Квітне бузок ... Як дивні хмари на схилах ... Згадалося далеке дитинство , молоді батьки ... Мені всього 5 років , а я вже допомагала висаджувати молоді кущики цієї красивої рослини великим , довгим рядком край дороги , вподовж тину ... Запам'ятались батькові слова , трішки сумовиті : ,,Сади , доню , бузок . Пройдуть роки , нас з мамою не буде , а бузкова алея залишиться , нагадуючи тобі про нас ..." Стільки часу минуло ... Давно вже відлетіли в небуття рідні мені люди ... А бузок продовжував дивувати мене своєю красою і ароматом ... Нема батьківського дому ... Хазяйновиті люди викорчували під корінь духм'яні кущі ... Та кожної весни з землі піднімаються молоді пагінці ... Пам'ятаю ...
@@ОленаУманська-н8ы Дякую Вам , пані Олено , за теплі слова ! Зичу здоров'я та щастя в такий непростий для України час ! Хай Бог береже Вас і Вашу родину від всіляких негараздів !
Яка мелодія!! Яка душа!! Чим більше будемо співати СВОЄ, розмовляти СВОЄЮ мовою, ЛЮБИТИ, ЗАХИЩАТИ, БЕРЕГТИ, ПИШАТИСЬ, РОЗВИВАТИ, ВІДРОДЖУВАТИ, РОЗПОВСЮДЖУВАТИ СВОЄ, ТО Й БОГ ЗАХИСТИТЬ І НАС, І НАШУ ЗЕМЛЮ, І НАШУ УКРАЇНУ.
