Вітаю в моїй книжковій бульбашці! Мене звати Анастасія і я мешкаю в Харкові. Тут ділюся враженнями про свій книжковий досвід й фільмую влоги про життя з коргі та котами 🐾
Беруся за найрізноманітніші жанри, а також багато читаю англійською, особливо книжки, які невдовзі мають вийти в українському перекладі.
Книжки для мене - це один з острівців безпеки в морі людського хаосу та плутанини ✨ Це, без перебільшень, мої друзі, які ніколи не відвернуться. В найтемніші часи мого життя, саме вони рятували від тотального відчаю та занепаду. Тому в читацькому світі для мене немає місця негативу, осуду й хейту.
Щиро рада всім книголюбам, які забажають розділити зі мною читацькі будні! ❤️
Дякую за такий "заспокійливий" для нас Харків'ян контент ❤... , дуже нам зараз не вистачає зміни картинки для очей , спокою та гарних новин 😢 Кожного разу як бачу книгарню Сенс згадую про їх газетку, на яку дуже хотілося б підписку, щоб книголюби отримали змогу мати задоволення посидіти з нею за кавою та "хай увесь світ почекає ") , хоч звертайся до когось щоб надсилали 😢 Ще хотіла зазначити, що ви читаєте англійською, я тільки починаю, вчусь, то може ви б зробили підбірочку книжок, що дуже легко читаються (для початківця), була б вдячна 😊
Дякую вам! 🤎 Теж хочеться якихось змін на краще, бо реальність лякає й засмучує. Та мусимо якось жити. Не звернула навіть увагу на газету! Наступного разу як буду - гляну)
Я теж не люблю гарячі ванни, а в Японії це мало не сакральний об'єкт 😅 Що цікаво, що ванна є в кожній хаті, навіть найменшій квартирці на 15 м³ буде ванна. І приймають її мало не кожного дня. Причому вся сім'я одну ванну, тобто в одній воді всі по черзі відмокають😳
В одній воді всі по черзі відмокають - це флешбек до мого дитинства, коли у нас ще не було бойлерів за централізованого водопостачання гарячої води, то ми теж так милися)) Але в мене, однак, з гарячими ванними навіть найкомфортнішими досить напружені стосунки, бо я не люблю задуху й пар. Але інколи дуже рідко я можу все ж її прийняти (коли тіло дуже втомлене й треба ось цей ефект розслаблення м'язів), але виключно з відкритими дверима, щоб пар не накопичувався.
Ох, в нас були цілі скандали всередині країни на цю тему й в результаті Укрзалізниця наче стала лояльніше ставитися до тварин в поїздах. Ось так тепер їздити можна)
Дякую вам! 🤎 О, мені колись тут в коментарях порадили дмухати феном, я спробувала й дійсно так легше відлипає наліпка й майже не лишає клею) Що правда, це залежить від самого покриття книги, бо зі софт тачем справи трошки важчі.
Добрий день, Анастасіє) Випадково натрапила на ваш канал і він мені дуже сподобався. Це було неймовірно знайти людину з мого родного міста, що поділяє мою любов до книжок. Бажаю надхнення та подальших успіхів.
Поява кицюні в відео дуже приємна. Анастасія, ви дуже приємна. Добри що ви така є. Ви мене заспокоюваєте. Я зараз така зла яко. я за все життя не була. Я за на орків та всіх людей орокостану. Я їм бажаю дуже неприємних речей. Про все те тяжко думати. Але ваше відіо мене вділікло. Дякую.
Я вас чудово розумію! В мені теж час від часу така злість прокидається, що важко себе тримати в руках. Але це нормальні емоції й треба їх теж проживати, не тримати в собі. Дякую вам за приємні слова й бережіть себе! 🤎
Миле,затишне відео....Які гарні українські міста,і як прикро і боляче бачити руїни на наших вулицях.... Бережіть себе,Настусенько! А що до ОСТАНЬОЇ БІБЛІОТЕКИ - якщо Вам подобається книжкова тема - спробуйте Щоденник книгаря Шона Байзела. Заспокійливе, аж трохи нудне читання якраз те заспокійливе,що може стати в нагоді ❤
Дякую вам! 🤎 Ви мені оце нагадали про цю книгу, а я геть зовсім забула про її існування! А колись вона була дуже популярна й є навіть продовження, якщо я правильно пам'ятаю. Треба дійсно буде спробувати) Дякую!
@@MyBrownPages плюсую стосовно Байзелла👌🏻Обожнюю його "Щоденник" та "Сповідь книгаря"🧡Хоча чула і негативні відгуки,що нудно читати🤷🏼♀️Особисто я сміялась протягом читання,особливо з його описів різних клієнтів,які заходили до книгарні😅 Можу ще порадити,якщо не читала,Дженні Колган "Маленька книгарня щастя"😊
Вийшов дуже душевний влог!☺️Такий холод на відео,аж не віриться😅Зараз вже справжнє літо настало!🧡 Ех,теж би хотіла з вами погуляти,але я не з букблогерської туси🙄😅 Бережіть себе!💔
Дякую! Я теж поки монтувала відео зі спекою за вікном, дивувалася як було холодно ще тиждень тому) Я приїду на книжковий Арсенал, можемо там зустрітися якщо плануєш там бути) 🤎
Вітаю у невеличкому влозі з нашої поїздки до Києва ☺ ✨ Тайм коди для зручності: 00:00 Дорога та перший день у Києві 01:06 Вітаю! 01:56 Прогулянка з www.youtube.com/@GrumpyReaderka без жодного доказу про це 🙃 03:23 Думки та враження 08:40 Прогулянка з www.youtube.com/@knygodzungli вже з доказами 🙃 11:14 Перші враження про книжку 14:58 Дорога додому 15:56 Вдома 16:35 Побігла у книгарню Віват! 17:15 Думки та враження про книжку 19:45 Як у Харкові? 22:58 Прогулянки 24:07 Фінальні враження про книжку 31:29 Дякую за перегляд! 🤎
Ви така мила красуня! Ваше відео, ваш голос розслабляє) Спасибі, що поділились своєю бібліотекою! Лайк від мене і бажаю вам стрімкого зросту вашого каналу і усіх гараздів вашій сім’ї!
