У середині 1990-х більшість любителів послухати музику в дорозі ходили з касетними програвачами, а то й з радіоприймачами, на той час безглуздими в метро. Хоча б через це CD-плеєр був уже продуктом масовим, але ще ексклюзивним.
Але все почалося ще раніше. У 1982 році компанія Sony, спільно з Philips, що розробила стандарт компактного оптичного диска, представила перший у світі стаціонарний програвач CD. Вже за два роки було представлено перший портативний CD-програвач. Порівняно з нинішніми "дискменами" це був мало не вінець технологій, адже в ньому були реалізовані такі функції, які потім так і не з'явилися в інших моделях. Як вам, наприклад, десятиступінчаста система посилення басів? А параметричний еквалайзер? Звичайно, багато в тій моделі ще не було.
По-перше, системи захисту від збоїв, "антишоку", через що плеєр хоч і вважався переносним, на практиці докучав власникам постійним "заїканням".
По-друге, важкої акумуляторної батареї вистачало на дві години роботи. Але Sony тоді був важливим сам принцип. Свого часу їй вдалося аналогічним чином завоювати ринок касетних програвачів, з "дискменами" теж все пройшло без запинки, на відміну від плеєрів на флеш-пам'яті, з якими всесильна японська корпорація сильно спізнилася, поступившись часткам ринку молодим компаніям.
ПОРТАТИВНИЙ РЕНЕСАНС
Хоча історія розвитку компакт-диска завжди була пов'язана з компанією Sony, на початку 90-х з'явилися й інші виробники портативних плеєрів. Свої моделі, вагою під півкілограма, ясна річ, випустив другий співзасновник стандарту CD, компанія Philips. Пізніше підтягнулися й інші компанії, що попрацювали на популярність новинки. Це було лише кілька десятків років тому, хоча виникає відчуття, що йдеться про події вікової давності.
Горезвісний "антишок" з'явився лише тоді, коли стала доступною за ціною, розмірами та енергоспоживанням звичайна оперативна пам'ять. Адже якщо зчитувати дані з CD завчасно (що не складає проблем), то їх треба десь зберігати. У CD-плеєрах першого покоління дані з диска ніде не затримувалися, відразу вирушаючи в цифро-аналоговий перетворювач та підсилювач. Вже згадана система посилення басів у перших плеєрах Sony (і до 1998 року) була аналоговою, адже навіть настільні ПК тих часів навряд чи могли впоратися з цифровою обробкою звуку в режимі реального часу. Перші антишокові системи забезпечували захист лише на три секунди, але вже з таким буфером можна було спокійно ходити з плеєром у кишені, слухаючи музику без збоїв. Пробіжка з плеєром у руці, втім, була ще фантастикою.
Я не експерт, не треба чекати від мене багато чого.
Цей плейлист буде присвячений всій техніці (крім приставок, звичайно ж, у них свій плейлист), яка пройде через мої руки. Яку я люблю, хочу і можу мати.
Телефони, плеєри, навушники, годинник і навіть патефони (якщо знайду :)).
Всім любителям аудіо, відео техніки - милості прошу.
___________________________________
Знято на Iphone XS
____________________________________
Мій інстаграм:
/
Підтримати канал на плаву
vicky-tricky.diaka.ua/donate
5 авг 2024