Нажаль актуальна, як ніколи, пісня А.Матвійчука і О.Білозір. 😔 А як же хотілось і мріялось, що такі пісні не будуть актуальними в Нашій Незалежній Україні 💙💛...Вся трагедія нашого Народу в одній пісні! Миру нашій Неньці 🕊️🤍і хай всі повертаються Живими! 💙💛💙💛🤍🕊️
В унісон з вами все жіноцтво України,співає і плаче, волає і стогне, кричить і молиться за наших рідненьких синочків - воїнів захисників!! Повертайтесь живими!! Щирість і ніжність, плач і біль , проникливість і туга - ви вклали у виконання балади! І скоро настане той день і прийде Перемога!!І всі разом візьмемося в коло , і заспіваємо наших українських пісень!! Щиро віримо ,що Бог почує кожної україночки свою баладу- уособленням якої , ви чарівна і мила пані , сьогодні подарували нам, дякуємо!
Цю пісню співала одна моя знайома на "лінійці" в школі, коли дізналися, що наш вчитель музики помер в автокатастрофі! Пам'ятаю, як зараз, що тоді плакала, от і зараз плачу, не можу, любила і люблю цього чудового вчителя! 🙏 Наш Микола Григорович! Після просто в саме серце!
Пісня зараз дуже актуальна. Особливо з 2014року.... Дякую Вам пане Романе- і Оксані Володимирівні за ці Материнські пісні! Вони воскресають нас. Дуже дякую!!!!
Загриміли в полі, мов громи, гармати, Стрільця молодого виряджала мати, Витирала сльози і благала Бога, Щоб вернув їй сина додому живого, Щоб вернув їй сина додому живого... Не плач, моя рідна, посивівша мати, Я пішов на войну тебе визволяти, А, як не діждешся з тої Січі мене, Посади, благаю, біля хати клена, Посади, благаю, біля хати клена... А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, ой зеленим. А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, зеленим. Тягнуться до сонця стовбури кленові, Зрошені сльозами горя і любові, Довгими ночами тихо шепчуть віти, - То твої, Вкраїно, найдорожчі діти, То твої, Вкраїно, найрідніші діти... А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, ой зеленим. А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, зеленим.
@@biloziroksana Ви мені відповіли! Ви не можете уявити собі, наскільки я Вам вдячний! Я усім своїм друзям про це роззкажу. Свому сину. Ваше "Дякую" я буду носити в сердці. Я Вам хочу побажати і далі радувати людей Вашою творчістю. Я плачу. Я плачу від радості. Від щастя. Це вперше в мому житті, що така зірка мені відповіла. Дякую Вам! Дякую!!! Щиро-щиро дякую!!! Як жаль, що я не можу подарити Вам зараз квіти...
@@biloziroksana Я питаю себе - за що мені таке Щастя? Я ніби спілкуюся з Богинею. Ви, з Вашого високого польоту відповідаєте простій людині. Ви знайшли час відповісти. Ви потратили хвилини Вашого дорогоцінного часу, щоб відповісти мені. Якби Ви знали, як я зараз щасливий. Я роздрукую Вашого листа, візьму в рамку та повішу на стіну. Мої друзі просто не повірять мені, що Ви мені написали. Та я й сам не вірю. Якби Ви знали. Своєю творчістю Ви робите мілліони людей щасливішими. А мене... Ви - Богиня, що сказала пару слів простому чоловіку. Я цього ніколи не забуду. Я Ваш. Навіки.
Як перші рази слухав, то не зміг стримати сліз. Тільки не це виконання, а на касеті. Більш спокійне, врівноважене, а тому і більш переконливіше. Дякую співачці за пісню, вона свою справу зробила на всі сто.
Дуже дякую, Оксано.Обожнюю всі ваші пісні. Особливо пісні Ігоря Білозора. Жаль,що його вже немає... Завдяки Вам ми можемо чути пісні такого такого талановитого українського композитора.
А мені у виконанні якоїсь чи то місцевої співачки, чи волонтерки Лєни Корнєєвої, вона її проникливо заспівала на благодійньому концерті Остапа Дроздова, зачепило, пошукайте у нього той концерт, окремо вона її не співала, на ют не було коли шукав... Не реклама якщо що😊
Брате дивлюся на тебе, звичайно з екрану, як ти подібний на свого діда , колись ти прїздив в Годовицю в Скнилові малими зустрічалися, а тепер хіба тільки о так Привіт зі Львова твоя сестра, творчості тобі здоровя довголіття
Така її доля! Зажурилась Україна- Така її доля! Зажурилась, заплакала, Як мала дитина, Ніхто її не рятує... Т.Шевченко-Тарасова ніч. Шевченкове люблю В тугу серця перелите. Кобзар по краплі п'ю... А чи краще стало жити? Приспів: Заплакала душа, Віршем впала на сторінку. ...Бо гине без ножа, Кровоточить без зупинку. Проблеми нас гризуть- Корінь зла давно відомий. Куди ж нас дні везуть... Без любові в ріднім Домі? Пр.
