Історична правда з Вахтангом Кіпіані: Розпад СРСР-Освіта 

Тааак, і мої руки пам'ятають як не дивлячись зав'язати той галстук, і (як з'ясувалося) слова' как завєщал товаріщ лєнін, как учіт комуністіческая партія, і 'матеріали 26с'єзда,і усілякі плєнуми. Але що найбільше дратувало тоді - це та клята вовняна сукня. У вересні у ній йдеш додому мокра, взимку холодно. Кофту можна було одягнути тільки під форму (шукали тоненькі 'гольфи' (кому 50плюс, той в курсі ((. З часом став найбільше вкУрвлювати самий 'фартух', начебто ростили служниць. Що тут ще скажеш? Какую страну проср@лі!

Дякую авторам. Чудовий контент. Саме так і було (а подекуди ще і є). Закінчував школу наприкінці 80х. Викладачі історії у школах часто були паралельно або директором, або парторгом школи. У педінститутах істфак був самий блатний факультет бо з нього зазвичай розпочинали професійну партійну кар'єру.

Я випускниця 1985 року.Ох як мені не подобалася та система,це депресивні спогади.Нас виховували по струнке смірно..Особливо лишилася пам'ять,коли приїздив стоматолог,і всіх викликали по черзі до кабінету.І той стоматолог міг лишень виривати зуби.Це був кошмар..Мені 55,і я не хочу і згадувати тое шкільне життя..

Господи да усі школи займаються пропагандою. Якщо ви гадаєте що ми виключення, то помиляєтесь. Це я вам кажу як людина з педагогічною освітою. В нас теж постійна ідеологічна обробка, котра за методами, як особисто я побачив, не далеко відійшла від радянської. Теж доволі жорстка обробка, щоправда її обмежили лише моїм фаховим предметом, історією. Основний біч радянської освіти полягає в тому що дитині вкладали в голову різне не потрібне сміття, за принципом аби вона була розумніше капіталістичної дитини. Це призвело до того що діти були начитані, проте буксували у елементарних життєвих питаннях, від банальних статевих відносин до грамотного розподілення грошей. Потім коли СРСР розпався ми отримали купу людей котрі опинилися в капіталістичному світі не знаючи як роспоряджатися грошима. В школах їх вчили співчувати робітникам всього світу, проте не вирішувати свої проблеми. Ображені на капіталізм вони стали створювати маргинальні гуртки на кштант ЛДНР. От ми і маємо. До речі сьогодні міністерство освіти наступає на ті ж граблі. Вони хочуть, умовно, аби діти в першу чергу Шевченка зазубрили як в СРСР зазубрювали Маркса. Наївно вважаючи що патріотизм вирішить автоматично усі проблеми міністерство освіти не ставить питання ознайомлення дітей з економікою й дорослим життям. А потім ми дивуємося чого наші патріоти вірять у всіляку маячню. Урокам по економіці й соціалогії має приділятися не менша увага ніж історії.

Дякую. Це спогади мого дитинства. І одна з них, що Павлік Морозов, серед нас дітей 70 - 80 - х, прижився, як погоняло для сиксотов .

Моя мама навчлась в медичному , вона розповідала як вигоняли з закладу студентів, які не здавали іспит з политики партии. І казала, що з точки зору медицини, то були б гарні фахівці.

Пішла в перший клас у 1995-96 році, вже точно не пам'ятаю... Біля мого класу були великі білі двері, які нам забороняли відкривати. І от одного разу, відпросившись в туалет, я вийшла, і побачила ключ в замку. Пхнула їх, вони відкрились... Зайшовши, побачила кімнату, забиту під стелю всім радянським непотрібом. І головне, що кинулось в очі, це бюст Леніна на тумбі, і на шиї цієї цеглини пов'язаний червоний галстук. Були різні постери, прапори СРСР і т.д. Але от цей бюст запав в очі, і як зараз все те наче бачу... І от зараз задаюсь питанням, навіщо все це там зберігали вже 5 років!? Невже не вірили, що Україна це назавжди, і думали що в любий момент вже може повернутися назад, і вони швиденько з тої комори все подістають? Скільки те барахло ще там пролежало, не знаю... Пройшло вже майже 30 років після закінчення школи, а це побачене якось закарбувалося в пам'яті на все життя...

