Як Ви правильно здогадалися, це канал про психологію. Говоримо про складні речі простою мовою.
Мене звати Вікторія Козак і я: 🧠Твоя особиста психологиня 🇺🇦 Українська душа 🐱Матір котів
Тож, поки всі кліпають курси\\тренінги про нарцисичну успішну успішність і розказують, що треба "бути кращою версією себе", я тут з іншою метою. Я тут, щоб сказати, що з Вами і все добре. І взагалі, Ви - класна унікальна особистість. Я не збираююся Вас перероблювати, а пропоную шкурнути у цікаву подорож по пізнанню цієї самої своєї унікальності. Я пропоную дізнатися нове про свій внутрішній світ, про свої емоції, про самого себе. І навіть більше! Подружитися з собою і перестати бути вічно собою невдоволеним. Мої думки не для всіх, вони для найсміливіших. Ризикнеш приєднатися до мене?
Ооо да!! Самое ужасное, что такте твари всегда манипулируют своим здорлвьем, и держат на вине всех своих детей. Они вечно "умирают" когда что то идет не по их плану и падать в обморок или хвататься за сердце и убеждать что "нет, нет! Небеспокойся!! Мне ненужна скорая! Я таблеток напилась, сейчас пройдет!.." єто самьіе короньіе их фразьі и действия. У меня с мужем, сейчас его йоб твою мать живет временно с нами, за два месяца она перешла все граници и тьісячу раз делала его виноватьім за ее донездохшее состояние и с мильіми словами "пусичка тьі мой пиписушонький.. ненужно надомнлю бдеть.. мне в очередной раз плохо.. все нормально, я справлюсь! Но отравилась я из-за тебя! Тьі мне посоветьівал и я.. и мне теперь плохо!"..😂🙈 класика жанра. А еще, мьі вечером гуляем и почему то странньім образом, когда єта тварина ждет еготв своей спальне, что б он наночь ей пожелал доброй ночи и пятьсот раз спросил "мам, как тьі?" "Непереживай сьінуличка! У меня все впорядке! Неволнуйся пупусичка! ".. я завтра тебе пизбец устрою..😂😂😂 Так мьі вечером гуляеи и она звонила ему, когда мьі гуляли заполночь, что б проконтролировать "я просто хотела спросить как тьі? Мой пупусьоночек кукушаничньій? Родненький хорошенький..".. а договорились что она будет звонить если ей плохо.. и он с ужасом увидел пропущеньій и набрал ее срочно..😂😂 придурок.🙈 И под вечер "я заметил, что мама стает агресивной из-за таблеток".. и ему идиоту вообще невдомек, что она бесится что ее туалетная бумага которая ей "я же мать ОН МНЕ ОБЯЗАН ОТЧИТЬІВАТЬСЯ И ОБХАЖИВАТЬ!".. просто беситься что ее туалетная бумага идет с "она у тебя психичнски неуровнавешенная, я по глазам вижу! Она меня убить хочет!"..😂😂 гулять, бросая ее одну в ее жалкие и ничтожньіе мьісли наедине. Но! Она никогда неза.удит патчи под глаза купить, но забудет где лежат ее очки, и пойдет их искать в мою комнату со словами "сьінок, она меня просто нетак поняла"..😂😂😂 "сьінок, я просто хотела у тебя спросить".. "сьінок.. я просто подумала что".. "сьінок, мге срочно нужно позвонить подруге, срочно бросай все и учи меня как пользоваться новьім телнфоном".. "сьінок".. и так по тьісячу раз на день.. Но отговорка у нее одна "Я же всеголи просто" "просто.." и у нее все просто, потому что есть одноразовая прокладка в виде любимчика сьіночка, которьій ей всем обязан и конченой и тупорьілой, не.лагодарной дочери, которую она хочет морально "дущить" что б та переписала свою часть папиной кватрьірьі на "сьінка", которьій как полньій лошара вежливо уступит ей квартиру.. и она ее подарит ему, хоть отец ему ее итак подарил.. "Святая йобтвоюмать".. "Святая!"..😂😂😂 и сейчас я описала пвсех маниакальньіх нарцьісов.. но "сьінок" уверен, что случай с его шматериной, уникальньій.🙈😭😂😂😂 и мне он отвечает "тьі путаешь мою святую маму со своими родителями! Єто ж насколько они нанесли тебе травму, что в моей смерти тьі видишь своих родителей".. а та слушает все єто и потишается.. я ж ее действительно, просто не так поняла! Она єто по моим глазам все поняла..😂😂😂
