Крила А й правда. Крилатим грунту не треба. Землі немає. То буде небо. Немає поля. То буде воля. Немає пари. То будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, Не з пуху-пір'я, А з правди. Чесності і довір'я. У кого - з вічного Поривання. У кого - з вірності У коханні. У кого - з щирості До роботи. У кого - з щедрості На турботи. У кого - з пісні, Або з надії, Або з поезії, Або з мрії. Людина нібито не літає... А крила має. А крила має!
К своему стыду не знала о подобном шедевре как этот стих, услышала трек на Кисс ФМ с дикламацией от Богдана Ступки, сразу узнала одного из самых моих любимых актеров который играет и читает так что ему веришь,слова шикарные!🔥👍
Одна людына... Женского рода, получается, раз одна. Как же искаверкали язык... А ведь это вносит раздрай и в алгоритмику мышления. Одуматься не пора ль?
В чому саме варто одуматись, і де тут викривлення мови? Так, слово "людина" - жіночого роду і стосується воно в рівній мірі як до жінок так і до чоловіків. Можливо саме Вам, пане Бутенко, слід одуматись, перейшовши на рідну українську мову.