Супер випуск, дякую за вашу працю.

Я пішла до першого класу в 7 років в далекому 1991 році. Коричнева або синя форма, чорні фартухи на кожен день й білі на свята. Ніякого лаку на нігтях та ніякого самовираження нікому директрисою не дозволялося крім дочки директриси (їй і форму можна було не одягати). На цьому фоні наша перша вчителька була просто чудовою. На той час в 1995 році в районному центрі жінка організувала відкриття державного навчального закладу гімназія. Сучасна форма, якою забезпечував заклад (світер для хлопців, світер із спідницею та жилеткою для дівчат)(носіння форми було та є просто бажаним хоча б на свята, не обов'язковим), самовираження, директор заохочувала номера з пародіями на вчителів, замість низькоякісних шкільних українських завивань у гімназії були якісні номери, міс гімназії, наш "оскар" під назвою Надія гімназії (номінантів вибирали ми, анонімно), вибіркова кількість гімназистів їздила на розкопки, інші захоплюючі події. На той час були диковинними предмети основи права, основи економіки та медицина. Вчителі були зацікавлені саме навчати нас. Я пішла в 6-й клас в гімназію. Наші обидва паралельні класи перші, хто вивчився з початку заснування установи всі шість років з 5 по 11 клас. На сьогодні це державний науковий ліцей 2-3 ступеню обласного значення, куди в кількох регіонах області діти мріють навчатися. Директор та сама до сих пір, ще з часів організації нею будівництва. Вона живе гімназією та й досі намагається йти в ногу з часом. Кілька років тому форму зробили більш сучасною, дизайн створив Андрій Тищенко більш відомий як Андре Тан.

Дякую Вам за вашу працю та цікаве відео.

Червоні директори існують і досі, на превеликий жаль.

В мене травма з тих часів - на клятву піонера я зробила дуже гарну планшетку і на розвороті намалювала портрет леніна, до речі малювала я дуже гарно. Коли я принесла у класної керівниці майже інфаркт не стався - як я могла намалювати портрет вождя, не можна ти шо ти шо. Скандал на всю школу, чуть не виключили. А все чому? що не можна було виділятись - треба було клятву ту кончену написати під пластиковий трафарет.

Дякую! Дуже цікавий цикл.

після цього випуску у 2016 році я придбала підручник Ореста Субтельного. найкраще, що трапилося зі мною за школи

Дуже дякую за цікаві і пізнавальні відео. Завжди з нетерпінням чекаю публікації нових відео.

Історія України не буде розвиватися, доки в високих кабінетах не зникне таке явище, як толоччина. Вже тридцять років, як Петра Толочка та його послідовників пора викинути на смітник. Досить вже нам казочок Петра Кривавого та потаскухи Софії-Федеріки-Августи Ангальт-Дорн-Цербстської, приправлених комуняцькими п"яними соплями. Через них ми втратили розум багатьох мешканців південно-східної України.

А ще в срср була приказка, яку дуже полюбляв простий народ( цікаво з чиєї подачі) краще мати синій диплом і красну морду, чим красний диплом і синю морду😢

Я застала той час, коли урок "Політинформації" ще був, а наша молода класна керівник читала нам на тому уроці шокуючу газету "Спід-Інфо". Викладач потім зайнялася політикою, до сих пір у цій сфері.

Сподіваюся, що для молоді нашого часу всі ці історії будуть дичиною, А не реальністю, як для кількох поколінь Советских людей.

Дякую за чудове і пізнавальне відео.

Добрий день

Дякую

Досить лише перелестати підручники з української літератури у 2023 році. Міністерство освіти і культури робить рівно нуль для того , щоб діти полюбили читати своє

Дякуємо за працю!Зробити доступну книгу по історії України-обов‘язково!Обов‘язково екзамен по історії України.

