Сам Собі Феномен & Сусанна - Воїн 

Сам Собі Феномен & Сусанна - Воїн
I
Навколо мене сформовано стрій,
Навколо мене зібралися воїни.
Вони готові йти в черговий бій,
Саме для цього вони були ковані.
Тут на перший погляд кожен сам за себе,
Та насправді це один механізм,
Яким рухає віра і правда,
А не емоції і фанатизм.
На фундаменті законів побудоване,
Буде триматися на вічній основі.
Клятва битися за рідну землю до кінця,
Честь і правда тут у кожному слові.
Сонце в очі світить але гріє тіло.
Такий початок боротьби за перемогу.
І ось нарешті прозвучала ця команда,
Готовність повна бойова рушаємо в дорогу.
II
Десятки років гартування вже позаду,
Мій щит і меч злилися з моїм тілом,
І в перший бій ми ідемо як в останній,
На губах молитва, в серці тільки віра.
Плечем до плеча, щитом до щита,
Будемо стояти до кінця не тілом а духом,
За славу і честь предків б’ємось до останнього,
Над головою пролітають стріли, поле пахне порохом.
Важкі удари мечів, відлітають іскри,
Списи пронизують ворожі обладунки.
Ніхто не вернеться живим лиш тільки з перемогою,
Все або нічого руїни або замки.
Закінчився бій, та не закінчилась війна,
Воїни готуються, до останнього удару.
Я не можу сидіти, тіло рветься до бою,
Розбити і стоптати, ворожу кляту хмару.
III
Наступила ніч, і стало прохолодно,
Воїни зібралися і біля вогнища сіли,
Вогонь слова забравши, залишив тишину,
Іскри із вогню не поспішаючи у верх летіли.
В зоряне чисте небо, дивлюся голову піднявши
Очі не змикаються, напружений слух.
На обличчі у кожного: рівновага і спокій
Різні думки, та один і непохитний дух.
Мій меч, нікого, не пожаліє,
Мій щит, ніколи не пропустить удар,
Моє тіло це є наймогутніша фортеця,
Підпорядкована мені, і я у ній володар.
Зброя до бою готова, світанок на підході,
В думках кожен про себе згадує нашу клятву.
Час, випробовує наше терпіння,
Голодний погляд жадає поринути у битву.
IV
Дві армії зійшлися знову на полі бою.
Крики не відступати, вже стали нашим гаслом.
Думки про тих за кого б’ємося, за що стоїмо,
Додають сили, і не дають впасти.
Бій тривав довго, ніхто не поступався,
Здригалася земля, та ніхто не здавався,
Та від нашої в перемогу глибокої віри,
Стержень чорної армії навпіл розламався.
Темних воїнів знесли з поля вогняним вітром,
Мечі скосили ворогів смертельним ураганом.
Земля очищена, очищена душа,
Поле покрилося, низьким і чистим туманом.
Вдруге народжені в бою, друзі стали братами.
Ворожа кров, освятила леза нашої зброї.
В строю, і з переможним прапором в руках,
Повертається, на рідну землю Воїн.
Приспів:
Рушаємо в дорогу світанок принесе нам переможний бій,
Покладено на наше військо тисячі і тисячі надій.
Вітрила до гори підіймемо і довіримось вітрам,
Де світло буде темряви не буде там.