У баптистів мабуть найгірше бути пастором. Якщо все йде добре, люди працюють в церкві - уся заслуга і слава Богові! Якщо люди недовольні, нарікають, уходять - в цьому проблема тількі пастора! Якщо пастор робить робить добру роботу - заслуга не його. Але якщо проблеми - уся вина на ньому.
Гарна доповідь. Дуже тонке, не лише відчуття, але життєвий приклад життя лідера. Гарна аналогія з Баштою, і особливо коли людина, це не те, що не бачить, а не бажає бачити. І звісно не подзвонить, бо Башта вже високо. Бути лідером, та казати, що ти любиш людей, і не мати з ними зв'язку, це не є правдою. То якщо це так і є, який ти тоді лідер? Люди промовчать, але це будуть бачити діти. І тоді гріш ціна, буде такому лідерству.
