Насправді ці ваші соулси не такі важкі як прийнято вважати. Просто сама спицифіка піджанру, це тримати концентрацію гравця і давати відчуття експлорінгу. Що ж до догми, нічого не можу сказати, але дуже хочу зіграти
Трохи дивно чути, що дарк соус не важкі, а хтось називав і ігри легкими. Можливо справа у самих гравцях? На мою думку - так. Ті хто грав у дарк соус і проходив гру, й не раз, можуть перепроходити, або проходити інші соус ігри та потім казати що дарк соус (чи інша якась гра) насправді не такий вже й важкий, як прийнято вважати. В той же час якийсь новачок, який ніразу не грав у ігри такого жанру почне проходити цю гру, то для нього це буде щось неймовірно важке. Тут вся справа в навичках та скілу. Приклад може бути будь що з життя, наприклад якісь математичні науки чи або мови, де для новачків є багато чого складного, але для навчених це буде легким. Сама суть в розвитку. Хіба ні?
@@blacktiger7378 проблема в тому, що за останні років 10-20, більшість людей дуже отупіли масово, от чого так багато і негатива в сторону соулсів. Сама гра не важка... Так, є моменти і босси, з високими вимогами до уваги і навиків гравця, але це все обходиться допомогою напарників, чи зміною стилю гри.
@@Олег-б3ц9б Скоріше уж босс файти в WoW. Це до того як вели ігровий посібник, гравці методом проб та помилок вчилися. ДБМ ситуацію зробив легкою, але не дуже. Ось так і з соулсами.
@@blacktiger7378 Соулси перестають бути складними, коли ти приймаєш їх правила. До цього потрібно прийти, але загалом це справедливий підхід. Спонукає не просто дрочити циферки та йти за стрілочкою а досліджувати механіки.
Як фанат соулсів, хочу сказати "ґіт гут кажул", але не буду, бо смаки різні, і кожен може обирати те що його радує, хоча для мене дивне порівняння з догмою, бо вона мені більше на порівняння з якимось драгонагою тягне, на соулс схоже дуже віддалено, хіба що графонієм) дяка за відоси, завши з задоволенням дивлюсь❤
*Подивився лише перші хвилини* В мене інша ситуація , я люблю хардкор , але дарк раз спробував коли мені було 15 але мені не сподобалось. Але я люблю перепроходити гостранер на максимальній важкості де гемор навіть більший ніж в дарку. Пс: у дарку є сюжет і він навіть цікавий.
Автор - людина військова і при виконанні бойових задач звик покладатись на побратимів і снарягу. Тому я дуже добре розумію, чому Догма йому заходить. Я ж люблю соулзлайки (саме від фромів, це важливо), за протилежну можливість загубитись десь у сраці світу наодинці з самим собою, вигризаючи собі право на існування. У таких сценаріях нудьга зникає саме тому, що будь-що навколо може і хоче тебе вбити.
Питання не у відношенні до військової професії. Смаки різні, хтось грає в стратегії, хтось в рпг а декому і текстових квестів вистачає. Нічого не маю проти різних ігр, але робити ролик на обсиранні одного і вихвалюванні іншого це як мінімум кринжово, лише діти подібним страждають :)
Дякую за огляд, лускатий. Заінтригував. Але висока ціна і вимогливість до заліза... напевно на своєму калькуляторі поки в Streets of Rogue пограю. Особисто на мій смак, одна з найбільш оригінальних та недооцінених ігор сучасності.
@@МаксимПлутенко-ь2м Вона нічим не гірше за другу. Графіка навіть без решейдерів приємна. А в день подорожуючі по Грансісу дуже красиво, як і в ночі. Плюс музика Інон Цура та інших. Захочу "Дарксолити" грубо кажучі важкого експіренсу піду на ББІ. І все таки скажу так, гібридні класи в грі просто чудові. Що "магічний паладин" який вміє стріляти магією та майже що "літати". Що магічний лучник який набагато схожий на РСЗВ більше, чим сорка, бо сорка це скоріше ракета). Плюс в гри гарний редактор персонажа та пішака. Ось що що, а він задовольняє, як фемок, так і всіх інших. Бо можна створити, що страшну високу, накачену, товсту бабу (привіт фемкам) з різнокольоровим волоссям та очима, що гарну маленьку і тендітну дівчину, або і щось інше вибору дуже багато. Показники росту, ваги і статі грають роль на геймплеє. В грі є відсилки до Берсерка.
