@@ВикторНехаев-г2ьда ладно, Украина была до россии и останется после её развала. россия искуственное государство созданое Золотой ордой. Ни своей истории, а из територий это москва и чась московской области
Шляхи твоєї Боротьби одвіку несповідні! - О, Україно, знов повстала Ти! - Щоб захистити Хист свій відповідний Від метушливих, жалюгідно-лютих злиднів. «Печерна» кривда ворогів звичайно зблідне! Печерська Лавра дзвонить вже побідно! - Хоча, здається, сонячна блакить немов поблідла, Над нами висне жах - мертвлячий «сталактит»!.. Той жах - ворожий дух! А наш Дух - Життєдавець! - Тисячолітній, вічний Дуб Залізняка! - За нами Праведної Боротьби Сивуща Давність, І - неміфічна! - легендарна боєздатність! - Лихую - вільну, Січову - державність - Одвік не втопче наш сусід - Залізний Кат!.. Турецькі, ляські, росіянські - наші! - степи… Де ж Украіна?! Де сини Кармалюка?! - Ні, досить, - досить! - вільний степ в пустелі Вам перетворювати, й затишні оселі Затишнювати - намертво! - Як Скелі, Повстали знов - від старика до малюка!.. Усі серця вкраїнців б’ються одне в одне, I одне - в Одне серце України всій! - Невільно згадуютьcя заколоти Гонти, І Северина Наливайка бунти горді, Й жорстокі страти всіх героїв - всенародних… В бою запеклім - остаточнім - за Свободу Помститься Воїн нині - хоч нащадкам лютих псів!.. Я дуже пізно, дуже пізно це отямив: В якій Країні пощастило народитись Мені! До Нації якої в Драмі Належати! - Із Героїчними Воями - Не тільки кобзаревими шляхами Пройтись із Гайдамаччини синами, - Боротись разом! - і віршами, и стихами, - Не тільки із Сосюрою вдихати Ії омріяність, а й - справді - Їй гордитись! Де буяв надзвичайно-волелюбний простір, Що «Гуляйполем» навіть названий колись, Тачанками Махно пропаханий ускрізь, Де навіть Анархізм буйливим цвітом зріс!.. А шо й казать про істий Націоналізм, Безсмертний - у Бандеру - смертний постріл!.. Цей Дух - цей Дуб, шумлячий громовинно! - О, скільки блискавки не б’ють, він - міцно-гордий! - Міцно стоїть! - за Северина і за Гонту, Петлюрівські і «рухівські» когорти! - І чим цеглинніше встають лихії годи, І чим цеглинніше пустелить ворог Твою Вроду - Вічноквітучу, Вкрайспівучу Пишну Вроду, - Тим все вільніше незалежнішаєш, Україно!.. А якщо навіть ті Дуби - що світ іще не бачив, Що тільки Ненькой-Україной здобулись, Зрівнять з землею зможеш, вороже, колись, То знов і знову буде проростати наша Міць, Як яблуня-колонія - спокону по цю мить, - Єдине в світі, дивовижне дітище століть - Позбавлене коріння, Диво коренить! - Кривавий піт наш скоро забринить Солодким соком молодильних яблук! - Оновить Покликані майбутньої Країни квіть, За сонячну блакить ми б’ємося, козаче!.. Шляхи твоєї Боротьби - одвіку несповідні! - О, Україно, знов повстала ти!.. І знову не даси навік нас оповити Ворожим, жалюгідно-лютим вітрам! - Не для незваних ворогів, - для наших діток Печерськії каштани знов оквітнять Наш золотособорний Красень - Київ!.. Запеклі вороги, у Сонячній Блакиті Вже тагне… тагне… ваш «громинний» « сталактит»!.. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Стихи созданы в декабре 2023 года. В стихотворении упоминаются несколько уникальных природных объектов, ставшие символами и образами данного стихотворения, с помощью которых я выразил Неймовірний Дух і Рідкісну, Унікальну Незламність, Відчайдушну Самовіддану Боротьбу Уераінського Народу. Поэтому хочу сделать несколько пояснительных сносок об этих памятниках природы: ДУБ ЗАЛИЗНЯКА - самый стары дуб Украины, дуб-патриарх, которому более 1300 лет. Одно из 10 самых старых деревьев Европы. Вляется памтяником природы. Дуб назван украинским народом в честь Максима Зализняка - предводителя гайдамаков в эпоху Колиивщины (крестьянско-казацкого восстания в Правобережной Украине в 1768 году