Неправильний бодіпозитив, порушення правил, міністр Ткаченко | подкаст АСИМЕТРІЯ 

Підтримати нас (аналог патреону): www.buymeacoffee.com/asymmetry Емма: instagram.com/emmocean Артем: instagram.com/rationalist_ua

Слава Клятому Раціоналісту за те, що змонтував🫡

А я дивлюся цей випуск з запізненням, коли Ткаченко вже не міністр культури, і це прикольне відчуття.

Обожнюю цей подкаст в тому числі, бо відразу початок: без інтро, без привітання, просто П О Ч А Т О К. Дякую ❤

У мене україномовний хлопець, познайомив мене з каналом клятого раціоналіста десь у 2019 і я була в шоці і захваті від якості українського контенту. Дякую Артеме, завдяки вам ( і моєму хлопцю)мені будо легко українізуватися.🐥

Близько року не могла адаптуватися норм і порядків у Європі, зараз стою над пустою дорогою на світлофорі, їду у шлемі на велосипеді і усвідомлюю чому це важливо, всім підходе дотримуватися правил, коли ти знаєш, що і в зворотньому випадку вони працюватимуть, їм так легше і зрозуміліше жити, я за те, щоб дотримуватись усих правил, це не нудно, а круто, коли всі стоять і чекають на зелене світло.

Як класно, що Артем змонтував цей подкаст ❤ Ми дуже сумували за цими розмовами😊

Дякую за ваші відео. Моя історія про перехід на українську мову. Я народилася в Києві в 1984 році, мама з Тернопільської, тато з Вінницької областей, в родині ми розмовляли суржиком з галицизмами, а назагал - російською. Садочок в мене був російськомовний і в школу спочатку віддавали теж російськомовну, мене туди не взяли, віддали в іншу, і це вже був 1991 рік, коли все навчання поступово переходило на українську. В школі більшість вчителів, багато підручників було на російській, і ми - діти між собою говорили теж російською. Коли я підросла, моя подруга запропонувала нам між собою говорити українською, це був або кінець 90х або початок 00х, тобто я українською спілкувалася з дуже малою кількістю людей. На мій повний перехід на українську вплинуло кілька подій: 1. Я в маршрутці сказала "на остановке" і якийсь дядечко обізвав мене 5ю колоною. 2. Я прочитала про таку ситуацію, що якщо в кімнаті буде 10 українців і 1 росіянин, то всі будуть розмовляти російською, українці будуть підлаштовуватися під росіянина і ця ситуація мене зачепила. 3. закріпив мій перехід янукович із мовним законом у 2012 році. Більшість моїх знайомих мій перехід на українську сприйняла нормально, але були ті, хто це висміював.

Божечко, коли Артем сказав, що це останній його сміх в цьому подкасті, я ледь за серце не схопилася... Насправді, чудовий жарт, обожнюю жарти та сміх Артема і обожнюю те, з якою пристрастю Емма описує - та взагалі будь-що, що її зачіпає, цікавить або бентежить. Ви обидва такі різні, класні й самобутні, а дуетом - ще кращі ❤️‍🔥

Дякую вам обом за можливість відчути, що Україна матиме гідне майбуття. Якби більшість українців нарешті усвідомила свою відповідальність за долю своєї країни, принаймні намагались позбутись совкового, колоніального мислення, навчались критично аналізувати наслідки свого вибору, дечого ніколи не трапилось з нами. Поки що надія є, як і шанс на порятунок самостійної держави Україна.

Як довго я цього чекав.... Всім приємного перегляду!)

Питання з порушенням правил точно так само працює в мистецтві. "Ти можеш порушити правила якщо ти добре їх знаєш і вмієш зробити це красиво" - цитата Емми яка відповідає більшості митців модернізму і сучасної літератури та мистецтва. До прикладу, найбанальніше: Пікассо. Він ж теж порушував правила академізму, ламав перспективу, викручував предмети, грався з композицією. Але що ми отримали ? Геніальні роботи геніального художника. Але треба зважити що до цього він був надзвичайним портретистом і дуже добре знав правила

я не можу сказати, що ви просто врятували мій вечір. ви не просто врятували мій вечір! ви врятували, як мінімум, два дні. як ж я люблю вас, просто не передати словами!