Щодо соулсів, вони беруть геймплеєм (на перший погляд елементарний, але виявляється досить глибоким, якщо розібратися) й різноманітністю ситуацій. Я в певній мірі протилежний авторові, не розумію великих РПГ накштавт умовних Відьмака та Скайрима, в яких геймплей є другорядним й одноклітинним, й тим паче класичні CRPG. Сюжетку у таких я зазвичай дивлюся у форматі ігрофільму (якщо він як в нашої нібіріанської ящірки з Dragon Age, тобто з певною ідеєю і пригодою персонажа, то взагалі ідеально), а грати не можу, душуся вже на другу годину. Кожному своє, що тут сказати. Дякую за контент!
Розумію за відьмака та скайрім. Шикарні ігри, питань не має, але просто не можу грати в те що важко "відчувати" бо воно все неправильно і одноманітно рухається та звучить. В мене така сама проблема і з більш геймплейно орієнтованими іграми, але які надто плавні та невимогливі до дій гравця (людина-павук, два нових бога війни (хоча орігінали з пс2-пс3-псп обожнюю), більшість шутерів від 3ї персони, бетмени, файтинги з автокомбо (хоча соул калібур та блезблу з гілті гірами обожнюю - бо там такого менше і ти робиш те що знаєш і відчуваєш а не те що розробник дав без будь-якої внутрішньої логіки і тобі доводиться його в списках комбо дивитись як в іграх незеррелму чи в блезблу кросстаг) і т.д. - коротше, все де можна тицяти на кнопки не розуміючи того що відбувається) В CRPG хіба грати можу, бо до них відношусь скоріше як до стратегій на дуже локальних масштабах, і там відчувати геймплей не те що б треба, і скоріше займатися лише стратегічною частиною геймплею.
Я люблю "темні соуси" але засуджувати не стану. Я теж недолюблюю багато об'єктивно хороших ігор лише через те що вони не зайшли особисто мені з тих чи інших причин
Недолюблювати не те саме, що хейтити :) Можна простий огляд зробити самої гри, обсудити куди катяться ігри та в цілому індустрія, за можливості порівняти зі схожими партійними тайтлами, принижати щось інше, щоб показати крутість сабжу це хайп заради хайпу...
Подивився відео і був дуже здивований існуванням думки людини, яка справді грала в гру і грала більш ніж 2 годинки, щоб записати футажі для відео. і про шизануті порівняння з дарк солсом, і про саму гру та її дизайн, і про мікротранзакції з неадекватною та лицемірною реакцією на них, де "геймери" повністю ігнорували саму гру і хоронили її усюди де тільки можна при цьому навіть не запустивши саму гру. І про сюжет теж в точку підмічено. Автору респект, приємно бачити, коли людині реально не пофіг на гру про яку він робить відео. Не те що декотрі, яким би тільки пошвидше застрибнути на хайптрейн та залутати побільше переглядів (це не те щоб погано, але через це максимально страждає якість оглядів до рівня відвертої жовтухи з наглою брехнею та неправдивої інформацією). І про дарк солс хотілося б теж кілька думок висловити. За моїми спостереженнями десь після виходу третьої частини ДС дуже сильно опопсєв, коли про серію ДС вже дізналася кожна собака, то грати в той самий ДС та "соулс-лайки" стало, що називається "стильно, модно, молодьожно", а вихід Елден Рінгу возвів це у абсолют і про Бабадзакі з фромами тепер не чув тільки лінивий. Типу це ж "ууу, хардкор, складна гра, будете багато помирати, складні боси," і все в такому дусі. Внаслідок цього сформувалось віднощення, що раз гравець пройшов ці "складні" ігри, то це вважається крутим, одже гравець показав "скіл", а отже він не хрін собачий, так би мовити і т.д. В результаті чого Бабадзакі наплодив тисячи й тисячи НПС, які тепер усюди ходять і порівнюють більшість ігор з ДСом та обзивають ігри, які не мають нічого спільного с ДС "солс-лайками" і це ну вже просто кліника якась, люди зовсум подуріли від всіх цих "сосаликів". В такі моменти думаю, що може краще б було, якби не виходив ніякий дарк солс, хоч не довелося б бачити цю нісенітницю все частіше.
