Нарешті!!!! Нарешті про це говорять вголос. Чоловік вирішує піти на війну за секунду або ж готується до цього місяцями, в будь-якому випадку це процес, важкий, болючий, але процес. А дружина автоматично стає тією що чекає. Як ніби хтось пересунув тумблер і в повітрі почулося голосне "Клац!". І все, тепер ти на затримці дихання існуєш від дзвінка до ротації. Стан важкий, його зрозуміють лиш ті, хто чекає. Всім сил!
щиро дякуємо, що поділилися досвідом. Мабуть, це найбільше досягнення для нас у цьому проєкті - щоби жінки, які проживають цей досвід очікування коханих, знали, що вони не самі. Тут також додамо, що ми надаємо безоплатну підтримку жінкам, що чекають коханих з війни, а також маємо групи підтримки щотижня. Якщо відчуєте, що потребуєте підтримки, ми на зв'язку щодня з 9 до 21: +38 067 348 28 68
Зараз вже існує декілька подкастів, проєктів, де військові говорять про війну. Там можна відчути на смак їх гумор, а через чорний гумор побачити їх біль. Нарешті є подскаст, в якому можна почути «іншу сторону» так би мовити. Бо часто здається, що наша задача лише просто чекати. Але ж з досвіду дружини, яка чекала з АТО, з війни, а тепер чекаю з полону, можу сказати, що це цілий всесвіт геть інших тригерів і акцентів. Так приємно чути людей близьких мені по досвіду, всі ці історії з речима по дому, з відсутністю зв’язку, з плануванням дитини - все це таке знайоме. Тепер я знаю, куди приходити, щоб побути серед своїх-на канал veteran hub ❤
@@mariiakrasnenko621 маю на увазі моменти узагальнення, там завжди були чоловічі форми слів, і в певних випадках теж звучали професії/ролі в чоловічому роді. і дякую, що поділилися своїм досвідом, неймовірно цікаво та корисно було слухати!
Ох, як мені потрібен цей подкаст. Здається, що ти одна і ніхто навколо не розуміє, що ти відчуваєш. Важко ділитись з людьми, які не були в цій ситуації
Раді, що можемо бути підтримкою для вас! Якщо захочете побути серед своїх, у нас є щотижневі групи для дівчат, які чекають: офлайн у Вінниці/Києві та онлайн. Зареєструватися можна за посиланням: linktr.ee/veteran_hub?fbclid=PAAaaDhxkX14jNBYJaCAeITwLENKY9qwdBbiY9M-uk8nLdjrEHlcM5rN-g-yw_aem_AX1Kumn_9cWsj6aD0J1UICXoauTEvD6FvIl3VTsFLPh3wTttjs5sqoylg0BAKhV4B-M
Дуже дякуємо за такий відвертий відгук! Ми створювали цей проєкт саме для, того, щоб дівчата з подібним досвідом, відчули себе серед своїх. Вже готуємо наступний випуск💛
Ваууу!!! Ще ніколи подкаст не був таким потрібним! ❤ Ведуча та героїня вразили історіями. Будь ласка, продовжуйте знімати далі ❤️🔥 Дуже чекаю на наступні випуски
Дякуємо, що поділилися враженнями! Кожен досвід дівчат, що чекають - унікальний, тому ми намагаємося висвітлити його з різних сторін. Анонс нових випусків обов'язково буде у соцмережах, слідкуйте
Дякуємо за такі теплі слова! Нам дуже цінно, що цей проєкт настільки відгукнувся вам💛 Ми надаємо безоплатну психологічну підтримку дівчатам, що чекають коханих з війни, за потреби звертайтеся: +38 067 348 28 68
Дякую дівчата. Хтось нарешті говорить і про наші почуття і емоції. І те, як з цим боротись! А ще, моє особисте дякую Насті. В період, коли мій чоловік був на передку, я ходила на концерт Рафінована лють у Дніпрі. І це був перший захід куди я ходила після повномасштабного вторгнення. І це вперше, коли я розслабилась трохи.
