Новій повісті постійно додає колориту й поетична частина, яка гармонійно вплітається до загальної історії, підкреслюючи емоції та прагнення героїв до чогось прекрасного. Іноді це перетворює повість на якийсь мюзикл, щоправда із серйозним глибоким сенсом, а не чимось веселим та жартівливим. Насправді, в книзі цю народну аґрестійську пісню виконує Сірін, яка співає її по проханню аґрестійської рабині Пауліни, котра прагнула послухати щось про свій рідний край та насолодитися співочим словом свого народу. А мати Сірін Шетарех якраз таємно займалася систематизацією і перекладом аґрестійських пісень під час своїх походів, навчивши й дочку розумітися на аґрестійській культурі трішки та їхній мові.
Вже й сама поема показує всю глибину емоцій цілої книги та взаємини поміж різними народами і їхнім світоглядом. А ще поезія робить світ Аквілону великим, живим та яскравим, де на кожному кроці можна зустріти перлину творчості будь-якого народу.
This poem is a part of my future book "The Adventure at Agnelias Hollidays" in a universe of magic world of Akvilon.
28 сен 2024
