І тисяч молотів о камінь загуло, І в тисячні боки розприскалися штуки Та відривки скали; ми з силою розпуки Раз по раз гримали о кам'яне чоло. Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, Так наші молоти гриміли раз у раз; І п'ядь за п'ядею ми місця здобували; Хоч не одного там калічили ті скали, Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас. І кождий з нас те знав, що слави нам не буде, Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд, Що аж тоді підуть по сій дорозі люди, Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди, Як наші кості тут під нею зогниють. Та слави людської зовсім ми не бажали, Бо не герої ми і не богатирі. Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли На себе пута. Ми рабами волі стали: На шляху поступу ми лиш каменярі. І всі ми вірили, що своїми руками Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт, Що кров'ю власною і власними кістками Твердий змуруємо гостинець і за нами Прийде нове життя, добро нове у світ. І знали ми, що там далеко десь у світі, Який ми кинули для праці, поту й пут, За нами сльози ллють мами, жінки і діти, Що други й недруги, гнівнії та сердиті, І нас, і намір наш, і діло те кленуть. Ми знали се, і в нас не раз душа боліла, І серце рвалося, і груди жаль стискав; Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла, Ані прокляття нас не відтягли від діла, І молота ніхто із рук не випускав. Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті Святою думкою, а молоти в руках. Нехай прокляті ми і світом позабуті! Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі, І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
@АннаКашуба-ж2с
@АннаКашуба-ж2с 5 лет назад
дякую
@yanelox4475
@yanelox4475 2 года назад
пон
@ВыгулярныйОлег
@ВыгулярныйОлег 5 лет назад
Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста, і дика площина, І я,прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. У кождого чоло життя і жаль порили, І в оці кождого горить любові жар, І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили, І плечі кождого додолу ся схилили, Бо давить всіх один страшний якийсь тягар. У кождого в руках тяжкий залізний молот, І голос сильний нам згори, як грім, гримить: "Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить." І всі ми, як один, підняли вгору руки, І тисяч молотів о камінь загуло, І в тисячні боки розприскалися штуки Та відривки скали; ми з силою розпуки Раз по раз гримали о кам'яне чоло.
@bohdanakorotkaya9509
@bohdanakorotkaya9509 5 лет назад
Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста, і дика площина, І я,прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. У кождого чоло життя і жаль порили, І в оці кождого горить любові жар, І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили, І плечі кождого додолу ся схилили, Бо давить всіх один страшний якийсь тягар. У кождого в руках тяжкий залізний молот, І голос сильний нам згори, як грім, гримить: "Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить." І всі ми, як один, підняли вгору руки, І тисяч молотів о камінь загуло, І в тисячні боки розприскалися штуки Та відривки скали; ми з силою розпуки Раз по раз гримали о кам'яне чоло. Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, Так наші молоти гриміли раз у раз; І п'ядь за п'ядею ми місця здобували; Хоч не одного там калічили ті скали, Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас. І кождий з нас те знав, що слави нам не буде, Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд, Що аж тоді підуть по сій дорозі люди, Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди, Як наші кості тут під нею зогниють. Та слави людської зовсім ми не бажали, Бо не герої ми і не богатирі. Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли На себе пута. Ми рабами волі стали: На шляху поступу ми лиш каменярі. І всі ми вірили, що своїми руками Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт, Що кров'ю власною і власними кістками Твердий змуруємо гостинець і за нами Прийде нове життя, добро нове у світ.
@riwerka8505
@riwerka8505 4 года назад
ти ж моя бубочка,спасибо тебе огромное.
@АлександрБелов-л5ч
Спасибо большое.
Далее
Іван Франко - Сойчине крило
1:32:58