Тёмный

[МОВА ДАВНІХ ГРАМОТ] Галичина, 1140-і рр. 

Istoria Movy
Подписаться 9 тыс.
Просмотров 8 тыс.
50% 1

Берестяна грамота - це вид листів, які писали люди одне до одного на території Східної Європи з 11 по 15 століття. Берестяні грамоти, як приватне листування, знаходять переважно на російській території - Новгород, Псков, Торжок, але є також і декілька грамот, які були знайдені в Україні. У цьому відео йдеться про єдину цілу грамоту, що була знайдена у Звенигороді на Галичині.
Перелік ресурсів, використаних при монтажу цього відео:
1. Свєшников 1990 - І. Свєшников. Звенигородськi грамоти на берестi // Дзвін, 1990, № 6. С. 127-131.
2. Німчук 1992 - В. В. Німчук. Берестянi грамоти в Українi // Мовознавство, 1992, № 6. С. 11-14.
3. Зализняк 2008 - А. А. Зализняк. Берестяные грамоты // Новгородская энциклопедия. Новгород, 2008.
4. Гиппиус 2004а - А. А. Гиппиус. К прагматике и коммуникативной организации берестяных грамот // НГБ-XI.
5. localhistory.org.ua/rubrics/a...

Опубликовано:

 

3 июн 2024

Поделиться:

Ссылка:

Скачать:

Готовим ссылку...

Добавить в:

Мой плейлист
Посмотреть позже
Комментарии : 455   
@user-fq2rd5hz6y
@user-fq2rd5hz6y 28 дней назад
Дай Боже здоровля козаче. Ніц ніде не видів сеї цидулки, але майже всьо втямив шо генди написано. Поняв з перших літерок сего кавальчика. Було интиресно. Дєкую.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Дякую за колоритну мову!
@user-di1wt1df1z
@user-di1wt1df1z 27 дней назад
Голова стала в два рази товща:який великий пласт минулого життя піднімає спеціаліст!
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Дякую
@Mila-wb5lm
@Mila-wb5lm 27 дней назад
ДЯКУЮ. Треба це чути всім, школа, вуз, владі...
@sklyarsveta
@sklyarsveta 28 дней назад
Отрок це судовий пристав, а цифри наші звичайні це ж арабські, а є ще в нас римські, а оце грецькі. Дуже цікава тема, дякую ❤
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Так, абсолютно. Застосування літер на позначення чисел називалося "цифирь".
@tirilo555
@tirilo555 26 дней назад
Звична нам десяткова система числення і самі цифри розроблені в індії і занесені в європу арабами, тому ми помилково називаємо їх арабськими.
@BobbyAxelrod1
@BobbyAxelrod1 28 дней назад
я трохи в шоці і у величезному захваті від вашої роботи
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Дякую!!
@to1tu_sr7_34b
@to1tu_sr7_34b 22 дня назад
​​@@Istoria-Movy Есть вопросы. Вы были на фесте реконов . А кроме письменности были выступления на тему изготовление древнеславянских музыкальных инструментов и выступления музыкантов ??? И по грамоте. Как понимаю период определили по радиуглеродному анализу ???
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 22 дня назад
@@to1tu_sr7_34b З інструментів - сопілки. Датування грамоти - по шарах грунту, в якому залягала грамота і по специфіці мови. в ній.
@l.gigotegn6014
@l.gigotegn6014 27 дней назад
Дякую, пане-брате! Дуже цікаво та актуально. Продовжуй, наснаги тобі!
@SvidomyjKmet
@SvidomyjKmet 28 дней назад
Дуже цікава тема. Продовжуйте будь ласка.
@Rachel._.24
@Rachel._.24 28 дней назад
Писано живою розмовною мовою. А вдова Говінова жінка рішуча: зразу попереджає, що свого не дасть забрати, себе ошукати. В ті часи люди знали, як захистити свої права.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Ну, то певно ж була не проста жінка, а мала певний статус у суспільстві.
@user-vm2ly4dk2e
@user-vm2ly4dk2e 24 дня назад
Чому автор не згадав що ім'я НеженЦЮ має типово українське закінчення на м'яке ЦЮ.
@user-hm6yf7or1t
@user-hm6yf7or1t 24 дня назад
@@user-vm2ly4dk2e типово давньоруське
@sharghorodethj
@sharghorodethj 23 дня назад
@@user-vm2ly4dk2e , і ще він не згадав написи на стінах Софії. А по них видно, що мова жителів тодішнӫї Київщини схожа на сучасну укр~ мову.
@user-rp3pi2fn1m
@user-rp3pi2fn1m 23 дня назад
То відчуття коли ти зі Звенигорода і пам'ятаєш розкопки. Дякую.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 23 дня назад
Серйозно?????? Вітання вам найщиріші! Хочу записати з вами інтерв'ю!!
@GORs2010
@GORs2010 28 дней назад
Дякую. Гарну справу робите.
@imur5890
@imur5890 27 дней назад
1000 років тому люди писали записки один одному! 😲 Круто!
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Мене теж і далі тішить цей факт!
@olgasamchuk4593
@olgasamchuk4593 25 дней назад
Розкішно. Я в захваті. Дякую за Вашу працю! Такий детаьний розбір!
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 24 дня назад
Дякую!
@D._P.
@D._P. 28 дней назад
Дякую, що навели джерела. Сподіваюся, що й в наступних публікаціях Ви продовжите посилання.
@Mila-wb5lm
@Mila-wb5lm 27 дней назад
ЗГОДНА. Бо часто кажуть докажи. Москалі знищували всі докази нашої мови.
@user-oy7wf7li4v
@user-oy7wf7li4v 28 дней назад
Дякую Вам ! Яке задоволення Вас слухати ! ❤️
@lorexin
@lorexin 19 дней назад
Просто неймовірно. Цікаві історичні розбори. В першу чергу доступно для початку.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 19 дней назад
Дякую, буду продовжувати.
@igormartchenko7676
@igormartchenko7676 28 дней назад
Дуже цикаво! З повагою!
@garilo7773
@garilo7773 28 дней назад
Хотілось би побільше відео-розбори документів Галичини за часів Руси. Малувато бачив про них відео, певно, інші також
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
1. таких документів мало; 2. наукових досліджень навіть тих документів, що є, - ще менше.
@mikp1995
@mikp1995 28 дней назад
звісно, я взагалі кожен раз дивуюся що таке взагалі можна знайти. Як єдиногога зустріти
@user-wx3zp6th2m
@user-wx3zp6th2m 28 дней назад
Дуже класна робота. Дякую. Коментар та вподобайка.
@user-rt4im8us7e
@user-rt4im8us7e 28 дней назад
Дякую Вам за цікаву тему, чекатиму наступного відео.
@DmitryLeonidov-kl6xx
@DmitryLeonidov-kl6xx 27 дней назад
Дуже дякую! Дуже цікаво!
@ludmila-r-d
@ludmila-r-d 28 дней назад
Добрий день. Які освідчені жінки жили в стародавній України.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Так, це, правда, залежало від соціального статусу.