мені здається, що це дуже класний формат прочитаного, круто, що ти його спробувала! мої улюблені кадри в цьому відео: відразу два коргі, палац одружень, книгарня віват я брала у ВСЛ книжечку-мандрівочку про Суми, але не дуже нею задоволена, бо деякі тексти відверто дурацькі, шкода, що вони не знайшли для їх написання хоч когось пов'язаного з Сумами, бо це робила Ірена Карпа (??)
Дякую тобі! 🤎 Я показувала чоловікові книжечку цю про Харків, він багато з чим погодився, але ми обоє трошки похіхікали зі скромності Жадана, який себе туди вписав під літерою Ж (так як книжку збирав він) 🙈
Формат відео мені дуже сподобався! Цікаво подивитися різні локації, про книжки послухати. Я навіть зацікавилачь Кухонним фронтом, хоча взагалі не дивилась в ту сторону :)
Перечитувала "Дивергента" в час ковіду, не пройшов перевірку часом. Дуже тригерилась на аб'юзивні стосунки, які з Тріс робили Чотири та Крістіна. Маніпуляції від "коханого" і "найкращої подруги" - то жах! А "Годині Ігри" мені зайшли в дорослому віці, перечитувала кілька разів
Я, на правду, не помітила там аб'юзивності 👀 Мабуть, тому що в подібних дистопічних світах я якось інакше сприймаю людські стосунки. Треба подумати про це) Я обожнюю Голодні ігри й Баладу про співочих пташок та змій! Досі вважаю цю історію прекрасною класичною ілюстрацією дистопії.
@@MyBrownPages називаю такі книги "підлітковими антиутопіями", щоб уточнити, що там наявні спрощення і умовності янг адалту. Мені дуже подобається, як в ГІ в лайтовій формі показувались жорстокі теми, про війну, про птср... Колись з цієї серії я дізналася про тактику знищення рятувальників повторним вибухом - було жахливо потім читати про це в реальних новинах 💔 Не пам'ятаю детально про "Дивергента", але наче було таке, що Чотири то цілував, то підкреслено ігнорував її на людях; а Крістіна забрала в Тріс здобутий прапор на іграх, тому що "ти і так зірка, тобі вистачить минулої слави"
Добрий день, новий формат сподобався, додалася різноманітність та динаміка. Дякую за Ваші цікаві історії, як щоденник про книги з чудовою візуальною картинкою)
На мою думку, це найлогічніший формат для прочитаного - коли емоції після прочитаного свіжі) Хоча з часом я розумію, чи залишає книга післясмак... Для цього завжди можна додати резюме чи коментар.
Ось і я так подумала) Насправді ж коли змонтувала відео, здивувалася, що деяких моментів з книжок, про які говорю на відео, я навіть вже не пам'ятаю. Тож потішилася, що все ж наважилася на такий формат)
Послухала лише частину про «Страшне добро» і хочу стати на захист книги. Ніде в анотації не написано, що книга про «Трагедію в Аберфані». А цитую «Роман розповідає історію одного бальзамувальника, який брав участь у ліквідації наслідків катастрофи, і про те, як це вплинуло на його життя» Саме про це і є книга. Хіба нам бреше анотація? Ні Чи хотіли б люди читати 340 сторінок читати про втрачені життя та понівечені тіла 116 дітей і трагедію їх батьків після? Скажу за себе, ні
Я рада, що книга вам сподобалася і це чудово, що ви підійшли до неї з іншими очікуваннями) Проте, як я вже сказала у відео, якщо замінити трагедію Аберфану на будь-яку іншу, це ніяк не вплинуло б на сюжет. На мою думку, анотація повинна на перше місце ставити основну сюжетну гілку, якою в даному випадку є: дорослішання хлопця, його навчання в музичній школі та становлення як бальзамувальника й наслідки від пережитого у якості волонтера. Проте анотація нам початково показує тему Аберфану. Це можна прочитати навіть в перших рядках опису на goodreads: "It is October 1966 and William Lavery is having the night of his life at his first black-tie do. But, as the evening unfolds, news hits of a landslide at a coal mine. It has buried a school: Aberfan. William decides he must act, so he stands and volunteers to attend. It will be his first job as an embalmer, and it will be one he never forgets." Для мене було цікаво почитати саме про долю цього містечка, а не про навчання хлопця в музикальній школі. Й подібний авторський хід для мене є маніпулятивним. Тому мене це й обурило)
Давно вже задивляюсь на The Women але досі її так і не придбала. Після твого відгуку ще активніше на неї задивлятимусь😅 А от Дивергент, чи навіть Голодні ігри я ніколи не читала. Тому коли у якомусь більш сучасному фентезі є алюзії на голодні ігри для мене це шось вау вау
Ой, якщо ти любиш young adult антиутопії усілякі, то я прям дуже тобі раджу Голодні ігри! Досі вважаю цю історію геніальною. А The Women бури) Генна гарно пише.