против польских угнетателей). Дуб символичен тем, что именно здесь гайдамаки давали клятву биться за Украину не жалея жизни. Легенда гласит, что именно под кроной Дубом Железняка собирались также повстанцы во главе с Северином Наливайко - казацкого предводителя конца XVI века, руководитель восстания, охватившего значительную территорию юго-восточных земель Польско-Литовского государства. Этот дуб-патриарх более 25 метров в высоту и имеет обхват в 9 метров - его едва могут обхватить 5 человек, взявшись за руки. Самое удивительное, что дерево продолжает расти до сих пор. И даже после страшного удара молнии в 1997 году, когда молния раскроила кору дерева до самой земли, дуб выстоял, хоть и начал чахнуть, однако учёным удалось спасти дерево с помощью старинного метода. ЯБЛОНЯ-КОЛОНИЯ - ещё одно природное «чудо» Украины, абсолютно уникальный природный объект в мире. Такой яблони вы больше не встретите нигде, кроме села Аедреевка Сумской области Украины. В 1998 году дереву был придан статус памятника природы общегосударственного значения.Самое удивительное совсем не то, что яблоне по возрасту более 200 лет. Это кручёная яблоня, которая растёт в виде куста(!!), который поп лощади занимает около 10 соток. Материнского ствола в дереве давно нет, всё это - его прапраправнуки. Сейчас у яблони-колонии 15 приросших к земле стволов-веток. Больше ни у одной яблони в мир(!!) нет такой способности самостоятельно укореняться ветвями. Ветки наклоняются к земле, дают корни, и когда один из стволов колнии умирает, яблоня продолжает жить за счёт укоренившихся веток. Однажды здесь проводили биоэнергетические исследования, считая, что такой феномен должен излучать негатив. Но нет - результаты покзали, что энергия яблони омолаживающая(!) (радиация здесь тоже в норме, так что это не мутация!), и в народе её плоды называют даже молодильными яблоками, по сказочной аналогии.
Этого одного підтримало 87відсотків росіян.А мали б думати головою, а не тим на чому сидять.От і думайте- навіщо Вам це було треба.Невже жити краще стали?
Нові вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…) Я серцем зараз з тими, хто в поході!.. Я серцем зараз з тими, хто в бою!.. І хоч я в - Українському Криму - знаходжусь, Я не - чекаю - Україну тут свою!.. Я - не чекаю, ні! - веду! - Її - рядками, Поезій Світлом вказую їй шлях… По кримській по землі ходжу Її кроками, Диханням дихаю Її в своїх віршах!.. Я кличу в них - Її! - Веду Її, підбиту, Але незламану, незламану! - ані на крихть! - Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!.. І я усім натхненням Творчої Свободи з вами - Із тими, хто вдень і вночі - «на Ви!», «на Ви!»… Із вами серцем я, мої Незламні, Несхитним словом! - із незламними-навік!.. Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі, Що я - десь там, у «стіловИх» військах»… Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки… Що я - не вершник, я - вірштант! - у цім «рос-Пеклі»… І що послань моїх «майбутнії» лелеки В’ють свої гнізда - не в покинутих містах!.. Ні! - це здається вам!.. Я був поетом-братом! - Із тими був, хто боронили «Коксохім», Хто «Азовсталь» тримали - самостратно!.. На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами», На тім жах-цвинтарі Ізюму - з безпорадними, - Я був, я був - із мирними і ратними!.. І творчість ця моя - суцільний Драмтеатр… І україномовний «твір», и русские «стихи»!.. І зараз! - там я!... я ходжу і плачу… По вулицях Авдіївки, яких давно нема… В примарнім місті я - вкрай-безпримарно плачу, Я - на зло ворогу - к вам - животвірно - «плачу»! - Живопишу - вкрай-відчайдушно! - вам на Вдачу Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!.. Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»… Запас благих надій давно, давно! - ізжив… Вам лиш здається від початку й досі, Що за столом «застиг»! - Ні, з вами, Доленосні! Я з вами! - на крутій тяжкій дорозі… Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці, Надгероїчнії дівчата! - У знемозі Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі, Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я - із «жил»!.. (25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція - 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет Щоб уникнути непорозумінь, хочу звернути увагу, що слова та словесні конструкції «сво-збродний», «рос-Пекло», самостратно, крихть, мрієтворний, вірштант, надгероїчний, стілові (по аналогії - з «тилові»), жах-цвинтар, животвірно, безпримарно, остатньо-мрійний - це авторські оказіоналізми. Вираз «на Ви!», «іду на Ви!» належить київському князю Святославу - ім він попереджував ворогів, що йде на них з війною… Сьогодні представляю вашій увазі зовсім новий вірш, над якими я працював доволі довго… Я вважаю, що це, безумовно, одне з найважливіших моїх поетичних звернень до мого народу, до вас, дорогі співвітчизники!..Ідея цього твору народилася у мене декілька днів тому, після перегляду фільму-репортажу прекрасної, дуже сміливої журналістки Андріани Кучер із зруйнованої Авдіївки… Я звичайно розумів, що від Авдіївки майже нічого не залишилось, але коли ти бачиш ці зруйновані будинки, а, головне, людей зі зруйнованими долями, які ховаються по підвалах, які сприймаюсь смерть вже просто як буденість, коли бачиш ці жахливі авіаудари, у душі - зовсім інші почуття, ніж коли просто сприймаєш «зруйновану Авдіївку» як жахливий, але більш-менш абстрактний, сухий факт… Ці жахливі картини Авдіївки ніколи не можна забути… І думаю, що в моїх подальших прикрих віршах на тему війни вони так чи інакше будуть знов і знов виникати… Велика подяка Оленочці Курбановій за її невтомну, яскраву, сильну, високопрофесійну, "болючу" для ворога працю від душі на благо нашої чарівної України!..
@@ЕленаЧерненко-щ8и Де вони можуть бути видані?.. Я живу в Сімферополі окупованому, де я їх тут видам?.. Я дуже вдячний, зичайно українцям, що вони так реагують на мою творчість, хочуть, щоб були видані збірки моїх віршів, але я ж пишу всюди "Федір Федоров, кримський поет"... Навіщо таке в мене питати?.. Я не знаю, як вижити тут... Одна надія - на ЗСУ... Буде Крим Українським, я видам свої вірші... А поки... самі все розумієте...
@@ЕленаЧерненко-щ8и Я живу в окупованому Сімферополі... Спасибі, вам, звичайно, за такий кооментар... Але де я їх тут видам?.. Под редакцией фсб - только...
Да не ужели рядом с этой мисс -денере нет никого никого кто бы мог ей объяснить, что если тебя угостили кофе за 75 руб. или уступили место в автобусе то за это еще совсем не обязательно отдаваться первому встречному?
Толстой правильно глаголил, в Украине никогда не было , свободных выборов , только в России , самые свободные, тк один кандидат , и равных нет , даже Надеждин , не конкурент!!!
а я б ее в клипе снял вместе с недомеркои беззубйм ну прям русалка и поет Корабли лежат разбиты сундуки лежат открыты оставайся с нами мальчик будеш нашим королем
Оленка все на висоті - тільки е бажання -перестань показувати ту ЖАБУ - гидко - випуски до кінця не мае бажання додивлятись !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Дійсно, апероль ознака дуже дорогої жінки 🤣 Але цікаво не це - кого рассяне звинувачують у природних катаклізмах??? Ох уж ці СБУ та ГУР ... Напевно, точно вони...💪😜☺️
@@АндрейБондарь-г4й Ты думаешь это сказки?Я сомневаюсь.Смотри какие ураганы потопы по всей планете начались реско.В тех местах в которых никогда небыли.
@@Veterok482 каждый хмарачос нарушает потоки воздуха что провоцирует нестабильность. А потопы не правильном месте стройка городов. Плохие дамбы или неправильная работа с ними.