Коментар для просування Ко́лір - суб'єктивна характеристика сприйняття світлової хвилі, яка ґрунтується на здатності людського зору розрізняти електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль у межах видимого діапазону. Сприйнятий колір залежить від його спектру та від психофізіологічного стану людини.
Дякую за вашу працю. Які відрефлексовані і врівноважені думки у цих пані. Тут я зрозуміла що мало формулюю в слова свої переживання, і може якраз тому є відчуття найдовшої стадії заперечення в історії, а до прийняття ще далеко
Щиро вдячні, що поділилися відчуттями й чекаєте свого коханого! Якщо потрібна буде підтримка, набирайте, будь ласка, нашу лінію: +38 067 348 28 68. Вона працює щодня з 9 до 21
Дівчата, які ви сильні та чесні - дякую, що поділилися своїми історіями, емоціями та поглядами. Я не маю такого досвіду, але хоч так можу емоційно підтримати 💗
Дякую за підкаст, наче знов переживаю все те, що було рік назад, коли чоловік вирішив піти на війну.....дякую, що я не сама переживаю це все. Ви нейморівні жінки🥰
Дякую за контент. Я чекала коли почнуть говорити про дружин військових, про те як вони це вче переживають, з чим стикаються, яка масса емоцій вирує і як це не просто все владнати, коли поруч є ще дитина. При всій повазі до військових, які зараз тримають оборону, але дружинам не легко зовсім і їхні почуття та проблеми мають бути висвітлені. Дякую!
Теж хочу подякувати за те що поділились досвідом, що виділили на це час. Мені подобається світосприйняття Марії. Я бажаю вам обом бути сильними! Умовні обійми для обох!
Скажу одне: там де є Настя - там буду я 😊 Дякую обом дівчатам, за те, що підіймаєте та проговорюєте такі складні та актуальні теми. Бажаю вам обом, щоб всі ваші мрії здійснювались 🙂
Дякую вам велике за цей подкаст!!! Так важливо чути про переживання, стани, емоції, які зараз сама відчуваю❤️❤️❤️ Дякую за відвертість🤗 З нетерпінням чекаю наступних випусків🔥
Дякую, Насті і чудовій гості Марії. Це мій перший перегляд подкасту Кохані і я в шоці. Обіймаю і щиро дякую вам! Бо ж і ціною вашого щастя ториться ця дорога до перемоги. Коли вже та країна гній вибухне.
Я дуже дякую за подкаст! Відчуття, що ти наче так само живеш в очах інших, а сама "набрала повітря" і чекаєш. Очікування, постійна тривога, життя На паузі, і іноді здається, що от-от і ти задихнешся. А ніхто навкруги не розуміє тебе... такі підкасти потрібні! Дякую
Дякую за подкаст. Це те, що нині потрібно тим хто чекає. Мій чоловік кадровий військовий і на початок повномасштабного був на фронті вже. І саме тому я морально була готова до усіх труднощів, які нині проходять багато жінок і дівчат. Саме тому хочу щиро поспівчувати і підтримати усіх. Нас багато, досвід різні, але емоції і переживання схожі. В колі однодумців легше, тому ще раз дякую за подкаст
Дякую за проговорення цих важливих питань! Я шукала саму близьку свою людину 1,5 роки і ось зараз дізналась що він загинув. Переживаю різні емоції.. біль, злість, безвихідність, пустоту і ще багато чого і не знаю як з цим справлятися. Як ви сказали "Чи поважаю я його вибір?" - Так. Чи зробила б я на його місці так само? - Певно що так. Але прийняти це не можу :( І хто б як не втішав - вони всеодно цього не розуміють.
