В 5 років мене мало не зґв@лтував педофіл, але ми з дітьми в дворі вже знали, що таке секс, педофілія і інше. Тож коли дорослий дядько вирішив мене провести по дорозі до бабусі, і біля найближчих кущів почав лапати за те саме місце, тягнучи в кущі, я зрозуміла, що таке зараз може статися і подякувавши дядці, за те, що провів, почала стукати в найближчі ворота і кричати : " Бабуся, я вже тут" Тупість ситуації в тому, що це знання мене врятувало, але дізналась я про такі важливі речі з вулиці, а не від дорослих. Дорослі с 10 років, червоніючи, почали мені розказувати про розмноження, і то тільки тому, що подумали, що я могла їх застукати. Бабуся ж, з якою я жила до 8 років, взагалі мене била за такі питання, бо це "срам і стид". Розказуйте дітям про недоречні дотики і як можна від цього врятуватись як можна раніше, будь ласка. Це може врятувати їм життя і психіку
В дитинстві їхала в тролейбусі сидячи. Біля мене став чоловік, хоч місця були вільні. Я довго не могла зрозуміти чому він так сильно прижимається до мого плеча, яке було на рівні його генітaлій. Я прижалась аж до вікна. Він почав тертись. А я не втекла. Досі не розумію чого не змогла втекти. Доречі, їхали ми з однокласниками та 2 вчительками на екскурсію. І мені було в той момент не страшно, а дуууже соромно.
Один раз переходячи дорогу мені почувся голос моєї покійної мами. Я зупинилася , подивилася назад а як раз перед мною пролетіла на шаленій швидкості машина і врізалася в іншу припарковану. Як щоб я не зупинилася .. напевно мене б більше не було б. Думала що це з іншого світу голос ..зберіг і все таке .. Але через два тижні я знову почула голос мами на десь тому ж місці . Роздивилася .. там стояла якась літня жінка , і голосно розмовляла голосом дуже схожим до маминого . Я потім ще пару разів її чула і бачила.
Батько мого друга дитинства понабирав боргів у банках, у знайомих, у бандитів і профукав то всьо у ігрових автоматах, а після того пішов у посадку і повісився. Залишилися мій друг, його сестра і мама, яка не знала як віддавати ті всі борги. Прикол в тому, що навіть з бандитами вдалося договоритися повернути гроші з часом і без відсотків, а от з банком такого не проканало.
За 2 роки я тричі міг загинути (наразі мені 26). Перший раз будучи студентом я підробляв на будівництві доріг. Одного разу працюючи посеред дороги я почув гул двигуна за метрів 400, потім скрип шин і потік вітру по спині, коли я повернувся то побачив як автівка вилітає в кювет. Товариш сказав що вона пролетіла максимум в пів метра від мене, здається що водій був п'яний, але можливо що в нього була така поведінка в наслідок удару. Другий раз прямо над головою в мене пролетіла сокира зачіпивши верх черепа обухом, якби вона зробила на чверть оберту більше то я був би єдинорогом. Третій раз на складі боєприпасів упав ящик з снарядом у якого вкручений запал, але не тою стороною. Такою німої тиші від 20 людей поруч я ніколи не чув
Мене у 6 років ледь не викрала ромка. Я гралася під самим під'їздом з подругою і мама періодично поглядала через вікно чи все гаразд. І вона наче щойно виглядала, але щось смикнуло її глянути ще раз, вона дивиться - а я вже майже іду з тією незнайомою лярвою, що вміло навішала локшини дитині на вуха. Бррр, страшно подумати, що б трапилося, якби мама не врятувала мене
А мене, приблизно в такому ж віці, ледь не викрала одна божевільна з нашого села, якби мамин чоловік, що жив з нами, не вибіг на неї з сокирою, хз що зі мною було, з нею стільки історій страшних, не розумію, чому вона не в лікарні...
Нещодавно сестра в Києві прокинулась від вибухів(робота ППО), і виявилось що сусіди прямо зараз їх підтоплюють🤯 звучить катастрофічно, але вона прийняла це з гумором)
Один хлопець зламав руку під час катання на роликах. Проходив місяць у гіпсі й виявилося, що рука неправильно зрослась. Хлопцеві зробили операцію, він пів року ходив у гіпсі, бо рука дуже погано загоювалась. Коли нарешті гіпс зняли, він збирався йти додому, послизнувся на сходах лікарні й знову зламав руку в тому самому місці
Як згадаєш скільки всього було... одного разу ми стояли на зупинці і чекали автобус, дивлюсь він їде, бачу водія, людей, що мають виходити, повертаюсь до подружки щоб позвати підійти ближче до дверей, повертаюсь, а автобуса нема... я розгубилась, відчула себе якось дивно... але через хвилин 10 дійсно приїхав цей самий автобус, того ж кольору, з тим самим водієм і тими самими людьми... я стояла здивована і досі не розумію, що то було. А ще одна історія вже не фантастична і не зі мною, але реальна і просто гидка, тому запам'яталась.... рано вранці , не світ не зоря, стукає сусідка у фірточку, стривожена і розгублена питає - у тебе є довгий пінцет, отакий великий - і показує руками розмір сантиметрів на 20.... кажу - нема, а що сталось? Для чого тобі?.... вона махнула рукою, типу "потім розкажу" і побігла додому.... виявилось, що її чоловік допомагав комусь рубати дрова в лісі, напився після роботи і заснув там , поки спав йому в рот заліз вужик і потрапив у шлунок... цей мужик прийшов додому, а вужу не сидиться в животі і він почав вилазити назад... долізе до рота, вони його хочуть схопити, а він назад ховається... тому вона пінцет просила, хотіли його тим пінцетом вловити... врешті-решт закінчилось тим, що викликали швидку і лікарі йому того вужа дістали.