Я награв в ДД більше 200+ годин. Максимальний рівень, всі прокачені профи, 3 комплекта ББІ 3 рівня + зброя 3 рівня максимально прокачена на ранг "золотого дракона". Вбивав Смерть на ББІ в ближньому бою). Грав як в соло, так і з пішаками. Дам пораду, хто хоче бігати в соло, просто не наймайте інших, а свою "головну" вбийте або ж втопіть. Сюжет в першій частині, що основний, що в длс дуже гарний. Рідко можна зустріти таке навіть в ААА проектах. При цьому в ДС сюжет також є. Але мені з усіх соулс-ігор подобається лише бладборн. В ДД один із найкращих редакторів персонажа який я бачив в сінглплеєрних іграх. Про це мало хто каже, але редактор в ДД як раз задовольняє, що правих фемок, що інших. Бо там можна створити, що корову некрасиву, що красиву жінку. В грі можна окремо налаштовувати усі параметри тіла. При цьому, що вага персонажа, що його зріст, що його стать будуть грати роль в грі. Але про це мало хто каже. Як і про те, які "недоліки" і "плюси" від товстих, чи худих ГГ в іграх (привіт скандалу із SB) А кінцівки в ДД там усі вони нещасливі. Грубо кажучі хепі-енда в кінці немає.
@@Микола-я1з Скоріше ДД це похмуре фентезі, як і Відьмак, але не темне. Але кінцівкі в гри реально цікаві. Є багато про що подумати, як і про те, що розірвати Цикл майже неможливо. Що робить гру як раз схожою на ДС, бо там приблизно такаж концепція. ГГ просто відтягує кінець світу на "потім". Хоча ні, хепі-енд є в длс, хоча в дуже "особливому вигляді".
лор в 'соусах'😂відкривається по описам знайдених предметів, ну наприклад кому належав меч, де і як якого знайти, як загинув, втратив предмет колишній власник і тому подібне. Там мало діалогів з нпсі а ті що є їх треба вбити 😂
То не тільки описи предметів, а й візуал та дизайн мапи, дії та дизайн ворогів і те як на фоні проходять сайд квести Вбивати нпс там взагалі ніяких не треба - вбивши їх можна або обірвати або просунути якийсь квест (залежить від нпс та статусу твого проходження основного сюжету), але зазвичай вони на тебе не бикують і, якщо пройдеш їхній квест, самі до своєї смерті (як не долі значно гірше) прийдуть
А я і не чув порівнянь Догми з Дарк Соулс, хоча ігри і справді мають спільні риси. Чув тільки крики про "Це вбивця Відьмака! Атмосфера і сюжет зашкалюють!". Хоча як раз з Відьмаком тут нічого спільного і немає. Найбільше я не розумію тейків про "атмосферний світ" Догми, який у більшості складається з кишкообразних однотипних локацій. Фішка гри саме у геймплеї та у тому, що з НПС можна нормально спілкуватись, а не як у Соулс серії. П.С. Не так давно вийшла гра Банішерс і про неї мало хто говорить. Цікаво було б розібрати цю гру з точки зору нарративу та квестів.
Єдине з чим ДД і порівнювали так це із МонстерХантер. З відьмаком порівнювали кацапські блогери. Хоча вони порівнювали і Xuan-Yuan Sword VII з відьмаком теж.
Розумію вас, з самомого першого погляду на геймплей 1 частина dragons dogma сподобалась. І я радий що 2 частину усе таки зробили бо відчувалась душа в 1 частині, а історії про длс з айтемами висосана із пальця, бо як би гра не хайпанула усім було б по барабану.
Так цікавло, значна кількість коментарів про темні душі. Я такий же. Сенс темних душ для мене був лише в одному - я міг відволіктися. Днями їбашиш на роботі, в університеті, а вночі у тебе голова в переживаннях, відсутність сну та вигорання. І лише в соулсах на концентрації я міг відпочити. Вона забирала всю увагу від зайвого. А догма дуже цікава. Вона нелінійна, там треба бути уважним. І реально багато квестів просто приховані. В ній можна знайти багато всього.
Як фанат ігор парадоксів скажу. Політика парадоксів щодо політика ДЛС буде продовжуватися до тих пір доки в них не з'явиться гідного конкуренту. Нікому не подобається їх політика, але на ринку 4-х стратегій в них повна монополія.