коли вчителі мене сварили "ти шо, сама умна?!", так і хотілося відповісти "сподіваюсь! і не бачу в цьому нічого поганого!"

Дякую за вашу роботу

Моя мама була вчителем української мови та літератури і я пам'ятаю ставлення до вчителів в кінці союзу, і початок незалежної освіти - голова не могла переробити всієї інформації. Ми читали все, що виходило з новою інформацією, слухали програми по радіо. Це допомогло мислити інакше, і взагалі, навчитися мислити.

ДЯКУЮ ✌

Подяка за працю !

Саме сьогодні згадували з колегами "смотр строевой пєсьни" та "возложеніє цьвєтоф к б'юсту лєніна" на зборах шкільної дружини. Зараз трохи смішно, а тоді було норм...

Дуже дякую за те що ви робите

Мені мама і чорний пошила з мережива, тоді називали тканину гіпюр.

Вав ця фраза "учитесь учитесь учитесь" 🤢🤮 . Моя мама (1968р.н. ) повторювала мені весь час поки я була в школі, тепер знаю свідки вона прилетіла з 💩роZії

Вподобайка та комент в підтримку! Гарна робота!

Блін, пам'ятаю, дійсно, на уроках української літератури на початку 2000-х, коли почали тільки-но говорити про тих же 60-ків, вчителі самі просили знаходити інформацію в інтернеті чи роздруковувати твори, бо знайти було дуже важко. Педагоги, по суті, вчилися разом із нами. І серед тих, хто "ганяв вату" в ті часи, в моїй школі в Каховці, були одиниці. Наприклад, дуже кипіли, шо, виявляється, російські Пушкіни та Лєрмонтови перемістили на курс зарубіжної літератури. Була й мадам, яка була впевнена, шо Голодомор - перебільшення, розстріли - "западенські" навороти, а у совку було офігєнно. Але їх, дякувати богу, було 2-3 на всю школу. А моє покоління зробило в своїй більшості правильний вибір. Серед однокласників з початку війни прихильниками кацапів виявились може 4-5 чоловік з 30 але вони і у школі не виділялися інтелектом...

Your channel is so interesting ❤

Слава та подяка ЗАХИСНИКАМ та ЗАХИСНИЦЯМ УКРАЇНИ! Повертайтесь живими. Переможемо. Партнерам подяка за підтримку. Вашій команді дякую за роботу.

дякую!

Вподобайка на підтримку україномовного каналу. Дякую за Вашу роботу

Дякуємо 💙💛

Зараз теж освіта перетворилася на якийсь грандіозний експеримент.

Яка важка праця відновлювати все українське в 90ті

Виховували вбивали в голову а посипалось як непотріб за секунду.

Надзвичайно цікаво. Дякую.

Кафедра наукового націоналізму))) Звучить прекрасно

Дякую за відео !

Слава Україні!

Я теж пам’ятаю гонитви за раніше забороненими творами, які треба було прочитати. Тигролоаи Багряного згадуються… одна книжка на школу. Закінчували в 2000.

Дякую каналу за працю слава Україні

Чому освіта "заунивна"? Бо ті, що складають програми не читають українських книг, або не читають взагалі. Або купили свої дипломи.

Огидно згадувати, як я декламував з почуттям вірш поета пропагандиста Євгена Євтушенка «… хотят лі руськіє вайни, спрасітє ви у тішини»

Dziękuję, będzie więcej filmów o ukraińskiej historiografii.