@@Pavotw , буває. Думаю, що це дуже неприємно. Але колись люди працювали в лісі і ночували там, то таке траплялось часто, і в дитинстві пам'ятаю, як старі люли розповідали, що треба просто покласти людину на бік і поставити біля обличчя блюдечко з молоком, лежати тихенько з розкритим ротом і тоді вужик сам вилазить до того молока.... Ой, чесно кажучи, про це навіть говорити неприємно.
Я вступив в інститут, в який хотів. Дивлячись на мої успіхи в школі і не дуже добре особисте життя, відсотків того що я там колись буду були мінімальними, але не Дивлячись на все це, хоч я майже пролетів ше на ЗНО, я все ж таки зміг там опинитися ! Це було близько до провалу, але я вистояв. Та я думаю, навіть якщо я би туди не попав, це точно не було чимось поганим ! Було б просто по-іншому
В мене повно дивного лайна в житті. Або як я їх називаю "щасливі моменти, що закінчились невдало". 1) Провалився через дах, лазячи по даху веранди на заброшці. Навіть не подряпався. 2) Гуляючи по узбережжю Лопані, в центрі Харкову, тримав гадюку за хвіст, поки вона розкачувалась і намагалась мене вкусити. 3) Мене збила автівка на перехресті, я впав на капот і швидко підвівся. Думав, що зараз влетить від водія і тому хотів швидко звалити. Я ніяк не постраждав, так ще й отримав непогану, на той час, компенсацію за те, що мене збили. 4) Гуляючи горищем покинутої будівлі, відчув що підлога дивно вібрує від крокування по ній. Зайшов на балку і в той самий момент друг ступив там, де я стояв і підлога провалилась під ним. Він встиг сісти на балку і не полетіти вниз. Якби провалився - миттєва смерть.
Цього літа в мене дуже сильний депресивний епізод (в мене діагностований біполярний розлад). Вперше за місяць я виповз на вулицю і мене вкусив павук в парку. В мене виявилась на нього алергія. Я очухався через 2 тижні знову виповз на вулицю і купив собі сосиски на базарі. Звісно не зварив їх, і отримав сальмонельоз. Тільки зараз приходжу до себе. Спробуйте пояснити це замовнику, якому я ніяк не дороблю роботу🤦
Перші мої переломи я отримав лежачи на ліжку. Купу переломів: Ребра, плечі, ноги, і ще там щось точніше прописано, але не пам'ятаю) П.с: На мене нічого не падало)
@@natak.2287 Вони не хворіють через рідкісну мутацію. Цим людям бракує 32 літер ДНК у гені, що відповідає за білок під назвою CCR5, що розташований на поверхні лейкоцитів. Ці білки - одне з тих місць на поверхні клітини, куди кріпиться вірус ВІЛ на початковому етапі зараження. Унаслідок недостачі цих 32 літер білок ССR5 стає урізаним і втрачає здатність виходити на поверхню клітини, тому вірусу ВІЛ нікуди прикріплюватись і інфікування не відбувається. Причому цікаво, що таке випадання дуже розповсюджене серед європеоїдної раси, але майже не трапляється у вихідців з Африки та Азії. Цю інфу взято з книжки біохіміків Дженіфер Дудни та Семюела Стернберга "Зламати ДНК. Редагування генома та контроль над еволюцією" 2019р.
Якщо це найкраще, то просто уявіть як нудно живуть люди. Бо у мене мабуть половина з цих історій траплялась в житі. Давайте, одну з наймоторошніших розповім. Приміський автобус до Харкова. Літній чоловік дуже просить зупинити, бо хоче пісяти. Відходить у посадку і починає кликати на допомогу. Люди виходять, а там повішана дитина. Ще жива. Її рятують, забирають в автобус і їдуть далі. На наступній зупинці заходять люди і дівчинка звертається до чоловіка і жінки, що зайшли: "ви ж казали що не буде боляче!". Ну а далі автобус їхав без зупинок і викликали поліцію на автовокзал. Подальша доля мені не відома і в новинах нічого не було
@@НадіяГолойда та усі ці історії поперебрехані різними людьми за стільки років сто разів. Але ж це не значить, що це неправда. Про квартиру-вбивцю в Краматорську я теж ще в школі чув. А лише коли інтернет з'явився, виявилося, що правда
Пам'ятаєте момент з "Матриці", де Нео бачить двох однакових котів і каже "де-жа-вю"? Так от. Одного разу я був в такій самій ситуації! Тільки котів було ТРИ і один з них був рудий, а два інших - чорні. Тепер я точно знаю, що ми живемо у матриці. Якщо не хочете, можете мені не вірити, дюрасели нещасні.
