Сорочкові історії з Гуцульщини до Дня Вишиванки  

Молодці! Цікаво, змістовно і весело! Успіхів Вам! Зі святом!

НАДЗВИЧАЙНО ВАМ ВДЯЧНА ВАМ ЗА ТАКУ ЧУДОВУ ПРОГРАМУ❤❤❤Я ВВАЖАЮ ВИШИВАНКУ СВОЇМ ОБЕРЕГОМ , ВІДЗЕРКАЛЕННЯМ ДУШІ(НА КОЖНЕ СВЯТО МАЄ БУТИ ІНША ВИШИВАНКА)ВИШИВАНКА-НАШ ОБЕРІГ, НАШ ЗАХИСТ ❤❤❤

💙💛

Най шириться наша традиція і світло Боже !

❤🖤💙💛

Файно по нашому ❤❤❤❤

Цікаво! Молодці!

Дуже приємно було слухати вас, дорогі Андрійку та Іринко... Нехай ваша справа - збереження гуцульських строїв, залишається в серцях молодшого покоління, бо без минулого немає майбутнього... Бережім усе своє - українське❤

💙💛💙💛💙💛💙💛🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦

🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻

Дякую, дуже цікаво 🤗

Хочу поділитися своїми споминами про мою першу біленьку блюзочку , вишиту візерунком КОНЮШИНКА . У неділю Мама з Татом вели мене , трьохрічну ,за руки до церкви ; блюзочка з кутасиками привертала особливу увагу , як унікальне явище у середині минулого століття . Татові було вишито НИЗИНКОЮ дві сорочки , одну з них позичали односельчани для певних сценічних образів . На вступні екзамени в медучилище я одягнула біленький ажурний светр ; моя Мама , паралізована 12 років, зуміла одною рученькою вигачкувати його. Усний екзамен оцінили на відмінно, лише одна особа запитала : « а що в тебе на шиї ?» І я показала хрестик … Звичайно , що мене було відчислено і всякого рейваху закручено навколо моєї персони … Проте через кілька років я зуміла досягнути своєї мети- лікувати потребуючих .Із благословення Професора М.П. Кравець , який випадково побачив мене , першокласницю, біля лежачої Мами у лікарні; запитав ким я хочу бути , як виросту . - я буду лікарем! - вчися добре і будь таким лікарем, щоб тебе згадували добрим словом . … мені далеко за 70 . Зустрічаюся із своїми пацієнтами, вони дякують і це для мене важливо. Господь Бог є моїм дороговказом . Допис почався із ВИШИВАНКИ і закінчився особистими споминами .

Дуже цікаво розповідаєте. Багато нового про український стрій взнала