@@ВікторКарпінчткийнаоборот, только начинается, пока разрешили домбить только рашистское приграничье,но уже совещаются о снятии всех ограничений.ждём-с
Молодцы Украинцы!!! Победа, только Победа Украины спасет МИР от рашизма!!! Слава Украине! Слава Воинам Защитникам Украины! Украинская Нация воюет за независимость и территориальную целостность своей страны! Победы Вам Братья! Алға Украина! Алға Қазақстан! 🇰🇿🇺🇦🇰🇿🇺🇦 Қазақстан
А нафига расквартировывать в жилых домах вояк СВО и все кладовки под склады оружия использовать. Бегите подальше от этих мест. Мы против обычных людей не воюем.
Нові вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…) Я серцем зараз з тими, хто в поході!.. Я серцем зараз з тими, хто в бою!.. І хоч я в - Українському Криму - знаходжусь, Я не - чекаю - Україну тут свою!.. Я - не чекаю, ні! - веду! - Її - рядками, Поезій Світлом вказую їй шлях… По кримській по землі ходжу Її кроками, Диханням дихаю Її в своїх віршах!.. Я кличу в них - Її! - Веду Її, підбиту, Але незламану, незламану! - ані на крихть! - Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!.. І я усім натхненням Творчої Свободи з вами - Із тими, хто вдень і вночі - «на Ви!», «на Ви!»… Із вами серцем я, мої Незламні, Несхитним словом! - із незламними-навік!.. Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі, Що я - десь там, у «стіловИх» військах»… Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки… Що я - не вершник, я - вірштант! - у цім «рос-Пеклі»… І що послань моїх «майбутнії» лелеки В’ють свої гнізда - не в покинутих містах!.. Ні! - це здається вам!.. Я був поетом-братом! - Із тими був, хто боронили «Коксохім», Хто «Азовсталь» тримали - самостратно!.. На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами», На тім жах-цвинтарі Ізюму - з безпорадними, - Я був, я був - із мирними і ратними!.. І творчість ця моя - суцільний Драмтеатр… І україномовний «твір», и русские «стихи»!.. І зараз! - там я!... я ходжу і плачу… По вулицях Авдіївки, яких давно нема… В примарнім місті я - вкрай-безпримарно плачу, Я - на зло ворогу - к вам - животвірно - «плачу»! - Живопишу - вкрай-відчайдушно! - вам на Вдачу Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!.. Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»… Запас благих надій давно, давно! - ізжив… Вам лиш здається від початку й досі, Що за столом «застиг»! - Ні, з вами, Доленосні! Я з вами! - на крутій тяжкій дорозі… Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці, Надгероїчнії дівчата! - У знемозі Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі, Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я - із «жил»!.. (25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція - 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет Щоб уникнути непорозумінь, хочу звернути увагу, що слова та словесні конструкції «сво-збродний», «рос-Пекло», самостратно, крихть, мрієтворний, вірштант, надгероїчний, стілові (по аналогії - з «тилові»), жах-цвинтар, животвірно, безпримарно, остатньо-мрійний - це авторські оказіоналізми. Вираз «на Ви!», «іду на Ви!» належить київському князю Святославу - ім він попереджував ворогів, що йде на них з війною… Сьогодні представляю вашій увазі зовсім новий вірш, над якими я працював доволі довго… Я вважаю, що це, безумовно, одне з найважливіших моїх поетичних звернень до мого народу, до вас, дорогі співвітчизники!..Ідея цього твору народилася у мене декілька днів тому, після перегляду фільму-репортажу прекрасної, дуже сміливої журналістки Андріани Кучер із зруйнованої Авдіївки… Я звичайно розумів, що від Авдіївки майже нічого не залишилось, але коли ти бачиш ці зруйновані будинки, а, головне, людей зі зруйнованими долями, які ховаються по підвалах, які сприймаюсь смерть вже просто як буденість, коли бачиш ці жахливі авіаудари, у душі - зовсім інші почуття, ніж коли просто сприймаєш «зруйновану Авдіївку» як жахливий, але більш-менш абстрактний, сухий факт… Ці жахливі картини Авдіївки ніколи не можна забути… І думаю, що в моїх подальших прикрих віршах на тему війни вони так чи інакше будуть знов і знов виникати… Україна обов’язково переможе і «віддячить» ворогу за цей суцільних Жах, в який перетворили орківські танки наші міста!.. Я у цьому ні краплі не сумніваюсь!.. Сподіваюсь, що і мої вірші теж, хоча б морально, допомагають і будуть допомагати на цьому шляху!.. Велика подяка Олені Курбановій за її невтомну, яскраву, дуже професійну, цікаву, корисну та надважливу працю на благо нашої України!..
Оленка дякую за крінжатину!❤ Коли вони бомбили нас українців всім не дорогим росіянцям подобалося! Слава Україні !!!🇺🇦 Смерть загарбникам які приперлися на чужу землю !
В 19-му році ми вже відводили війська за Мінськими домовленостями. І що, рф зробила те саме? Та і чому це путін обіцяє припинення СВО? Хіба всі поставлені цілі вони досягли?
