В школі ми на трудовому точили всякі вироби але щоб був чорний колір полосок то шпон притуляли і так получалося а ти бачу якась нитка чи щось таке. Але я більше робив вироби на токарному по металу на фрезерному станків у школі було багато щей дядько викладав трудове навчання то каже тепер ніхто не хоче підходити до станків каже ви рвалися щось виготовити ,киянки, мишоловки , випалювали картини і ручним лобзиком вирізали купляли ті полотна. і всяке таке то тепер не хочуть👍👍👍
Я перші свої вироби також точив ще у школі - дерев'яний підсвічник і бронзова фігура шахмат. Завжди подобалась та справа. Завдячуючи парові в мене сьогодні є можливість і точити по дереву і працювати з металом . Але з металом працювати я тільки вчуся. Там набагато все складніше. А стосовно дітей як ніхто знаю оскільки працюю в школі і бачу на скільки сучасні діти стали байдужими до всього не тільки до роботи на трудовому навчанні. . Для них сьогодні найбільші розваги це віртуальний простір. Одиночно на пальцях руки можна порахувати тих які цікавляться чимось більшим чим телефон, ноутбук ітд. Нам їх не зрозуміти а їм нас не зрозуміти.
Я солодке люблю дуже то пасічники як їдуть до мене щоб я їм щось зробив і швидко то підкупають мене медом я не можу встояти особливо якщо він дуже смачний.))