@miro3295
@miro3295 26 дней назад
Дуже дякую!!! Дай Боже Вам сил і можливостей!!!
@user-yp2cl7hj6c
@user-yp2cl7hj6c 24 дня назад
Дякую вам, за таку потрібну, просвітницьку роботу. Творчої наснаги вам і успіху!
@user-xm9fp5wb3z
@user-xm9fp5wb3z 25 дней назад
По більше таких документів стародавніх толкували бо сучасний люд того не відає . Щира шана і повага автору відео за клопітку працю в мовознавстві ❤️
@romanrega8564
@romanrega8564 28 дней назад
автоматичний лайк))) дуже цікавий розбір, в принципі як і завжди
@aiinesk
@aiinesk 28 дней назад
Неймовірно цікаво, двічі прослухала, дякую! Є сучасні прізвища Лодій, Говін (польське) - може, вони з тих часів? Щодо вдови - вражає самостійність цієї жінки і її знання своїх прав. Цікаво, чи сама вона писала цю грамоту, чи то був якийсь писар. Якщо сама - це вражає ще більше. Значить, була письменна, мала освіту!
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Тоді жінки, що мали певний статус у суспільстві, мали чимало рівних з чоловіками прав. А грамотність була значно більше поширена, ніж нам розповідали у школі.
@gremloblinking425
@gremloblinking425 27 дней назад
Мого дідуся звали Логвин. Як варіант у церковних книжках зустрічала форму Логін. В житті люди з таким ім'ям мені більше не зустрічалися ніколи. А назвали його іменем, яке дав батюшка. В сім'ї помирали діти. Вирішили давати імена по церковному календарю. Казали, що помогло. Із дванадцяти вижили троє. Дідусь був 1905 року народження.
@sergiy1724
@sergiy1724 28 дней назад
З задоволенням послухам. Дуже незвичайно цікававо звучить це у вас.
@olgabogdanova7826
@olgabogdanova7826 25 дней назад
Надзвичайно цікаво! ❤ Андрію, дякую за інформацію.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 24 дня назад
Дякую :)
@biloys
@biloys 28 дней назад
Тільки зайшов і вподобайка.😊
@ostromysl
@ostromysl 20 дней назад
Дякую за пізнавальне відео! Дуже добре, що ви навели в ролику докладний аналіз тексту й показали писемне приладдя. Пам'ятаю, колись дивився вашу лекцію про усну мову Руси - ви там теж розповідали про Звенигородську грамоту, - але сама лекція мала більш загальний характер. Безперечно Звенигородська грамота є зразком живої розмовної мови, а не церковнослов'янської. Тут нема жодних сумнівів. На це вказує не тільки лексика й фонетика, а й спрощений синтаксис, властивий розмовному стилю. Особливо прикметним є вживання займенника "ѧ" замість "язъ" (як у сучасній мові). Якщо відкинути редуковані, то за загальним відчуттям мова грамоти чимось нагадує архаїчний західноукраїнський діалект. Шкода, що таких грамот у нас знайдено лише одиниці. Читав, що 2021 року в Полонному знайшли унікальну свинцеву грамоту, на якій добре зберігся текст. Якщо не помиляюся, її назвали "Грамотою від Хитра". Чи ви не плануєте її розбирати? Було б вельми цікаво.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 20 дней назад
Дякую! Так, дійсно, ця грамота має всі риси розмовного стилю. Щодо свинцевої грамоти, я читав статтю про неї... Але, здається там занадто мало слів, наскільки пам'ятаю, а отже текст не надто інформативний і цікавий.
@ostromysl
@ostromysl 20 дней назад
@@Istoria-Movy Оце дійсно шкода. Дай боже, щоби влада все ж дозволила провести розкопки на Подолі, хоча на те є великі сумніви:(
@istoriya-ta-mova
@istoriya-ta-mova 28 дней назад
Привітання та подяка за вашу роботу
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Дякую! У вас теж цікавий канал!
@nukabadi
@nukabadi 28 дней назад
Дякую Вам за таке цікаве відео!
@scifpiligrim4276
@scifpiligrim4276 27 дней назад
Подписался на второй половине просмотра и включил все оповещения. Важностьь сложно переоценить
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Дякую
@scifpiligrim4276
@scifpiligrim4276 27 дней назад
@@Istoria-Movy 💛💙
@harmonious.ukraine3886
@harmonious.ukraine3886 13 дней назад
Мій рід походить із самісінької півночі Житомирської області. Я є (або частково є) носієм одного з північноукраїнських діалектів. Ми, розмовляючи з матір'ю, використовуємо такі слова, як: єслі (якщо), колі (коли), єда (їжа), вон (він), зєллє (зілля), - або такі конструкції, як: “греть єсті” (гріти їсти), “держать у руце” (тримати в руці), “шо вон робіть?” (що він робить?) або “де вон робіть?” (де він працює?), “ти приньос зєллє?” (ти приніс зілля?), “ти налів воду?” (ти налив воду?).
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 12 дней назад
Дуже гарно. Дякую, що розповіли.
@user-tb3ez1nj4h
@user-tb3ez1nj4h 27 дней назад
Дякую за цікаве відео!
@user-vm3nc1bh1c
@user-vm3nc1bh1c 25 дней назад
Дякую за цікаве роз'яснення. Все докладно, обгрунтовано! Я відразу й падписалася. І окрема подяка за чудову українську!
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 25 дней назад
Дякую!!
@zinoviy_karach
@zinoviy_karach 27 дней назад
Вау!!! Дуже дуже дуже цікаво!!
@aiinesk
@aiinesk 28 дней назад
Може, на Волині ще збереглися грамоти? Там теж болотяна місцевість є
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Там або тоді не писали, або ще не копали. Треба, щоб було якесь давнє велике місто, тоді імовірність знаходження значно зростає.
@user-gu2tq2gj2c
@user-gu2tq2gj2c 27 дней назад
Прикольно, я коли закінчувала філфак в 1988 і писала про повість врємєнних літ, цього тексту ще не було
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
На той момент вже були знайшли чимало грамот у Новгороді
@ytsyts93
@ytsyts93 25 дней назад
Дякую!
@AshFoxUA
@AshFoxUA 28 дней назад
Совісті немає у тих хто говорить что на Русі не писали народною мовою, а лише ніби староцерковнослов'янською
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Ото ж бо 🎉
@tingleblade4274
@tingleblade4274 24 дня назад
Была диглоссия. Языком высоких жанров был Ц/С, обычная переписка была на живом языке
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 24 дня назад
@@tingleblade4274 Чудово сформульовано. Візьму собі як аргумент.