Зловила себе на думці, що, якщо б Емма не сказала, то не помітила б її збільшення ваги. Ні, це не лестощі: я достатньо довго страждала рхп та дуже сильно фокусувалася на вазі своїй та усіх навколо, і яке ж щастя більше на цьому так не циклитися. Але повністю також згодна, що бодипозитив не тільки про можливість бути плюс сайз, а й про усі можливі трансформації тіла на свій розсуд. Про те, щоб відстати як мінімум від оточуючих і не засуджувати будь-які прояви та будь-який вигляд 😊

Боги, я обожнюю цей подкаст. Емма мила, але Артем дійсно солодкий ведмедик, я б з'їв.😁

Я ненавиджу весь цей хейт, і гидоту яку люди пишуть в коментарях. Ви обидва класно виглядаєте, а стиль одягу Емми мені завжди подобався, він унікальний і цікавий

Ніколи не розуміла що в головах у людей які засирають зовнішність інших 🤷‍♀️ Як завше, дякую за прекрасно проведений час 💕✨

Еммо, про ваш досвід читання рос літератури і прослуховування рос музики, проте відмови переходити на рос мову. В мене було аналогічно, я ніколи не переходила на російську і знала добре історію України і яку роль відіграла в ній росія, але я читала Булгакова і слухала Цоя бо я була дуже індивідуалістична в своїй юності. Я не вважала, що Сплін має нести відповідальність за злочини сталінізму чи що, читаючи Достоєвського я перейду на російську в Україні. В той час я уже читала англійською і слухала англомовних виконавців, але я розуміла, що я раптом не почну говрити англійською з українцями. Мені здавалося, що російській не місце в Україні як офіційній мові спілкування, мові медіа, мові навчання , але мені також здавалося, що російська - це інструмент, яким я можу корстуватися . Отаке одним словом, вирішила поділитися з вами, бл дуже відгункулося. Це все було до 2014 і зараз я так не думаю, до слова.

ваууу, скільки таро-ворожок зробили розкладів, щоб цей випуск вийшов? 😂❤

Емма, не знаю, чи тобі потрібна ця оцінка, але ти чудово виглядаєш!

На жаль Ткаченко досі міністр. Але випуск подкасту чудовий, дякую!

Моя родина й оточення завжди були російськомовними. Мені навіть важко було уявити, що існують україномовні міста, пдоки я в 2014 році не побував у Львові. Згодом деякі люди з мого кола спілкування почали переходити на українську й тим спонукали мене частіше її вживати. Я почав замислюватися про те, щоб перейти повністю, але здавалося, що це створить зайвий бар'єр у спілкуванні з близькими людьми. Остаточне рішення я зробив торік, коли один з моїх товаришів загинув на фронті. Соромно було визнавати, що я не готовий витримати навіть невеликий дискомфорт, порівняно з тими, хто віддає своє життя, заради того, що вважаю правильним. Відтоді російською розмовляю лише з батьками. Отака в мене індивідуальна історія.

Послухавши Артема, згадав, як сам приїхав з села до Миколаєва на навчання. В нас групи були поділені навпіл, половина з міста і половина з села. Я, спочатку, не звертав уваги на те, хто як говорить. А от на другому курсі, одразу після канікул, я побачив, що більшість сільських перейшли на російську мову. І це мене так зачепило, що минуло вже більше 17ти років, а мене ніхто не може перевчити з рідного суржика!)

Які ж ви чудові, дивилась би без зупинки. Дуже приємно слухати і бачити розумних людей в живому спілкуванні. Дякую!

Пишу цей коментар Еммі! Ти прекрасна! Твій стиль, зачіска унікальний і оригінальний (це не оці однакові луки в бежевих оверсайз піджаках😅) але підкреслю, те як ти смачно вмієш висловлювати свої думки і говорити про важливе - це дуже круто ! Хочу щоб ти насрала на думку всіх гейтерів з високої гори і продовжувала робити те що ти робиш з високо піднятою головою! 🎉🎉🎉

За Забужко дуже дуже погоджуюся. Читаю зараз «І знов я влізаю в танк» і це дійсно відчувається як ляпас. Це геніально. Ну і бачить Бог, я трималася. Трималася не скупити все-все від Оксани Стефанівни, але сприйму згадку про «Планету Полин» як знак, що треба брати))

Щиро вдячний Вам за цей випуск! Будьласка, продовжуйте далі! Слава Україні!!!