«Прощання» iз Авдіївкою (Нові вірші! Коханій Україні, Її Героїчним Воїнам, Її Незламному Народу!) Ми не покинули Авдіївку, ні, «друже»! - Ми просто відійшли на нетривалий час, Ми просто зберігли бійців - хоробрих, дужих, Ми зберігли - на «потім» - Відчайдушність, Щоб вам сказать тоді, незграбні ваші душі: «Авдіївка - назавжди наша, незворушно!», Сказать навіки вам - один останній раз! Ми не залишили Авдіївку, ні, «брате»! - Ми - люльки! - ворогу не залишали ніколИ! - Нам просто жалко розбазарювать солдатів, Залишили ми наших побратимів - жінці з матір’ю, Залишили синів - Країні - кращих! - їх Завзятістю Не «штабелюємо» ми кожнії пів-метру! - Вартість Їх Безцінна! - кожного! - для нашої Державності! - Лиш тОму ми ще не перемогли!.. «Перемагать» як ви - будь-Який дурень може! - Та ні - середньовічна варварня… Кого ти все звільняєш, «переможче»?! Кого, «освободитель», ти спроможний Від чогось захистити?! - Ні, небоже, Ви, оркостанці, тільки знищувати можете!.. От і Авдіївка на себе вже не схожа, - Руїнівка! - але все ж - наша, не ворожа! - Ми не програли, ні, Авдіївку - ще трошки!.. А ви - навік! - програли «Киев за три дня»!.. Ти не звільнив її від нас, «освободитель»!.. Це максимум - «жест доброй воли» хозяйвів!.. Ми не відступимо, ми не поступимось, - радіти не поспішай! - Не вашим - нашим! - дітям У цьому місті жить, у цьому місті - «квітнуть», «Авдіївку» в «Радіївку» перетворити!.. Ми, хозяйви, не віддаєм її бандитам! - Ніколи наших хат всіх не "освободить" вам, Ніколи льохи нашої святкової, "побідної" Горілки вам не висушити до країв!.. Ми не здаємо нашої Авдіївки, ні, враже! - «Ми не здаєм своїх» - не в гаслах, а в житті! - Ми ще покажемо! Ми ще вам все докажемо! На нетривалий час відходим ми, ну а для вас же - То Судний час, то - Судний час! - «брати»!.. Ми не покинули Авдіївку, ні, сучий сину! - Тебе «покинули» твої сатрапи в цю Біду!.. Гадаєш ти, що за тобою - «необъятная Россия», Але ніяк - ніяк! - ти зрозуміть не в силах, Що по-за нами - Український Безкінечний Дух!.. (Нові вірші, створені 18 лютого) Автор : Федір Федоров, кримський поет Ці вірші прийшли до мене на другий день після того, як наші Захисники і Захисниці покинули Авдіївку. Це була для мене з одно боку - сумна подія, а з іншого - правильна, бо ми зберегли наших людей, ми - не рашка і для нас кожна людина має значення… Зазвичай, ідеї моїх віршів довго мною обмірковуються і опрацьовуються… Потім виникає якийсь натхнений порив, і ці ідеї, задуми відтворюються у вірші, лягають на папір… Ці рядки, вважаю, не просто були створені, а саме прийшли до мене… Начебто вони були просто продиктовані згори… Написані вони були десь за півтора часу, потір допрацьовувались окремі моменти… От і знову хочу поділитися своіми віршами з вами, дорогі співвітчизники, і підтримати, вже в котре, таким чином ваш настрій та ваш і без того незламний, непокірний Дух!.. Вибачаюсь за русизм «докажемо"! Знаю, що «доведемо». Але за змістом I за структурою твору, на мою думку, треба було саме так… Впевнений, що Україна скоро знову поверне Авдіївку, так як і всі свої законні території!.. Адекватні кримчани чекають на "Украинский Мир"!.. Слава ЗСУ!.. Велика подяка Олені Курбановій за її невтомну, яскраву, дуже професійну, цікаву, корисну та надважливу працю на благо нашої України!..
Самое главное из обращения путина, он не вспомнил о желании Харьковской области. Не смотря на то, что фашистам там удалось вторгнуться до 10 км вглубь в некоторых местах. Значит там фашистам опа. И скоро будет объявлен первый шаг к миру, жест доброй воли...
Русские нацисты бомбят Белгородскую Народную Республику по двум причинам.. 1). БНР не хочет жить в одной стране с русскими нацистами. 2). БНР хочет войти в состав Украины. Так же как и Ростовская Народная Республика и другие. Надо народам БНР, РНР и другим обратиться к президенту Украины Владимиру Зеленскому, что- бы он ввел войска для поддержки молодых республик. И чем раньше, тем лучше. Да и Москва должна вернуться в родную гавань.
Прекрасная Олёна!, вас очень любят слушать в......России пожалуйста говори на русском!🙏, количество подписчиков только увеличится! - ведь украинцы прекрасно знают русский!💐🌹💞💋
@@K.Larissa2995 Это эмоции!, всех россиян путин с помощью фсбшников загнал под плинтус!, не верь что 87% населения за него!, как только его уберут в России будет праздник!👋💐