@Radio_G
@Radio_G 23 дня назад
Я з Мукачева, і досі у нас використовують двобуквені слова: ти - тобі тя - тебе ми - мені (інколи - ни) мя - мене (інколи - ня) си - собі (інколи сь) ся - себе го - його Причому ці слова ставляться окремо і перед дієсловами та дієприкметниками, наприклад: - воно мусить ся робити - копнула би тя мачка - закляв би сь ся - помилуй мя Боже - поклич ня, коли той прийде - воно ся зробило - то ся зробить ...і т.д)))
@user-vo4eq9dq1u
@user-vo4eq9dq1u 23 дня назад
на Галичині так само, деколи через і - ті, мі
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 23 дня назад
Так! Дякую. Там навіть є певні правила, де саме в реченні вони мають стояти.
@Radio_G
@Radio_G 23 дня назад
@@Istoria-Movy звісно є правила, але я в основному ся говорю йсе по інтуїції)))
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 23 дня назад
@@Radio_G та це ясно, це то правила треба тим, хто не вміє, але хоче навчитися :)
@AnatolyTraxel
@AnatolyTraxel 28 дней назад
дякую! дуже цікаво
@biloys
@biloys 28 дней назад
Є три швидкосьті доставки листа. Кінь іде кроком один хрест. Кінь іде риссю два крести. Кінь галопом три хрести.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Хіба так
@biloys
@biloys 28 дней назад
@@Istoria-Movy 100 % . Я чув це від свого діда: "Алюр три хреста". Це означало негайно і швидко доставити пакет. Мій прадід був полковим фельд-егерем і це була загально прийняте позначення швидкості доставки не пішки йшов посланець, а швидко. Дивина. Може статись зробиш відкриття. Хоч звичайно зрозуміло, що різниця 1000 років. Алюр означає швидкість коня крок, біг, галоп.
@superrgluk
@superrgluk 23 дня назад
Клас. Удову вартує пожаліти...
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 23 дня назад
То давно було :)
@ievgenmatviienko7620
@ievgenmatviienko7620 28 дней назад
Дякую за цікавий контент!
@kruk91
@kruk91 15 дней назад
Читаю прізвище Говінова, пригадую прізвище одного знайомого - Говіщак. Я живу у Львівській області. До нашого часу подібні прізвища дійшли.
@user-rx5vk5cj2j
@user-rx5vk5cj2j 26 дней назад
Дуже цікаво! Респект!
@olehmiryanov3518
@olehmiryanov3518 26 дней назад
Дякую вам, просто по людськи дякую, за вашу роботу та зусилля ❤
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
Дякую, що оцінили!
@user-rb5ln5cr2s
@user-rb5ln5cr2s 25 дней назад
Як цікаво ! Дякую.
@mikp1995
@mikp1995 28 дней назад
в дитинстві на дачі з братом писали й малювали на бересті
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Чим малювали ?
@mikp1995
@mikp1995 27 дней назад
@@Istoria-Movy думаю щепами чи типу того.
@gremloblinking425
@gremloblinking425 27 дней назад
А гострою кісткою? Ні?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
@@gremloblinking425 Воно залишає слід навіть від трохи загостреної деревинки
@mikp1995
@mikp1995 26 дней назад
@@gremloblinking425 та було давно уже ще горбачов ьув у кремлі. По памʼяті там у берези дуже ніжний покрив який міняє колір при натисканні з кремового на сірий. Думаю нігтем можна писати
@user-gk9eb2td9v
@user-gk9eb2td9v 28 дней назад
Дякую за цікавий факт! До речі, оте «вузьке», що ять на Західному Поліссі звучало саме так в багатьох селах ще в час мого дитинства (багато з родичів так і вимовляли). А куна лодійна -- то імовірніше просто назва валюти, як американський долар (а не канадський чи австралійський). Якась стандартна куна, яка була в ходу в торговців, які й плавали лодіями. І от питання: а як би ця фраза звучала церковно-слов'янською?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Орієнтовно ось так: Даждь ѯ динарь (?) ладіиныихъ рече Говѣнъ шьдъ на сѫдъ, а попъ пьса. Даждь же Лоуцѣ. Ако не даси, азъ же оу кънѧзıа приѧвъши ѡтрокъ абиѥ грѧдѫ. Въ болѥ ти вънидетъ. А стосовно лодійних кун - не було ніяких особливих видів валюти. Куна - це просто шкурка куниці.
@user-gk9eb2td9v
@user-gk9eb2td9v 27 дней назад
@@Istoria-Movy Ну так, шкурки. Але валюта -- це не обов'язково монети. Це будь-що, що виконувало функцію мінового еквіваленту, по суті товар з такою спеціальною функцією. Бо гроші це і є такий товар. Можна припустити, що існував певний стандарт та ті шкурки серед торговців (що логічно). А всяка некондиція не приймалася, хоча могла б використовуватися десь локально так би мовити як неконвертована валюта. Бо зміст «записки» -- вимога повернути борг з погрозою звернутися у разі несплати до «компетентних органів». Не зрозуміло тоді, навіщо згадується щось про човен. Якби йшлося про борг за зроблений човен (за поставлений товар), то фраза була би побудована інакше. Говінова тут явно передбачає, що адресату відомо про що йдеться, про який борг; вказується лише сума. І лодійним є не борг, а саме куна. ІМХО
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
@@user-gk9eb2td9v Тут справа у давньоруському вжитку прикметників. На відміну від нинішньої мови, де присвійність позначається іменником, у давній мові вживаються присвійні прикметники, напр. шлях, по якому можна їхати возом, називали "путь возьный", так само і гроші за перевезення човном - "куны лодийныѣ"
@user-gk9eb2td9v
@user-gk9eb2td9v 26 дней назад
@@Istoria-Movy Не сперечатимуся. Хоча мені все одно дещо «ріже слух». Путь возний, як і стежка ... ножна (тобто протоптана), перехід пішохідний, шлях автомобільний, річка лодійна, як і поле житнє (тобто засіяне житом), картопля варена і дівчина вбрана -- все це конструкції цілком зрозумілі й сучасному мовцеві як пасив (дія над об'єктом), так і похідне від нього як «присвійна» властивість об'єкта. Ось ми бачимо як їде віз по дорозі, а ось показуємо на дорогу «возну». Але за що отой має заплатити лодійні 60 кун? Ніжинець човняреві (Говіну)? Човняр (Ніжинець) за наданий йому Говіном човен? Чи за вантаж, привезений якимось човном? Звісно, ми можемо прийняти, що обом відомий контекст і для короткої записки нема потреби роз'яснювати (Ніжинець знає, за що саме вимагає гроші Говінова). Також можна прийняти, що куни -- це скорочення фрази «плата за» (як у фразі «де мої 100 гривень»? як нагадування про борг). Тому Ваша інтерпретація цілком прийнятна, хоча я замислився б, чи немає десь в текстах згадок саме про різновиди кун, оскільки в буквальному прочитанні це видається і прагматично, і семантично найдоречнішим.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
@@user-gk9eb2td9v Так, це дуже слушно зауважено. Саме тому такі конструкції з присвійним прикметником у подальшій еволюції мови були відкинуті та замінені більш конкретними означеннями (замість лодійних кун - (приймаючи ваш переклад кун як "плата за") плата за човен при його купівлі, плата за вантаж, перевезений човном, плата за сам акт перевезення чогось/когось на човні, і нарешті просто гроші, які перебували на човні в силу певних обставин ("човникові гроші").