Ігнорувала червоний світлофор двічі, мало не бикуючи на машини, які мені сигналили, бо була впевнена, що мені зелений, бо тупо через втому та неуважність орієнтувалась на світлофор для машин😖

за Забужко погоджуюсь всі 100%. Вона бачить набагато більше, ніж інші, її широта поглядів, вміння бачити оці паралелі в історії і культурі - це феноменально

Оооо, Артеме, мені так відгукнулися ваші слова про Кідрука 👍я теж відкрила для себе сучасну українську літературу завдяки йому 😀 П.С. Обожнюю ваш з Еммою подкаст. Просто розкіш слухати вас ❤

піду переглядати старі випуски Загорецької😅 А щодо ваги, є люди, які мені більше подобаються (візуально) і є ті, які менше, але це не моє собаче діло щось говорити/коментувати, якщо мене ніхто не запитував.

В Україні є двоє людей які мають повне право казати «I told you so!”. В однієї в паспорті пише Оксана Забужко в іншої Віталій Портников.

Таке враження, що фразу «Правила для того щоб їх порушувати» використали в мистецтві, а всі недалекі люди почали її тягнути в усі інші сфери життя. Мій знайомий віз в машині дітей, порушив ПДР, бо йому так швидше було скоротити шлях (благо тоді ніхто не постраждав), а дітям сказав, що «Правила для того щоб їх порушувати». Але це настільки тупо, бо є інша хороша фраза про ПДР - це «Правила написані кров’ю». На мою думку - правила потрібні, щоб всім було зручно і безпечно жити.

Квоти і закони мусять бути, як і інші державні програми популяризації українськості загалом. А людей, які починають усвідомлювати себе українцями, необхідно всіляко підтримувати і заохочувати. Бісить лише, коли деякі відверто стають у позу, не бажаючи слухати жодні аргументи.

Та йой! Як на мене, Еммі дуже пасує ця вага. Ямочки на щічках - чудові! ☺️ Ну з Артемом все зрозуміло. Він узагалі няш. Дякую за настрій 💚

Коли ти розумієш як і для чого воно працює, то це називається "відступати від правил". Міський спец транспорт (той що з помаранчевим світловим сигналом), перетинає суцільні лінії розмітки, ігнорує заборонні знаки і тд. Це він відступає. Чувак, який просто іде через перехід на червоне світло бо фізично він може - порушує.

Господи!, Еммо, Артеме, вдячна Вам за контент, мої емоції, Ваші професіоналізм, легкість і значущість водночас! Хай квітне Ваш подкаст, як і український ю-тьюб! Пишаюсь Вами!

Я була така ж, ніколи не переходила на російську, але читала і слухала російське. З дитинства знала і про жахи совєтського часу, і про знищення нашої мови і культури російською імперією. Ці дві полярності якось уживалися в мені. Та частинка малороса, що була в мені почала відмирати з повномасштабним вторгненням, здається, що цей процес буде тривати впродовж всього мого життя, але я буду робити все, аби моя дитина не обманулася росіянським вєлічієм.

Дякую за вашу бесіду. Коментар для підтримки каналу. Слава ЗСУ! Слава Українському Війську!

Дико плюсую за Оксану Забужко. Теж не раз про це думала. Ця жінка настільки випередила свій час, у неї настільки візіонерське бачення. Мені здається, у нашому суспільстві поки що ніхто не може дорівнятися до неї за інтелектуальним потенціалом. Тому та, я цілком розумію її "зверхність" й абсолютно не розумію підколів у її бік.

Якось в дитячому таборі в Криму мене попросили прийняти участь в конкурсі талантів серед хлопців (а я був тихим і сором'язливим хлопцем). На конкурсі як завжди були якісь завдання (говорити компліменти дівчині - хто більше, квізи і т.д.). Одним з конкурсів була пісня. Чомусь обрали "Аргентина-Ямайка", з якої я знав тільки фрази "Аргентина-Ямайка" і "пять-ноль". Я під фонограму (не знаючи слів) співав в мікрофон, а 8дві дівчинки з мого "отряду" повільно набивали повітряні кульки імітуючи футбол. В залі стояла тиша... Звісно переможених в цьому конкурсі не було. Я отримав "Приз зрительских симпатий" і травму на все життя 😂

