Ти не думай, що Шекспір писав не про нас,
Хто послухає серце як дороговказ
Неодмінно, хоч раз, заплутає у Барда сонетах.
Та ти маєш рацію, я - "как все никакой",
Із нулів і палок ілюзія, тіндер - бой,
NPC - персонаж, що обмежений в власних сюжетах.
.
Ну і ти із палок та із нулів.
Полуночне жахіття, сяйво сірих днів,
В інтересах: "шпіци", "просеко", "безвуглеводні дієти".
На твоїй полиці "Мистецтво війни",
Ти як Фреді Крюгер вриваєшся в похмільні сни,
Підбираючи зі змазаних фото на аву портрети.
.
"Нічого серйозного", - так вже не першу дюжину раз.
Весняне загострення мутує у літній сказ,
І до вересня не захолонуть лиш ті, хто полюбляє віскі,
Обпікаючи-нервовий, натщесерцяк.
Залишками протираєш на стегні синяк,
Як медаль за відчайдушне взяття суботньої вписки.
.
Що ти зробиш мені, коли я залишусь злим?
Видалиш із друзів? Викашляєш, мов дим?
Кілограм морозива з'їси проти ночі з фісташковим смаком?
Ну, перевела ти годинники на тиждень назад,
Знову бредемо без зорі в пітьмі наугад,
Ну, не я, так самотність тебе поставила раком.
.
Звісно, я поради твої запам'ятав:
" - Про колишніх ні слова, хто б що не питав." -
Пудо-тонний надгробок залишено на цій могилі!
- "Не хизуйся у грудях чорною дірой,
Всі ми тут з дитинства не в ладах з собой..." -
Виміряно, зважено й занотовано в "молескіні".
.
Та потягується Геліос з-понад каштанових крон,
Обриває сни борщагівських Джульєтт та троєщинських Дездемон,
Підіймає Тібальта з Меркуцио в офісний бій, як на плаху.
І в цей ранішній час покидає мережу данський мажор.
Попільниця повна, випито гіркий лікер,
Й оновлено довгий реєстр Офелій, вже відпливаючих за буй.
24 сен 2024