@user-bq8he2xt2w
@user-bq8he2xt2w 23 дня назад
Який файний здоровань! Чому він не на фронті ? Який сенс ворушити минуле, якщо ми зараз втрачаємо майбутнє ?
@dimakorg108
@dimakorg108 24 дня назад
Дякую за Вашу роботу. Я розумію, що це технічно непросто зробити, але хотілося, щоб звук і звук і зображення не роз'їзжалося.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 24 дня назад
Так, я вже зрозумів, як це виправити. Дякую, що зауважили.
@mikp1995
@mikp1995 28 дней назад
як чудово що відео таке "довге". можна довше?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Я радий, що маєте час дивитися довгі відео! Бо не всі мають стільки терпіння.
@user-vn1yo5hw5t
@user-vn1yo5hw5t 28 дней назад
@@Istoria-Movyоднозначно треба довші, більш розлогі відео. Дуже цікаво, слухав би і годину
@jonatanlerner
@jonatanlerner 27 дней назад
Так, продовжуйте, будь ласка. Бо Пан на початку відева сказав, що маємо ще 2 такі грамоти. Можливо, би Пан міг і їх розібрати.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
На жаль, у грамоті N 1 - лише одна літера, там немає що розбирати. Але є інші грамоти.
@user-fk4vb9iq6b
@user-fk4vb9iq6b 27 дней назад
Словаки з чехами теж говорять лише закінчення: го (його), му (йому) і т.д
@olexburks
@olexburks 10 дней назад
Дуже цікаво! Як на мене відчувається якась спорідненість з польською мовою. Цікаво було б дізнатися як в ХІІ ст. лунала польська мова.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 9 дней назад
Ми ніяк не можемо це дізнатися, бо найдавніші тексти польською мовою датуються аж 14-м сторіччям.
@ventdelamer
@ventdelamer 28 дней назад
Дякую! Цікаво!
@annazhemerova9320
@annazhemerova9320 24 дня назад
Дуже цікаво! На жаль, рух губ не співпадав зі звуком. Підписалася. Дякую!
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 23 дня назад
Уже виправляю
@antonzemanek7770
@antonzemanek7770 28 дней назад
@julimi4139
@julimi4139 27 дней назад
Дякую за цікаву розповідь. Ось коли ви читали та робили наголос на слова, то так і треба було, чи це ваше бачення? Бо по інтонації схоже на сербську мову. Дякую за ваши дослідження ❤
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Є спеціальний словник давніх наголосів. Я ставив наголоси відповідно до нього.
@spacenomoe
@spacenomoe 28 дней назад
Чудово! Я думав знову буде схоже на російську. Яке полегшення!!! )))
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Те, що давня мова схожа більше на російську, - це стереотип, який треба долати, бо він нав'язаний самими росіянами.
@user-jc2dl9qx4j
@user-jc2dl9qx4j 28 дней назад
​@@Istoria-Movy Стериотип? То есть на самом деле это не так? И на древнерусский язык больше похож нынешний украинский язык? Так получается?
@user-hm6yf7or1t
@user-hm6yf7or1t 28 дней назад
@@user-jc2dl9qx4j кто это сказал? вот кто?
@user-jc2dl9qx4j
@user-jc2dl9qx4j 28 дней назад
@@user-hm6yf7or1t Это наверное хотел сказать автор канала Istoria-Movy. Говоря что это навязаный самими русскими стериотип.
@user-hm6yf7or1t
@user-hm6yf7or1t 28 дней назад
@@user-jc2dl9qx4j это и есть стереотип. так же как и ошибочные утверждения многих украинцев об абсолютном сходстве украинского и древнерусского
@syn_ukraiiny
@syn_ukraiiny 26 дней назад
Гарна робота! Щодо останніх тез ідея: цей же текст церковнослов'янською 11 ст. перекласти, щоб було з чим порівнювати.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
Ось мій варіант того, як би ця грамота була написана церковнослов'янською. Судіть самі: Даждь ѯ динарь (?) ладіиныихъ рече Говѣнъ шьдъ на сѫдъ, а попъ пьса. Даждь же Лоуцѣ. Ако же не даси, азъ же отъ кънѧзıа приѧвъши ѡтрокъ абиѥ грѧдѫ. Въ болѥ тебѣ вънидетъ.
@syn_ukraiiny
@syn_ukraiiny 25 дней назад
@@Istoria-Movy, дякую!
@tchotar1
@tchotar1 28 дней назад
​​Мене завше дивувало нелогічне утворення слова "ручка". "Писало" як іменник й "перо" має більше логіки словотвору)
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Так, очевидно
@AshFoxUA
@AshFoxUA 28 дней назад
рука + -ька = ручька > ручка
@user-dq9tr1ky8u
@user-dq9tr1ky8u 28 дней назад
-​​Мене завше дивувало нелогічне утворення слова "ручка". "Писало" як іменник й "перо" має більше логіки словотвору)- а рушник чи рушниця?
@AshFoxUA
@AshFoxUA 28 дней назад
@@user-dq9tr1ky8u рука + -ьникъ = ручьникъ > рушникъ ручник + -иця = рушниця
@user-dq9tr1ky8u
@user-dq9tr1ky8u 28 дней назад
@@AshFoxUA у мене нема проблем зі словами ручка, рушник та рушниця=) хоча можно назвати ручку - писалом, а рушник - утиралом, відповідно рушницю - стрілялом(хоча, від стрели вона далеко)...
@panikovskiyvoloshchuk9385
@panikovskiyvoloshchuk9385 25 дней назад
Дуже цікаво. От тоді хтось би ще щоденник вів, оце би була цікава література! Але людям було не до того, тоді би вижити а не тексти писати.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 25 дней назад
Тут навіть справа не в тому, щоб хтось був вів щоденник, а в тому, що навіть таке б і було, шанси його знайти були б надзвичайно малі. Бо, наприклад, з усього масиву грамот, які люди на українських землях писали одне одному (це сотні тисяч, якщо не мільйони, бо йдеться про три століття), знайшли лише три. Решта - згнили, або десь досі лежать у землі.
@user-ju5on5kf2m
@user-ju5on5kf2m 23 дня назад
Дуже цікаво! Пам'ятаю з новин приблизно 2006-08 рр. знайшли ще грамоту при розкопі в м.Буськ, Льв.обл. Не знаєте її долю?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 23 дня назад
Я не чув. Треба шукати публікації
@user-xd9xs5mo3h
@user-xd9xs5mo3h 26 дней назад
Круто!!!! Випадково натрапив на канал. Послухав із величезним задоволенням. Підписався. Єдиний недолік - трохи далі є розбіжність між вимовою і відео. Воно особливо не заважає, але варто на це звернути увагу.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
Так, це є недолік. Такі довгі відео важко монтувати на телефоні, а потужного планшета для цього поки що не маю. Тому й є ця розбіжність. Мені самому не подобається.