Чудовий випуск 🔥 Якщо Артем відповідає за кіно, а Емма за секс, то тема еротичних сцен в кіно може поставити під сумнів формат Асиметрії 😁

Почула про «дрібниці які можуть підштовхнути до українізації» і згадала свій випадок 😊 В 2018 році їздила до Риги на концерт на декілька днів. Навколо чула дууууже багато російської мови, в магазинах звертались до продавчинь на англійській, а вони відповідали російською, що аж вибішувало. За ці декілька днів я зрозуміла, що латвійської мови не почула і по враженням наче була десь в рашці.І тут до мене дойшло що у нас відбувається теж саме , що я розмовляю в Україні російською і вирішила, що я так не хочу- повернулась я вже україномовною людиною:)Оточеня нажаль було російськощелепе тоді,але «ніщо не зупинить ідею,час якої настав» Народилась у Херсоні, вчилась в російській школі, потім Київ. Соловʼїну всім в хату ❤

17:41 зараз зловив себе на думці що це щось дуже близьке мені. у мене, як у людини яка ідентифікує себе як небінарну, ніколи в житті не було персонажа, з яким можна було б себе асоціювати, особливо в дитинстві. я дійсно щасливий, що з кожним роком все більше дітей знаходять для себе підходящі рольові моделі і я хочу зробити все можливе, щоб було якомога більше репрезентації найрізноманітніших груп населення.

Еммо, ви так завстидалися, ніби ви набрали отой "лишній кілограм" на тілі глядачів. Ви жива людина, маєте право виглядати по-різному. Я дивлюсь вас на ютубі, щоб перейняти для себе цікаві думки. А хейтери будуть завжди, як би ви не виглядали і що б не говорили. Дякую за контент.

На розумних людей в будь-якому розмірі приємно дивитися!🥰🥰🥰

про те, що треба спочатку навчитись малювати класично а потім викобенюватися - то ще Далі в своїх щоденниках писав, здається. Емма виглядає як завжди чудово (з ідеальною кількістю сексуальності), якщо хто не дивився, а тільки слухав. Це для контексту.

Що до теми меншовартості, зросійщеня та українізації. Мені зараз чотирнадцяти і я родом з Донецька. Усе моє життя до повномаштабного вторгнення було об'єктивно про російським, зросійщеними іноді з ненавистю до України. Це виражалось дивно, адже мову я українську любила, вишиванки любила багато з чого мене цікавило. Мало що було доступно і багато до цього цікавість засуджувала моя родина. Моя така дивна любов уживалась з не меншою люттю на Україну і українців. Особливо коли мені казали щось накшталт " Валить в свій Донецьк.", дончані сепари і таракани. Найсмішніше це було в донецькій області. І подібне чудово накладалась на російськи наративи які були в мені і яких я досі позбавляюсь. Я мріяла повернутися до дому і припинити постійні переїзди, мати стабільність. І коли я на короткі мить приїжджала до Донецька. Гуляла з татом по рідним вулицям. Він тримав мене за руку вказував на зруйновану будівлю і казав щось накшталт "це зробила Украйна." Я зростала в цьому контексті, була зросійщена кожною своєю клітиною. Але після повномаштабного, не одразу, мені знадобився майже рік щоб змінитися. Усвідомити, прийняти і украйнізуватись. Зненавиди русню після того що я бачила у підвалі було не важко. А ось прийняти Україну, те що я українка було до біса важко! Я намагалась, переходити на українську. Ох це було жахливо! Я знала українську, але говорила нею тільки у школі, ніколи просто так не розмовляла. Але у новій школі якщо я хотіла потаварищувати з українцями я мала говорити їхнею... Нашою мовою. Я зараз за кордоном і на той час на всю паралель у нас було лише трі українця. Я так мої тодішні друзі з Тернополя. Так ось я розмовляла відвертим суржиком, часто плуталась, і іноді не помічая переходила на російську (я на початку спілкування про це попередила і вибачилась). З мене відверто кепкували. Особливо Остап, він міг підколоти, вдарити по спині, або заморозити якусь маєчню. Як одного разу він без будь якого контексту просто сказав " Якщо б ти заговорила в мене в гостях російською, ми б тебе вбили. Або б просто вигнали." На мій вибачте за слово охуєвший погляд він сказав що це жарт і мене не варто ображатись. Але я образилась. Це було так боляче. Я намагалась змінитись, виправитись. Навіть за умов, що залишитися проросійською для мене було безпечніше, говорити російською для мене безпечніше. ....Я довго вагалась, мучалась до поки к нам у школу не перейшла ще одна дівчинка. Вона не засуджувала мене за моє минуле, не сміялась з мови, А натомість сказала дуже важливі слова. "Ти теж українка. Донецьк - це Україна" . Для ней ці слова мало що значили і вона вже і не пам'ятає того моменту, але для мене вони найважливіші. Вони були тим завдяки цьому я змінилась. Кардинально і остаточно. Тепер по іроній долі я почала забувати російську мову і жахливо дратуватись з усього російського.

