"Про тебе" - вірш Людмили Плєвако (читає автор) 

Про тебе Мені про тебе зорі миготіли, Вітри південні потай шепотіли, Високі трави стиха шелестіли, Про тебе все розповісти хотіли. Про твої очі теплі, нелукаві, Про твої руки сильні і ласкаві, Про світлі мрії і думки яскраві, І про малюнок на ранковій каві. Мені пташки про тебе щебетали, Хмарки твій образ вміло малювали, А навкруги метелики кружляли, В дівочі думи мріяння вплітали. Про затяжні прогулянки вечірні, Про почуття глибокі, неймовірні, Про майбуття, яке для нас плекаєш, І як мене по всіх світах шукаєш. Лежать між нами простори широкі, Та бачать добре зорі ясноокі: Сплетуться міцно долі одинокі, Лишилось кілька доленосних кроків. ©Людмила Плєвако