@rombek7373
@rombek7373 27 дней назад
"Приже" в польській збереглось як przecież
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Ні. Це инше слово.
@andriyko1604
@andriyko1604 28 дней назад
Погляд мій, дилетанта: На слух схоже на суміш болгарської і хорватської мови. Ніби-то наші пращури, білі хорвати, намагалися записати свою усну мову (староруську - білохорватську) мовою церковно-письмовою, як вони собі ту книжну мову уявляли. (Так, я прочитав кілька добрих творів про походження української мови, але в голові каша, тож і дивлюся відео на цьому каналі).
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Де ви в болгарській чи хорватській чули "ы", м'який "ц'", надкороткі "ъ", "ь"? Немає там такого.
@grel1604
@grel1604 27 дней назад
Погоджуюсь з версією що це суміш староцеркоанослов'янської й однієї з сучасних на той час говірок (про пращурів наших білих хорватів - це вже зашкал, але не чіплятимусь)
@grel1604
@grel1604 27 дней назад
​@@Istoria-Movyхочете сказати що хоч в нинішніх слов'янських мовах старе звучання 'ъ' або 'ь' присутні?))
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
@@grel1604 Я - ні. Це малося на увазі автором питання.
@grel1604
@grel1604 27 дней назад
@@Istoria-Movy ++ трохи не в'їхав з відповіддю, згоден
@ooo2379
@ooo2379 28 дней назад
Фонематичне письмо зберіглося у Білорусі, тому це найнародніша та наймилозвучніша з усіх слов'янських мов (колись була, нажаль)
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Воно там не збереглося, а було впроваджено на початку 20 ст. Бо у документах ВКЛ - скрізь "окання", і жодної фонематичності не відображено.
@ooo2379
@ooo2379 27 дней назад
@@Istoria-Movy а цього не знав, цікаво!
@user-fh9il9kk1v
@user-fh9il9kk1v 25 дней назад
Береста чудово горить. Нею багаття розпалюють і донині. Тому прочитали і в піч .
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 24 дня назад
Так, погоджуюсь. Багато чого було спалено.
@virasozanska5687
@virasozanska5687 26 дней назад
Ну кажемо повів, а говоримо п'ятьдесять, шістьдесять, дев'ятьдесять Хоч сьогодні чуємо не властиво п'ятдесят,.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
повів/уповів...
@bober770
@bober770 28 дней назад
хотілося б ще розбір почути тих рис, які є характерними для нинішньої української. на мій хлопський розум, чуючи вимову давньої руської мови, то здається мені, що російська зберегла більше рис давньоруської, ніж українська. українська виходить відійшла далі від руської? серед східнослов'янських мов (яких всього лише три) українська стоїть дещо осібно. виправте мене, якщо я помиляюсь, я все таки аматор.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Те, що російська зберегла більше давніх рис, ніж українська, - це стереотип, нав'язаний росіянам. Порівняйте: давнє слово "молоко" в українській вимовляється /молоко/, а в російській /млаако/. То яка мова зберегла більше давніх рис?
@astrOtuba
@astrOtuba 28 дней назад
15:00 Вибачте, а це МФА, чи шось інше? Просто перший раз бачу використання крапки над літерою (ė) як модифікатора у фонетичному запису
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Це не МФА. Шевельов так позначав вузький е (точніше, він позначав крапкою знизу, але такої літери на клавіатурі немає).
@astrOtuba
@astrOtuba 28 дней назад
@@Istoria-Movy зрозумів, дякую) Здається, в МФА це можно записати як [e̝]. А літери з крапкою знизу є в Юнікоді (ẹ), просто загуглів «e with a dot below», плюс є окремий знак такої крапки, який приєднується до попередньої літери. Завжди залишається питання чи підтримує її шрифт, але основні популярні повинні. А якщо - ні, існує Roboto та Noto Sans на приклад.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
@@astrOtuba Дякую! Буду користуватися.
@user-zo2ro2iw5c
@user-zo2ro2iw5c 28 дней назад
Хотів би почути вашу особисту думку по такому питанню.Деякі лінгвісти звертають увагу на те, що давньоруська мова,має дуже багато схожості з писемною мовою Русі,так званим старо болгаро-македонським діалектом,який принесли разом з Святим Письмом на Русь Кирил та Мефодій(їх учні).Всі лінгвісти стверджують що цей болгаро-македонський діалект був чужим для Русі,і розмовні діалекти на яких розмовляли наприклад в Києві, Новгороді,Чернігові і т.д. суттєво від нього відрізнялися. Як стверджують відомі лінгвісти,наприклад А.Залізняк,В.Троїцький,Б.Унбегаун та інші,що сучасна літературна російська мова має в собі більше 50% церковнослов'янізмів, тобто слів того самого болгаро-македонського діалекту,письмової мови Русі 10-13 століття. Саме питання:ваша думка,чи можемо ми посилаючись на те що так звана староболгарська мова,давньоруська мова та сучасна літературна російська мова дуже схожі між собою(більш ніж на 50%),вважати що 1)-давньоруська мова,по своїй суті,це ніяка не місцева розмовна мова,а та сама трохи змінена староболгарська,і вона чужа для Русі ???(для розмовних місцевих діалектів);2)-виходячі з цього,не намагатися шукати староукраїнські слова в так званій давньоруській мові,яка по суті є калькою староболгарської ???(а наші розмовні подніпрянські діалекти,від неї дуже відрізнялися). p.s. звичайно якісь староукраїнські слова в "давньоруській" мові є ,наприклад із загальної для слов'ян праслов'янської мови,але їх з наведених вище причин не багато,і навпаки російських багато,бо літературна рос.мова має багато церковнослов'янизмів.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Приклад вищенаведеної грамоти чітко показує, що русини застосовували літери "церковнослов'янської абетки" до власної народної мови, і цим їм чудово вдавалося записувати свою мову щоденного спілкування.
@grel1604
@grel1604 27 дней назад
​@@Istoria-MovyПрям от в повній мірі ви стверджуєте, що це жива народна мова того часу?
@grel1604
@grel1604 27 дней назад
Вибачте що влажу, погляд може бути й таким: 1. Давньоруська - мова місцевих, територія Русі, чиї вкраплення ми спостерігаємо в тих зразках, про які Автор розповідає, але в повній мірі не можемо їх відтворити. Церковнослов'янстка - штучна, тому слов'яни різних регіонів неминуче видозмінювали як мінімум фонетично її під себе. Чужа староцерковнослов'янська була і для болгар з македонцями, через штучність, там же були домішки моравських говірок чи мов
@grel1604
@grel1604 27 дней назад
Але підхід саме такий не меншовартісний, підтримую - більше церковнослов'янізмів в рос мові, аніж в укрмові, то й хуй з ними, це не означає що в нас нема свого шляху, і треба тільки за вуха підганяти бажане до дійсного
@user-zo2ro2iw5c
@user-zo2ro2iw5c 27 дней назад
@@grel1604 Згоден що писемна мова створена Кирилом та Мефодієм була в більшій мірі штучною.Але як ми можемо стверджувати що давньоруська мова це місцева розмовна мова?-якщо 1)-на Русі було багато розмовних діалектів, тобто не було однієї розмовної мови,2)- давньоруська мова дуже схожа на писемну староболгарську мову,яка була для Русі чужою,не місцевою.Всі лінгвісти стверджують що слов'яни які жили в Солуні,та які жили на Русі розмовляли різними мовами.