Особисто мені принаймні частково вдається позбутися упереджень щодо ваги, завнішності, статі саме завдяки діяльності Емми. Так що продовжуйте, ви змінюєте світ

Дякую, Емо, що ви є. Я думала, що тільки я страждаю із-за невідповідності зросту з кілограмами. Мені дах зриває, коли набираю. Дякую, що я не одна.

А де написані такі поавила, що не можна їсти 5 шоколадних цукерок?😉

Дякую за ваш випуск❤ та подкаст❤

Про порушення правил. Згадалось як у шкільні роки вчителька української мови сварила за "свідомі" помилки, але коли знаходили якісь суперечливі моменти у творах авторів, котрих вивчали, то вчителька казала: ну так він іменитий письменник, йому можна порушувати правила

Дякую за ваш подкаст, подобається, як ви підійшли до впжливоїтеми украхнської мови. Це треба проговорювпти знов і знов. Бачу, шо все більше людей переходять на українську зоча б в соціяльних мережах

Урааа!!!! Новий випуск!!!

Спершу лайкою потім дивлюсь Якщо захочеться стиліста, якщо захочеться, я б допомогла чим можу - лише пофотографуй улюблений одяг Бачу тебе лише на відео, але чесно кажучи не розумію який ідіот в сучасному світі догребеться до людини за те, що вона чи він носить, їсть, слухає, читає чи з ким спить - як на мене це не тільки не етично, не ввічливо і не культурно, але і зовсім не має ніякого сенсу, якщо не зачіпає чиєгось здоров’я чи безпеки. Світ суб’єктивний, і до того ж - широкий.Кому щось не подобається - дивитись на інших ніхто не змушує

Дякую за годинну насолоду ❤

Ураааааа нове відео ❤️❤️❤️❤️

Дякую за чудове відео, дякую за вашу працю❤️❤️❤️❤️❤️

Дякую за контент !

Ура!!! Дякую Артему за монтаж🎉 🤩🫶🏼

Дякую за ефір😊

Я 10 років курила, кинула в один день і не разу не поверталась до цього, вже близько 15 років. не дея в мене не було нікотинового голоду, я не їла насіння чи цукерки, бо я психологічно дивилась на паління як на психологічну звичку, яку не потрібно замінувати, бо в неї немає плюсів для могл організму

Дякую за відео💖

Дякую за цей чудовий випуск

Урааа) Ваші розмови найкращі))) Завжди з цікавістю слухаю ваш подкаст)) 😍😊😊🫶

Ура, дуже чекала новий випуск)

Змонтував 🎉🎉🎉 Урааааа. Обожнюю ваш подкаст. Ваш гумор - це любов!!!!! 🎉🎉🎉🎉

Дякую Артему за змонтований подкаст❤

Я вас обожнюю❤ тільки-но бачу ваш випуск, усмішка на все обличчя

Чудові ви, чудовий подкаст!

обожнюю дивитися ваш подкаст зранку. це робить мій день кращим. дякую💛

Дякую, Артеме та Емма за дуже цікаву програму: і розважає, і надає приводи й теми замислитися. )

Щодо світлофорів: у Британії це навіть не порушення переходити на червоний, адже міста пріоритезують пішоходів до усіх канонів урбаністики, а по Единбургу взагалі для авто багато де обмеження руху в 30 км на годину)

дякую вам за відео

Дяка за працю)

Мені подобається ваша робота))) дуже весело та приємно за вами слідкувати 😊

ви як про загорецьку згадали, так я ваш подкаст і стопанула і пішла переглядати їх номери😂🤣

Ви - топ!!! Дякую за те, що створюєте це❤

Ви такі класні, я не можу ❤ хожу і посміхаюся слухаючи подкаст

Ваш подкаст такий комфортний, дякую❤

Які ж ви красивенні обоє! Дякую за випуск, було дуже весело!)