Першу брехню радянської освіти я почув у ніжному віці 7 років, коли мене приймали у "Жовтенята". Піонервожата тоді об'явила, що зараз будуть приймати у "жовтенята" найкращіх учнів, які вчаться тільки на чотири та п'ять, люблять школу, слухаються батьків та поважають старших. Я тоді подумав, до чого тут я? Я був трійочником та навіть неслух'яним хлопчиком. Мене здорово підкузьмила каліграфія та письмо (російське - українське почалося тільки через рік) - почерк був (та й зараз такий), як у курки лапою. Мати з бабусею я не слухався, а старших учнів нашої школи я не тільки не поважав, а ненавидів. Але відхреститися не зміг - став жовтеньонком, а потім і піонером.🤣

Дякую, все так і було. Тільки більш ніж за 30 років багато у владі так і не опритомніли від совєтів та є ще мешканці в Україні які вже шкандибають та все ще сняться зарніці та взвєйтєсь кострамі лєнін молодой" , тільки дивуюся, як до цього плем'я потрапила якась частини молодих людей - і їздять і бачать, а з совєтами луччє ніби вони там жили

Сад Гетсіманській ми не вивчали 94 рік випуск школи,а доня моя так вже вивчала

У мене за ссср у класі висіла саме ця цитата Шевченка, але і школа була у Франківську.

мантру про "...жить, учиться и трудиться, как завещал...." помню до сих пор...

Господи , це якийсь жах , раніше треба було обєднуватись , а ні хто куди ! Мені тяжко писати і розмовляти , бо це було ще в радянському союзі у школі ! Но я питаюсь ! Пробачьте , як що не так !💙💙💛💛🙏🙏✊✊🇺🇦🇺🇦🇺🇦🤗👍

Якою ж збоченою була школа для "радянських" дітей!

Немає субтитрів

дякую за цікавий огляд

Вподобайка та комент на підтримку україномовного каналу. Дякую за Вашу роботу

Червоний галстук мені , як поведінка була недужє доброю, повісили на мою шию 9 травня, бо на той час усім «примерным» вже повісили

Негайно повернути комуністичну партію смертельного ворога олігархів

Там ще була демонізація кримських татар.

Дякуємо за вашу працю ❤

Ми вчилися за підручником Ореста Субтельного.

Дякую за чудовий матеріал😊😊😊😊😊😊😊😊😊😊😊😊

Дякую за якісний контент!

Так. Дійсно. Книга Ореста Субтельного була супер! Мені її подарувала мама.

дякую за відео! пане Вахтанге, Ви вживаєте слово "совєцький", що є вірно по відношенні до тої імперії, а от Ваші колеги навіть в цьому відео - ні, як і на шпальтах ІП

Книгою Ореста Субтельного, працюючи вчителем історії, сам використовува , щоб підготуватись до уроків.

У 90-их я працював вчителем історії. Перші українські підручники з історії були просто переписаними совковими підручниками, причому дуже некваліфіковано перекладеними з російського.

У батьків моїх теж є така книга "Історія України".

Прямо як зараз: хто коли хоче, той тоді навчальний рік і закінчує. Запровадили НУШ, відмінили оцінки, а система працює так, як і працювала.

Как мущыка некстати при тексте

Досі в нашій школі є карти ще з СРСР😢

Фамилиями имя отчество той учительницы, Я думаю нет!!!))))

В мене досі лежить на поличці та книжка Субтельного)

Дякую, пане Вахтанге!

Закінчив школу в 1972р. Історію України вивчали поверхнево. Трохи період козацтва, трохи 1917-1921рр. Про Велике Князівство Литовське зовсім нічого.

🤟🤟🤟🤟

Шкільна форма - це не для щеплення. Чи вважаєте краще коли скрізь татуйовані, фарбовані, сережки і у дівчат, і хлопців. Одяг - як демонстрація можливостей батьків , а не обличчя закладу освіти. До речі - у світі багато країн і навчальних закладів із певним дрес кодом. Згадую як це було : 90-ті, батькам складно купувати форму - дозволили носити все, що є; початок нульових, боротьба із корупцією - відмінили іспити, ввели ЗНО. Дівчата інколи як акторки фільмів для дорослих виглядають. Форма не відволікає, форма потрібна. Діти відчувають себе рівними завдяки їй, а престиж - успіх у навчанні. Краще порівняйте здобутки освіти тоді і зараз. ЗНО - боротьба із корупцією... Як могло прийти в голову відмінити екзамени. Письмові, усні. Оцінити рівень підготовки, продемонструвати уміння публічно виступити, користуватися дошкою, плакатами, картою, дискутувати, захистити знання. На сьогодні все майже зведено до тесту : "так", "ні". Зрозуміло, що історія мала б бути переписана, але решта здобутків педагогіки - сміття? Українську економіку, доречі, побудували фахівці "савецької" освіти.

