@@domeer-slayer8863 ну, я просто дополнительные задания все сделал, незнакомцев штук 30 вроде бы + ограбления, рыбалка, охота на животных. Кароче процентов на 90+ прошёл игру, да и играл я в неё не каждый день, я дня 4-5 пропустил.
@@dupa17 ну так ясно, учитывается только время игры, так к примеру у одного спиранера мацна комп тупил, и он потратил кучу времени на загрузки и тд, но учли только время его игры в майн
Да многие из них не смотрят даже спидраны и по 20 минут. Много случаев, когда люди специально читерили, причем максимально палевно, чтобы ЛЮБОЙ человек посмотрел и сразу понял - это читы. И их пропускали в таблицу рекордов. А потом когда эти "спидранеры" сами удаляют свои видео и сознаются, что читерили чтобы проверить модераторов, то их банят пермаментно, типа за читы.
Да многие из них не смотрят даже спидраны и по 20 минут. Много случаев, когда люди специально читерили, причем максимально палевно, чтобы ЛЮБОЙ человек посмотрел и сразу понял - это читы. И их пропускали в таблицу рекордов. А потом когда эти "спидранеры" сами удаляют свои видео и сознаются, что читерили чтобы проверить модераторов, то их банят пермаментно, типа за читы.
31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор і виконали “Ще не вмерла Україна”. 1 квітня в Києві з ініціативи Центральної Ради відбулася понад 100-тисячна маніфестація. Люди прийшли з портретами Тараса Шевченка й у вишиванках. Тисячі солдат-українців київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: “Вільна Україна”, “Вічна пам’ять борцям за волю”, “Війна до перемоги”. У Харкові, Полтаві, Катеринославі та інших містах України і за її межами відбулися подібні заходи під синьо-жовтими прапорами. 18 травня 1917 року в Києві розпочав роботу перший Український військовий з’їзд, на який делегація з Петрограду передала синьо-жовтий прапор із гаслом на ньому: “Хай живе національно-територіальна автономія”. Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ - полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше це сталося на есмінці “Завидний”. Ініціював підняття прапора керівник української ради корабля Іван Прокопович. Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР: “Прапором торговельного флоту визначалося “полотнище о двох - блакитному і жовтому кольорах”. 29 квітня на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель “Георгій Побідоносець” подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом. До Києва та німецького штабу надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до столиці Української Держави зазначалося: “Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін”. Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня. За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг. За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.
У 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким було засновано перший на території східної Європи вищий навчальний заклад - греко-слов'яно-латинську академію у м. Острог. На території маєтку князя Острозького діяла Острозька академія і слов'яно-греко-латинська школа (заснована не пізніше 1576 року).
Насколько я знаю, спидранерам можно останавливать таймер, если это прописано в условиях спидрана. Так сказать, делают сохранение, а затем продолжают после отдыха. Но повторюсь, это если есть в поставленных условиях, а в играх с очень большим временем прохождения это условие есть по умолчанию.
24 серпня 2019 року Україна відзначатиме День незалежності - державне свято на честь ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України. Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. Сьогодні незалежність України - запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, якому для розгортання потрібне поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів. Ключові повідомлення: - прагнення до свободи - визначальна цінність українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Найвищий вияв свободи поневоленого народу - здобуття незалежності для творення власного майбутнього; - 24 серпня 1991-го фактично відбулося відновлення державної незалежності України, яке увінчало тривалий шлях Українського народу до самостійності. В основу концепції державних заходів до Дня незалежності має бути закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України, розуміння того, що 24 серпня 1991-го насправді відбулося відновлення державної незалежності України. - проголошення незалежності 24 серпня 1991 року стало логічним завершенням українського державотворення. Тож, відзначаючи 28-ту річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, слід вшанувати всі попередні етапи - Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике Князівство Литовське, козацьку державу, українську державність початку ХХ століття. Від них сучасна Україна увібрала у себе традиції державництва; - синьо-жовті кольори Державного Прапора України також відбивають наші національні традиції, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду. Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської “весни народів” (1848 рік), супроводжувало національно-визвольну боротьбу українців за власну державність; - протягом ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання й юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор символізував національний спротив; - Синьо-жовтий прапор є символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. - першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Тому 24 серпня 1991 року відбулося фактично її відновлення; - Україна у ХХ столітті кілька разів втрачала суверенітет через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність - обов’язкова умова збереження державності; - упродовж ХХ століття українці не полишали боротьби за здобуття свободи і врешті Актом 24 серпня 1991 року її остаточно утвердили; - у боротьбі за державність українці заплатили дорогу ціну. Втрата незалежності внаслідок більшовицької окупації після Української революції 1917-1921 років призвела до того, що злочинні тоталітарні режими - комуністичний і нацистський - забрали мільйони життів мешканців України внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та війн; - 28 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та відстоювати свободу, захищати власний суверенітет і територіальну цілісність.