Дякую, це було цікаво, смішно і прекрасно, як і завжди❤

дуже приємно вас дивитись

Шановні любі дорогенькі, я вас дуже люблю! Дякую що ділитесь вашими розмовами. Нагадуєте що я не сама. Ви репрезентуєте людей і стосунки між людьми, яких би я хотіла бачити більше навколо. Я вас міцно обіймаю!

дякую! вас дуже приємно слухати і дивитись!

Обожнюю ваш подкаст, дякую, що ви є 🩷🩷🩷

Артеме, я з Миколаєва і здається я пам'ятаю того чувака на милицях 😂😂😂

Вподобайка! Щиро дякую за Асіметрію. Ви дуже класні та позитивні! Завжди цікаво та приємно послухати Вас.

Купила нещодавно кросівки з таким градієнтом, як у вас в кадрі. Випуск класний, дякую.❤

Дуже подобається Ваш подкаст😘 Шкода, що так рідко виходить 😔

Дякую вам за ваші чудові подкасти 💚 ви згадували за свої виступи, і я згадав крінжовий виступ паралельного класу в школі, десь в 2010х : під пісню сєрдючки 9ти класниця типу співала і танцювала в максимально шароварному костюмі і при цьому їй на дупу і на груди під одяг підклали повітряні кульки 🌚 навколо неї танцювати хлопці, теж максимально шароварні образи... В кінці кліпу хлопці полопали їй всі ті кульки 🌚 я тоді відчував такий крінж і досі як згадаю... Але батьки всі ржали і звісно ж переміг цей виступ.. Хоча у нас в класі на мою думку виступ був краще : під пісню скрябіна "маршрутка" ми з коробки з холодильника зробили типу маршрутку, роздрукували величезні 2гривневі купюри ну і танець був з цією маршруткою, типу вона дуже набита, прям з вікон вилазять, передають за проїзд... Нажаль я не вмію нормально описувати шось, але надіюся зрозуміло приблизно 😁

Чудовий подкаст! Хочу ще більше такого класного українського контенту💛💙

Дуужее файний ефір!))

Дякую за цей фантастичний контент українською!! Дякую, що проговорюєте багато аспектів - більшість відгукується 🥹🫶🏼

Чудовий подкаст вийшов

Від перегляду ваших відео завжди світло і тепло на душі, дякую❤

Коли мене хвилювали теми схуднення чи одягу, я в мільйони разів більше звертала увагу на інших людей. Таргани в голові нашіптували, які всі прекрасні/безвідповідальні (бо не паряться тим, чим схожу з розуму я) і яка я - ні. Я всі жахливі коментарі залишала у себе в голові, бо хай навіть публічна особа, яка все своє життя виставляє на показ, не повинна вислуховувати за мої комплекси/просто тригерні теми. Всі ці фрази "я не даю права вам її ображати в коментарях" і "ахаха, а самому слабо схуднути" - одне й те саме різними словами. Зараз я в мирі з собою і ЖОДНОГО разу я не подумала нічого, окрім "Нічого собі, можна і так" дивлячись будь-які відео з вашою участю. Не панацея, але моя улюблена фраза, яка заставляє повернутись до себе лицем і не слухати всілякі нісенітниці: "допоки ти не згоден з коментатором, ці слова не мають на тебе ніякого впливу. Це просто звуки, які саме ти наділяєш сенсом"

Про перехід на червоне світло - нагадало мені Париж. Я щиро не розумію, для чого там існують світлофори (і половина літер в словах). У машин там просто НУЛЬ прав. Жодного разу не бачив, щоб люди стояли на червоний. Якось на червоний пішла бабця, а їй явно якийсь іноземець на авто посигналив. Навіть я зрозумів, що вона прокричала "Ти що, не бачиш, я тут йду!" А якось у нас був червоний, ми стояли, у машин зелений. І машина зупиняється, питає, чому ми не переходимо. Можливо, я дійсно чогось не зрозумів. (Тим часом, в Німеччині майже нема пішохідних переходів і пішохід - ніхто перед автомобілістом, фіг тебе хто пропустить на переході без світлофора)

не пропускаю ваших випусків, дуже комфортний вайб від вас обох, дякую за роботу!