А амплітуди? Endless-и що другий спейс, що ледженд досить вдалі, перший спейс трошки застарів але і він норм...хуманкайнд, хоч трошки перемудрив і там є проблема, що чим сильніше тебе обскакують по епохам, ти важче тобі встигнути взяти правильну культуру і чудеса, все таки доволі бадьоро грається
@@volodymyrvozhik4864 Перша гра конкурент швидше Age of wonders між умовного Stellaris. Хуманкайнд це більше конкурент циви, а сама цива це трохи інше.
34:43 у сенсі ? Тут можна зберігатись(так в 1 слот) якщо ти не у бою(Esc - System - Save without exit). 35:00 якщо тобі потрібнр щось знайти по квесту, просто підходиш до кристалу найму пішаків і там можна пошукати пішака з відомостями по поточному квесту.
Чудесна гра, що перша, що друга. Але так, не для всіх. Коли першу догму в нас оминули стороною, то друга просто вибухнула в нашому інфопросторі. Ще до виходу суперблогери висирали огляди, яка гра крута і взагалі рпг року, а після релізу раптом всі почали поливати її гімном, бо це не дарк соулс. Так от, це не дарк соулс, не скайрім, не готика, не відьмак і не щось там інше. Це Драгонс Догма, самобутня, унікальна гра, котра потребує уваги та терпіння. І ця гра дійсно радує. Всілякі олдбої і тд облили її негативо, а інші підхопили. А щодо мікротранзакцій: так, це погано, але ні, вони ніяк не впливають на геймплей тим, хто зібрався, власне, грати у гру, а не лицем по клаві бити.
1:00 Таке питання: чи правильно з точки зору вимови й написання казати саме "Кодзіма"? Чи все ж таки в українській інтерпретації японської буде "Коджіма"? (ну і "Кайдзю" - "Кайджю" і тд...)🤔 Може є хто компетентний, хто відповість на це питання?))
Дарк Соулс я люблю, але яким же ж генієм треба бути щоб Догму нназвати казуальною версією Соулса? Поціновувачі Соулсів часто дуже тупуваті. Найкращий приклад це висосаний з пальця срач (по іншому не скажеш) на тему другої частини серії. При тому що всі частини дуже схожі. Якщо бачите лютого фана соулсів, то бійтесь його
Ця тема з дойо...м до мікротранзакцій, коли ти порівнював ситуацію з іншими компаніями, що їх щедро впроваджують, нагадало мені відношення до дій московії та інших терористичних утворень державного типу. "Ну, це ж росіяни, що ти з них візьмеш, а вам має бути соромно, ви ж хочете бути частиною цивілізованого світу!" Простіше повертати до рамок "норми" і утримувати те, що і так не сильно виходить за їх межі, аніж намагатися щось зробити з тим, що вже давно вийшло з під-контролю. Все одно вони занадто великі, їх не змусити змінити свою політику і ніхто не захоче відмовлятися від їх, хай і занепалих, але культових франшиз. Тому CDPR отримають просто море хейту навіть якщо додадуть косметичні скіни за реальні гроші, на відміну від EA, котрі можуть спокійно продати фіфу без футбольного м'яча, котрий потрібно буде придбати у DLC. Хоча, якщо повертатися лише до обговорення ігор, то в ідеалі мікротранзакцій у грі за повну ціну, як на мене, взагалі не повинно бути. Але так, оскільки це неможливо досягти, без порівнянь тут не обійтись. Єдине, що мене зачепило, коли дивився огляди, це неможливість зробити нового персонажа безкоштовно. "Це що, нова тенденція?" - ох..їв я. Але потім, схоже, це виправили з патчем.
Зробити нового персонажа неможливо було як безкоштовно, так і за всі гроші світу. Купа оглядів повторювали один за одним неправдиву інформацію замість того щоб самим розібратись в темі.
Про нового персонажа це був викид, який ніхто із ігроблогерів не хотів пояснювати. Якщо уж дуже цікаво, в першій частині можна було навіть купити за риф поинт "безкінечну метаморфозу" яка дозволяла в меню гри міняти, і ГГ і пішака скільки завгодно раз. Повністью. Хочеш переробити ГГ в жінку? Ок. В чоловіка ? Ок. Пішка? Да буль-ласка.
>Єдине, що мене зачепило, коли дивився огляди, це неможливість зробити нового персонажа безкоштовно Вітаю, ти попався на клікбейт. Ця тема з новою грою за гроші це утка, яку підхопили всі медіа-ресурси і запостили навіть ніяк не перевіряючи інфу (що багато говорить про рівень їх компетентності). Не було ніякого платної нової гри ні до, ні після патчу. Це байт жовтушних видань на актив.