Тетянко, добре, що Ви така молода і того не застали)

В мене питання до сучасних вчителів, з досвідом роботи від 13 років і вище. Нащо ви, люди з вищою освітою, обирали у президенти України зека? Потім перед очами дітей ще й портрет бандита у кабінетах повісили? Нащо?

Брехня,я закінчувала школу у 1994ми здавали тести по Субтельному,ми вивчали історію і у нас наХарківщіні був підручник Ореста Субтельного

Турченко підручник, дійсно класний був.

Цікаве відео 👍

дуже маніпулятивне твердження про "вчителів на лівому березі Дніпра" чи не вважаєте так? тим більше, що це ніби художня замальовка для зв'язності історії... сумно, що таке говорять знані історики особливо під час війни за існування країни. бо позиція у викладанні - це позиція власне вчителя, а не берега Дніпра. мій друг не зміг вступити жо ВИШу на бюджетну форму навчання через вчительку історії, яка вліпила йому 4 бали в атестат (так-так, за 12 бальною системою, і вже у 2000х). через що? бо він не погоджувався з її позицією щодо УПА. і трапилось це не на березі будь-якої річки, а у Львівській області.

Так, саме так мене навчали в Херсонi, я ненавидiла вчительку укр мови та лiтератури, а також icторii, саме за це бубонiння.

Несподівано було побачити Поліновського

Жахіття ..😊😊😊

Дуже поганий звук. Тихі тексти переходять у воплі а тиша у гучну музику. Неможливо слухати

Із 5 шкіл, що я їх відвідувала за 10 років, у 3-х із них зазнавала булінгу від учнів, 2 рази ініціатором була класна керівник. Я не знаю, як ту школу я закінчила (умудрилася із відзнакою). Якість освіти наприкінці 1990-х у школі вважаю дуже гарною, але це залежало від учителів. Двоє із учителів у старших класах зверталися до нас на "Ви", ніколи не тикали. В цілому я дуже задоволена освітою, а не методами школи тодішньої.

19:38 Субтельний

Надзвичайно цікаво. Дай Боже Вам здоров’я

так Павлик морозов не был пионером 😅. у него в школе не было пионерской организации

Упереджено і поверхнево подано інформацію. Я навчалася в школі в 1962-1972 роках в чотирьох школах. Було з чим порівнювати. Спочатку казки про «хлопченя з розумними очима і чолом високим та ясним», про те, як нам заважають «кляті буржуїни». Років з 15-ти цей запал вщухав у тих, хто читав і розумів те, що читав. Починали слухати «ворожі голоси». Саме там почула, що СРСР тоталітарна держава. Відкрила словник іноземних слів і спочатку злякалася власному відкриттю. А найбільше відкривали очі журналісти «Міднародної панорами», які роками сиділи в країнах західної демократії і лили на них бруд. Покажуть Гарлем, а в новинах Кузбас, Донбас… Дисиденткою я не стала, але почала замислюватись. Були вчителі-відверті наглядачі, але їх було обмаль. Дякую вчителям, які вчили нас мислити, а не вестись на гасла пропаганди. Держава дбала про дітей. Палаци піонерів і школярів, піонерські кімнати в ЖЕДах, спортивні секції. І все це безкоштовно!!! Комуністи дбали і виховували підтримку для своєї влади. А в останні тридцять років про кого піклується влада? Якби все було так, як показали автори, то ні науки, ні техніки, ні мистецтва не розвинулося. Всім серцем вболіваю за Україну, за ЗСУ. Але масштаби зловживань можуть залишити в підручниках історії тільки згадку про нашу країну.

Совєцький дурдом для дітей

Ви з такою ненавистю розповідаєте про радянську освіту тому що і на крок не можете наблизитися до того високого рівня який був у той час.