Масниця або Колодій з давніх давен було на території України одним з найвеселіших свят. Символізувало воно пробудження весни та проводи зими. Чіткої дати це свято не має, відзначається на останньому тижні перед Великим постом. Але найчастіше воно припадає на кінець лютого - початок березня.
Історія свята
Масниця - давнє свято слов'ян. А тому воно відрізняється великою кількістю традицій, обрядів і повір'їв. Поява Масниці пов'язана з язичницьким богом Ярилом. Після того, як тут прийняли християнство, церква вирішила не руйнувати народні обряди, а надати їм нового сенсу. Сьогодні Масницю можна назвати веселим народним святом.
Головна ідея Масниці -у проводжанні зими та зустрічанні весни. Цікаво, що за часів язичництва це свято святкували зовсім не в кінці зими, а в день весняного рівнодення. В церковній традиції Масницю називають Сирною Седмицею. Закінчується Масний тиждень особливим святом, яке має назву "Прощена неділя".
Тобто сучасна Масниця увібрала в себе традиції багатьох століть, ставши саме тим святом, яке ми знаємо сьогодні.
Традиції святкування
За традиціями, Масниця починається в понеділок і закінчується в неділю. Кожен день тижня присвячується певному обряду, а тому несе в собі глибокий сенс. В давні часи важливо було приготувати велику кількість різноманітних страв. Свято завжди супроводжувалося веселими розвагами, піснями й танцями. В центрі міста чи села обов'язково створювали місце, куди могли прийти жителі й повеселитися.
Головним атрибутом свята вважалося солом'яне опудало, яке символізувало зиму. В кінці Масниці його спалювали. Так "прощалися" із зимою та вітали весну
Кожен день тижня мав свою назву, також відрізнялися й обряди.
Понеділок - Зустріч. Цього дня люди запрошували до себе додому гостей. На столі було чимало смаколиків, зокрема, сирні запіканки та вареники із сиром. Також саме в понеділок виготовляли солом'яне опудало, яке ставили на центральній площі міста або села. Перебувало воно там до закінчення свята.
Вівторок - Загравання. В давнину цього дня влаштовували так звані оглядини. Хлопці та дівчата, які ще не мали пари, збиралися разом, щоб покататися на санях. Під час веселощів можна було знайти собі другу половинку.
Середа - Ласунка. Господині запрошували до себе додому гостей, особливо зятів, щоб приготувати їм страву під назвою "тещин млинець".
Четвер - Розгуляй. Цього дня Масниця переходила від сімейного до загального святкування. Люди виходили на вулиці, співали, танцювали й розважалися. А ось працювати суворо заборонялося.
П'ятниця - Тещині вечірки. Тепер вже зять кликав тещу в гості, щоб пригостити її різноманітними смаколиками.
Субота - Посиденьки зовиці. Молода дружина повинна була покликати братову сестру в гості, щоб пригостити її варениками, пирогами, млинцями.
Неділя - Прощена неділя. Назва свята говорить сама за себе. Напередодні Великого посту намагалися вибачитися перед всіма, кого образили. Також обов'язково йшли до церкви, щоб попросити у вищих сил благословення. Потім на площі спалювали солом'яне опудало.
Народні прикмети
• Мороз - на тепле літо і врожай
• Багато бурульок на дахах - наступний рік буде врожайним і успішним
• Більше млинців на столі - більше сонячних днів цього року
• Несподівано прийшли гості - це на щастя та удачу весь рік
• Перед масляною треба викинути весь битий, тріснутий посуд - на достаток
18 фев 2023