Оце все що індустрія зробила для того щоб ми геймери були лінивими, було зроблено для економії мого часу, у мене немає в будні стільки часу скільки ця гра вимагає, Тай у вихідні теж не завжди. Для мене це хороша але ігромеханічно застаріла гра
В Devil May Cry 5 та Resident Evil 4 така ж система мікротранзакцій, але рейтинг в стімі почали засирати тільки Dragon’s Dogma 2. Сумно, бо гра чудова.
Ну як сказати. Ігри Міадзакі тому і круті що вони дуже специфічні. Їх сюжет простий для того кто не розкопує, але якщо замислитись там дуже багато глобальної філософії і психології. Тут 90% того що ти щас розказав про ДаркСоус - це не творя думка, а чисто копіпаст інших оглядачів. Не один раз бачив таку думку і не тому що думка супер правильна, вона скоріше звучить як від людини у якої не вистачило часу дійсно зрозуміти, він заліз на форум і першу статтью феменістки скопіпастив для того щоб створити відео. Огляди твої класні - але тут ну штанга як є. У мене друг в минулому один якось так само розкритикував Дарк Соус - виключно тому що не зміг знайти двері в другій частині. ОТ просто він настільки ненавидів цю гру і йому було противно в неї грати, що він і не розбирався, і не пробував поняти що і чому. От він просто сидів і критикував коли бачив що ктось грає в гру. А коли йому просто сказали що раз критикуешь - спробуй - він сказав гра гівно, бо нема мапи, я не знайшов ручку двері, і вообще це нішовий продукт. І він припинив бути не тому що з грою не розібрався, а тому що ватою виявився.
Заглянул на секунду, чекнуть что случилось с некогда интересным и перспективным каналом. Вижу, на голове рептилии всё ещё гордо держится кастрюлька, а жаль. Искренне сочувствую всем обманутым. Ладно, рад был повидаться. Пойду выпью колы и послушаю Океан Эльзи , пока смотрю куда бы поехать отдыхать, через открытую границу своего тоталитарного государства. Всего доброго, мир вашему дому.
Єдине, що цікаве у онлайн іграх, це гра з чи проти людей, жодний бот, яким би він "імбовим" не був, не зможе замінити емоції гри з людиною, тому дякую, не потрібно.
Мені подобались світи в деяких ММО, але гравців я ненавидів. Щоб хоча б якось забути про те, що це реальні люди, я їх сприймав як "ботів". І це працювало. Просто корисні інструменти, прям як в реальності.
@@Верховнийжрецьужовтіймасці скільки людей, стільки і думок, мені більше ПВП подобалось, емоції від не скриптового одноманітного болванчика а реального непередбачуваного противника, жаль зараз нема на то часу :(
Не фанат соулс-лайків, але якщо назиіаєте мене казуалом - то пограйте СтарКрафт проти корейського школярика, або Quake 3 будь-якому сервері))) Сінгл плеер не важчий за кіберспрорт) Соулс-лайки не люблю, юля для мене екшн-рпг це впершу чергу все ж рпг, а потім екшн. Більше люблю ігри від Obsidian. А догму яеось спробую.
При тому, що мені подобаються соулси, але будемо чесні: ця "складність" ніщо інше як онанізм з мувсетами. Як тільки ти запам'ятаєш патерни супротивників і зможеш діяти "правильно в потрібний момент", складність випаровується. "Складність" - це витратити півгодини-годину на вивчення паттернів боса, все. Хоча в елден рингу з цим "попрацювали" і тепер такий спосіб не дає тобі можливості спокійно грати.
З дарксоулсів пройшов тільки 3 частину, інші скільки не грав, весь час губився на локаціях, елден теж саме просто пам'яті не має. А ось перша драгон догма пройшов з задоволенням, на другу нажаль грошей не має
Що до зв'язку СЖД і зникненню класичного фентезі то це натягування сови на глобус. Насправді відповідь проста і банальна - набридло. Це все, особисто я не грав в першу Dragon Age тільки тому що це було класичне фентезі яке я тоді бачити вже не хотів бо перенаситився. Думаю це саме трапилось із іншими.
