🤣 я дала собі кілька днів, аби пережити розпуск, але врешті відчуваю себе вільною від тих помилок 🧚♀️ (така собі психотерапія 🤣) Дякую, що завітала 🌸🥰
Светрик дитячий схожий мені на поєднання ванільного і ягідного морозива. Дуже гарні кольори. Ще трохи подивлюсь на твої жакарди і собі піду шось думати, бо руки чешуться вже до того діла 😅
привіт! я дивлюсь 🥰 знаєш, я вчора цілий день мимоволі думала про те що в тебе вийшло нове відео і спеціально не дивилась))) а перед сном думала як сьогодні зранку питиму каву і вʼязатиму з тобою ☕️ бо твої відео не хочеться дивитись поспіхом, аби подивитись. їх треба «смакувати», наче горнятко смачної кави зранку чи новенький клубочок дорогої пряжі 🥰 початок відео заворожує… ще якщо в навушниках дивитись - то взагалі 💔 твої замальовки Комо - це суцільне естетичне задоволення! сміюсь з бібліотечних вазонів на підлозі)) ті вазони інколи наче величезні дерева 🌳 мені завжди здається, що вони там ростуть відтоді відколи взагалі існує та бібліотека 🤭 твій сісайд светрик такий милий, дівчачий-дівчачий 🥹 племінниці точно сподобається 😉 не дочекаюсь на блузу, вона виходить справді красивою, впевнена ці розпуски і години роботи над нею варті того 🔥
Я твої теж дивлюсь, смакуючи 🥰 Як кіно ✨️ В навушниках взагалі усе треба дивитись 😌 Радію, що ти (хоч хтось❤️) оцінила переходи від дощу до магнолії 🤣 Лугано я люблю більше ніж Комо. Там не так метушливо. Але Комо - це особливий вайб. Люблю бібліотеки як феномен. Давно читаю електронку (навіть з бібліотеки), але зайти у цю тишу/поскрипування/кроки по сходам/шепотіння/запах книг (ю ноу) - це ритуал. Портал часу. Люблю. Сісайд дуже затишний. Так би мовити - нова класика. Дякую тобі за відгук, завжди дуже чекаю на тебе ❤️