Після окупації України більшовиками, за синьо-жовтий карали. 20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка увійшла до Чехословаччини. У 1934-му чехословацька влада заборонила використовувати його. Українство обурилося: “Ми маємо свій прапор… Його історія сягає глибоко в минувшину нашого народа, аж на тисячу років назад… прапора уживав наш князь Лаборець, а потім Федір Корятович. …По світовій війні народні ради русинів з огляду на історичні традиції проголосили синьо-жовті барви за барви підкарпатської Русі й нашого руського народу”. 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України в Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України. Українська військова організація та її наступниця Організація українських націоналістів також використовували національний прапор. Скажімо, в листопаді 1928 року до 10-річчя Листопадового чину у Львові над собором святого Юра українські активісти вивісили синьо-жовтий стяг із написом “УВО”. На початку 1930-х років з’явився гімн ОУН зі словами: “Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій”. У квітні 1941-го Другий великий збір ОУН (б) визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором. Улітку 1941-го національні та націоналістичні (червоно-чорні) стяги майоріли в селах під час проголошення Акта відновлення Української Держави. Протягом ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання й юридичного оформлення. У другій половині ХХ століття були поодинокі спроби піднести український прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Сміливці, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс. Прапор мали побачити студенти і працівники заводу “Більшовик”, які зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов таки хлопців, котрі вивісили “націоналістичне” полотнище. Це були студент вечірнього відділення наргоспу Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму. 22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року - Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня - над Львівською ратушею; 24 липня - урочисто піднятий над Київською міською радою. 4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
Еще есть категория в Hollow Knight: Low% True Ending Суть в том, что бы пройти игру на истинную концовку (убив Лучезарность в голове финального босса), с минимальной возможной прокачкой. Что бы проникнуть в разум босса нужно особое оружие "Пробужденный Гвоздь Грёз". Его мы получаем у НПС за Сущности. Сущности мы можем получить с особых деревьев, при убийстве мобов с маленьким шансом, или же при победе над боссами грёз. Боссы грёз добавляют процентаж к прохождению, поэтому прийдеться обойтись без них. И что бы накопить достаточно сущности для получения Пробужденного Гвоздя Грёз спидранеры фармят мобов. Что бы получить этот самый Гвоздь Грёз нужно собрать 2400 сущности. Каждый моб в игре имеет шанс 1 к 300 дропнуть 1 сущность, и поэтому на этот самый фарм уходит 40+ часов. В итоге спидраны в этой категории Hollow Knight переваливают за 45+ часов Например по этой категории есть видос от Skurry - известного в ХК спидранера ru-vid.com/video/%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE-gXjYs7-rydA.html
Просто глянь как выглядит спидран Baten Kaitos 100%. Он сделан кусками. Чел стримил и иногда играл даже в другие игры. Но по правилам, он не может редактировать, поэтому в спидране этой игре спидранер играет в Among Us и другие игры, ибо играть 391 час играть в одну игру - морально человек устает. Конечно же, ставя таймер на паузу вместе с игрой.
Таймеры можно ставить на паузу в некоторых моментах ( об этом пишут в правилах спидрана ), поэтому спидраннер мог поиграть 4 часа, поставить на паузу, поспать, поесть, и дальше продолжить, не останавливая запись. Точно не уверен что везде так можно, но видел как в некоторых спидранах так делали, и всё было по праилам.
Майни, помнишь ты смотрел видео и там один спидранер проходил свою любимую РПГ игру и у него получилось это за две недели.и он там вроде останавливал время на человеческие нужды
У гамер тек прохождение рдр2 на 100% занело 500 часов в игре и это не считая исправления инструкций по рдр2 которое делал сами разрабы но там куча ошибок) Ps:это был не спидран а прсто прохождение а ещё там есть пропускаемые мисий и события и если их случаино пропустить то придется откатыватся назад.А ну и конечно письма которые чтобы собрать надо отказываться от мисий по этому вам придетс выбирать или письмо или мисия.Мисия луще)
Когда я стану взрослее я создам свой спидран и я уверен он будет очень ОЧЕНЬ КАРЛ ДОЛГИЙ заключается он в получении ржавого трактора в gta online это можно сделать получив 1000 уровень AP уровень спонсора а его можно прокачивать за победу в играх на гладиаторской арене там где машины из безумного макса и что-то такое или за кручение рулетки в зрительном зале. А сложность заключается в том что чтобы получить новый уровень нужно набрать определёное количество очков например что бы получить 2 уровень AP нужно набрать 10 очков, что бы получить 3 уже 20 очков, 4 надо 30 то есть за каждый уровень прибовляется 10 очков и вот так вот до 1000 уровня... А ещё плюс к сложности заключается в том что за победу дают где то 100 очков + - а за кручение рулетки там дают от 50 до 250 и то если тебе эти очки выпадут то есть рандом (там не только очки дают) и представь что бы набрать 20 уровень тот же самый уже нужно 1900 очков а это как минимум 15 минут кручения. Я тут посчитал и за 100 уровень вообще нужно 49.500 очков. А так же кручение рулетки стоит 5.000 игровых долларов и один раз бесплатно за каждое выбывание из соревнования поэтому нужно будет ещё участвовать в ограблениях, в делах, что бы заработать деньги на кручение или на транспорт для побед. Вообщем пол месяца не меньше... Короче рокстар сильно постарались ято бы он не у всех был.
ну вообще было дело что 5 дней не спал... но это был писец мягко говоря. а на шестой день меня тупо вырубило в кресле. так что два дня на спидран это ещё (не)нормально.
