Велич і жах (Київ початку сорокових, ч.2) 

Друзі, коментуйте ваші враження чи побажання від відеорозповіді. Також просив би ділитися цим відео з тими, кому такий формат є цікавим.

Пісня просто неймовірна,як і виконання

Дякую за цікаву розповідь ! Завдяки Вам , пане Степане, українці пізнають самі себе, свою історію і літературно - мистецьку спадщину .Сум нападає від того, скільки всього справжнього талановитого українського пройшло повз свідомість декількох поколінь українців , яких насильно виховували гомо совєтікумами.Тому , думаю , і докотились ми тепер до " какая разніца " у всіх сферах життя.Тяжко буде злущуватись з нас та іржа , бо свідомість людська , то є така річ , яка найважче піддається трансформації.Успіхів Вам у цій нелегкій праці !

Дякую, пане Степане, за вашу велику просвітницьку роботу! Продовжуйте у тому ж дусі

Дякую Вам за працю та цікаве відео.

Дякую за вашу роботу!

Дякую, пане Степан, за цікаву розповідь! Бажаю здоров'я і творчих успіхів!

Спасибі, дуже цікаво

Дякую за роботу!!!

В Україні, яка століттями була покраяна різними імперіями, завжди рятували націю від знеособлення, духовного змертвіння нечисленні інтелігенти, пасіонарії-патріоти, чиї імена ввійшли у хрестоматії, і маловідомі звитяжці жертовної праці задля збереження укураїнської ідентичності. І звідти, з 1940-х років, неспростовно і так злободенно звучать контраргументи Уласа Самчука, звернені до малоросів -"какая разніца": "Не все одно, якими іменами названі вулиці міст..." За українські вулиці, вільні від окупації і колоніальних назв,. нині проливають свою кров бійці ЗСУ. Дякую, пане Степане, за панорамне відео, яке Вашою пристрастю і хистом неперевершеного оповідача відтворює для нас ті жахні часи і ті героїчні постаті.

Дякую, п. Степане. Чим ми можемо прислужитися ГЕРОЯМ? Лише світлою пам'яттю про них...

Дякую. Ще сім слів у коментар для просування цього матеріалу. Світ перевернувся для мене після Марії та Волинь Уласа Самчука

Дякую, пане Степане за Вашу просвітницьку роботу. На жаль, про Уласа Самчука дізналася тільки тоді, коли моя донька а школі почала вивчати його творчість. А ось про німців моя мама розповідала, що в війну, коли вона була ще дитиною, до них ( а це було в місті Охтирка, зараз Сумської, п тоді Харківської області) прийшов на квартиру німецький офіцер, а побачивши портрет Шевченка, сказав: " Шевченко, карашо". Так що навіть німці знали, хто такий Шевченко, на відміну від наших " руськаязичьніх".

БУКОВА ЗЕМЛЯ / Марія Матіос

Міцного Вам здоров’я і творчих успіхів

ЗАХАР БЕРКУТ / Іван Франко

Дякую, Степане! Щиро і пристрасно. Добре, що нагадуєш нам цих справжніх лицарів України!

Для місцевих мешканців і солдатів Червоної армії, у яких американські лікарі часто спостерігали зіпсуті зуби й ознаки незадовільного харчування, погану санітарію доповнювала неадекватна медична допомога. За словами головного американського лікаря на базах підполковника Вільяма Джексона, радянська медицина відстала на п’ятдесят років від американських стандартів. Джексон створив окремі лікувальні підрозділи на кожній базі, де працювали американці. Капітан Ньювелл у звіті від квітня 1944 року писав: «Радянські норми харчування й санітарії так сильно різняться від стандартів американського народу, що на якісь зміни годі сподіватися». Майор Партон кепкував у звіті, що «місцеве населення милося в ліпшому випадку раз на два роки» / Забуті покидьки Східного фронту / Сергій Плохій

Вітаю зі Святом Трійці

Капітан Ґрюнберґ повідомив Діну, що в Польщі перебувають десятки американців , що потребують медичної допомоги, і сотні інших вояків, до яких усім байдуже. Доки польські селяни допомагали американцям як могли, командирам і солдатам Червоної армії було на них начхати. У деяких випадках червоноармійці відбирали годинники та інше майно, яке полоненим вдалося зберегти в німецькому таборі / Забуті покидьки Східного фронту / Сергій Плохій

Особливо потерпав від крадіжок американський автопарк у Полтаві. 24 жовтня солдат Червоної армії намагався відігнати з бази американський автомобіль; 4 листопада інший солдат намагався вкрасти антифриз, імовірно, щоб випити; 14 листопада невідомі особи викрали шини, деякі з них пізніше були знайдені в радянському автопарку. Американські припаси охороняли радянські вартові, які брали участь у розкраданні, або недбало ставилися до своїх обов’язків / Забуті покидьки Східного фронту / Сергій Плохій

Книга Суддів / Біблія

«Ставлення радянців до звільнених американських в’язнів таке саме, як і ставлення радянців до звільнених країн. В’язні - це військовий трофей, здобутий радянською зброєю. Їх можна грабувати, морити голодом, знущатися з них, і ніхто не має права сумніватися щодо такого поводження», - написав Вільмет, підсумовуючи почуте від колишніх військовополонених і спираючись на власний досвід роботи з радянцями / Забуті покидьки Східного фронту / Сергій Плохій

Книга Рути / Біблія

До 1950р. у Львові стояв пам"ятник Яну ІІІ Собеському - там, де зараз стоїть пам"ятник Шевченкові. Радянські солдати фотографувались біля цього пам"ятника, думаючи, що це пам"ятник Богдану Хмельницькому. В 1950р. пам"ятник Яну ІІІ Собеському передали до Польщі і зараз він стоїть в Гданську. Існує така байка, що біля пам"ятника сфотографувався радянський генерал і спитав у місцевого жителя - Какому генералу этот памятник? Йому відповіли - Яну ІІІ Собеському. А генерал ще перепитав - Я понимаю, что советскому, но как его фамилия?

Мимоволі постає питання, тоді що може врятувати людство від віруса фашизма. Як на мене, демократичне суспільство є стійкий антибіотик.