Все дуже банально і просто. Всі перенаситились від тропу "спасіння світу" та "лицаря який рятує діву в біді". Саме тому жанру "класичного фентезі" і треба було перезавантажити в темне або діп дарк фентезі. Що більш менш хотів зробити ДА, але біовари зробили це доволі криво. Це як є "класичне фентезі" Толкіна і є діп дарк фентезі Беккера. Величезні світі створені в якомусь сенсі схожі, але при цьому кардинально відмінні. Грубо кажучі реалізм, де добро не завжди добро і в кінці не завжди є хепі-енд.
Мені соулси більше подобаються геймплейно ніж сюжетно, бо якщо об'єктивно та і по моїм враженням подача сюжету і лору в соулсах повна шляпа (Це я ще в мягкій формі розпиняюсь) більш найгіршого, не логічного, уєбанського способу подачі лору і сюжету не придумав ніхто, як Міадзакі. Знову таки я не кажу, що геймплейно мені не подобається навпаки, мені подобається ця свобода вибору билда, який ти практично можеш зробити, як по шаблону (сила, ловкість, інтелект) так і щось цікаве придумати (хотя стосовно Sekiro де весь упор на механіці бойовки побудований але теж доволі продуманої і цікавої), але подача інформації через предмети, не понятні монологи персонажів, не розуміння як далі продовжити квестову лінію персонажа без гугла, говорить більше про те що Міадзаки просто садист з психічними відхиленнями, який не може нормально подавати лор і сюжет.
Сюжет для мене в іграх маловажливий. Головне геймплей. Якщо геймплей нудний та криво зроблений, ніяка графіка, сюжет і стилістика не врятує гру. Та й сюжет в більшості ігор в кращому випадку прохідні.
Як людина, що хоч і не пройшла всі соулси, але багато часу в них награла можу сказати, що соулси - просто непогані ігри з цікавим сюжетом та його про***ною подачою. В серії соулсів зберігається певна геймплейна еволюція, яка була одночасно і про***аною в елден рінзі (забагато всього буквально скопійовано і вставлено з минулих ігор, інколи вставлено декілька разів, а сам сюжет в тому ж дусі, що й ДСи, але типу інший. Сприймається сюжет як калька з ДСів, тільки ще більш закручено, що після самих ДСів та ніякої подачі сюжету вбиває будь-який інтерес до нього), і покращеною (бойовку підтягнули. Слабувато, але підтягнули). Інші соулс-ігри (Sekiro, Bloodborne) скоріше за все граються трохи по-іншому і є також гарними іграми, які пішли по трохи різним напрямкам, що доволі таки чудово. Щодо Bloodborne не можу нічого особливо сказати, але Sekiro - це, мабуть, перша з ігор-соулсів, яка має хоча б якусь +- нормальну подачу сюжету (вау, довелося створити більше трьох ігор щоб навчитися хоча б якось робити подачу сюжету так, щоб бої не сприймалися як безцільне усування перешкод). З геймплейного боку саме темні душі та елден рінг, на мою думку, є найбільш урізаними. Коли як Bloodborne та Sekiro вносять хоча б якусь різноманітність, механіки та додаткові можливості. Тож, підсумовуючи викладене, трохи повторюся, трохи допишу: Ігри From Software є або гарними, або непоганими. У них є особливості, які мало хто може гарно повторити, але ці ігри просто гарні та непогано зроблені - не більше(закриємо очі на елден рінг, зробимо вигляд, що його не існує). Ну і головна ізюминка соулсів для мене виявилася одночасно і найбільшим мінусом, який так і не дав мені пройти ДСи до кінця: "повторювання смертей допоки не станеш краще" перетворюється в просто "повторювання" з якого випливає величезна одноманітність. З часом гра стає все більш і більш нецікавою і перетворюється в біготню від боса з цікавою битвою до іншого боса з перервами на одноманітну зачистку локацій. Повністю відео ще не додивився, але дуже вдячний Вам за нього, бо до сьогодні я не знав про існування цієї гри. Сподіваюся, що зможу в неї пограти після перегляду відео вже до самого кінця)
Саме "Повторюваність" відлякує мене від цього жанру. Рано чи пізно геймлей зводиться до проходження одного й того ж рівня чи локації з тими ж ворогами аби набити більший рівень. Мені дуже подобається відчуття коли тільки вперше заходиш на якийсь рівень і насолоджуєшся ним, дизайном, краєвидами. І повторюваність вбиває все це так що починаєш ненавидіти і геймплей і локації. Плюс через це відчувається статичність світу. Наприклад в іграх MiddleEarth герой теж не може померти, але при його смерті світ змінюється. Вороги не лишаються на місці, деякі помирають, деякі стають сильнішими. І вони точно не стоять на місці і не чекають тебе щоб знову вбити. Тому після смерті ти не йдех довбати одне й ту саму локацію чи орка(якщо не хочеш звісно) а обираєш іншу ціль чи підхід.