@@КельвинКляйн-ж3щ Якби була фанера, то було б все чітко прилизане і голос би був значно сильніше, а тут он глядачі в коментах скаржаться що не дотягує. Тобто співалось вочевидь наживо, тому проспівалось так, як моглось 🙂
Слова: Анатолій МатвійчукМузика: Анатолій МатвійчукВиконує: Оксана БілозірДо мого пісенника: 1 2 3 Записи, mp3, ноти 1 Відео, кліпи 1 Друк Загриміли в полі, мов громи, гармати, Стрільця молодого виряджала мати, Витирала сльози і благала Бога, Щоб вернув їй сина додому живого, Щоб вернув їй сина додому живого... Не плач, моя рідна, посивівша мати, Я пішов на войну тебе визволяти, А, як не діждешся з тої Січі мене, Посади, благаю, біля хати клена, Посади, благаю, біля хати клена... Приспів: А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, ой зеленим. А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, зеленим. Тягнуться до сонця стовбури кленові, Зрошені сльозами горя і любові, Довгими ночами тихо шепчуть віти, - То твої, Вкраїно, найдорожчі діти, То твої, Вкраїно, найрідніші діти... Приспів.
Є такі пісні... Небагато, але Є... Коли музика поєднується зі словами і се поєднання на емоціях, почуттях людини вичавлює сльози, ПРОЙМАЄ струни всередині, можливо якісь спогади, щось далеке та рідне, можливо втрачене...🙄😪😭 Се талант поєднати ТАК одне з одним...
Artillery rumbled in the field like thunder, The young soldier was dressed by his mother, She wiped her tears and begged God, To return her son home alive, To return her son home alive... Do not cry, my dear, gray-haired mother, I went to war to free you And if you don't expect me from that Sich, Place, please, near the maple house, Please, plant a maple near the house... Chorus: And the fog is a white field, And trouble is a black pain, And the soul is a lush maple, Green, oh green. And the fog is a white field, And trouble is a black pain, And the soul is a lush maple, Green, green. Maple trunks reach for the sun, Watered with tears of grief and love, Winds whisper quietly during long nights, - Those are yours, Ukraine, the dearest children, They are your dearest children, Ukraine... Not perfect but that all google translation could do
Пісня хороша,для багатостраждальної України підходить. Но виконує пісню ця бздір,це ганьба співати не вміє Попала в співаки завдяки покійному Білозіру, світла йому пам'ять. Гнати цю чудо співачку,така як і Поплавський
Так, трошки не витягнула пані народня 🙂 Плюс виконання більше академічнє, естраднє... Ну але як кому, теж норм👌... Послухайте ще цю ж у виконанні Олени Корнєєвої на концерті у Остапа Дроздова (є на його ют-каналі), там попсовіше звучить, але більш проникливіше, чуттєвіше😭 Мені обидві версії подобаються, інших навіть не слухаю, не люблю переспіви, вони найчастіше ніякі і аби попіяритись на чомусь відомому починаючим.
Загриміли в полі, мов громи, гармати, Стрільця молодого виряджала мати, Витирала сльози і благала Бога, Щоб вернув їй сина додому живого, Щоб вернув їй сина додому живого... Не плач, моя рідна, посивівша мати, Я пішов на войну тебе визволяти, А, як не діждешся з тої Січі мене, Посади, благаю, біля хати клена, Посади, благаю, біля хати клена... Приспів: А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, ой зеленим. А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, зеленим. Тягнуться до сонця стовбури кленові, Зрошені сльозами горя і любові, Довгими ночами тихо шепчуть віти, - То твої, Вкраїно, найдорожчі діти, То твої, Вкраїно, найрідніші діти...
Загриміли в полі, мов громи, гармати, Стрільця молодого виряджала мати, Витирала сльози і благала Бога, Щоб вернув їй сина додому живого, Щоб вернув їй сина додому живого... Не плач, моя рідна, посивівша мати, Я пішов на войну тебе визволяти, А, як не діждешся з тої Січі мене, Посади, благаю, біля хати клена, Посади, благаю, біля хати клена... Приспів: А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, ой зеленим. А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, зеленим. Тягнуться до сонця стовбури кленові, Зрошені сльозами горя і любові, Довгими ночами тихо шепчуть віти, - То твої, Вкраїно, найдорожчі діти, То твої, Вкраїно, найрідніші діти...
Загриміли в полі, мов громи, гармати, Стрільця молодого виряджала мати, Витирала сльози і благала Бога, Щоб вернув їй сина додому живого, Щоб вернув їй сина додому живого... Не плач, моя рідна, посивівша мати, Я пішов на войну тебе визволяти, А, як не діждешся з тої Січі мене, Посади, благаю, біля хати клена, Посади, благаю, біля хати клена... Приспів: А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, ой зеленим. А туман - білим полем, А біда - чорним болем, А душа - буйним кленом, Зеленим, зеленим. Тягнуться до сонця стовбури кленові, Зрошені сльозами горя і любові, Довгими ночами тихо шепчуть віти, - То твої, Вкраїно, найдорожчі діти, То твої, Вкраїно, найрідніші діти...
