Да походу обманул. Ведь не говорил ничего типа: "пиши мне в личку", или "победителя определим такого-то числа". Меня вот что интересует: как ты смог определить функцию по нарисованному графику с точностью до цифр?
Класний пацанчик , пояснює як на хлопський розум , все зрозуміло , лайк гарантовано , дякую за корисну інформацію P.S Не пий сильно , бо на відео все видно.😂
Вопрос. Зачем уметь искать площу фигуры тем, кто будет учиться на врача или на биолога или на учителя физкультуры или на учителя англ. языка... ЗАЧЕМ?!
Чтобы сдать ЗНО и забыть про всё это. Вся эта математика нужна только лишь ученым, которые будут далее исследовать космос, квантовую/ядерную физику. (Но тут, видишь ли, вся наша жизнь, если глубже разобраться-это и есть космос, квантовая и ядерная физика.. просто мы об этом никогда не задумываемся). Все процессы, которые изучает биология, химия на молекулярном, атомном уровнях закодированы квантовой физикой, но мы, опять же, никогда об этом не задумываемся
це нескінченно малий диференціал, тобто приріст значення по осі x. функція у межах від a до b отримує різні значення x з множини a..b. щоби функція малювала лінію, тобі треба збільшувати (прирощувати) значення x, яке ти їй передаєш (першим значенням буде a, останнім b). Те, наскільки поточний x більший від попереднього - дельта. нескінченно мала дельта - диференціал. Наприклад f(x) = ..., f(1) = ..., f(2) = ... дельта x = x1 - x0 = 2 - 1 = 1 (тож дельта = 1, тобто кожного разу функція отримує значення x на 1 більше від попереднього). dx - це та сама дельта, тільки нескінченно мала 0,0000000000......000001 uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB_(%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)
Это очень маленькое изменение x, настолько маленькое, что стремиться к 0. Его ниоткуда не нужно брать, в выражении (формуле) dx - просто общепринятый символ в стандартной записи интеграла.
Щось треба зробити з правою рукою, розумієте щось, не важливо що. Можна відрізати або відшмалити. То буде в конкретних прикладах. А зараз не важно що саме. Щоб вона могла писати, але у об'єктиві не мерехтіла.
Ну, якщо застосувати формулу Ньютона-Лейбніца, то вийде, що "Інтеграл від а до b еф від ікс де ікс дорівнює різниці F(b)-F(a), де F(x) - первісна для функції f(x) на [a;b].
Але варто розуміти, що формула Ньютона-Лейбніца, це НЕ ОЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛУ, а лише доведена ТЕОРЕМА - зручний інструмент для обчислення інтегралу. ОЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛУ це ГРАНИЦЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ СУМИ. Розбийте фігуру на рисунку на маленькі вузенькі вертикальні смужки дуже маленької ширини по горизонталі, яку позначимо dx. Ці смужки будуть приблизно прямокутничками зі сторонами dx і f(x) (в поточній точці x інтервалу [a; b]) по вертикалі. Площа кожного прямокутничка буде рівна f(x)dx, і вони будуть дуже вузенькі-вузенькі-вузенькі і на інтервалі [a;b] їх буде багато-багато-багато! Площа всієї фігури - це сума площ цих смужок-прямокутничків в границі dx прямує до нуля, а кількість смужок до нескінченості - це і буде ІНТЕГРАЛ ЗА ОЗНАЧЕННЯМ!
Точнее маленькое изменение x, настолько маленькое, что стремиться к 0. Его ниоткуда не нужно брать, в выражении (формуле) dx - просто общепринятый символ в стандартной записи интеграла.
@@canlaw7138 понятно, мне просто интересно почему никто не объяснит как вычислить площадь этой фигуры? Все только говорят, что с помощью интеграла можно максимально точно узнать площадь, но КАК? Как это сделать?
''a' - нижний предел, левый край интервала, на котором ищем площадь криволинейной трапеции под кривой графика f(x), 'b' - верхний предел, правый край. Просто принято так обозначать пределы a и b, так как b правее, "больше" чем a в алфавите. Но a и b - обычные буквенные обозначения каких-то величин в алгебре, так же как x и y.