@@_xFAZAx_ досвід же і з'являється від повторювання одних і тих же рівнів чи босів купу разів. Якби я був супер-пупер гравцем в соулс ігри і проходив би всі секції з 1-3 разу то може й полюбив би їх)
Боже, какой кайф тебя слушать. Спасибо за то, что ты есть. Спасибо за вклад в развитие украинской нации, спасибо, что вы всей страной сражаетесь против рашистского безумия (Не смейте сдаваться, это буквально решает судьбу нашей части континента)
@@asscold13 Я кажу ні. БГ3 як раз з усіх ігор реалізованих по правилам ДнД скажемо так не найкраща. Особливо в план сюжета, бо за цим параметром вона просідає навіть модам до НВН). А в плані рас\класів в чисту програє (напевно зідрали з НВНонлайн). Ось музика гарна в грі, як і супутники). Я б радив краще Корону Магістрів для тих, кому хочеться саме більше "Днд" механік. Хоча навіть той же Пасфайндер в цьому плані краще себе показав, хоча він то і створений як раз по відгалуженню від редакції 3.5, а точніше тими, хто не захотів прийняти казуальні поправки, які вильються в 4 та 5 редакцію. Я знаю що його зробили кацапи, але це не відміняє того, що гра гарна.
@@Верховнийжрецьужовтіймасці як це ні? Це ж буквально ДнД фр - найбільш стерильне та загальне з фентезі. Там буквально все є аби покрити всі ніши фентезі (стандартний набір рас, магії, класів, богів, більш нішові речі по типу вогнепалу, роботів та прибульців на які всі завжди закривають очі бо хочуть максимальної стирильності, але вони все одно є для покриття ніши). Якщо зробити найбільш банальний та класичний фентезі світ - то вийде трошки обрізаний ДнД ФР. Якщо зробити банальний фентезі світ з банальними елементами сайфаю, хорору, чи стімпанку - знову вийде трошки обрізаний ДнД ФР.
Ігри фромів то не те що б щось розраховане на хардкор та скіл, але на адаптативність - то так (навіть обходячи можливість видумати білди що полегшують значно проходження, все окрім секіри можна пройти з'ївши свою гордість та призвавши товариша на поміч). Вони скоріше зроблені так аби виглядати страшно перше проходження - для атмосфери. Любий напів-хардкорний інді платформер чи 8-16 бітна гра будуть в десятки раз складніше, бо там зазвичай тобі не дають взяти кращу під босса броню, вогняну/чарівну стрілялку яка наносить тисячі дамагу з іншої частини арени чи призвати товариша з іншої частини світу. Закопаний лор замість проговореного сюжету то не лише фішка Міядзакі (хоча я чесно кажучи не розумію що там не зрозуміло по лору та сюжету - ніби все й так в основному представлено й зрозуміло і по персонажам і по подіям, лор тільки для уточнень подій та історій деяких босів; а відсутність книги квестів то тільки для стороннього контенту який сильнішим тебе не зробить), а й усієї студії - вони і за 20 років до демон соулсу так робили з першими арморд корами та шадоу таверами, і я вважаю що воно дуже добре працює для саме цих ігор (хоч і не для всіх гравців) - бо спонукає до експлорингу, більшого занурення та груповим дискусіям (останнє - це - головне. Се добре коли є про що поговорити як з друзями так і з рандомами на інтернеті). Інші похідні дійсно не розуміючи навіщо копіюють це. Більше того, я не-фромсофтофські похідні від соулсів взагалі не дуже люблю бо вони й геймплейно не розуміють навіщо щось робиться (хоча тут ще обмеження у вигляді бюджету роль грає - бо така заснована на важких рухах бойова система з топорними анімаціями ну от взагалі не працює, а нормальні анімації - то дорого і артистично складно (фроми навіть самі в другому дарк соулсі цей момент запороли)) Але натхненні фромсофтом платформери по типу холлоу найта та сіль і святиліще (що не є соулслайками на мою думку) - дуже шикарні
Щодо оглядів на Якудзу то є канал один (Дарк Валерійович), хлопець вже кілька відео по цій франшизі випустив, однак суто про Касуґу він нічого ще не робив
Нагадує ситуацію з грою shadow of war. Там донат був побудований на платних орках, але суть гри була якраз в тому, щоб їх вербувати і так би мовити влаштовувати оркське тамагочі. Що відповідно робило цю платну хрінь безглуздою, бо економіка і решта речей були налаштовані на те, що ти спокійно можеш все це робити в грі за внутрішню валюту і в таких іграх чіти ніколи не відміняли (якщо в цьому є потреба)
Який чудовий канал. Дивився кілька проходжень початку гри на ютубі і був у захваті(бо я бідний), але дивлячись цей відеоряд, там далі ще цікавіше та різноманітніше, бачу. Хороша гра
О, бачив я один огляд від нашого блогера. 8 хвилин відео, де він розповідає, що сюжету нема, сайдквести гівно і так далі, але цей автор часто не те що не розбирається в тему на яку говорить, а банально читає з вікіпедії.