Вітаю Вас, пані Вікторіє! Я росіянин, пишу Вам із росії. Україну люблю з дитинства. Вже 12 років я з великою приємністю веду успішне і самостійне вивчення Рідної-Солов'їної. Жодного разу в житті я не бував у Вашій Батьківщині, проте постійне мешкання на росії анітрохи не завадило мені спочатку зацікавитися, а потім полюбити та вивчити Українську мову. З 2012 року мій телефон запрограмовано Рідною-Солов'їною, я максимально Українізував своє життя. Щодня слухаю Козакомовну музичку, дивлюся телебачення Вашої Батьківщини, читаю різні тексти та збільшую свій словниковий запас, щодня роблячи переклади. Мені дуже шкода нашу любу Україну, буває, що плачу за Ваш нарід, водночас проклинаючи росію, яку дуже хочу назавжди залишити та забути. Але на своє нещастя я є інвалідом другої групи, мій діагноз не дозволяє мені служити у війську або навіть просто працювати. Єдине, чим я спонукаю себе до життя, це Українська держава та Ваші мова і нарід. Дякуючи Вам, мої Рідненькі, я ще не з'їхав з глузду від російського існування, я вірю у Вашу Перемогу🙏 Люблю та обіймаю Вас💙💛🥰
"Чахлик Невмирущий" і "Яйко-сподівайко" вживаються зазвичай у якості глузування над українською мовою. Достатньо буквально двохвилинного дослідження в гуглі, щоб зрозуміти, що ці слова є пародійними. Це на рівні "спалахуйки", жарт над українізацією, який існує ще з СРСР. У відео багато спірних слів і прикладів
Дякую, що ділитесь цим. В мене трохи інша історія: багато насильства + грабіжники вночі лізли на дачу. З тих пір дуже сколихнулось відчуття безпеки. Їбануло, коли почала жити сама і загинув брат. Допомогли АДи та інші препарати. Також, дуже поступово звикала до темряви. Спершу спала з лампою, потім з гірляндою, що тьмяно світить, потім "нічник" на тлф, і зараз сплю в темряві. Але засинаю досі, слухаючи аудіокнигу з таймером, тривога таки є.
По-перше де саме взяли інформацію що від 30% до 50% населення спілкується українською мовою? Чи ви мали на увазі спілкування чистою українською мовою лише?
Одне слово а день -це порада яку я почув ,приїхавши в Ізраіль,це реальність. А от мій особистий винахід ,який працює на 100%.Знайдіть в ютубі самомасаж шиї при шийному остехондрозі,тільки простенький і не тривалий.Зробіть його перед уроком вивчення мови.і подивитесь скільки слів ви запам'ятовуєту і розумієте ,при його виконанні,Ви будете приємно здивовані.
Дякую за відео!)) Мені 35, стрьомно народжувати бо не в ресурсі, треба ще стабілізувати фінанси + подивилася відео як роблять епідуральну анестезію. Моторошно до сказу🙈. Хоча знайомі, які народжували, кажуть що анестезію робити не боляче і народжувати було ок, для них найскладніше починалося потім - не спати ночами. Я спати люблю, тож вирішила почекати і поки консультуюся з психологом щоб зрозуміти чи то мій страх, чи дійсно мені не потрібен хтось хто їстиме мою їжу😅Заведу песика якщо що😊
Я як вчитель можу сказати, що дітей таких мам видно відразу. Вони навіть якщо дитині 12 років, сидять з ними на уроках, контролюють що вони пишуть, перегортають замість них сторінки. Це страшно, бо інші діти самостійні, а ця дитина без мами і слова не скаже. Часто через скандали і довгі розмови з такими мамами я прошу їх не сидіти біля дитини на уроці. Особливо складно з дітьми віку 6 років. Такі діти вже можуть бути без мами на уроці, самостійно вчитися, але 1 мама все одно знайдеться в класі, яка не відпускає дитину від себе. Буває й таке, що вони пишуть замість дитини своїм почерком, бо дитина пише криво 😅 Як цим мамам донести, що дитина розумна і сама може жити своє життя та вчитися - я не знаю.