@romanrega8564
@romanrega8564 28 дней назад
Потрібна ваша допомога, я колись знайшов якийсь старий текст, це була якась свого роду порадниця того часу,теж старою українською мовою написана, там описувалося як лікувати хвороби людей і тварин, а також догляд за свійськими тваринами того часу, але зараз я не можу знайти цю книгу, можливо ви знаєте її назву?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Так, я щось таке пригадую. Можливо, треба пошукати на сайті архіву давніх документів. Тут не дає постити лінки.
@avr_nis_zirvalj
@avr_nis_zirvalj 28 дней назад
мо се та книга що була видана у почаєві за поляків?
@aiinesk
@aiinesk 28 дней назад
Книжиця для господарства, видана в Почаєві
@romanrega8564
@romanrega8564 28 дней назад
@@aiinesk дякую
@dmitrysofyna
@dmitrysofyna 27 дней назад
Чому українська сучасна так сильно відрізняється від давньої? Цікаво було б таке відео побачити, про еволюцію української мови. Вдячний
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
Усі мови еволюціонують. За 900 років від часу цієї грамоти на території України багато чого сталося: багаторазові зміни влади, стилю життя і технологій, статусу мови, а також війни, міграції. Це все відбивається на мові. Та навіть якби цього всього не було, є ще один важливий фактор: людські лінощі. Людина завжди прагне говорити, як зручніше і простіше, тому й відбуваються зміни у мові. Це видно навіть по нашому житті: порівняйте як говорять дідусі та їхні онуки - інші слова, інша побудова фрази, інша вимова деяких звуків. І це лише 3 покоління та якісь там 100 років. А тепер перенесіть це на період у 900 років. Ось вам і пояснення.
@Ichtiandrhunter.1447
@Ichtiandrhunter.1447 27 дней назад
В чеській мові "оу" використовується часто там , де в нас "у". Питання. Мова тексту жива розмовна чи все-таки це більше церковно-слов'янська ?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Жива розмовна
@Ichtiandrhunter.1447
@Ichtiandrhunter.1447 27 дней назад
@@Istoria-Movy В мене є сумніви. Наскільки я знаю, давньоруська мова була виключно писемною, не розмовною. Її основа церковно-слов'янська, а не місцеві говірки Київської Русі. А та в свою чергу виникла завдяки старанням Кирила та Мефодія на основі діалекту слов'ян з околиць Солуні, тобто одного із староболгарських. Потім якийсь час вживалася в Великій Мораві, де можливо відбувся обмін ще й з чесько-моравською лексикою. На Русь ця мова потрапила з християнством і грамотна людина мусила не лише вміти читати-писати літери, але й розуміти слова, малозрозумілі звичайному населенню. А оскільки лінгвістика тих часів була недосконалою, то відбулись помилки в перекладах, які закріпилися у східно-слов'янських мовах. Приклади: чеське "čerstvý" - свіжий (слово використовується дуже часто, у нас лише щодо стану хліба), "úžas"- захоплення ("восторг" російською), "úžasný"- чудовий, захоплюючий, "vůně"- гарний запах, "vlast"- батьківщина... Тобто слова несуть абсолютно протилежний або інший зміст, як у росіян здебільшого. А в них, наскільки я знаю, церковно- слов'янський пласт лексики значно більший, як у нас. При чому, церковно-слов'янський вплив у них посилився після відособлення Московії. Приклад: ім'я Володимир у них стає Владімір. У нас з часом занепадає держава, шляхта полонізується і писемна мова на основі давньоруської занепадає, хоча якийсь час існує паралельно з розмовною. В Московії, де знать продовжує вводити церковно-слов'янська лексику, вона з часом стає побутовою, витісняючи місцеву. І це, по- моєму, момент істини. Тому, що на основі розмовної мови українців виникає дуже значний фольклор, пізніше - літературна мова. А писемна давньоруська (підозріло схожа на сучасну російську, при тому, що ми знаємо, що в росіян її не запозичали) при тому, що використовується на урядах, в церкві і навіть в культурі ("Мире лукавий") відрізняється докорінно від розмовної. Вибачаюсь за багатослівність. Хотів би знати вашу думку. А на рахунок берестяного рукопису, думаю, можна припустити, що грамотний піп все-таки, складаючи договір, користувався стандартами не розмовної мови, а тієї, яку вивчав академічно. Важко повірити, що розмовна мова могла так змінитися до нашого часу. І ще дивне слово "отрок". В чехів це невільник, раб.
@olezhkoo
@olezhkoo 20 дней назад
@@Ichtiandrhunter.1447 може «жива розмовна» - це трохи перебільшення, в плані що в житті між собою люди прямо так не говорили, але це і не це церковно-словʼянська так звана. Ризикну зробити аналогію із сучасним діловим стилем - ніхто в реальності не говорить так, як пишуть юридичні документи)
@user-xx3bk7kq7p
@user-xx3bk7kq7p 27 дней назад
Дякую. Може, що не розумію, перепрошую. Чому ми думаємо, що оті імена звучали як Говенове і Неженицю а не Говінова і Ніжнецю ( ближче до сучасної вимови). Це сьогодні в нас чіткі правила а вони собі писали як чули
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Тож вони й писали як чули. Вони чули звук /іе/ (який зараз уже не існує) і писали відповідну до нього букву - ѣ.
@user-xx3bk7kq7p
@user-xx3bk7kq7p 20 дней назад
Дякую за відповіь
@tirilo555
@tirilo555 26 дней назад
Колись вже бачив цей документ на лекції професора Тищенка зі становлення української мови чи якоїсь схожої теми
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
Тищенко мав досить специфічний погляд. Не буду його коментувати.
@zsuzsu2657
@zsuzsu2657 24 дня назад
не зрозумів артикуляція не співпадає зі звуком
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 24 дня назад
Буду виправляти.
@user-fh9il9kk1v
@user-fh9il9kk1v 25 дней назад
''е'' вузьке і широке є у латвійців. Наше сучасне українське 'е' - воно вузьке.. Наші 'і' та 'и' - це і є приклад вузьких і широких голосних. (Ми зараз кажемо 'тверде' і 'м'яке')
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 24 дня назад
У багатьох мовах є закритий та відкритий звук /е/. Навіть у сучасній українській: відкритий /е/ позначається літерою Е, а закритий /е/ позначається літерою И. Хоча ми звикли вважати, що И означає особливий український звук, але по факту, це той самий звук, що й французький закритий /е/, що позначається літерою é або ж німецький закритий /е/, що позначається сполукою eh.