Я не вважаю себе хардкорним гравцем чи тим гравцем, що любить складність в іграх, бо в основному я граю на середній складності 🤷♂ Та Соулси чи соулслайки мені даються відносно легко, хоч це і не одразу відбувалося. Але я маю проблеми зі стратегіями і особисто для мене, саме стратегії - то реальний хардкор серед ігор. А стосовно Dragon’s Dogma, то вона мені здалася не такою вже і простою грою, особливо, коли в першій частині відправитися в DLC, там був повний капець 😅 Але сама гра досить прикольна, цікава та унікальна. Тож і спробувати її варто, якщо подобається жанр action-rpg. Дякую за працю та творчість!
"першій частині відправитися в DLC" особливо коли на тебе Смерть вилазить. Але саме ДЛС це є реферанс в сторону соулс. Бо воно люте, навіть Еверфолл поряд не стоїть.
@@Верховнийжрецьужовтіймасці якщо це доповнення є референсом до Соулсів, тоді вони занадто переборщили зі складністю, бо в Соусах не було по п'ять-сім смужок здоров'я у босів 😨
@@Roman_Hodishevskyi Як би не 5, а 14. 3-7 ( у дрейків стільки смужок ) це стандарт в звичайній грі. 10 це звичайний острів. А 14 це хард-мод режим острова. Він включається коли вбиваєш 1 форму Даймона. Боси там сильні до певного часу, там купа досвіду сипеться на острові. Звичайний острів можна пройти за допомогою бомб. А ось для харда все буде трохи складнішим. Але коли у тебе вже зброя та броня з острова, то вже простіше. Для закалки шмота можна використовувати проклятих драконів у них % доволі високий. + їх можна ще і викликати. Так острів прикольна лока для файтів з босами. Особливо коли вони почнуть "вторгатись" у ваші бої (наприклад 3 Гарма, Огр або Смерть, але це ппц сходу, особливо якщо Смерть). Що теж така міні-відсилка на соулс, де гравці можуть вторгатись до інших гравців, на острові боси можуть "вторгатись". Смерть на острові дуже складний противник, особливо якщо її лупити в ближньому бою. А про смужки здоров'я, це як у МонстерХантер, все ж ДД порвнюють саме з цією їх грою.
@@Верховнийжрецьужовтіймасці ого, то виявляється, що в доповненні все набагато складніше ніж я пам'ятаю... 😨 Бо я пригадую, що там було капець як складно, але такі деталі вже забув 😅 А в Монстер Хантер я не грав, тож нічого не можу сказати з цього приводу 🤷♂
@@Roman_Hodishevskyi воно складне лише на початку. Потім ти звикаєш і починаєш отримувати кайф. Що теж ріднить його з ДС) Там є село-рівень де в ньому бігають по 8-10 босів. 5 - Живої броні (імунка до фіз. атаки особливо на останніх смужках нр) , 4 мінотавра (сурові противники, можуть сбити з ніг (особливо якщо вага у ГГ мала, і тупо сваншотити, навіть на 200 рівні) а ще і 2 віверни (дракони-маги, вірм - дракон- маг який має імунітет до магії, володіє дуже сильною магією, дрейк багато фіз. захисту і фіз. атаки, віверна щось середнє ) а ще потім може і проклятий дракон "вторгнутись") Ось що таке реальне "випробування"). Монстер Хантер - там теж треба виносити гіганських босів.
