Но есе голос, аж за душу бере.Молодець, коломыи́ку у подарок. Аи́ дівка так стогнала, думали що родить, А вто Петро своюи́ Анци, лиш дітину робить. Аи́ треба наних боту треба наних боту Щося пузно так узяли за тоту роботу.
Будь ласка! Ей дубе зелененький чомусь не розвився? Зима була студенинька, я заморозився Зима була студенинька, літо холодноє Не могло ся ровивати, листя широкоє Ай Іване молодинький, ай Йване Йване-ня Та возьминя за ручину домів повединя Ей домів повединя, покладиня спати Тихо діти не шуміте, найся виспит мати! Та як тоті гуселочки почую, почую По три ночи, по чотири дома не ночую Ей дома не ночую, бо ня нич не гріє Та поїду до милої, ба, що вона діє? Тай не добре чоловіка шоферика мати Він не хоче на дорозі старій бабі стати А як видит на дорозі молоду дівчину І руками, і ногами тормозит машину Та як вийду на вулицю, думаю дурницю Як увижу у червоній сукні молодицю Молодице моя люба обернися сюда Так як исся обертала сночи коло дуба Ой чиєсе весілечко чиє-се чиє- се? Молода ся озиває -'' Моє -се моє- се''! Ой чиєсе весілечко, чи не молодого? Молодася озиває -'' Чоловіка мого''!