@user-fh9il9kk1v
@user-fh9il9kk1v 24 дня назад
@@Istoria-Movy у латвіській мові ''е'' широке - це середнє між 'а' та 'е'. Причому ''е'' широке є як тверде так і м'яке, також є довге і нормальне. Тобто діапазон звучання - 4 варіанти.
@Andrelly_dp
@Andrelly_dp 25 дней назад
Повєдав то точно заповідав бо він же на суд Божий йшов)
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 25 дней назад
Мабуть таки так
@ValentynSolomko
@ValentynSolomko 27 дней назад
+++
@pashagrygorchuk7349
@pashagrygorchuk7349 28 дней назад
Цікаво, а як би цей текст виглядав би церковнословянською? Просто для порівняння.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Орієнтовно ось так: Даждь ѯ динарь (?) ладіиныихъ рече Говѣнъ шьдъ на сѫдъ, а попъ пьса. Даждь же Лоуцѣ. Ако не даси, азъ же оу кънѧзıа приѧвъши ѡтрокъ абиѥ грѧдѫ. Въ болѥ ти вънидетъ.
@backupviber6285
@backupviber6285 27 дней назад
​@@Istoria-Movyа звучання цього тексту на церковнослов'янській для порівняння, цікаво послухати звучання обох варіантів написання
@sharghorodethj
@sharghorodethj 26 дней назад
в тодішній Галичині фразу "мати не хотячи дѣтичя бѣжя гет" прочитали би так: "матʼі не хотєчі дєтʼічє, бєжє гет". Чому, на мою думку , цю фразцу там так би прочитали? Бо і в діалектах 19-го століття на Галичині казали "тєжко", а не "тяжко", казали "пониззє", а не "пониззя". а речення на часі 6:35 ви взагалі читали на російський лад, з типовим для росіян всюдисущим "єканням" і прочитуванням "ѧ", як "я", а не "є".
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
Те, що ви називаєте "єканням" - з'явилося вже пізніше. Тут у нас лише 12 століття.
@sharghorodethj
@sharghorodethj 25 дней назад
@@Istoria-Movy , так ви же прочитали фразу "не въдаси", як "нє въдасі". Немає доказів , що на наших землях "е" після приголосної ставало "є" (хоча в новгородців "єкання" було, це видно по напису "я звере" берестяної грамоти хлопчика Онфима. Тобто то "я звере" можна прочитати, як "я звєрє").
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 25 дней назад
@@sharghorodethj про це буде у наступному відео
@grel1604
@grel1604 27 дней назад
Відео цікаве, але прочитання тексту не видиться правильним. Для прикладу, чому "ь" в кінці слів - читає автор як 'я'? Шесть = шестя?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
літера "ь" читається як короткий "е".
@grel1604
@grel1604 27 дней назад
@@Istoria-Movy серйозно? І не як ультракоротка "і"?
@rusnyaslayer8904
@rusnyaslayer8904 17 дней назад
Про німецьке або якесь інше походження старих слів казати необачно, бо так може виявитися що вони або обидва мають спільне походження від одного попередника - індоєвропейського слова, що більш ймовірно, або що німецьке слово пішло від давньоруського, що вже менш ймовірно
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 16 дней назад
У цій грамоті немає слів німецького походження.
@AndriiGryganskyi
@AndriiGryganskyi 25 дней назад
А скільки взагалі берестяних грамот було знайдено в Україні? Дуже цікавлюся текстами, давайте зв'яжемося, якщо не проти.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 25 дней назад
На Українських землях було знайдено не більше десятка, і при тому, не всі вони на бересті. Одна є, наприклад, на шматку свинцю. Можна зв'язатися.
@AndriiGryganskyi
@AndriiGryganskyi 25 дней назад
@@Istoria-Movy Буду дуже радий поспілкуватися і розповісти докладніше про свій задум. Дуже розраховую на Вашу допомогу.
@AndriiGryganskyi
@AndriiGryganskyi 25 дней назад
@@Istoria-Movy я будую філогенетичне дерево слов'янських мов, дуже потребую фахової допомоги.
@AndriiGryganskyi
@AndriiGryganskyi 25 дней назад
@@Istoria-Movy Ніяк не вдається написати в коменті свою емейл-адресу, чомусь ютуб не дозволяє. Як краще з Вами зв'язатися?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 24 дня назад
@@AndriiGryganskyi можна на ТГ: hwitazbero
@viktorzukh5946
@viktorzukh5946 28 дней назад
Цікаво, дякую за тлумачення. Зачепили наголошені прийменики. У чеській мові прийменники вживаються з іменниками без розділення. Тобто чітка вимова прийменника а потім іменника не властива їм. Завжди вимовляється без розділу і паузи, наче одне слово: na stole, z Ukrajiny. Не знаю чи дотичне до енкліномену, я - не професіонал, але спорідненість нібито є.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Це інше явище. Бо в чеській мові наголос завжди падає на перший склад (і дійсно, як ви правильно підмітили, прийменник при іменнику теж вважається першим складом).
@viktorzukh5946
@viktorzukh5946 28 дней назад
@@Istoria-Movy в чеській мові "так званий" наголос абсолютно відрізняється від українського. Він є, але зовсім по-інакшому звучить, десь удвічі коротше, тобто робиться різкий короткий акцент на першому складі. Такий акцент робиться на прийменикові, а в іменникові уже не звучить.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
@@viktorzukh5946 Дякую за прояснення. Але як бути, коли прийменник не має голосного звуку? (як-от ваш приклад: z Ukrajiny)
@viktorzukh5946
@viktorzukh5946 27 дней назад
@@Istoria-Movy так-так, маєте рацію, напевно, це - трохи інше. У мене з'явились сумніви. Коли прийменник з однієї приголосної тоді буде акцентований наступний склад з голосною чи складоутворюючою "r", "l". Звичайно вимова може відрізнятися від області до області, навіть в межах кожних 100 км. Але суть залишається та, що прийменники з іменниками при вимові не розділяються: z Ukrajiny, з акцентом на U; k smrti, з акцентом на "r"; ke kukačce, ke dveřím, do pravá, do Německa - тут уже, акцентовані два перших склади прийменника та іменника, але знову ж таки без жодних пауз між ними. Перепрошую за введеня в оману.
@digr482
@digr482 27 дней назад
10:01 Я б сказав що Ніжинець це чоловік з Ніжина
@thatfeel5092
@thatfeel5092 27 дней назад
У добу Київської Русі назва міста була Нежатин
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
Тоді ще не було Ніжина
@OnyVol
@OnyVol 24 дня назад
Дарма ви літеру Ъ в кінці слова озвучуєте як О. Ъ в кінці слів просто не озвучується. Тоді й текст набуває природнішого звучання: Повідал Говін ида на суд. А поп писал Отрок
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 23 дня назад
Про це моє наступне відео буде.
@biloys
@biloys 28 дней назад
Все ж мабудь важко описати слова Бог і Диво.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Там треба трохи часу щоб розібратися.