В мене все дитинство пройшло в такому стані і зараз враження, що як тільки впадаю в якісь кризові періоди, цей стан вже як за налаштуванням вмикається. Дуже важко і тривожно з цим боротись, навіть при тому, що розумом я вже розібрала всі причинно-наслідкові зв'язки
Кожна жінка/дівчина заслуговує бути матір'ю, і безумовно материнство найбільше щастя для кожної жінки/дівчини. Тож, народжуйте і виховуйте дітей. Їх життя здобуде вам безсмертя у їх пам'яті.
Та невже? Шось моя мати коли народила нас з братом була не дуже шаслива, м'яко кажучі, подальші 25 років. І на нас це відобразилось купою психолигічних проблем. Досить сцяти людям у вуха про святе материнство!
Вікторія- ви неймовірна! Нажаль все це правда і ще проблема в тому величезна, що є відкриті нарциси а є приховані або невдахи, які нічого не досягли. Тоді вони пасивно агресивні. Це дужу дуже дуже тяжко виявити що твоя мати нарцис( бо ти не мав поруч іншої матері щоб порівняти- це твоє життя з народження), потім дуже важко це усвідомити і врешті решт прийняти. Я зараз на етапі горю, бо ще і неприємна розмова з нею була, після якої я все зрозуміла ( а мені 35 років і психологією я цікавлюсь 10 років)- це дуже боляче.. Я б могла книгу написати, бо з багатодітної сімʼї де є і син старший і старша сестра яку вона просто нищила, а нам представляла її як токсичну, об мене як об середню дочку витирала ноги і використовувала щоб потішити своє его, часто пліткувала з молодшою і чомусь завжди ненавиділа молодшого брата, мабудь тому що він не успішний на її думку. Вона прихований нарцис- саме тому дуже складно усвідомити її справжню жорстокість, але це правда!
Дуже дякую за таку корисну інформацію! Окремо дякую за прекрасну рідну українську мову! Багато схожого я почула про свою маму і маму чоловіка (мою свекруху). Нас з чоловіком народили діти.. Зараз в нас самих є наші власні діти. І в мене прекрасні стосунки з нашими дітьми, а чоловік з ними конфліктує весь час. Він для них емоційно як старший брат. І це дуже важко, бо я маю розрулювати конфлікти між дорослим чоловіком і 3х-4х річними дітьми. Чоловік щиро ображається на дітей. Як це виправити?
Стосовно видачі заміж: продовження власного роду, від пошуку дружини до виховання дітей є ледве не основним рушієм, який створює у чоловіків прагнення жити і розвивати як себе, так і суспільство довкола: від підтримки існуючи способів прогодувати, до винайдення техніки та технологій, яке розвивається все більш неймовірними темпами. Тому, виховуючи нове покоління дівчат в парадигмі, що, пошук чоловіка, народження дітей і виконання звичних жіночих ролей в суспільстві - не головне, закладає під нашу цивілізацію чорну діру, яка його розчепить із середини: з часом стане недостатньо людей для підтримки навіть того рівня життя, який ми маємо зараз, як з боку того, що вже дорослі чоловіки не матимуть бажання працювати, так і зі сторони того, що фізично скоротиться кількість молодих людей. Так що викиньте ті феміністські брошурки 1970-х років у грубку, і прививайте донькам прагнення до сім'ї та любов до власних дітей. Бо інакше у нашій старості не буде ні пенсій, ні дивідендів від міжнародних компаній, в акції яких зараз так популярно вкладати свої збереження.
