Той, Хто Плаче  

#аудіокнига #аудіокнигаукраїнською #музика #кліп
Керівник дає волю метелику, звільняючи його з ув'язнення, словом, яке знає тільки він.
Це зроблено для того, щоб більше ніхто не міг скористатися посудиною.
Мудре рішення, ухвалене на самому верху.
Але іноді люди Хаосу, відповідальні за метеликів і їхнє зберігання, надають загальній увазі.
Аномалії.
Таким не потрібні жодні слова, достатньо просто розбити скло, і метелик почне змінювати.
Небезпечна річ.
У будь-яких руках.
Всупереч здоровому глузду їх не знищують.
Вони зберігаються окремо від інших.
Зберігаються в цілості й схоронності.
Таких називають.
Мертва голова.
Той, Хто Плаче, раніше, доставляв світло в найтемніші закутки. При цьому він завжди плакав від радості.
Ще одним світлим місцем стало більше.
Через це його і прозвали так.
Той, Хто Плаче.
Чи можна сказати, що він теж був свого роду метеликом, що вносить зміни?
Мабуть, можна.
Але одного разу, адже все трапляється одного разу, сталася помилка, і Світло з'явилося там, де не слід було.
Призначили розгляд, і Той, Хто Плаче, був визнаний винним за всіма статтями.
Його виправдання і слухати не захотіли.
Покарали суворо.
Стороннім, які не розбираються в питанні, може здатися, що навіть занадто суворо.
Але боги не помиляються.
Так вони говорять про себе і свої вчинки.
І Той, Хто Плаче, був засланий у темряву.
Довічно.
Спочатку він смиренно прийняв покарання.
Але після деякого часу, став замислюватися про справедливість винесеного вердикту.
Шляхом довгих роздумів.
Перебуваючи в непроглядній темряві.
Він прийшов до висновку.
Зі мною вчинили нечесно.
Мені тут не місце.
Я повинен відплатити.
Досі достеменно невідомо, як в'язень темряви зміг покинути її.
І як у його руках опинилася посудина з тим самим метеликом.
Тим, який не вимагає заповітного слова.
Але ось що ми знаємо точно.
Той, Хто Плаче, пройшов дорогою смертних.
Подолавши нічийну землю.
І потрапивши в наш світ.
Розбив скло.