Співчуваємо вам, адже ситуація зовсім не проста😔 Якщо потрібно виговоритися, поділитися емоціями та побути серед своїх, ми на зв'язку щодня з 9 до 21 за номером: +38 067 348 28 68
Все чудово, дякую за такий проєкт ❤. Хочеться також почути, як після повернення з війни допомогти чоловіку адаптуватися в цивільному житті. Як правильно підібрати слова підтримки, як допомогти пережити горе і побачені смерті побратимів та повернути коханого в реальність і допомогти почати жити?
Вдячні за зворотний зв'язок💛 Обов'язково прислухаємося! Також з цими питаннями можна звернутися до наших психологів: + 38 067 348 28 68. Вони дадуть відповідь з професійної точки зору
Дуже важлива, цінна розмова. Багато висновків маю Малесенька ложка дьогтю: через дзвін сережок я ледь не зійшла з розуму 😢 вибачте, вони дуже красиві, але звууук
Дякую дуже за такий важливий подкаст. Дякую, що піднімаєте важливі теми, в багатьох ситуаціях впізнала себе. Також велика вдячність пані Марії та Насті за відвертість. Тема планування вагітності та втрати, на жаль, мало обговорюється в наш час.
Нікого не здивувала історія про свекруху? Після того як росія захопила Донбас і Крим, вона виїхала не на територію підконтрольну Україні, а в Крим. І саме цю ватну людину молоде подружжя забирає до себе щоб допомагала виховувати їхню дитину. Це що за маразм?! Хочеться вірити що я щось прослухала...
Думаю, якщо мама змогла виховати такого сина, то її вплив не настільки згубний. Та й дуже багато особистих сімейних історій, Крим часто стає «перехідним» пунктом. Але головне, що є такі батьки. Здоров’я, сил всій родині. І нехай якнайшвидше вся сім’я буде разом.
Уточню, і тимчасово окуповані території Донецької та Луганської області, і АР Крим є територією України. Й на цих територіях до сьогодні проживають громадяни України, в тому числі (якщо вам так подобається) з проукраїнськими позиціями. Також, для розуміння, виїзд з таких територій наразі є складним і маршрут обрання залежить від багатьох факторів.
Найкраща реклама психотерапії. Сидить жінка, яка втратила новонароджену дитину і весело провадить розмову. Де такі психотерапевти суперові працюють щоб так людину фіксили?
Ви мабуть здивуєтеся, але я проходила психотерапію і там допомагають людині справлятися з труднощами в житті. Але щоб прям весело розказувати про недавню смерть немовляти це якось не нормально, ця гостя виглядає дуже дивно. Чи ви скажете що це вона супер здорова? Хіба що якщо сприймати дитину як покупку машини то дійсно не проблема, одна зламалася, можна іншу купити.
@@svitlanakolodii Судячи з вашого коментаря ви точно не опрацювали свою пасивну агресію. Ви в якості підколок радите людям сходити на психотерапію. Людина яка там була ніколи так не скаже.
Одруження під час війни - найкраща антиреклама шлюбу, нічого романтичного в цьому нема, лише юридична фікція для доступу до тіла і фінансів партнера. І що це за панічна потреба розмножуватися, заводити дітей як свою проекцію? Є ризик залишитися самій з цією "іграшкою" під час війни - нема розуму і відповідальності в людей.
Дякуємо, що поділилися враженнями про почуте. Хочемо наголосити, що кожен досвід унікальний. І подкаст "Кохані" створений, щоби складні та важливі досвіди жінок, які чекають коханих з війни, були почутими в суспільстві.
Якась травма відчувається у Вашому коменті. Ніби з Вами чи з Вашими близькими так само і зробили. Шлюб під час війни з коханою людиною - це шлюб під час війни з коханою людиною. Конкретно ці дві жінки в кадрі пояснили, чому вони вийшли заміж. Я знаю кілька подібних історій і в моєму досвіді немає травматичних, де хтось на чомусь нажився. А ось в «подружжях», які склалися до війни - більше половини були задля чогось. Тому узагальнення саме про шлюби у воєнний час - це недоречно і дуууже маніпулятивно.