Доброго всім ранку та гарного дня!!! Книгоогляд на мою думку один з самих гідних каналів. За його існування велика подяка автору, пану Леоніду. Слава Україні!!!🇺🇦 Слава ЗСУ!!!🦾
В 1982-84 г. проходил обучение в Шмас(школа младших авиционных специалистов)в Выборге,а потом служба механиком группы СД(самолет и двигатель) в 12 омрап в гарнизоне Веретье г.Остров-5.Аварийные ситуации были,но ни один Ту-16 не потеряли. Полеты регулярно, о нехватке топлива и речи не могло быть, все работало как часовой механизм.Воспоминания самые хорошие,хотя в связи с последними событиями у нас в Украине, пришлось полностью поменять мнение о тех временах.Уж очень сильно мы досаждали нашим нынешним друзьям с Европы.Демонстрация силы так сказать.Но это была другая страна, которая уже на свалке истории. Туда ей и дорога.
Пане Леоніде, розкажіть більше про "аномальні атмосферні явища". Більше ніж впевнений, що більшість про таке взагалі ніколи не чули, як і я. Крім того багато часу шукав інформацію про шарові блискавки і тут дуже цікаве питання. Ніби то й очевидців багато, але автентичних зафільмованих випадків нема, офіційна наука не визнає й не пояснює таке явище.
Дякую за цікаву розповідь з життя. Пане Леоніде, розкажіть більше про "аномальні атмосферні явища". Більше ніж впевнений, що більшість про таке взагалі ніколи не чули, як і я. Крім того багато часу шукав інформацію про шарові блискавки .... Підтримую.
Неймовірно цікава розповідь, ексклюзивна інформація, яку можна дістати лише в середовищі професіоналів. Дай, Боже, автору сили і натхнення робити такі випуски в подальшому!
ІДякую пане Леоніде.Колись закінчив 127-й ШМАС м.Виборг за спеціальністю Авіаприбори і кисневе обладнання на Ту-16, Ту-22 і Ту-95.Приємно послухати і згадати,хоч в бойовому полку обслуговував СУ-24і там був механіком по СД.Служив в 2-ій АЕ.Мені ця "кухня"дуже знайома.
Ви розпочали про Ту-16 а закінчили про аномальні явища. Отож бо запишіть будь ласка відео про аномальні, незвичайні чи не пояснювальні випадки та явища які ставалися в армії. В народі багато таких легенд ходить, буде дуже цікаво послухати.
Підтримую! Дуже цікаво було б почути від Вас, якщо були такі випадки. Паронормальне, загадкове, НЛО може? Майже всі знайомі, хто пілоти, хто моряки чи оператори радіолокаційних станцій. Майже всі бачили НЛО і більшість і не раз, і не два. Правда, що боялися доповідати наверх, щоб не було наслідків. Адже, кажуть, що за такі доповіді могли як понизити у званні, а що гірше і до лікарів запроторити. Дякую за розповідь. 🇺🇦
Мій родич розповідав мені про трошки паранормальний випадок в його частині в Білорусії, і як потім особісти всіх допитували. Але для таких історій треба мабуть окрему рубрику робити під назвою "Казочки", бо ніхто реальність таких історій перевіряти не буде.
Родился и вырос в гарнизоне Каменный Ручей, где стояли 2 полка ТУ-16. В моей памяти только один серьёзный случай-самолёт врезался в сопку в тумане. Причин не знаю, по причине малолетства. А так летали почти каждый день, в любую погоду.
Дякую за цікаву розповідь! Тількі но вернувся з вулиці де фарбував два штурвали для симулятора ТУ-16к-10 а тут таке кіно. До речі шукаю фото верхнього пульта керування . Цікавить саме та частина де розташовані органи керування підвіскою. Перешукав весь інтернет.
Батько літав на ТУ16 штурманом на Далекому Сході.За всі роки служби в них сталася одна катастрофа з літаком під час навчань.Літак летів дуже низько над Японським морем в умовах поганої видимості і зачепився крилом за високу хвилю.
Для свого часу - дуже вдала модель. На моїй "домашній" авіабазі колись такі стояли, потім перейшли на Ту22м3 слабке місце - примітивна радянська електроніка і ніяка навігаційна система - все трималося на професіоналізмі екіпажу. Ну і - незручна система дозаправки в повітрі за схемою "крило-крило". Саме від нього пішов розголос, що пілоти під час дозаправки могли схуднути на пару-трійку кіло. Так воно і було. шевретові шкіряні куртки могли промокрути наскрізь від поту. Коли з'явилася система дозаправки "конус" - пілотам стало легше, але то вже на інших моделях. бомбардувальників
З приводу катастрофи Ту-16, то можу висловити таку гіпотезу. Екіпаж повертався із завдання, політ закінчувався в гарних погодних умовах, всі розслабились (можливо хтось і задрімав), ввімкнули автопілот. З невідомих причин відбулася відмова автопілота у вигляді подачі на рульову машинку управління креном максимально можливого сигналу. Оскільки ніхто такого не чекав, то екіпаж зреагувати на це не встиг. Далі великі перевантаження, втрата свідомості екіпажем, величезна швидкість зниження і зіткнення з землею.