Боже, який жах... Це слухати неможливо. Поранена у свої 28.... У неї були інші дії до мене, але нарцисиха. Дуже хитра, лицемірна.... А ще й психолог з вищою освітою та сильним характером. Нічого гірше бути не може. І все набагато більш складно, бо я ще й трансґендерна жінка. Вона мені погрожувала суїцидом в останні роки, коли я все ж таки улетіла в іншу країну. Це сталося 2,5 роки тому. Тепер хай собі робить що хоче. Я не знаю де вона, чи вона жива взагалі.... І мені байдуже! Мені навіть квартира її не потрібна у наслідство. І от буквально в цей понеділок 3 дні тому... Я так розмазала по стінці свого екс батька, який більше за всіх мене сжирав за все життя. Так відхлистала правдою! Все життя йому пригадала! Не заздрида я йому таке читати, але він заслужив. Я помстилася! І мені так легше стало, так легше! Шкода тільки, що я не знаю чи до кінця він прочитав, бо текст був завеликий. І я всіх заблокувала назавжди. У мене всі члени екс родини були нарцистичними. Навіть моя двоюрідна сестра, з якою я росла під одним дахом з дитинства займалася аб'юзингом, бо її мати для неї все життя була прикладом для наслідування. Нічим від моєї тітки тепер зараз у свої 30 не відрізняється. Боже, яке щастя! Невже я нарешті вільна від них назавжди? Я не вірю просто! Але не дай Боже почати по ним сумувати.... Я так звикла до них всіх, що мозок не навчився ще розуміти, що ми тепер чужі назавжди. Здається, що ненависть до них зберігати просто необхідно! Ще я задаются питанням дуже болісним після такого перегляду.... Невже я не заслуговую на дитину, якої можу віддати стільки невідданого тепла та любові, і все лише через те, що я трансґендерна?
18:44 особисто я вважаю, що нормальною/адекватною людиною можна бути навіть не будучи розумово дорослими. І той факт, що ми щось знаємо або розуміємо - ще не є критерієм нашої дорослості. У десять років від роду люди можуть щось знати або бути щасливими, але до вісімнадцяти років вони ще не дорослі, тому їхня поведінка ще не є дорослою. Їхня поведінка може бути нормальною/адекватною, але не може бути дорослою. Тобто правильність поведінки ще не вказує на дорослість. Те, що вони нормально/адекватно поводяться - ще не означає, що вони розумово дорослі. У юному віці люди можуть поводитися без із'янів, але не можуть бути розумово дорослими.
Хоча в моїй школі були найкращі вчительки : з української, з російської, з математики, з англійської... але мені дуже сподобалося, я теж так вчу мови:) дякую за відео
Як на мене позитивне мислення це гарна привичка, ну дуже багато на моєму шляху жертв і скритих нарців, які влаштовують «змагання»у кого важча доля. Позитивні ставте + ❤
Аб'юз = нарцисизм а це є ментальна недорозвиненість, інвалідність, пошкження дофаміновоі системи, коли для щастя ім потрібна твоя біль ! того вони і знущаються з усіх! Проблема неврологічна,пошкодження частини мозку , але знаходять іі психологи, це не лікується.
Як же я вдячна вам за вашу роботу і я неймовірно рада, що натрапила на ваше відео! Аж волоски дибки стають коли ви описуєте мене в своїх прикладах, і як важко це було мені усвідомити, бо коли для тебе це життя, тобі важко орієнтуватися що правильно а що явно шось деструктивне. Дуже подобається манера подачі, багато інформації, відсутність води, і те що ви ругаєтесь мені теж дуже подобається, я якщо що вчителькою працювала, тож розумію про такт і виховання, але тут доречно все, бажаю успіхів каналу ❤
У моєї мами гіпер опіка прокидалася коли я виходила за межі дома. Хоча з появою сестри я перейняла багато батьківських обов'язків. Рано почала працювати. Хотіла своїх грошей щоб з'їхати від них як можна раніше)) Перша робота була в сімейній справі, на другу роботу мене привели за ручку. Потім через рік стався переломний момент. Я працювала на своїй офіційній роботі і буквально в другу зміну в сімейному бізнесі, плюс робота в домі виявляється все ще була на мені. А то вільного часу(так після цього мені ще хотілося гуляти) максимум до десятої і то це з величезними вмовляння і в гарну погоду)) Врешті решт я знайшла новго "батька", мій абюзивний колишній за допомогою якого я втікла з дому. І з ним повторилося теж саме я багато працювала була дорослою, але мала сліпо слухати його і по відношенню до нього займати дитячу позицію. Як збатьками, так і з ним мій терпець увірвався, але на цей раз мене рятувала терапія
