Так зовнішнє середовище впливає на нас, як ми одягаємося, які слова вживаємо в повсякденні, але не сказав би що це прям сильно погано. Наприклад хтось може сказати що я користуюсь інтернетом і мобільним телефоном і засудити це
Люди в памперсах,поясніть, вчитель займається з учнями англійською мовою онлайн,дає уроки не тільки англійською ще знає декілька мов,то хто в памперсах брати?
Freelancer це не лінива, безвідповідальна людина. Безвідповідальна, лінива людина може бути фрілансером, може працювати офіційно, може мати освіту, бути ким завгодно. Є багато професійних фріласерів. В тому числі, коли в малих містах окрім продавців, шахтарів немає роботи, то молодь шукає інші можливості, в тому числі таким чином можна працювати за кордоном. Таким чином можна здобути перший комерційний досвід, без якого не візьмуть на роботу в IT наприклад. Можна оформити ФОП і працювати як фрілансер, посуті ти сплачуєш податки і є підприємцем. Це можливість також мати перший робочий досвід неповнолітнім, яких не візьмуть на роботу. Це все просто інструмент, який можна використовувати, як сходинку для розвитку навичок, комерційного досвіду, а можно як бігство від відповідальності. Це залежить від людини, а не від терміну. Якщо потрібно офіційне працевлаштування в компанії, наприклад мати більше стабільності і впевненності коли є сімʼя та мати відпустку, медичну страховку то з проєктів які були зроблені на фрілансі вийде дуже добре резюме для "стабільної" роботи. Лінь, безвідповідальність, не бажання нікого слухати, нікому підкорятися - це не про фрілансерів, це стосується всіх людей на будь якій посаді. Бо це є цінності, а фріланс це просто інструмент для заробітку, як і ФОП, або інші трудові договори, це робота на самого себе, але це не значить, що ти не є відповідальним за виконання кінцевого результату. Якщо це про служіння, то до чого тут фріланс, все негативне що ви кажите це стосується людських якостей будь де.
Брати, Ви чомусь розглядаєте церковного фрілансера в контексті того, що він сам обирає служіння. А тоді це не фрілансер! Фрілансер ніколи сам не обирає що йому робити. Фрілансер долучається туди, де він потрібен. І фрілансер працює на швидкий результат. Без гаяння часу. Як бульдозер який може зрушити служіння з місця, а потім передати тягачу. На початкових етапах розвитку церкви такі люди можуть стати рушійною силою. Але не всі люди здатні бути фрілансерами. Як в церкві, так і в житті. Бо фріланс це завжди САМОДИСЦИПЛІНА. Інакше довго не протягнеш. Яка тут лінь? Або ви просто не тих людей називаєте фрілансерами. Не варто так принижувати фріланс. І на кінець фрілансер в служіннях це вимога обставин церкви, а не вимога самої людини.
Додам одне, що з розвитком церкви, або з часом люди такого служіння все-ж повинні будуть зупинитися на одном із служінь, і залишатись в посвяті в цьому служінні. Через неактуальність послуг чи вік.
Розмова цікава, але формулювання "фрілансер" аж ніяк не відповідає суті тих явищ, які обговорювались. Можна було би назвати християн, які кочують з церкви у церкву, "перекотиполе", чи якось інакше. Але це точно не про фріланс. Справжній фрілансер навпаки дуже організована людина. Це як правило, спеціаліст в певній галузі, який самостійно організовує свій робочий час. Повірте, це набагато складніше та відповідальніше, ніж працювати в якійсь системі і виконувати вказівки керівництва. Це що стосується самого визначення "фрілансер". А стосовно того, чому християни кочують і не можуть знайти себе в церкві, то вважаю, що є питання не лише до таких людей, а і до пасторів. З люблячої сім'ї не втікають, а якщо і відходять ненадовго, то обов'язково повертаються. Бувають випадки, коли керівництво церкви акцентує увагу лише на служінні, сприймає добре лише тих людей, які щось роблять. А як тільки людина в чомусь засумнівалась, охолола чи духовно захворіла - їм байдуже на таких. Тому вважаю, що якщо в церкві є багато людей, які "у памперсах" надто довго, то це не означає, що лише вони в цьому винні. Щось загалом у такій "сім'ї" йде не так.