Ви згадали про балон з киснем,яким дихали пілоти.Можливо сталося підтікання гідравлічної системи з потраплянням крапель маса в район балону,який також підтравлював. Хіба бортові самописці не фіксують крен літака?Що так складно було визначити хто робив на ньому бочку,а хто ні?Це ж один з ключових параметрів польоту
Я теж не чув про вибух КПЖ-30, а от про вибух більше 30 снарядів від гармати АМ-23 вірхньої турельної установки у 251 вбап чув, але екіпаж про таку подію дізнався тільки на землі після приземлення.
На Ту -16 стояли двигуни РД-3м, РД-3м-500. Так за мою службу 10 років на Ту-16К-10-26 я бачив два двигуна з моторесурсом 2000 часів, це двигуни для арабських країн. А так ресурс 200-300 годин , я сім років прослужив ст. техніком і три роки нач.теч загону. Пепед вилітом кабіни не гріли МП. В авіації ВМФ ст.техніки літали в командировки на борту, а ВВС СССР це було заборонено.
Батько пролітав на Ту16 штурманом всю службу до 1972 року без аварій.В полку за весь час розбився один літак- розбився в Японському морі коли зачипився крилом за хвилю.А так був дуже надійний літак.Здається на його базі зроблений Ту104.
Дякую, дуже цікаво. Розповідали історію, як полк Ту-16 приймав участь у параді в Москві. Роки не знаю, мабуть 60-і. Прилетіли напередодні параду з Прилук чи з Полтави і сіли чомусь на грунтовому аеродромі в Підмосков'ї. А вночі був скажений дощ з грозою, полоса перетворилася на багнюку. А злітати треба. Було, здається, 28 літаків - 3 ескадрильї по 9 і один літак командира полку. Злітали один за одним. Останній літак злетів вже з суцільного болота. Командира за це нагородили і підвищили в званні. Ще були історії з цим літаком, але у всіх них він виглядав дуже надійним.
Коли розбився Бугаєв на ту95км, все теж списали на погоду. А в курилках всі знали, що то була помилка екіпажу, і всі знали з чиєї вини сталася та помилка екіпажу. Бо як часто буває - один не доповів, а другий не спитав. Так, погода теж вплинула (обледеніння на висоті круга), але той вплив можна було би нівелювати, якби один доповів, а другий не забув спитати...
А що відомо про авіакатастрофу ТУ16 в 1959році під Білою Церквою?В Білій Церкві був авіаремонтний завод і аеродром.Літаки ТУ 16,АН12,АН10 часто здійснювали випробувальні польоти і захід на посадку пролягав над нашим селом або трохи осторонь близько до села .Йшли вони з випущеними шасі ,доволі низько,гучно ревли ,деколи було видно як АНи заходили на посадку на трьох а інколи на двох двигунах. ТУ16 впав мабуть десь в жовтні 1959року,ми сиділи в школі на уроках і чули вибух.Батько скочив на мотоцикл поїхав до місця падіння, він впав на кукурудзяне поле,там жінки кукурудзу збирали.Батько побачив глибочезну яму,рови від крил і шасі,тобто він зайшов носом в землю,а на дні вирви вже вода почала проступати.Жінки бачили частини людських тіл розкидані довкола,руки з годинником на зап'ясті. З екіпажу ніхто не вижив. Через місяць батько й нас двох малих братів туди возив.Я сам бачив купу металу, більшість вже вивезли, глибочезну яму і ...курінь, з якого вийшли двоє військових з автоматами ППШ на перевіс які примусили вивернути з кишень всі гайочки, болтики, трубочки з які ми набрали на сувеніри, вони були з дюралю,зеленкуваті.Але все ж один штуцерок і підшипник манюній з 10мм в діаметрі вдалось таки сховати.Мали з ним халепу ,менший брат бавився ним і ковтнув то ми добу брата пильнували і таки той підшипник благополучно вийшов у горщик. Відразу після аварії військові на гвинтокрилі облітали ближні села бо недорахувались одного піропатрона з катапульти,і знайшли.Так батько повідав. Старші хлопці натягали уламки дюралевої обшивки,темними вечорами її підпалювали і робили справжні феєрверки,розбиваючи вогонь палицями ,бо дюраль горів ярким сліпучо білим полум'ям. Тодішнім часом в селах ніч була чорніша сажі в погребі, ще й при гасових лампах уроки робили. По школі хотів стати військовим льотчиком,але медкомісія забракувала.Двічі вступав до ХАІ,невдало.Але все одно все життя після ВУЗу експлуатував турбіни тільки ...парові і вони не літають.Нуу,хіба що в разі аварії,але, дякувати богу за 33роки жодної не було. А та,аварія з дитинства й досі в пам'яті.
Служив на авіабазі Прилуки, а до того там служив мій батько, який якраз був свідком переозброєння з Ту-4 на Ту-16. Хочу зауважити що ніхрєна він не надійний. Ці дрова угробили більше льотного складу, чим будь які інші літаки. У Прилуках, Полтаві, Узині, Білій Церкві всі кладовища усіяні могилами пілотів. З повагою...