@biloys
@biloys 28 дней назад
@@Istoria-Movy Дивно такі два фундаментальні слова і лінгвістам потрібно розбиратися. Я собі уЯВляв, що про ці слова давно все відомо. Добре зачекаю.
@viktorhrytsenko637
@viktorhrytsenko637 20 дней назад
Трохи лінгвофрікії. Приже = прего (prego - італ. прошу, будь ласка). З проханням.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 20 дней назад
навіть не знаю, як на це реагувати
@backupviber6285
@backupviber6285 28 дней назад
Дякую за цікавий розбір та Ваші старання. Ну і що, у цілому звучить все рівно ближче до давньоруської чи церковнослав'янської. Написання звичайно важливе, але найперше це звучання мовлення, не путайтесь у прописних буквах. Цікаво чому більшість і у тому числі автор так ненависно відкидають цю очевидну ясну правду ?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
То це й є давньоруська народна мова Галичини. Я ні в чому не плутаюся. Які ще прописні букви?
@backupviber6285
@backupviber6285 28 дней назад
@@Istoria-Movy У цілому, те як Ви прочитали та що Ви прочитали очевидно звучить ближче до давньоруської та церковнослов'янської. Це факт. І при наявності цього очевидного факту, до чиєїсь совісті у кінці відео взивати недоречно.
@aiinesk
@aiinesk 28 дней назад
Це і є давньоруська мова
@jonatanlerner
@jonatanlerner 27 дней назад
​@@backupviber6285у український мови є предки, вона змінювалась підчас контактів з іншими мовами. Минуло 1000 років. А ти що намагаєшся тут удоводнити чи тобі яндекс-перекладач так погано переклав?
@D.S.handle
@D.S.handle 27 дней назад
Наведіть приклади слів до яких у вас є зауваження.
@virasozanska5687
@virasozanska5687 26 дней назад
Найбільше дивує,що ще кажуть, що то є польські Польською іначе. 😊
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 26 дней назад
та яке там польське
@arnazaron
@arnazaron 28 дней назад
А звідки інфа, що "приже" - це гапакс? це ж явно те ж саме, що "прежде", тільки місцевою вимовою. [и] замість [ѣ] і чергування [жд] на [ж] - це ж цілком нормальні фонетичні зміни. та й граматично воно цілком як прислівник перед дієсловом тут лягає. і семантично теж підходить, аля "перед тим", "ще до того". воно навіть кольору й наголосу додає цій санкції, i. e. "ще до того, як я приїду з судовим урядником, то тобі мало не покажеться/ то вже жалкуватимеш". так, я згоден, що "и" замість "ѣ" - це, начебто, нестандарт. значить описка, адже ж стандартів тоді, як слушно зазначено, не було. навіщо тоді знагодити гапакс, де, очевидно, просто варіант запису звичайного і питомого прислівника?
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Приже - це гапакс, адже те, що ви написали, мовою грамоти було б "переже". Крім того, у грамоті звук /ять/ позначається літерами ѣ або ѥ, в жодному випадку - и. Якби навіть це був церковнослов'янізм "прѣже", то мовою грамоти він був би записаний як "преже".
@arnazaron
@arnazaron 27 дней назад
@@Istoria-Movy я згоден, що питома східнослов'янська форма дала б метатезу плавних. але писар знає, що таке титла, тому мав би знати й церковно-слов'янську. Церковні тексти, по яким він учився, все-таки церковно-слов'янською були написані. тому вжиток саме церковно-слов'янської форми цілком можливий. я згоден, що [и] там дуже дивно виглядає. але це можна пояснити помилкою писаря. я схильний користуватися бритвою Оккама по-можливості. простіше пояснення дуже зрозумілого, досить побутового тексту - це якраз найліпша інтерпертація. гапакс у такому нехудожньому джерелі - це дуже дивно. доіндоєвропейські побутові написи з таких неясних слів в основному й складаються, але ж ми не називаємо їх усі гапаксами. ми просто тої мови не знаємо й недостатньо джерел маємо. а в цьому джерелі все досить добре й ясно написано, хоч і з опискою. ну, це я не в закид. просто так мені ліпше здається.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 27 дней назад
@@arnazaron Жодний з усіх дослідників цієї грамоти не вважає, що приже - це спотворене ЦС прѣж(д)ѥ.
@user-lv7rm2wx3y
@user-lv7rm2wx3y 22 дня назад
Шановний авторе, зробіть будь ласка відео про етимологію слова "Україна"/оукра́іна
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 21 день назад
Та там нічого особливого. Це від кореня - край -
@user-lv7rm2wx3y
@user-lv7rm2wx3y 21 день назад
@@Istoria-Movy але існують 2 версії походження. Як з кордоном, так і з країною
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 21 день назад
@@user-lv7rm2wx3y там різниця лише в тому як трактувати префікс "у" - чи то як відділення від цілого, чи то як врахування цілісності.
@user-lv7rm2wx3y
@user-lv7rm2wx3y 21 день назад
@@Istoria-Movy я про літописи. Точніше про контекст слова оукраіна
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 21 день назад
@@user-lv7rm2wx3y це занадто суперечливе і політизоване питання. не хочу в це лізти поки що.
@dlineful
@dlineful 28 дней назад
чому українське місто називається Звенигород, а не Дзвенiмiсто?
@backupviber6285
@backupviber6285 28 дней назад
Хах, гарне питання 🤔 а Ви як вважаєте чому ?
@user-dq9tr1ky8u
@user-dq9tr1ky8u 28 дней назад
-чому українське місто називається Звенигород, а не Дзвенiмiсто?- тому що город(городець), це населений пункт який має укріплений периметр(огорожу), а місто не має. Містом., в давнину, називали поселення поза огорожею.
@Istoria-Movy
@Istoria-Movy 28 дней назад
Зміна давнього з- на дз- у корені дзвон/дзвен- відбулася вже у пізнішу епоху.
@user-dq9tr1ky8u
@user-dq9tr1ky8u 28 дней назад
Хочу додати, - живі мови постійно змінюються, незмінніми залишаються тільки мертві мови, а якщо мовний ареал бідний на події, то й мова там, майже, "завмирає", набуваючи незначних змін.
@user-jc2dl9qx4j
@user-jc2dl9qx4j 28 дней назад
​​​@@user-dq9tr1ky8u😂👍 Давай теперь без твоих сказок. На Руси не было слова "мiсто", это полонизм. На Руси были города, от сюда и названия - Ужгород, Новгород, Звенигород и т.д. "Мiсто" это полный синоним слова "Город", только из польского языка. И так же мог бы обозначать огороженое поселение. Поселения без ограды на Руси назывались "село" или "весь". Так что хватит брехню нести 😆
Далее
5 words that English borrowed from Ukrainian
15:16
Просмотров 203 тыс.
Історія назв кольорів (2)
28:41
Просмотров 6 тыс.
[ІСТОРІЯ СЛІВ] Треба
5:22
Просмотров 2,5 тыс.
The FASTEST Way to Understand 19 SLAVIC Languages
27:32