Дуже дякую за вiдео. У Кракові були як туристи,на веліках тільки мріємо. Вражена вашою сміливістю і рішучестю. Дуже цікаво,як починалася ваша велосипедна історія.
Щиро дякую. Моя велоісторія почалася, мабуть, десь років три тому, коли припинила мріяти, а сіли на велосипеди і разом з донькою поїхали в тур вихідного дня в околиці м. Суми в селище Кияниця. За день проїхали туди й назад десь 60 км. з відпочинком на березі Псла, з оглядом історичного палацу. Було купа вражень та емоцій. Тоді й зрозуміли, що все реально. На жаль, тоді ще не фільмували, а тепер уже туди й не поїдеш
@@nataliiarohova я такой вперше сіла на велік 5 років тому. Під час ковіду,коли не ходив транспорт і було неможливо доїхати з дачі до міста,до праці. Потім почали їздити на вихідні по області. Через рік поїхали в Одесу,на море. А в цьому році вперше виїхали за кордон. Два похода,4 країни. В Ужгороді бачили Вас. Не наважилися зупинити))
Жевать и что то рассказывать(14:51), но как бы, не очень приятно смотреть. Да и повествование накладывать на шевелящиеся губы(4:09), можно же обыграть по другому. Неизвестный замок(13:43) чем то похож на Замок "Паланок" в Мукачево, так же стоит на возвышенности и в таком стиле. А где прелюдия к путешествию, подготовка, маршрут, цели и пр. как добиралась в Польшу.
Дякую за коментар. Сценарії та передмови ніколи не писала та писати не збираюся. Що бачу, те й показую, тим завжди цікавіше, коли не знаєш, що чекає попереду. Не розумію одного, якщо вам не подобається, навіщо дивитися
