Полтора года службы прошли в этом городе,а точнее в Серебрии. Приятные воспоминания остались об этом городе.Помню работал немного на восстановлении жилого дома, который взорвался от бытового газа летом 1989.Страшно было видеть как людей из под завалов доставали, когда мы стояли в оцеплении.И на заводе ЖБИ в Атаках, тоже довелось поработать немного.Это почти как увольнение было, где не было армейского дурдома.
Наш базар-це не просто місце примітивного придбання товарів споживання,а місце зустрічі людей,їх спілкування, комунікації.Провінційне місто,не маючи столичних театрів,музеїв, вернісажів і т.п.,має замість них БАЗАР!Але чиновники,в угоду коронавірусній істерії закрили наше місце спілкування і придбання дешевших і якісних продуктів.Місто наче втратило щось своє,суттєве.Але "Все проходить,пройде і це!"(Цар Соломон)
